
Заробітна плата
26.01.2026
Оплата праці при підсумованому обліку робочого часу
Як нарахувати зарплату працівникам із підсумованим обліком робочого часу? Чому по-різному визначається годинна ставка для оплати нічних та надурочних годин? У чому полягають особливості індексації зарплати працівників із підсумованим обліком робочого часу та що врахувати при визначенні доплати до мінзарплати? Відповіді на ці питання – в нашій статті

- Що таке підсумований облік робочого часу
- Підсумований облік робочого часу: основна зарплата
- Підсумований облік робочого часу: оплата за нічні години роботи
- Підсумований облік робочого часу: оплата за надурочні години
- Підсумований облік робочого часу: індексація зарплати
- Підсумований облік робочого часу: доплата до МЗП
Що таке підсумований облік робочого часу
Нарахування зарплати працівникам із підсумованим обліком робочого часу має певні особливості. Нагадаємо, що підсумований облік робочого часу запроваджують на тих підприємствах, установах, організаціях, підрозділах тощо, де роботодавець у зв'язку зі специфікою роботи не може організувати дотримання денної або тижневої тривалості робочого часу. Водночас загальна тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальну кількість робочих годин (ст. 61 Кодексу законів про працю, далі – КЗпП).
Підсумований облік – це спеціальний порядок розподілу та обліку робочого часу, коли тривалості роботи протягом дня і тижня можуть відхилятися від встановленої норми. У такому разі підрахунок відпрацьованих годин здійснюватиметься не за тиждень, а за довший проміжок часу – обліковий період, але тривалість робочого часу за цей період не повинна перевищувати норми згідно зі статтями 50 або 51 КЗпП (для окремих категорій працівників).
Обліковий період роботодавець встановлює самостійно і це може бути місяць, квартал, півріччя, рік
Проте зарплату працівникам нараховують щомісяця. Зокрема працівникам із підсумованим обліком робочого часу нараховують належну їм заробітну плату згідно з чинними умовами оплати праці:
- основна зарплата (посадовий оклад, тарифна ставка);
- доплати та надбавки, у тому числі за роботу в нічний час, святкові та неробочі, вихідні дні тощо;
- індексація зарплати;
- доплата до мінзарплати;
- премії та інші.
Виняток становлять лише надурочні години – їх визначають та оплачують в кінці облікового періоду (п. 10 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці та соцполітики від 19.04.2006 №138).
Запровадження підсумованого обліку робочого часу потребує особливої увагу бухгалтера при нарахуванні зарплати працівникам.
Тому розглянемо нюанси визначення основних виплат, які нараховуються працівникам із підсумованим обліком робочого часу.
Підсумований облік робочого часу: основна зарплата
Основна заробітна плата включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Зокрема, працю оплачують за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців (п. 2.1.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 №5).
Працівникам із підсумованим обліком робочого часу як правило встановлюють погодинну оплату праці. Але є особливості залежно від того працівникам встановлена годинна / денна тарифна ставка чи місячний (посадовий) оклад.
Якщо працівникові встановлена годинна / денна тарифна ставка, то визначити основну оплату праці просто. Потрібно годинну / денну ставку помножити на фактично відпрацьовані за місяці години / дні. При чому навіть якщо працівник відпрацював місяць не повністю (хворів, перебував у відпустці тощо), то все одно годинну / денну ставку множать на відпрацьовані години / дні.
Якщо працівникові встановлено місячний оклад, то в разі коли він відпрацював усі робочі години, встановлені йому графіком виходу на роботу (графіком змінності), йому мають нараховувати оклад, установлений у трудовому договорі (штатному розписі) (лист Мінсоцполітики від 21.02.2017 №242/0/102-17/282).
Працівник із окладом відпрацював не всі дні місяця?
Тоді його основна заробітна плата буде розрахована пропорційно до відпрацьованого часу. При цьому працівникам, яким встановлено оклад (місячна тарифна ставка), основну зарплату буде розраховано пропорційно фактично відпрацьованим дням. На це звертає увагу Мінсоцполітики у листі від 02.07.2018 №1139/0/101-18/28.
Але виникає питання, на яку норму годин орієнтуватись?
Адже у таких працівників кількість робочих годин за місяць, встановлена графіком виходу на роботу (графіком змінності), може не збігатися з нормою робочого часу, визначеною для інших працівників установи.
Орієнтуйтесь на індивідуальну норму годин, встановлену графіком змінності / графіком виходжу на роботу!
Кількість годин, передбачена графіком виходу на роботу (змінності), вважається нормою для працівника нормою.
Приклад 1. Працівнику із підсумованим обліковим робочого часу (обліковий період квартал) встановлена годинна тарифна ставка 60,50 грн / год. Графіком змінності в 1 кварталі встановлено така індивідуальна норма робочого часу:
- січень – 182 год;
- лютий – 168 год;
- березень – 174 год.
Такому працівнику буде нарахована основна оплата праці в такому розмірі:
- січень – 182 год х 60,50 грн / год = 11011 грн;
- лютий – 168 год х 60,50 грн / год = 10164 грн;
- березень – 174 год х 60,50 грн / год = 10527 грн.
Приклад 2. Працівнику із підсумованим обліком робочого часу (обліковий період квартал) встановлено оклад 11000 грн. Графіком змінності в 1 кварталі встановлено така індивідуальна норма робочого часу:
- січень – 182 год;
- лютий – 170 год;
- березень – 176 год.
Працівник відпрацював всі дні / години, передбачені графіком. Тому в усіх 3-х місяцях (січень, лютий, березень) йому буде нарахований повний оклад у такому розмірі: 11000 грн.
Приклад 3. Візьмемо умови прикладу 2. Але припустимо, що у січні (182 годин або 22 робочих дні) працівник відпрацював тільки 20 днів.
Оплата праці за окладом у січні нараховуватиметься в такому розмірі:
11000 грн : 22 р. дн за індивідуальним графіком х 20 фактично відпрацьованих днів = 10000 грн.
Підсумований облік робочого часу: оплата за нічні години роботи
Тут на першому плані годинна ставка. Так, відповідно до ст. 108 КЗпП робота у нічний час (а це час з 22:00 до 06:00) оплачується у підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективними договорами, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Це мінімальний розмір доплати за роботу у нічний час. Але цей розмір може бути й більшим, якщо це передбачено угодою, колдоговором.
Доплата за роботу в нічний час здійснюється за фактично відпрацьовані години у нічний час за формулою:
Дн = Чнф х Тгодинна х %, де:
- Дн – доплата за години роботи у нічний час;
- Чнф – фактично відпрацьовані години у нічний час;
- Тгодинна – годинна тарифна ставка;
- % – відсоток оплати за роботу у нічний час (не нижче 20%).
Для працівників, яким встановлена годинна ставка, додаткових розрахунків роботи не потрібно. Просто годину ставку слід помножити на відпрацьовані години у нічний час та на % оплати нічних годин.
Приклад 4. Працівнику із підсумованим обліковим робочого часу (обліковий період місяць) встановлена годинна тарифна ставка 61 грн / год. У січні 2026 року працівник відпрацював 174 години згідно із графіком змінності, в тому числі 68 годин у нічний час (в колдоговорі встановлено 30% оплати за роботу у нічний час).
Такому працівнику буде нарахована основна оплата праці: 61 грн / год х 174 год = 10614 грн та доплата за роботу у нічний час 61 грн / год х 30% х 68 год = 1244,40 грн.
Для працівників, яким встановлено оклад (місячна тарифна ставка), потрібно додатково визначати годинну тарифну ставку. Яким чином?
Для цього місячний оклад працівника потрібно поділити на місячну норму тривалості робочого часу за відповідний місяць, установлену правилами внутрішнього трудового розпорядку та графіком змінності для цього працівника (лист Мінпраці від 18.05.2007 №380/13/84-07, листи Мінсоцполітики від 17.02.2012 №51/13/116-12 та від 18.08.2017 №1537/0/102-17).
Важливо! Оклад (місячну тарифну ставку) працівника ділимо на індивідуальну норму тривалості робочого дня, встановлену йому графіком виходу на роботу (графіком змінності)
Приклад 5. Працівнику із підсумованим обліком робочого часу встановлено оклад 15000 грн. Обліковий період місяць. У січні 2025 року за графіком змінності передбачено 180 годин. Працівник у нічний час відпрацював 74 години (доплата встановлена в розмірі 20% годинної тарифної ставки за годину роботи у нічний час).
Визначимо годинну ставку: 15000 грн : 180 год = 83,33 грн.
Доплата за роботу у нічний час становить: 83,33 грн х 20% х 74 год = 1233,28 грн.
Як визначити годинну тарифну ставку, якщо обліковий період перевищує місяць і дорівнює кварталу, півріччю, року?
Річ у тому, що графіком змінності в окремих місяцях облікового періоду для працівника може бути передбачена індивідуальна норма тривалості робочого часу, яка може відрізнятися від законодавчої норми. Проте завжди для визначення годинної ставки для оплати нічних годин орієнтуємось на індивідуальну норму.
Приклад 6. Місячний оклад працівника становить 12000 грн. Обліковий період – квартал. Норма тривалості робочого часу в 1 кварталі 2026 року, розрахована за графіком 5-денного робочого тижня з двома вихідними, складає 512 год (176 січень + 160 лютий + 176 березень) (з урахуванням що воєнний стан продовжено і після 03.02.2026 р.).
При цьому графіком змінності для такого працівника передбачена така кількість робочих годин:
- у січні – 182 год;
- у лютому – 168 год;
- у березні – 172 год.
У цьому випадку для оплати годин, відпрацьованих у нічний час, годинну тарифну ставку розраховують виходячи з індивідуальної норми тривалості робочого часу, встановленої в кожному місяці облікового періоду.
Розрахуємо годинну тарифну ставку для кожного місяця:
- січень: 12000 грн : 182 год = 65,93 грн;
- лютий: 12000 грн : 168 год = 71,43 грн;
- березень: 12000 грн : 172 год = 69,77 грн.
Як бачимо, через те що кількість годин за індивідуальною нормою різна, годинна тарифна ставка для оплати нічних годин протягом різних місяців облікового періоду відрізнятиметься.
Зверніть увагу! В останньому прикладі норма, встановлена законодавством для 5-денного робочого тижня, на 1 квартал 2026 року складає 512 год. А за графіком змінності, встановленим для працівника на 1 квартал, він повинен відпрацювати 522 год (182 + 168 + 172). Це перевищує норму на 1 квартал, встановлену законодавством. Тож, відпрацювавши усі години, передбачені графіком змінності, працівник матиме надурочні години (522 – 512 = 10 год). Оплата надурочних годин має нюанси, про які розповімо нижче
Підсумований облік робочого часу: оплата за надурочні години
Підрахунок кількості та оплату надурочних годин проводять наприкінці облікового періоду. Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період.
Якщо обліковий період дорівнює місяцю, то оплачувати надурочні години (за їх наявності) треба щомісяця. Якщо обліковий період більше місяця, то підрахунок та оплата надурочних годин буде здійснюватись останньому місяці облікового періоду.
При оплаті надурочних годин керуйтеся ст. 106 КзпП. Так, при погодинній формі оплати праці години роботи у понаднормовий час оплачують у подвійному розмірі годинної ставки за формулою:
НЧ = ТСгод х Гвідпр х 2, де:
- НЧ – оплата праці за надурочний час;
- ТСгод – годинна тарифна ставка;
- Гвідпр – фактичні години роботи понад норму.
І знову є нюанси. Все залежить не тільки від облікового періоду, а й від того встановлено працівнику оклад чи годинна тарифна ставка.
Якщо працівникові встановили годинну тарифну ставку, то саме за такою ставкою і будуть оплачуватись надурочні години. Проблем з нарахуванням зарплати не буде. Просто такому працівникові за встановленою годинною тарифною ставкою оплачують як фактично відпрацьований час у кожному місяці, так і нічні, святкові, надурочні години. Тобто одна годинна тарифна ставка застосовується для всіх виплат: для основної зарплати, для оплати нічних, надурочних годин тощо.
Якщо працівникові встановлено оклад, то потрібно визначати годинну ставку. Але за іншими правилами, ніж для оплати нічних годин роботи.
Якщо обліковий період дорівнює місяцю, то годинну тарифну ставку визначають діленням місячного окладу на місячну норму тривалості робочого часу у відповідному місяці (листи Мінсоцполітики від 05.07.2012 №229/13/116-12 та від 17.02.2012 №13/116-12).
Приклад 7. Працівнику із підсумованим обліком робочого часу встановлено оклад 15000 грн. Обліковий період місяць. У січні 2026 року норма робочого часу складає 176 год. Проте у січні 2026 року графіком змінності передбачено 182 години.
У січні працівник відпрацював надурочно 182 – 176 = 6 годин.
Визначимо годинну ставку: 15000 грн : 176 год = 85,23 грн, де 176 – норма робочого часу у січні 2026 року за графіком 5-денного робочого тижня з двома вихідними.
Оплата за роботу у надурочний час становитиме 85,23 грн х 2 х 6 год = 1022,76 грн.
Якщо ж обліковий період перевищує місяць (квартал, півріччя або рік), то годинну тарифну ставку розраховують шляхом ділення посадового окладу, встановленого в останньому місяці облікового періоду, на середньомісячну кількість годин за обліковий період (квартал) з урахуванням норми тривалості робочого часу за квартал (півріччя, рік), встановленої з дотриманням вимог ст. 50, 51, 53 КЗпП (лист Мінпраці від 18.05.2007 №380/13/84-07 і Мінсоцполітики від 24.04.2017 №1264/0/101-17/282).
Приклад 8. Місячний оклад працівника становить 12000 грн. Обліковий період – квартал. Норма тривалості робочого часу в 1 кварталі 2026 року, розрахована за графіком 5-денного робочого тижня з двома вихідними, складає 512 год (176 січень + 160 лютий + 176 березень). При цьому графіком змінності для такого працівника передбачена така кількість робочих годин:
- у січні – 182 год;
- у лютому – 168 год;
- у березні – 172 год
Норма, встановлена законодавством для 5-денного робочого тижня, на 1 квартал 2026 року складає 512 год. А за графіком змінності, встановленим для працівника на 1 квартал, він відпрацював 522 год (182 + 168 + 172).
У березні 2026 року слід визначити надурочні години, які потрібно оплатити в подвійному розмірі: 522 – 512 = 10 год.
Спочатку визначимо середньомісячну кількість годин за обліковий період: 512 год : 3 міс. = 170,67 год, де 512 – норма тривалості робочого часу в 1 кварталі 2026 року, розрахована за графіком 5-денного робочого тижня з двома вихідними (з урахуванням, що воєнний стан продовжено з 03.02.2026).
Годинна тарифна ставка для оплати надурочного часу в 1 кварталі 2026 року складе: 12000 грн : 170,67 год = 70,13 грн, де 12000 – розмір окладу працівника у березні 2026 року.
Оплата за роботу у надурочний час становитиме 70,13 грн х 2 х 10 год = 1402,60 грн.
Підсумований облік робочого часу: індексація зарплати
Тут також слід орієнтуватись на індивідуальну норму робочого часу. Тобто якщо працівнику встановлено обліковий період місяць і графіком роботи передбачено 184 години, то при відпрацюванні всіх годин працівнику потрібно нарахувати індексацію зарплати в повному розмірі, а саме множенням прожиткового мінімуму для працездатної особи на коефіцієнт індексації (звісно якщо виникло на неї право). На календарну норму для 5-денки / 6-денки тут не орієнтуємося.
Наприклад, «базовий» місяць січень 2026 року. Припустимо, що у квітні 2026 року сума індексації буде складати 150 грн. Якщо всі дні / години, передбачені графіком змінності / графіком виходу на роботу, працівником відпрацьовані повністю, то йому буде нарахована повна сума індексації 150 грн.
Якщо ж, наприклад, працівник у квітні відпрацює 160 годин зі 184 запланованих графіком роботи, то індексацію потрібно нараховувати пропорційно фактично відпрацьованим дням / годинам:
150 грн : 184 год х 160 год = 130,43 грн.
Підсумований облік робочого часу: доплата до МЗП
Для працівників, яким встановлено підсумований облік робочого часу при виконанні вимоги трудового законодавства про розмір зарплати не нижчою за мінімальну, потрібно орієнтуватися на індивідуальну норму робочого часу (лист Мінсоцполітики від 21.02.2017 №242/0/102-17/282).
Тобто якщо працівник відпрацював усі робочі години, встановлені йому графіком виходу на роботу (графіком змінності), йому потрібно нарахувати зарплату в розмірі не нижче за МЗП.
При чому якщо працівнику встановлено оклад, то зарплата має бути не менше ніж мінімальна зарплата в місячному розмірі (з січня 2026 року 8647 грн), якщо вставлено годинну ставку – то не менше ніж мінімальна зарплата у погодинному розмірі (з січня 2026 – 52,00 грн).
Також треба пам'ятати, що доплата за роботу в нічний час та понаднормовий час нараховується «зверху» МЗП, оскільки вони прямо зазначені у ст. 3-1 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» у переліку виплат, які не включаються до мінзарплати. А от оплата за роботу у святкові, вихідні дні, індексація (якщо є право на неї), виробничі премії тощо враховується «всередині» МЗП (лист Мінсоцполітики від 21.08.2017 №2231/0/101-17).
Приклад 9. Працівнику із підсумованим обліком робочого часу встановлений місячний оклад 6000 грн. Обліковий період – місяць. Норма тривалості робочого часу в квітні 2026 року, розрахована за графіком 5-денного робочого тижня з двома вихідними, складає 176 год. У квітні 2026 року працівник відпрацював всі дні / години передбачені графіком, а саме 184 годин, в тому числі 68 годин у нічний час та 8 годин понаднормово (184 – 176). На підприємстві робота в нічний час оплачується з доплатою у розмірі 35% окладу. Базовий місяць для індексації зарплати – січень 2026 р., та сума індексації (умовно) 150 грн.
При відпрацюванні всіх 184 годин, передбачених графіком роботи, працівнику буде нарахований повний оклад 6000 грн.
Також потрібно оплатити нічні та надурочні години. Для цього потрібно визначити годинну ставку:
- для оплати нічних годин – 6000 грн : 184 год = 32,61 грн,
- для оплати надурочних годин – 6000 грн : 176 год = 34,09 грн,
де:
- 184 – норма годин у квітні за графіком змінності / виходу на роботу (індивідуальним графіком роботи);
- 176 – норма тривалості робочого часу у квітні 2026 року, розрахована за графіком 5-денного робочого тижня з двома вихідними днями.
Доплата за роботу в нічний час становить:
32,61 грн х 68 год х 35% = 776,12 грн,
де:
- 68 – кількість годин, відпрацьованих працівником у нічний час;
- 35 – відсоток доплати за роботу в нічний час.
Оплата за роботу в надурочний час складе:
34,09 грн х 8 год х 2 = 545,44 грн,
Визначимо розмір зарплати для порівняння її з МЗП. При цьому оплату за роботу в нічний (776,12 грн) і надурочний час (545,44 грн) у порівнянні з мінзарплатою не враховуємо:
6000 оклад + 150 індексація = 6150 грн.
Доплата до МЗП складає: 8647 – 6150 = 2497 грн.
Загальна сума зарплати за квітень 2026 року складе:
6000 оклад + 776,12 нічні + 545,44 надурочні + 150 індексація + 2497 доплата до МЗП = 9968,56 грн.
Тетяна ГУЛЬ, консультант з питань оплати праці та трудового права, редактор 7еminar
Читайте більше:
Погодинна оплата праці: що враховувати в 2025 році
Неповний робочий час: прийняття на роботу і оплата праці
Звільнення до завершення облікового періоду: оплачуємо надурочні години
Оплата понаднормових годин, відпрацьованих за тимчасово відсутнього працівника
Понаднормові години при підсумованому обліку: як розрахувати при лікарняних та відпустках
Шукаєте простий та ефективний спосіб створити Положення про оплату праці для вашого підприємства? Наш унікальний конструктор – Положення про оплату праці – це надійний помічник, який за кілька хвилин допоможе підготувати персоналізований документ. Інтуїтивний інтерфейс, гнучкі налаштування та можливість завантаження готового результату у форматах PDF чи Word роблять цей сервіс ідеальним вибором для професіоналів
Календар бухгалтера
10.08.2026
До 10 серпня: подаємо фінансову звітність за півріччя 2026 року + статті по заповненню
Наближаються граничні строки звітної кампанії за півріччя 2026 року. Таким чином, фінансову звітність подаємо до Держстату до 30 липня 2026 року, а до ДПС до 10 серпня. А щоб не загубитися в рядках та формах, ми зібрали все в одному місці

Військовий збір
10.08.2026
Увага ФОП! Сплачуйте військовий збір до 20 серпня за новими реквізитами
З 1 липня ДПС змінила реквізити рахунків для сплати військового збору. Так, у 2026 році для сплати військового збору використовуються різні реквізити залежно від категорії платника (фізичні особи, військовослужбовці, юридичні особи, декларанти). Деталі та рахунки для сплати доступні на офіційних вебсайтах ДПС. Як повідомляють наші підписники, то нові рахунки вже активні та зарахування відбуваються у штатному режимі

Військовий облік
10.08.2026
Повістка з помилками: коли вона залишається чинною та чи загрожує штраф за неявку
Помилки в повістці не завжди означають, що її можна проігнорувати. Навіть виправлені від руки дата чи час, неточності або неповний відбиток печатки самі по собі можуть не позбавляти документ юридичної сили. Водночас неявка за повісткою не означає автоматичного накладення штрафу. У спірних ситуаціях військовозобов’язаний має право захищати свої інтереси та оскаржувати дії або бездіяльність ТЦК та СП

Військовий облік
10.08.2026
У яких випадках можна не з'явитися за повісткою: пояснює ТЦК
У разі неможливості прибути у визначений строк – необхідно протягом 3 днів повідомити про причину відсутності до вказаного в повістці ТЦК та СП (особисто або іншим доступним способом). Подальше прибуття має відбутися не пізніше ніж через 7 календарних днів. Які причини вважаються поважними розповідаємо нижче

Судова практика
10.08.2026
ВС: звільнення під психологічним тиском не свідчить про вільне волевиявлення працівника
Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про поновлення працівниці поліції на посаді та скасування наказу про її звільнення за власним бажанням. Суд дійшов висновку, що роботодавець не довів належного повідомлення про зміну істотних умов праці, зокрема фактичної зміни місця роботи працівниці

Державний нагляд
10.08.2026
З 14 серпня 2026 року нові ліміти на перекази для ФОП і компаній
14 травня 2026 року банки підписали оновлену редакцію Меморандуму про прозорість ринку платіжних послуг, яким запроваджуються нові обмеження на перекази коштів для новостворених та неактивних ФОПів і юридичних осіб. Нові ліміти застосовуватимуться у два етапи – з серпня та листопада 2026 року – і стосуватимуться операцій за рахунками підприємців та компаній, які банки віднесуть до категорії ризикових або «сплячих

Документообіг, первинні документи
10.08.2026
Як отримати витяг з реєстру страхувальників у 2026 році: форма №1-ЗРС
Для отримання витягу з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування платник ЄСВ або застрахована особа повинні подати запит за формою №1-ЗРС. Контролюючий орган безоплатно формує витяг або довідку про відсутність відомостей протягом двох робочих днів після отримання запиту. Тип витягу залежить від категорії заявника – юридичної особи, ФОП, особи з незалежною професійною діяльністю або учасника добровільного страхування. Документ може бути отриманий як у паперовій, так і в електронній формі з накладенням електронної печатки контролюючого органу

Заробітна плата
10.08.2026
Зниження витрат на оплату праці: законні інструменти для роботодавця
Як у період воєнного стану, так і в мирний час роботодавець може оптимізувати витрати на оплату праці, не порушуючи закон. У матеріалі розглядаються практичні законні способи, зокрема: надання відпустки без збереження зарплати, встановлення неповного робочого часу, оформлення простою, зміна системи оплати праці, призупинення дії трудового договору та звільнення працівників. Наводимо чіткий алгоритм дій для кожного з варіантів, ураховуючи вимоги трудового законодавства та актуальну судову практику

Єдиний податок
10.08.2026
Єдиний податок 2026: яку групу обрати ФОПу, ліміти, строки сплати
Правильно обрана група єдиного податку – це початок успішної роботи на спрощеній системі оподаткування. В цій статті ми розглянемо умови роботи на 1, 2 та 3 групі єдиного податку для ФОП та основні показники роботи у 2026 році. Допоможемо розрахувати податкове навантаження та визначитись із групою, яка буде найбільш відповідати вашим потребам

Податкова та фінзвітність
10.08.2026
Два «уточнюючих» замість одного: ДПС пояснила, як виправляти помилки з ЄСВ
ДПС звернула увагу, що одночасне виправлення реквізитів і сум нарахованого ЄСВ не можна оформити одним уточнюючим Розрахунком. Для цього потрібно окремо подати уточнення щодо реквізитів та окремо – щодо сум ЄСВ із використанням відповідних типів нарахувань

Витрати діяльності
10.08.2026
Податківці уточнили перелік документів для підтвердження витрат ФОП
Податківці нагадали, що для підтвердження витрат ФОП недостатньо лише факту оплати. Необхідно мати договори та акти, документи про утримання і сплату ПДФО та військового збору, а також відомості з податкової звітності щодо виплачених доходів фізичним особам

Податкова та фінзвітність
10.08.2026
За якою ознакою відображати нецільову благодійну допомогу у 4ДФ: роз’яснення ДПС
Податківці нагадали, що сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, яка перевищує неоподатковуваний граничний розмір, відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО або у додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП / НПД за ознакою доходу «169»

Податкова та фінзвітність
10.08.2026
Податківці нагадали про способи подання Розрахунку ЮО та Розрахунку ФОП / НПД
ДПС роз'яснила, що податкові агенти можуть подавати Розрахунок ЮО та Розрахунок ФОП / НПД в електронній або паперовій формі. Подання безпосередньо на папері допускається лише за умови, що кількість рядків у додатках до Розрахунку не перевищує п'яти

Працевлаштування, переведення
10.08.2026
Працевлаштування іноземців можуть перевести в цифровий формат через «Дію»
Кабінет Міністрів планує запровадити експериментальний проєкт, який переведе більшість процедур працевлаштування іноземців у цифровий формат. Роботодавці зможуть працювати через «Дію» або систему «Обрій», розміщувати вакансії, проводити добір кандидатів і надсилати пропозиції про роботу

Робочий час, графіки роботи
10.08.2026
Держпраці нагадала про право працівників не бути на зв'язку після завершення робочого дня
Держпраці пояснила, що отримання повідомлень після завершення робочого дня саме по собі не є порушенням. Водночас систематичні вимоги негайно відповідати, виконувати завдання у вільний час або погрози покаранням можуть свідчити про порушення норм трудового законодавства







