Додаткове благо 2026: коли виникає та як оподатковувати ПДФО, військовим збором

1. Що є додатковим благом
2. Правила оподаткування додаткового блага
3. Додатково благо: практичні приклади
4. Висновки

Що є додатковим благом

Насамперед згадаємо про визначення терміну «додаткові блага», наведене у пп. 14.1.47 Податкового кодексу України (далі – ПКУ):

14.1.47. додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Тобто матеріальні цінності, надані працівнику, можуть вважатися додатковим благом, якщо вони надані не у зв’язку з виконанням працівником обов’язків трудового найму. Тобто в іншому випадку це не є додаткове благо.

Додаткове благо як об’єкт для оподаткування визначено у пп. 164.2.17 ПКУ.

Зокрема, у його пп. «а» вказано, що додатковим благом є вартість «об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах».

Із вказаного положення бачимо, що додатковим благом не вважаються об’єкти, які надані роботодавцем працівнику безоплатно у користування, якщо це необхідно для виконання працівником трудових обов’язків відповідно до трудового договору (контракту) або передбачено колективним договором.

Таким чином, як пп. 14.1.47, так і пп.«а» пп. 164.2.17 ПКУ визначають одним із критеріїв появи доходу як додаткового блага у разі, якщо матеріальні цінності надаються працівнику не у зв’язку із виконанням ним трудових обов’язків, які визначені трудовим договором (контрактом) чи колективним договором.

Отже, безоплатне користування майном роботодавця не вважається додатковим благом, якщо воно необхідне для виконання працівником його трудових обов’язків

Саме тому забезпечення працівників канцелярськими товарами, мобільним зв’язком, фірмовим одягом чи іншими матеріальними благами не призводить до появи у працівників доходу у вигляді додаткового блага, адже все робиться для того, щоб організувати працівнику його робоче місце і надати йому все необхідне для того, аби він міг якісно і вчасно виконувати свої трудові обов’язки.

Безперечно при цьому має виконуватися важлива умова: отримане майно використовуються працівником виключно у виробничих цілях.

Правила оподаткування додаткового блага

1. Вартість додаткового блага у негрошовій формі оподатковуються із «натуральним» коефіцієнтом

У разі надання (виплати) платнику податку додаткового блага у негрошовій формі сума податку об'єкта оподаткування для ПДФО обчислюється із врахуванням «натурального» коефіцієнту.

2. Формула для обчислення «натурального» коефіцієнту визначена п. 164.5 ПКУ:

К = 100/ (100 – Сп),

де

1. К – коефіцієнт;
2. Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

«Натуральний» коефіцієнт для утримання ПДФО:

100 / (100 – 18) = 1,219512

3. «Натуральний» коефіцієнт для утримання військового збору не застосовується, оскільки в ПКУ для цього не передбачені законодавчі підстави.

Це також визнає ДПС у роз’ясненні в ЗІР, категорія 126.05.

4. У додатку 4ДФ Податкового розрахунку додаткове благо відображається із ознакою доходу 126.

Підстави та порядок оподаткування доходів працівників у вигляді додаткового блага розглянемо на практичних прикладах.

Додатково благо: практичні приклади

Ситуація 1. Підприємство оплачує проживання своїх працівників, які були вимушені переїхати через бойові дії, у гуртожитку іншого населеного пункту. Чи потрібно визнавати у цій ситуації додаткове благо і як оподатковувати?

Підпункт «а» пп. 164.2.17 ПКУ уточнює, що дохід у вигляді додаткового блага виникає, зокрема, у разі безоплатного надання житла чи компенсації його вартості, за винятком ситуацій, коли таке забезпечення передбачене трудовим або колективним договором чи законом у межах визначених норм.

Отже, якщо трудовим або колективним договором не передбачено обов’язку роботодавця надавати житло працівникам, то сплата вартості їхнього проживання у гуртожитку розцінюється як дохід у вигляді додаткового блага, який підлягає оподаткуванню (див. лист ДПС від 09.03.2017 №4770/6/99-99-13-02-03-15).

Базою для нарахування ПДФО є вартість проживання (зі звичайною ціною, тобто з ПДВ), помножена на «натуральний» коефіцієнт. Звичайна ціна – це ціна, визначена сторонами договору, якщо інше не передбачено ПКУ (пп. 14.1.71 ПКУ). Отже, якщо постачальник послуг проживання є платником ПДВ, то звичайна ціна включає суму ПДВ.

Для утримання військового збору «натуральний» коефіцієнт не застосовується.

Зверніть увагу! Оскільки оплата проживання працівників не зазначена в Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженому постановою Кабміну від 22.12.2010 №1170 (далі – Перелік №1170), як виплата, що не включається до бази нарахування ЄСВ, підприємство зобов’язане нарахувати ЄСВ на суму таких витрат

Ситуація 2. Чи потрібно оподатковувати як додаткове благо оплату курсів спеціалізації (навчання), враховуючи, що кошти перераховуватимуться на рахунок університету, а отримувачі послуг (лікарі-студенти) ще не є співробітниками нашої організації. Якщо так, то які саме податки необхідно сплатити?

Перелік неоподатковуваних доходів наведено у статті 165 ПКУ. Якщо певний вид доходу не зазначено в цій статті або в інших положеннях ПКУ, то, як правило, податківці його кваліфікують як додаткове благо.

Відповідно до п. 165.1.21 ПКУ до складу оподатковуваного доходу не включається сума, сплачена на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання. Розмір оплати за навчання може складати до 24000 грн на місяць у 2025 році.

Отже, у цій ситуації додаткове благо не виникає. Оплата навчання в вітчизняних закладах освіти не підлягає оподаткуванню. При цьому немає значення за кого відбувається оплата навчання: за працівників організації чи ні.

Ситуація 3. Підприємство хоче оплатити співробітникам курси підвищення кваліфікації. Це як додаткове благо співробітникам?

Якщо підвищення кваліфікації не є вимогою законодавства для професій (посад) працівників підприємства, то для них повна сума за договором буде додатковим благом з відповідним оподаткуванням.

До оподатковуваного доходу не включають суму витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом (пп. 165.1.37 ПКУ).

При порушенні цієї умови кошти, сплачені роботодавцем за навчання працівника прирівнюють до додаткового блага з оподаткуванням ПДФО 18% (з коефіцієнтом 1,219512) і ВЗ 5% (без коефіцієнта).

При цьому кошти, сплачені роботодавцем за навчання найманих працівників, не відносяться до фонду оплати праці та не є базою для нарахування ЄСВ згідно з п. 9 Переліку №1170.

Ситуація 4. Підприємство оплатило за працівника до бюджету штраф за адміністративне правопорушення. Чи потрібно це відображати в 4ДФ як додаткове благо?

Адміністративний штраф накладається на конкретну фізичну особу, яка вчинила правопорушення, а не на підприємство.

Отже, сплата такого штрафу підприємством за працівника розглядається як дохід цього працівника у вигляді додаткового блага.

Вона оподатковується ПДФО (18%) із застосуванням натурального коефіцієнта) та військовим збором (5%), а також відображається у додатку 4ДФ з ознакою доходу «126».

Ситуація 5. ТОВ, основним напрямом якого є IT-послуги, а також рекламна діяльність, відправляє директора на економічний форум і оплачує рахунок, в призначенні якого вказано «Послуга з генерації штрих-коду для електронного квитка на захід «Міжнародний економічний форум – 2025». Чи не виникне тут додаткове благо і об'єкт для оподаткування ПДФО?

Послугу з генерації штрих-коду для електронного квитка на форум слід розглядати як складову витрат на участь у заході. Враховуючи, що директор представляє інтереси ТОВ на форумі, а захід має економічну спрямованість і потенційно пов’язаний з діяльністю підприємства – витрати визнаються витратами на службові відрядження або представницькими витратами (у бухобліку: рахунок 92 «Адміністративні витрати» або 93, залежно від облікової політики підприємства). За наявності підтвердження мети участі, витрати економічно обґрунтовані.

Об'єкта оподаткування ПДФО не виникає, якщо:

1. є наказ про участь директора у форумі;
2. захід пов’язаний із господарською діяльністю підприємства;
3. квиток використано для виконання службових обов’язків.

У такому разі йдеться про відшкодування витрат на виконання функцій працівника, а не про надання йому доходу в натуральній формі. Тож ПДФО та військовий збір з доходів працівника не утримується.

Ситуація 6. Медичний заклад у досудовому порядку компенсує фізичній особі витрати за неякісні стоматологічні послуги. Чи можна вважати таку компенсацію додатковим благом?

У цій ситуації слід застосовувати пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ. Ним визначено, що до оподатковуваного доходу фізичної особи включається дохід у вигляді додаткового блага — «суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом».

Стаття 165 ПКУ містить перелік доходів, які не підлягають оподаткуванню. Серед них — грошова компенсація вартості товарів, що підлягають гарантійній заміні. Відповідно до пп. 165.1.12 ПКУ не оподатковуються ПДФО та військовим збором:

вартість товарів, які надходять платнику податку як гарантійна заміна у порядку, встановленому законом, а також грошова компенсація вартості товарів, надана платнику податку в разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженій таким продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну) протягом гарантійного строку, але не вище ніж ціна придбання таких товарів.

Однак у даній ситуації компенсація стосується вартості послуг, а не товарів, що підлягають гарантійній заміні. Тому норми пп. 165.1.12 ПКУ тут не застосовуються.

Отже, сума виплаченого відшкодування для клієнта визнається доходом у вигляді додаткового блага. Медичний заклад як податковий агент під час нарахування або виплати компенсації зобов’язаний утримати ПДФО та військовий збір на підставі пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ.

У додатку 4ДФ Податкового розрахунку таку суму слід відобразити з ознакою доходу «126».

Зверніть увагу! Пільговий режим оподаткування можливий лише у випадку виплати відшкодування за рішенням суду. Згідно з пп. «а» пп. 164.2.14 ПКУ до оподатковуваного доходу не включаються суми, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування матеріальної шкоди, шкоди життю та здоров’ю платника податку, а також моральної шкоди – у межах, визначених судовим рішенням або законом.

Ситуація 7. Підприємство оплачує необов’язкове медичне обстеження осіб, які працюють за договорами підряду. Чи є підстави для оподаткування додаткового блага?

Так, у цій ситуації виникає дохід у вигляді додаткового блага.

Пільга з ПДФО та військового збору, передбачена пп. 165.1.19 ПКУ, може застосовуватися лише щодо найманих працівників, якщо медичне обстеження оплачено за рахунок роботодавця та підтверджено належними підтверджуючими документами. За таких умов додаткове благо не виникає.

Витрати на медичне обстеження осіб, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством, є доходом у вигляді додаткового блага. Такий дохід підлягає оподаткуванню ПДФО (із застосуванням коефіцієнта для негрошових доходів) та військовим збором.

Зверніть увагу! Альтернативним варіантом є надання таким особам нецільової матеріальної допомоги, яка не оподатковується ПДФО та ВЗ у межах граничної суми, встановленої пп. 170.7.3 ПКУ (у 2026 році – 4 660 грн на рік)

Висновки

1. Безоплатне користування майном роботодавця не вважається додатковим благом, якщо воно необхідне для виконання працівником його трудових обов’язків.
2. Вартість додаткового блага у негрошовій формі оподатковуються із «натуральним» коефіцієнтом.
3. «Натуральний» коефіцієнт для утримання військового збору не застосовується.
4. У додатку 4ДФ Податкового розрахунку додаткове благо відображається із ознакою доходу 126.

Джерело: 7eminar

Шаблони та зразки документів:

Наказ про забезпечення працівників питною водою та іншими продуктами

Наказ про порядок забезпечення працівників фірмовим одягом

Положення про користування мобільним зв'язком у ТОВ

Читайте більше:

Одяг для працівників: облік та оподаткування

Навчання працівника за рахунок підприємства

Нарахування ЄСВ на харчування працівників з інвалідністю

Спецхарчування для працівників: підстави, облік витрат і оподаткування

Чай, кава, солодощі для працівників та відвідувачів: облік та оподаткування

Мобільний зв’язок для працівників: де закінчується робота і починається благо