
Експерт
Тетяна ГульКонсультант з питань оплати праці та трудового законодавства, редактор 7еminar та kadroland
Як нарахувати зарплату працівникам із підсумованим обліком робочого часу? Чому по-різному визначається годинна ставка для оплати нічних та надурочних годин? У чому полягають особливості індексації зарплати працівників із підсумованим обліком робочого часу та що врахувати при визначенні доплати до мінзарплати? Відповіді на ці питання – в нашій статті

Нарахування зарплати працівникам із підсумованим обліком робочого часу має певні особливості. Нагадаємо, що підсумований облік робочого часу запроваджують на тих підприємствах, установах, організаціях, підрозділах тощо, де роботодавець у зв'язку зі специфікою роботи не може організувати дотримання денної або тижневої тривалості робочого часу. Водночас загальна тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальну кількість робочих годин (ст. 61 Кодексу законів про працю, далі – КЗпП).
Підсумований облік – це спеціальний порядок розподілу та обліку робочого часу, коли тривалості роботи протягом дня і тижня можуть відхилятися від встановленої норми. У такому разі підрахунок відпрацьованих годин здійснюватиметься не за тиждень, а за довший проміжок часу – обліковий період, але тривалість робочого часу за цей період не повинна перевищувати норми згідно зі статтями 50 або 51 КЗпП (для окремих категорій працівників).
Проте зарплату працівникам нараховують щомісяця. Зокрема працівникам із підсумованим обліком робочого часу нараховують належну їм заробітну плату згідно з чинними умовами оплати праці:
Виняток становлять лише надурочні години – їх визначають та оплачують в кінці облікового періоду (п. 10 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці та соцполітики від 19.04.2006 №138).
Запровадження підсумованого обліку робочого часу потребує особливої увагу бухгалтера при нарахуванні зарплати працівникам.
Тому розглянемо нюанси визначення основних виплат, які нараховуються працівникам із підсумованим обліком робочого часу.
Основна заробітна плата включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Зокрема, працю оплачують за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців (п. 2.1.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 №5).
Працівникам із підсумованим обліком робочого часу як правило встановлюють погодинну оплату праці. Але є особливості залежно від того працівникам встановлена годинна / денна тарифна ставка чи місячний (посадовий) оклад.
Якщо працівникові встановлена годинна / денна тарифна ставка, то визначити основну оплату праці просто. Потрібно годинну / денну ставку помножити на фактично відпрацьовані за місяці години / дні. При чому навіть якщо працівник відпрацював місяць не повністю (хворів, перебував у відпустці тощо), то все одно годинну / денну ставку множать на відпрацьовані години / дні.
Якщо працівникові встановлено місячний оклад, то в разі коли він відпрацював усі робочі години, встановлені йому графіком виходу на роботу (графіком змінності), йому мають нараховувати оклад, установлений у трудовому договорі (штатному розписі) (лист Мінсоцполітики від 21.02.2017 №242/0/102-17/282).
Працівник із окладом відпрацював не всі дні місяця?
Тоді його основна заробітна плата буде розрахована пропорційно до відпрацьованого часу. При цьому працівникам, яким встановлено оклад (місячна тарифна ставка), основну зарплату буде розраховано пропорційно фактично відпрацьованим дням. На це звертає увагу Мінсоцполітики у листі від 02.07.2018 №1139/0/101-18/28.
Але виникає питання, на яку норму годин орієнтуватись?
Адже у таких працівників кількість робочих годин за місяць, встановлена графіком виходу на роботу (графіком змінності), може не збігатися з нормою робочого часу, визначеною для інших працівників установи.
Кількість годин, передбачена графіком виходу на роботу (змінності), вважається нормою для працівника нормою.
Приклад 1. Працівнику із підсумованим обліковим робочого часу (обліковий період квартал) встановлена годинна тарифна ставка 60,50 грн / год. Графіком змінності в 1 кварталі встановлено така індивідуальна норма робочого часу:
Такому працівнику буде нарахована основна оплата праці в такому розмірі:
Приклад 2. Працівнику із підсумованим обліком робочого часу (обліковий період квартал) встановлено оклад 11000 грн. Графіком змінності в 1 кварталі встановлено така індивідуальна норма робочого часу:
Працівник відпрацював всі дні / години, передбачені графіком. Тому в усіх 3-х місяцях (січень, лютий, березень) йому буде нарахований повний оклад у такому розмірі: 11000 грн.
Приклад 3. Візьмемо умови прикладу 2. Але припустимо, що у січні (182 годин або 22 робочих дні) працівник відпрацював тільки 20 днів.
Оплата праці за окладом у січні нараховуватиметься в такому розмірі:
11000 грн : 22 р. дн за індивідуальним графіком х 20 фактично відпрацьованих днів = 10000 грн.
Тут на першому плані годинна ставка. Так, відповідно до ст. 108 КЗпП робота у нічний час (а це час з 22:00 до 06:00) оплачується у підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективними договорами, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Це мінімальний розмір доплати за роботу у нічний час. Але цей розмір може бути й більшим, якщо це передбачено угодою, колдоговором.
Доплата за роботу в нічний час здійснюється за фактично відпрацьовані години у нічний час за формулою:
Дн = Чнф х Тгодинна х %, де:
Для працівників, яким встановлена годинна ставка, додаткових розрахунків роботи не потрібно. Просто годину ставку слід помножити на відпрацьовані години у нічний час та на % оплати нічних годин.
Приклад 4. Працівнику із підсумованим обліковим робочого часу (обліковий період місяць) встановлена годинна тарифна ставка 61 грн / год. У січні 2026 року працівник відпрацював 174 години згідно із графіком змінності, в тому числі 68 годин у нічний час (в колдоговорі встановлено 30% оплати за роботу у нічний час).
Такому працівнику буде нарахована основна оплата праці: 61 грн / год х 174 год = 10614 грн та доплата за роботу у нічний час 61 грн / год х 30% х 68 год = 1244,40 грн.
Для працівників, яким встановлено оклад (місячна тарифна ставка), потрібно додатково визначати годинну тарифну ставку. Яким чином?
Для цього місячний оклад працівника потрібно поділити на місячну норму тривалості робочого часу за відповідний місяць, установлену правилами внутрішнього трудового розпорядку та графіком змінності для цього працівника (лист Мінпраці від 18.05.2007 №380/13/84-07, листи Мінсоцполітики від 17.02.2012 №51/13/116-12 та від 18.08.2017 №1537/0/102-17).
Важливо! Оклад (місячну тарифну ставку) працівника ділимо на індивідуальну норму тривалості робочого дня, встановлену йому графіком виходу на роботу (графіком змінності)
Приклад 5. Працівнику із підсумованим обліком робочого часу встановлено оклад 15000 грн. Обліковий період місяць. У січні 2025 року за графіком змінності передбачено 180 годин. Працівник у нічний час відпрацював 74 години (доплата встановлена в розмірі 20% годинної тарифної ставки за годину роботи у нічний час).
Визначимо годинну ставку: 15000 грн : 180 год = 83,33 грн.
Доплата за роботу у нічний час становить: 83,33 грн х 20% х 74 год = 1233,28 грн.
Як визначити годинну тарифну ставку, якщо обліковий період перевищує місяць і дорівнює кварталу, півріччю, року?
Річ у тому, що графіком змінності в окремих місяцях облікового періоду для працівника може бути передбачена індивідуальна норма тривалості робочого часу, яка може відрізнятися від законодавчої норми. Проте завжди для визначення годинної ставки для оплати нічних годин орієнтуємось на індивідуальну норму.
Приклад 6. Місячний оклад працівника становить 12000 грн. Обліковий період – квартал. Норма тривалості робочого часу в 1 кварталі 2026 року, розрахована за графіком 5-денного робочого тижня з двома вихідними, складає 512 год (176 січень + 160 лютий + 176 березень) (з урахуванням що воєнний стан продовжено і після 03.02.2026 р.).
При цьому графіком змінності для такого працівника передбачена така кількість робочих годин:
У цьому випадку для оплати годин, відпрацьованих у нічний час, годинну тарифну ставку розраховують виходячи з індивідуальної норми тривалості робочого часу, встановленої в кожному місяці облікового періоду.
Розрахуємо годинну тарифну ставку для кожного місяця:
Як бачимо, через те що кількість годин за індивідуальною нормою різна, годинна тарифна ставка для оплати нічних годин протягом різних місяців облікового періоду відрізнятиметься.
Зверніть увагу! В останньому прикладі норма, встановлена законодавством для 5-денного робочого тижня, на 1 квартал 2026 року складає 512 год. А за графіком змінності, встановленим для працівника на 1 квартал, він повинен відпрацювати 522 год (182 + 168 + 172). Це перевищує норму на 1 квартал, встановлену законодавством. Тож, відпрацювавши усі години, передбачені графіком змінності, працівник матиме надурочні години (522 – 512 = 10 год). Оплата надурочних годин має нюанси, про які розповімо нижче
Підрахунок кількості та оплату надурочних годин проводять наприкінці облікового періоду. Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період.
Якщо обліковий період дорівнює місяцю, то оплачувати надурочні години (за їх наявності) треба щомісяця. Якщо обліковий період більше місяця, то підрахунок та оплата надурочних годин буде здійснюватись останньому місяці облікового періоду.
При оплаті надурочних годин керуйтеся ст. 106 КзпП. Так, при погодинній формі оплати праці години роботи у понаднормовий час оплачують у подвійному розмірі годинної ставки за формулою:
НЧ = ТСгод х Гвідпр х 2, де:
І знову є нюанси. Все залежить не тільки від облікового періоду, а й від того встановлено працівнику оклад чи годинна тарифна ставка.
Якщо працівникові встановили годинну тарифну ставку, то саме за такою ставкою і будуть оплачуватись надурочні години. Проблем з нарахуванням зарплати не буде. Просто такому працівникові за встановленою годинною тарифною ставкою оплачують як фактично відпрацьований час у кожному місяці, так і нічні, святкові, надурочні години. Тобто одна годинна тарифна ставка застосовується для всіх виплат: для основної зарплати, для оплати нічних, надурочних годин тощо.
Якщо працівникові встановлено оклад, то потрібно визначати годинну ставку. Але за іншими правилами, ніж для оплати нічних годин роботи.
Якщо обліковий період дорівнює місяцю, то годинну тарифну ставку визначають діленням місячного окладу на місячну норму тривалості робочого часу у відповідному місяці (листи Мінсоцполітики від 05.07.2012 №229/13/116-12 та від 17.02.2012 №13/116-12).
Приклад 7. Працівнику із підсумованим обліком робочого часу встановлено оклад 15000 грн. Обліковий період місяць. У січні 2026 року норма робочого часу складає 176 год. Проте у січні 2026 року графіком змінності передбачено 182 години.
У січні працівник відпрацював надурочно 182 – 176 = 6 годин.
Визначимо годинну ставку: 15000 грн : 176 год = 85,23 грн, де 176 – норма робочого часу у січні 2026 року за графіком 5-денного робочого тижня з двома вихідними.
Оплата за роботу у надурочний час становитиме 85,23 грн х 2 х 6 год = 1022,76 грн.
Якщо ж обліковий період перевищує місяць (квартал, півріччя або рік), то годинну тарифну ставку розраховують шляхом ділення посадового окладу, встановленого в останньому місяці облікового періоду, на середньомісячну кількість годин за обліковий період (квартал) з урахуванням норми тривалості робочого часу за квартал (півріччя, рік), встановленої з дотриманням вимог ст. 50, 51, 53 КЗпП (лист Мінпраці від 18.05.2007 №380/13/84-07 і Мінсоцполітики від 24.04.2017 №1264/0/101-17/282).
Приклад 8. Місячний оклад працівника становить 12000 грн. Обліковий період – квартал. Норма тривалості робочого часу в 1 кварталі 2026 року, розрахована за графіком 5-денного робочого тижня з двома вихідними, складає 512 год (176 січень + 160 лютий + 176 березень). При цьому графіком змінності для такого працівника передбачена така кількість робочих годин:
Норма, встановлена законодавством для 5-денного робочого тижня, на 1 квартал 2026 року складає 512 год. А за графіком змінності, встановленим для працівника на 1 квартал, він відпрацював 522 год (182 + 168 + 172).
У березні 2026 року слід визначити надурочні години, які потрібно оплатити в подвійному розмірі: 522 – 512 = 10 год.
Спочатку визначимо середньомісячну кількість годин за обліковий період: 512 год : 3 міс. = 170,67 год, де 512 – норма тривалості робочого часу в 1 кварталі 2026 року, розрахована за графіком 5-денного робочого тижня з двома вихідними (з урахуванням, що воєнний стан продовжено з 03.02.2026).
Годинна тарифна ставка для оплати надурочного часу в 1 кварталі 2026 року складе: 12000 грн : 170,67 год = 70,13 грн, де 12000 – розмір окладу працівника у березні 2026 року.
Оплата за роботу у надурочний час становитиме 70,13 грн х 2 х 10 год = 1402,60 грн.
Тут також слід орієнтуватись на індивідуальну норму робочого часу. Тобто якщо працівнику встановлено обліковий період місяць і графіком роботи передбачено 184 години, то при відпрацюванні всіх годин працівнику потрібно нарахувати індексацію зарплати в повному розмірі, а саме множенням прожиткового мінімуму для працездатної особи на коефіцієнт індексації (звісно якщо виникло на неї право). На календарну норму для 5-денки / 6-денки тут не орієнтуємося.
Наприклад, «базовий» місяць січень 2026 року. Припустимо, що у квітні 2026 року сума індексації буде складати 150 грн. Якщо всі дні / години, передбачені графіком змінності / графіком виходу на роботу, працівником відпрацьовані повністю, то йому буде нарахована повна сума індексації 150 грн.
Якщо ж, наприклад, працівник у квітні відпрацює 160 годин зі 184 запланованих графіком роботи, то індексацію потрібно нараховувати пропорційно фактично відпрацьованим дням / годинам:
150 грн : 184 год х 160 год = 130,43 грн.
Для працівників, яким встановлено підсумований облік робочого часу при виконанні вимоги трудового законодавства про розмір зарплати не нижчою за мінімальну, потрібно орієнтуватися на індивідуальну норму робочого часу (лист Мінсоцполітики від 21.02.2017 №242/0/102-17/282).
Тобто якщо працівник відпрацював усі робочі години, встановлені йому графіком виходу на роботу (графіком змінності), йому потрібно нарахувати зарплату в розмірі не нижче за МЗП.
При чому якщо працівнику встановлено оклад, то зарплата має бути не менше ніж мінімальна зарплата в місячному розмірі (з січня 2026 року 8647 грн), якщо вставлено годинну ставку – то не менше ніж мінімальна зарплата у погодинному розмірі (з січня 2026 – 52,00 грн).
Також треба пам'ятати, що доплата за роботу в нічний час та понаднормовий час нараховується «зверху» МЗП, оскільки вони прямо зазначені у ст. 3-1 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» у переліку виплат, які не включаються до мінзарплати. А от оплата за роботу у святкові, вихідні дні, індексація (якщо є право на неї), виробничі премії тощо враховується «всередині» МЗП (лист Мінсоцполітики від 21.08.2017 №2231/0/101-17).
Приклад 9. Працівнику із підсумованим обліком робочого часу встановлений місячний оклад 6000 грн. Обліковий період – місяць. Норма тривалості робочого часу в квітні 2026 року, розрахована за графіком 5-денного робочого тижня з двома вихідними, складає 176 год. У квітні 2026 року працівник відпрацював всі дні / години передбачені графіком, а саме 184 годин, в тому числі 68 годин у нічний час та 8 годин понаднормово (184 – 176). На підприємстві робота в нічний час оплачується з доплатою у розмірі 35% окладу. Базовий місяць для індексації зарплати – січень 2026 р., та сума індексації (умовно) 150 грн.
При відпрацюванні всіх 184 годин, передбачених графіком роботи, працівнику буде нарахований повний оклад 6000 грн.
Також потрібно оплатити нічні та надурочні години. Для цього потрібно визначити годинну ставку:
де:
Доплата за роботу в нічний час становить:
32,61 грн х 68 год х 35% = 776,12 грн,
де:
Оплата за роботу в надурочний час складе:
34,09 грн х 8 год х 2 = 545,44 грн,
Визначимо розмір зарплати для порівняння її з МЗП. При цьому оплату за роботу в нічний (776,12 грн) і надурочний час (545,44 грн) у порівнянні з мінзарплатою не враховуємо:
6000 оклад + 150 індексація = 6150 грн.
Доплата до МЗП складає: 8647 – 6150 = 2497 грн.
Загальна сума зарплати за квітень 2026 року складе:
6000 оклад + 776,12 нічні + 545,44 надурочні + 150 індексація + 2497 доплата до МЗП = 9968,56 грн.
Читайте більше:
Погодинна оплата праці: що враховувати в 2025 році
Неповний робочий час: прийняття на роботу і оплата праці
Звільнення до завершення облікового періоду: оплачуємо надурочні години
Оплата понаднормових годин, відпрацьованих за тимчасово відсутнього працівника
Понаднормові години при підсумованому обліку: як розрахувати при лікарняних та відпустках
Шукаєте простий та ефективний спосіб створити Положення про оплату праці для вашого підприємства? Наш унікальний конструктор – Положення про оплату праці – це надійний помічник, який за кілька хвилин допоможе підготувати персоналізований документ. Інтуїтивний інтерфейс, гнучкі налаштування та можливість завантаження готового результату у форматах PDF чи Word роблять цей сервіс ідеальним вибором для професіоналів
Верховний Суд роз’яснив, чи може роботодавець припинити виплату середнього заробітку працівнику, який уклав контракт добровольця територіальної оборони. Суд звернув увагу, що доброволець ТРО не є військовослужбовцем, а тому до нього не можна автоматично застосовувати правила ч. 3 ст. 119 КЗпП, що стосуються військовослужбовців. Якщо працівник виконує завдання територіальної оборони у робочий час, на нього поширюються гарантії ч. 1 ст. 119 КЗпП, зокрема щодо збереження місця роботи, посади та середнього заробітку

Для обрання, переходу або відмови від спрощеної системи оподаткування платник має дотримуватися встановлених строків подання відповідної заяви. Правила відрізняються для чинних платників, новостворених ФОП та е-резидентів, а перехід із загальної системи на спрощену можливий лише за визначених умов. Водночас податкове законодавство не передбачає можливості відкликання ФОП уже поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування

Податківці роз’яснили, що товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях та знищені внаслідок обставин непереборної сили під час воєнного стану, не вважаються використаними в неоподатковуваних або негосподарських операціях, тому п. 198.5 ПКУ не застосовується. Водночас до моменту декларування ПДВ за відповідний звітний період платник має отримати сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини

ФОП на єдиному податку другої групи має обмеження щодо кола замовників, яким може надавати послуги. За наведеним роз’ясненням, до категорії «населення» для цілей пп. 2 п. 291.4 ПКУ належать особи, які перебувають у межах України та підлягають її юрисдикції. Тому ФОП другої групи не може надавати послуги громадянам України, які тривалий час проживають за межами України, та отримувати за такі послуги валюту

Підприємство закуповує брендований одяг на подарунки співробітникам. Чи виникають ПДВ-зобов'язання при списанні на витрати таких речей? Чи потрібно формувати податкові накладні на умовний продаж?

Верховний Суд узагальнив підходи до використання та оцінки доказів у господарському й цивільному судочинстві, окремо звернувши увагу на електронні докази. Судова практика підтверджує, що переписка в месенджерах, електронні листи, голосові повідомлення та інші цифрові дані можуть використовуватися як докази навіть без КЕП. Відсутність електронного підпису сама по собі не виключає можливості ідентифікувати відправника, якщо його особу можна встановити з достатнім ступенем вірогідності. Водночас електронні докази оцінюються судом за загальними правилами, а в разі розбіжностей між електронним і паперовим документами судова практика визначає пріоритет паперового носія

Контролюючі органи можуть надавати інформацію про платників податків третім особам лише в межах, визначених законами України. Посадові особи зобов’язані не розголошувати інформацію з обмеженим доступом, якщо інше не передбачено законодавством. Винятком є запити органів місцевого самоврядування та випадки, коли особа запитує інформацію про себе

Податковий кодекс визначає перелік випадків, коли заборгованість може вважатися безнадійною. До них, зокрема, належать борги, за якими минув строк позовної давності, заборгованість банкрутів або ліквідованих підприємств, а також борги, стягнення яких стало неможливим через недостатність майна чи форс-мажорні обставини. Окремі правила встановлено для банків і небанківських фінансових установ: безнадійною може визнаватися заборгованість за фінансовим кредитом із простроченням понад 360 днів за визначених умов

Калькулятор нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю на 2026 рік допоможе роботодавцям швидко й коректно розрахувати СКШП, визначити обов’язковий норматив працевлаштування та обчислити щоквартальний цільовий внесок у разі його невиконання. У калькуляторі враховано нові правила 2026 року: квартальний контроль нормативу, вимоги до рівня оплати праці осіб з інвалідністю, можливість «подвійного зарахування» та зменшений розмір внеску на період воєнного стану. Калькулятор дозволяє перевірити правильність нарахувань, мінімізувати ризики фінансових втрат і сформувати PDF-результат для внутрішнього користування або оскарження

Якщо ви вже звикли до декларації ПДВ настільки, що потрібний рядок знаходите майже автоматично, – є новина, яка може змусити вас трохи пригальмувати. Мінфін планує змінити структуру декларації з ПДВ. Проєкт наказу вже оприлюднила ДПС. І хоча поки що це лише проєкт, бухгалтеру варто звернути увагу на зміни. Розберемо, як зміниться нова форма ПДВ-звітності

У справах про адміністративні правопорушення важливо не плутати строки звернення до суду, притягнення до відповідальності та виконання вже накладеного штрафу. Розбираємо, скільки часу є на оскарження, коли спливає строк для накладення адмінстягнення та за яких умов штраф може не підлягати виконанню

В Україні суб'єкти господарювання зобов'язані щоденно створювати фіскальні звітні чеки на РРО або ПРРО. Проте, у разі форс-мажорних обставин, таких як повітряна тривога або аварійне відключення світла, виконання цього обов'язку може бути унеможливлено. В таких випадках, якщо повітряна тривога тривала протягом часу, коли об'єкт вже мав би бути закритим, чек має бути створений не пізніше наступного робочого дня. Аналогічно, у разі аварійного відключення світла, чек має бути створений, як тільки це стане можливим

Запровадження внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю суттєво змінило підхід до кола роботодавців і платників: тепер важливим є не лише факт використання найманої праці, а й чисельність працівників та виконання встановленого нормативу. У листі ДПС від 11.05.2026 №545/2/99-00-21-01-01-02 (а також в ЗІР) чітко визначено, що звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску подається як роботодавцями, так і платниками внеску незалежно від кількості найманих осіб та виконання нормативу

Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов’язані щомісяця до 5 числа повідомляти ТЦК та СП, органи СБУ або відповідні розвідувальні підрозділи про зміни в облікових даних працівників за місцем їх військового обліку

Підприємство займається продажем автомобілів, що були у використанні. Автомобілі надаються фізичними особами. Перед прийняттям автомобіля наша компанія робить діагностику за свій рахунок. Витрати відносяться на рахунок 39, потім йдуть переговори і приймається рішення, чи брати автомобіль на реалізацію, чи ні. Якщо ні, то понесені витрати списуються з рахунку 39 на рахунок витрат 93. Які податкові наслідки можуть виникнути у цій ситуації?
