Відповідно до частини 2 ст. 8 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про особливості трудових відносин під час воєнного стану» (далі – Закон №2136), у період дії воєнного стану норми частин першої і другої ст. 54 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) не застосовуються. Тобто, в період воєнного стану при роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) не скорочується на одну годину, а також тривалість нічної роботи може зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.
Відповідно до частини третьої ст. 54 КЗпП нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.
Робота у нічний час (ст. 54 КЗпП) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час відповідно до ст. 108 КЗпП.
У разі, коли колективним договором, укладеним на підприємстві, передбачено оплату праці в нічний час вище за державну гарантію, встановлену ст. 108 КЗпП, а відповідно до ст. 11 Закону №2136 дія даного положення колективного договору зупинена за ініціативою роботодавця, має застосовуватися доплата, передбачена на рівні законодавства.
Джерело: Федерація професійних спілок
