Підсумований облік робочого часу: нарахування зарплати, нічні, надурочні та доплати

1. Що таке підсумований облік робочого часу
2. Підсумований облік робочого часу: основна зарплата
3. Підсумований облік робочого часу: оплата за нічні години роботи
4. Підсумований облік робочого часу: оплата за надурочні години
5. Підсумований облік робочого часу: індексація зарплати
6. Підсумований облік робочого часу: доплата до МЗП

Що таке підсумований облік робочого часу

Нарахування зарплати працівникам із підсумованим обліком робочого часу має певні особливості. Нагадаємо, що підсумований облік робочого часу запроваджують на тих підприємствах, установах, організаціях, підрозділах тощо, де роботодавець у зв'язку зі специфікою роботи не може організувати дотримання денної або тижневої тривалості робочого часу. Водночас загальна тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальну кількість робочих годин (ст. 61 Кодексу законів про працю, далі – КЗпП).

Підсумований облік – це спеціальний порядок розподілу та обліку робочого часу, коли тривалості роботи протягом дня і тижня можуть відхилятися від встановленої норми. У такому разі підрахунок відпрацьованих годин здійснюватиметься не за тиждень, а за довший проміжок часу – обліковий період, але тривалість робочого часу за цей період не повинна перевищувати норми згідно зі статтями 50 або 51 КЗпП (для окремих категорій працівників).

Проте зарплату працівникам нараховують щомісяця. Зокрема працівникам із підсумованим обліком робочого часу нараховують належну їм заробітну плату згідно з чинними умовами оплати праці:

1. основна зарплата (посадовий оклад, тарифна ставка);
2. доплати та надбавки, у тому числі за роботу в нічний час, святкові та неробочі, вихідні дні тощо;
3. індексація зарплати;
4. доплата до мінзарплати;
5. премії та інші.

Виняток становлять лише надурочні години – їх визначають та оплачують в кінці облікового періоду (п. 10 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці та соцполітики від 19.04.2006 №138).

Запровадження підсумованого обліку робочого часу потребує особливої увагу бухгалтера при нарахуванні зарплати працівникам.

Тому розглянемо нюанси визначення основних виплат, які нараховуються працівникам із підсумованим обліком робочого часу.

Підсумований облік робочого часу: основна зарплата

Основна заробітна плата включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Зокрема, працю оплачують за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців (п. 2.1.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 №5).

Працівникам із підсумованим обліком робочого часу як правило встановлюють погодинну оплату праці. Але є особливості залежно від того працівникам встановлена годинна / денна тарифна ставка чи місячний (посадовий) оклад.

Якщо працівникові встановлена годинна / денна тарифна ставка, то визначити основну оплату праці просто. Потрібно годинну / денну ставку помножити на фактично відпрацьовані за місяці години / дні. При чому навіть якщо працівник відпрацював місяць не повністю (хворів, перебував у відпустці тощо), то все одно годинну / денну ставку множать на відпрацьовані години / дні.

Якщо працівникові встановлено місячний оклад, то в разі коли він відпрацював усі робочі години, встановлені йому графіком виходу на роботу (графіком змінності), йому мають нараховувати оклад, установлений у трудовому договорі (штатному розписі) (лист Мінсоцполітики від 21.02.2017 №242/0/102-17/282).

Працівник із окладом відпрацював не всі дні місяця?

Тоді його основна заробітна плата буде розрахована пропорційно до відпрацьованого часу. При цьому працівникам, яким встановлено оклад (місячна тарифна ставка), основну зарплату буде розраховано пропорційно фактично відпрацьованим дням. На це звертає увагу Мінсоцполітики у листі від 02.07.2018 №1139/0/101-18/28.

Але виникає питання, на яку норму годин орієнтуватись?

Адже у таких працівників кількість робочих годин за місяць, встановлена ​​графіком виходу на роботу (графіком змінності), може не збігатися з нормою робочого часу, визначеною для інших працівників установи.

Кількість годин, передбачена графіком виходу на роботу (змінності), вважається нормою для працівника нормою.

Підсумований облік робочого часу: оплата за нічні години роботи

Тут на першому плані годинна ставка. Так, відповідно до ст. 108 КЗпП робота у нічний час (а це час з 22:00 до 06:00) оплачується у підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективними договорами, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Це мінімальний розмір доплати за роботу у нічний час. Але цей розмір може бути й більшим, якщо це передбачено угодою, колдоговором.

Доплата за роботу в нічний час здійснюється за фактично відпрацьовані години у нічний час за формулою:

Дн = Чнф х Тгодинна х %, де:

1. Дн – доплата за години роботи у нічний час;
2. Чнф – фактично відпрацьовані години у нічний час;
3. Тгодинна – годинна тарифна ставка;
4. % – відсоток оплати за роботу у нічний час (не нижче 20%).

Для працівників, яким встановлена годинна ставка, додаткових розрахунків роботи не потрібно. Просто годину ставку слід помножити на відпрацьовані години у нічний час та на % оплати нічних годин.

Для працівників, яким встановлено оклад (місячна тарифна ставка), потрібно додатково визначати годинну тарифну ставку. Яким чином?

Для цього місячний оклад працівника потрібно поділити на місячну норму тривалості робочого часу за відповідний місяць, установлену правилами внутрішнього трудового розпорядку та графіком змінності для цього працівника (лист Мінпраці від 18.05.2007 №380/13/84-07, листи Мінсоцполітики від 17.02.2012 №51/13/116-12 та від 18.08.2017 №1537/0/102-17).

Важливо! Оклад (місячну тарифну ставку) працівника ділимо на індивідуальну норму тривалості робочого дня, встановлену йому графіком виходу на роботу (графіком змінності)

Як визначити годинну тарифну ставку, якщо обліковий період перевищує місяць і дорівнює кварталу, півріччю, року?

Річ у тому, що графіком змінності в окремих місяцях облікового періоду для працівника може бути передбачена індивідуальна норма тривалості робочого часу, яка може відрізнятися від законодавчої норми. Проте завжди для визначення годинної ставки для оплати нічних годин орієнтуємось на індивідуальну норму.

Як бачимо, через те що кількість годин за індивідуальною нормою різна, годинна тарифна ставка для оплати нічних годин протягом різних місяців облікового періоду відрізнятиметься.

Зверніть увагу! В останньому прикладі норма, встановлена законодавством для 5-денного робочого тижня, на 1 квартал 2026 року складає 512 год. А за графіком змінності, встановленим для працівника на 1 квартал, він повинен відпрацювати 522 год (182 + 168 + 172). Це перевищує норму на 1 квартал, встановлену законодавством. Тож, відпрацювавши усі години, передбачені графіком змінності, працівник матиме надурочні години (522 – 512 = 10 год). Оплата надурочних годин має нюанси, про які розповімо нижче

Підсумований облік робочого часу: оплата за надурочні години

Підрахунок кількості та оплату надурочних годин проводять наприкінці облікового періоду. Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період.

Якщо обліковий період дорівнює місяцю, то оплачувати надурочні години (за їх наявності) треба щомісяця. Якщо обліковий період більше місяця, то підрахунок та оплата надурочних годин буде здійснюватись останньому місяці облікового періоду.

При оплаті надурочних годин керуйтеся ст. 106 КзпП. Так, при погодинній формі оплати праці години роботи у понаднормовий час оплачують у подвійному розмірі годинної ставки за формулою:

НЧ = ТСгод х Гвідпр х 2, де:

1. НЧ – оплата праці за надурочний час;
2. ТСгод – годинна тарифна ставка;
3. Гвідпр – фактичні години роботи понад норму.

І знову є нюанси. Все залежить не тільки від облікового періоду, а й від того встановлено працівнику оклад чи годинна тарифна ставка.

Якщо працівникові встановили годинну тарифну ставку, то саме за такою ставкою і будуть оплачуватись надурочні години. Проблем з нарахуванням зарплати не буде. Просто такому працівникові за встановленою годинною тарифною ставкою оплачують як фактично відпрацьований час у кожному місяці, так і нічні, святкові, надурочні години. Тобто одна годинна тарифна ставка застосовується для всіх виплат: для основної зарплати, для оплати нічних, надурочних годин тощо.

Якщо працівникові встановлено оклад, то потрібно визначати годинну ставку. Але за іншими правилами, ніж для оплати нічних годин роботи.

Якщо обліковий період дорівнює місяцю, то годинну тарифну ставку визначають діленням місячного окладу на місячну норму тривалості робочого часу у відповідному місяці (листи Мінсоцполітики від 05.07.2012 №229/13/116-12 та від 17.02.2012 №13/116-12).

Підсумований облік робочого часу: індексація зарплати

Тут також слід орієнтуватись на індивідуальну норму робочого часу. Тобто якщо працівнику встановлено обліковий період місяць і графіком роботи передбачено 184 години, то при відпрацюванні всіх годин працівнику потрібно нарахувати індексацію зарплати в повному розмірі, а саме множенням прожиткового мінімуму для працездатної особи на коефіцієнт індексації (звісно якщо виникло на неї право). На календарну норму для 5-денки / 6-денки тут не орієнтуємося.

Наприклад, «базовий» місяць січень 2026 року. Припустимо, що у квітні 2026 року сума індексації буде складати 150 грн. Якщо всі дні / години, передбачені графіком змінності / графіком виходу на роботу, працівником відпрацьовані повністю, то йому буде нарахована повна сума індексації 150 грн.

Якщо ж, наприклад, працівник у квітні відпрацює 160 годин зі 184 запланованих графіком роботи, то індексацію потрібно нараховувати пропорційно фактично відпрацьованим дням / годинам:

150 грн : 184 год х 160 год = 130,43 грн.

Підсумований облік робочого часу: доплата до МЗП

Для працівників, яким встановлено підсумований облік робочого часу при виконанні вимоги трудового законодавства про розмір зарплати не нижчою за мінімальну, потрібно орієнтуватися на індивідуальну норму робочого часу (лист Мінсоцполітики від 21.02.2017 №242/0/102-17/282).

Тобто якщо працівник відпрацював усі робочі години, встановлені йому графіком виходу на роботу (графіком змінності), йому потрібно нарахувати зарплату в розмірі не нижче за МЗП.

При чому якщо працівнику встановлено оклад, то зарплата має бути не менше ніж мінімальна зарплата в місячному розмірі (з січня 2026 року 8647 грн), якщо вставлено годинну ставку – то не менше ніж мінімальна зарплата у погодинному розмірі (з січня 2026 – 52,00 грн).

Також треба пам'ятати, що доплата за роботу в нічний час та понаднормовий час нараховується «зверху» МЗП, оскільки вони прямо зазначені у ст. 3-1 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» у переліку виплат, які не включаються до мінзарплати. А от оплата за роботу у святкові, вихідні дні, індексація (якщо є право на неї), виробничі премії тощо враховується «всередині» МЗП (лист Мінсоцполітики від 21.08.2017 №2231/0/101-17).

Читайте більше:

Погодинна оплата праці: що враховувати в 2026 році

Неповний робочий час: прийняття на роботу і оплата праці

Звільнення до завершення облікового періоду: оплачуємо надурочні години

Оплата понаднормових годин, відпрацьованих за тимчасово відсутнього працівника

Понаднормові години при підсумованому обліку: як розрахувати при лікарняних та відпустках

Відпускні 2026: як правильно розрахувати у складних випадках – сумісники, декрет, відрядження, надурочні

Шукаєте простий та ефективний спосіб створити Положення про оплату праці для вашого підприємства? Наш унікальний конструктор – Положення про оплату праці – це надійний помічник, який за кілька хвилин допоможе підготувати персоналізований документ. Інтуїтивний інтерфейс, гнучкі налаштування та можливість завантаження готового результату у форматах PDF чи Word роблять цей сервіс ідеальним вибором для професіоналів