Фермерське господарство: умови роботи та оподаткування

1. Форми ФГ
2. Створення та реєстрація ФГ
3. Трудові відносини у ФГ
4. Майно та земля ФГ
5. Система оподаткування ФГ

Фермерське господарство (далі – ФГ) є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію. Мета – отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства (ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 №973-IV; далі – Закон про ФГ).

Важливо! ФГ не може бути створене для здійснення діяльності, пов’язаної з торгівлею або наданням послуг. Проте таке господарство має право закуповувати продукцію чи товари в інших суб’єктів господарювання з метою їх подальшого перепродажу

Форми ФГ

Є дві організаційні форми ФГ: без статусу юридичної особи (фізична особа – підприємець) та зі статусом юрособи.

Якщо плануєте працювати самостійно або разом із родичами, краще відкрити ФОП. Якщо ж знадобиться залучати фахівців чи наймати працівників для сезонних робіт, оптимальним вибором буде реєстрація юридичної особи.

Без статусу юридичної особи

Таке ФГ на підставі декларації (для фермера-одноосібника) чи договору (для сімейного ФГ) реєструється як ФОП. Особа, на яку оформлене підприємництво, є головою ФГ, а всі інші – його членами.

Увага! Після укладання договору (декларації) про створення сімейного ФГ голова такого господарства має зареєструватися як ФОП

Зокрема, договір про створення сімейного ФГ фізособа укладає спільно з членами її сім’ї в письмовій формі. Такий договір підлягає нотаріальному посвідченню за місцем розташування майна та земельних ділянок ФГ.

Декларацію про створення сімейного ФГ (у разі одноосібного ведення такого господарства) ФОП складає самостійно в письмовій формі (ст. 8-1 Закону про ФГ).

На замітку! Типова форма договору (декларації) про створення сімейного ФГ затверджена наказом Мінагрополітики від 05.04.2019 №177

У договорі (декларації) про створення сімейного ФГ визначають:

1. найменування, місцезнаходження (адресу) господарства, мету та види його діяльності;
2. порядок прийняття рішень та координації спільної діяльності членів господарства;
3. правовий режим спільного майна членів господарства;
4. порядок покриття витрат та розподілу результатів (прибутку або збитків) діяльності господарства між його членами;
5. порядок вступу до господарства та виходу з нього;
6. трудові відносини членів господарства;
7. ПІБ членів господарства, ступінь їх родинного зв’язку, паспортні дані та реєстраційні номери облікових карток платників податків (РНОКПП). Для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, РНОКПП не зазначають;
8. інші положення, що не суперечать чинному законодавству (п. 5 ст. 8-1 Закону про ФГ).

Зі статусом юридичної особи

ФГ – юрособа реєструється на підставі статуту. Головою стає особа (один із засновників), зазначена в статуті. Таке ФГ може бути чи не бути сімейним. Причому головою сімейного ФГ може бути лише член відповідної сім’ї (ч. 5 ст. 1 Закону про ФГ).

Увага! ФГ має статус сімейного, за умови що в його підприємницькій діяльності використовують працю членів такого господарства, якими є винятково члени однієї сім’ї відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України. А саме це: дружина (чоловік), батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні та двоюрідні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства, так і його дружини (її чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма зазначеними вище членами сім’ї та родичами (батьки такої особи та батьки чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти)

В установчому документі ФГ – юрособи зазначають:

1. найменування господарства;
2. його місцезнаходження;
3. предмет і мету діяльності;
4. порядок формування майна (складеного капіталу);
5. органи управління та порядок прийняття ними рішень;
6. порядок вступу до господарства та виходу з нього;
7. інші положення, що не суперечать законодавству України (ч. 4 ст. 1 Закону про ФГ).

Створення та реєстрація ФГ

Фермерське господарство може бути створене одним або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім’ї. Серед вимог до засновників ФГ – вік від 18-ти років та дієздатність.

Важливо! Не можуть бути засновниками ФГ юридичні особи, іноземці, апатриди (особи без громадянства), не родичі

Членами ФГ можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення ФГ, визнають і дотримуються положень установчого документа господарства (ст. 3 Закону про ФГ). Натомість членами ФГ не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Якщо ФГ створює один із членів сім’ї, інші родичі можуть приєднатися до нього пізніше, після внесення змін до установчого документу господарства.

Головою ФГ може бути його засновник або інша особа, визначена в статуті. Саме голова представляє господарство перед державними органами, компаніями, установами, організаціями, окремими громадянами чи їх об’єднаннями. Він підписує договори та виконує інші важливі юридичні дії від імені господарства. Голова може письмово доручити виконання своїх обов’язків іншому члену господарства або працівнику, який працює за контрактом.

На замітку! Головою сімейного ФГ без статусу юрособи є член сім’ї, визначений договором (декларацією) про створення такого ФГ, який реєструється як ФОП

ФГ може бути зареєстровано тільки за умови наявності землі с/г призначення у власності або користуванні, зокрема, за договором оренди (ст. 8 Закону про ФГ). Якщо такої землі немає, то члени ФГ мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) (ч. 1 ст. 13 Закону про ФГ; ст. 32, 121 Земельного кодексу України, далі – ЗКУ).

Для проведення державної реєстрації ФГ із статусом юрособи засновник або уповноважена ним особа повинна особисто подати державному реєстратору (у ЦНАП)/ нотаріусу:

1. документ, що підтверджує право власності / користування на земельну ділянку;
2. заповнену реєстраційну заяву на проведення державної реєстрації (для юридичної особи за формою 2, для ФОП – за формою 1, затвердженими наказом Мін’юсту від 18.11.2016 №3268/5);
3. статут та примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновника/ засновників про створення ФГ – у разі реєстрації юридичної особи,

або

1. декларацію (договір) про створення ФГ – у разі реєстрації ФОП (ст. 17, 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV).

До відома! Адміністративний збір у разі відкриття ФГ не сплачують

Крім того, обираючи між ФОП та юридичною особою, звертайте увагу, що максимально ФОП може володіти не більше 20 га землі, а юридична особа — без обмежень.

Трудові відносини у ФГ

Трудові відносини у ФГ базуються на основі праці його членів (ст. 27 Закону про ФГ). При цьому, якщо виникає виробнича необхідність, господарство має право залучати до роботи інших осіб, укладаючи з ними трудовий договір (контракт).

Трудові відносини членів ФГ регулює статут, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), – законодавство України про працю, зокрема КЗпП.

Важливо! Із членами ФГ трудові договори не укладають, а особливості їхньої праці регулює статут відповідного ФГ (лист Мінсоцполітики від 14.06.2017 №306/0/22-17)

Члени ФГ отримують за свою працю не зарплату, а частину прибутку, який розподіляють пропорційно їхньому трудовому внеску.

Умови оплати праці та процедури прийняття нових членів визначає статут господарства.

Не завадить у статуті детально прописати:

1. дату, з якої член ФГ розпочав працювати у господарстві;
2. дату припинення членом ФГ трудової участі у господарстві;
3. які документи підтверджують початок та кінець трудової участі члена ФГ;
4. періодичність, форму та порядок отримання доходу членами ФГ за їхню працю;
5. тривалість та види відпочинку (щоденний, щотижневий, щорічний);
6. трудову дисципліну;
7. види та розмір матеріальної відповідальності за шкоду, завдану членами ФГ внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків;
8. відшкодування шкоди, заподіяної членам ФГ каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, тощо.

Важливо, щоб гарантії щодо зайнятості, охорони праці, праці жінок, молоді, осіб з інвалідністю надавали у порядку, передбаченому законодавством про працю, і були зафіксовані документально також.

Для вступу до господарства новий член подає заяву, збори членів господарства ухвалюють відповідне рішення, яке оформлюють протоколом, і яким вносять зміни до статуту. Після цього зміни реєструють у держреєстратора. Подавши до ДПС заяву за формою №12-ЄСВ, новий член стає платником єдиного соціального внеску.

Увага! ФГ без статусу юридичної особи (сімейне господарство) регулює відносини з членами через договір про створення такого господарства. У цьому разі трудові договори з членами сім’ї теж не укладають

Наймані працівники господарства можуть залучатися для сезонних або спеціалізованих робіт, які потребують певних знань чи навичок (ч. 5 ст. 1 Закону про ФГ). Для таких працівників укладають трудові договори відповідно до трудового законодавства, зокрема, встановлюються умови праці, відпочинку та мінімальні гарантії оплати.

Прийняття сторонніх громадян до ФГ на роботу за трудовим договором відбувається в загальному порядку: укладають трудовий договір, який оформлюють наказом, направляють податківцям повідомлення про прийняття на роботу, після чого працівник приступає до роботи.

З особами, залученими до роботи у ФГ, трудовий договір (контракт) укладають у письмовій формі. У ньому визначаються строк договору, умови праці і відпочинку (тривалість робочого дня, вихідні дні, щорічну оплачувану відпустку, форми оплати праці та її розміри, харчування тощо).

На замітку! Розмір оплати праці і тривалість щорічної відпустки осіб, які працюють у ФГ за трудовим договором (контрактом), не можуть бути меншими за встановлений державою розмір мінімальної заробітної плати і передбачену законом тривалість щорічної відпустки

Майно та земля ФГ

Майно

Майно ФГ, створеного у формі юридичної особи, формують за правилами, передбаченими його статутом. Порядок володіння, користування і розпорядження майном також має бути чітко прописаний у статуті (ст. 20 Закону про ФГ).

До складу майна ФГ можуть входити:

1. будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності;
2. цінні папери;
3. вироблена продукція;
4. доходи, отримані від господарської діяльності;
5. інше майно, придбане на законних підставах;
6. право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, обладнанням та будівлями;
7. майнові права, у т. ч. на інтелектуальну власність;
8. грошові кошти, які члени ФГ передають до складеного капіталу (ст. 19 Закону про ФГ).

Складений капітал ФГ формується винятково за рахунок внесків його членів, зокрема засновника, незалежно від того, чи він є головою господарства. До капіталу можуть бути внесені нерухомість, сільськогосподарська техніка, гроші тощо. Передача майнових прав до ФГ здійснюється на строк, визначений у статуті. Наприклад, якщо один із членів ФГ надає право користування земельною ділянкою, у статуті потрібно зазначити строк дії цього права.

Якщо ж головою ФГ є стороння особа, прийнята за трудовим договором, вона не може вносити до складеного капіталу належне їй майно або майнові права.

Складений капітал властивий лише юридичним особам. Однак ФГ, створене як ФОП, також може використовувати належне засновнику або членам сімейного ФГ майно. Правовий режим такого майна має бути закріплений у договорі між ними та ФОП (п. «в» ч. 5 ст. 8-1 Закону про ФГ).

Земля

Фермерське господарство не може існувати без земельної ділянки. Як уже згадували вище, саме наявність у засновників права власності чи користування земельними ділянками є обов’язковою умовою для реєстрації господарства.

Так, землі ФГ можуть складатися із:

1. земельних ділянок, що належать громадянам України – членам ФГ на праві власності, користування;
2. земельних ділянок, що належать господарству на праві власності, користування (ст. 12 Закону про ФГ; ст. 31 ЗКУ).

Якщо у майбутніх членів ФГ немає землі, вони можуть отримати її у два способи:

1. У власність або оренду з державної чи комунальної власності відповідно до ЗКУ.

2. На підставі безоплатної передачі згідно зі ст. 121 ЗКУ:

1. у розмірі земельної частки (паю), визначеній для членів сільгосппідприємств у межах відповідної ради. Якщо на території ради підприємств декілька, беруть середній розмір земельної частки (паю) по всіх підприємствах;
2. у середньому по району розмірі земельної частки в разі відсутності таких підприємств.

Для отримання земельної ділянки не потрібно брати участь у земельних торгах (ч. 3 ст. 134 ЗКУ). Однак для безоплатного отримання землі необхідно надати документи, передбачені ч. 6 ст. 118 ЗКУ, а також підтвердити досвід роботи в сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Передача у власність чи надання в оренду земельної ділянки фермерському господарству (як юридичній особі), а також передача у власність земельної ділянки для ведення ФГ громадянину України – члену ФГ понад норму безоплатної передачі здійснюється вже через земельні торги згідно з ч. 1 ст. 134 ЗКУ. Виняток становлять випадки, визначені ч. 2 ст. 134 ЗКУ.

Новостворене ФГ зазвичай не має власної чи орендованої землі. У такому разі можливі два варіанти:

1. Оформлення оренди між членом ФГ і господарством із складанням акта приймання-передачі.

2. Використання землі членів ФГ згідно з ч. 2 ст. 12 Закону про ФГ, із закріпленням відповідного положення в статуті та оформленням акта приймання-передачі земельної ділянки.

Система оподаткування ФГ

Для фермерів законодавство передбачаємо чимало варіантів вибору системи оподаткування. Це може бути як загальна, так і спрощена система (єдиний податок), з ПДВ або без.

Юридичні особи

Можливі кілька варіантів оподаткування для ФГ із статусом юрособи.

Загальна система оподаткування, яка полягає у сплаті податку на прибуток. Об’єктом оподаткування у цьому випадку є прибуток, визначений за даними бухобліку (доходи мінус витрати), який можна коригувати на різниці відповідно до ПКУ. Ставка податку – 18%. Жодних обмежень зазначена система немає.

Спрощена система оподаткування

1. Єдиний податок 3 групи зі сплатою ПДВ (ставка – 3% доходу) чи без сплати ПДВ (ставка – 5% доходу). Цю групу можуть обрати юрособи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми з необмеженою кількістю найманих працівників, але обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати (далі – МЗП), встановленої на 1 січня звітного року (на 01.01.2025 – 9 336 000 грн) без урахування ПДВ (пп. 3 п. 291.4 ПКУ).

2. Єдиний податок 4 групи. ПКУ не містить жодних обмежень щодо кількості найманих працівників та обсягу доходу для платників єдиного податку четвертої групи. Водночас претендувати на цю групу можна за умови, що:

1. частка сільскогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює чи перевищує 75% (пп. 4 п. 291.4 ПКУ);
2. наявні власні чи орендовані сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду (ст. 292-1 ПКУ).

Розмір ставки податку залежить від категорії (типу) земель та їх розташування (п. 293.9 ПКУ):

Важливо!

Важливо! Всі власники та/або користувачі сільгоспугідь (юрособи чи ФОП) мають розраховувати мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ). Докладніше – у статті «Мінімальне податкове зобов’язання: правила розрахунку»

Загалом четверта група єдиного податку пропонує чимало переваг:

1. Податок сплачують у зручній пропорції: найменші платежі в періоди вирощування/виробництва (10% річної суми у І та ІІ кварталах) і найбільші під час збору врожаю (50% у ІІІ кварталі та 30% у IV).

2. Розмір податку визначають за нормативною грошовою оцінкою сільгоспугідь, а не від фактичного прибутку.

3. Звільнення від нарахування, сплати та декларування:

1. податку на прибуток. Виняток – податок на репатріацію із доходів, що виплачують нерезиденту, чи податок із доходу від КІК;
2. земельного податку за угіддя, що використовують для агровиробництва;
3. рентної плати за спеціальне водокористування (п. 297.1 ПКУ).

Однак новостворені ФГ-юрособи не можуть одразу стати платниками 4 групи ЄП. Згідно з пп. 291.4.7 ПКУ, юридичні особи отримують право на спрощену систему лише з наступного року після створення. Тож у році заснування господарство повинно обрати іншу систему оподаткування, наприклад, ЄП 3 групи або загальну систему.

Для переходу на 4 групу ЄП на наступний рік необхідно дотримати:

1. частки сільськогосподарського виробництва у розмірі не менше 75% (або 50% під час дії воєнного стану).
2. обмежень щодо видів діяльності, передбачених п. 291.5-1 ПКУ.

На замітку! ФГ, утворені шляхом злиття, приєднання або перетворення, можуть обрати 4 групу вже в році створення, за умови дотримання сільгоспчастки 75%

ФОП

Перейдемо до варіантів оподаткування, які може обрати ФГ, створене у формі ФОП.

Загальна система оподаткування

Як і у випадку з юрособами, її суть полягає у сплаті податку на доходи за ставкою 18%. Також сплаті підлягає військовий збір у розмірі 5% з доходу та ЄСВ – 22% від прибутку, не менше за мінімальний страховий внесок (1760 грн у 2025 році). При цьому максимальна база для нарахування ЄСВ у 2025 році – 160 000 грн, а тому він не може бути більшим максимального розміру – 35 200 грн. Жодних обмежень наведена система не має.

Спрощена система оподаткування

1. Єдиний податок 2 групи. Ставка податку – не більше 20% розміру МЗП (у 2025 році – не більше 1600 грн).

Сплаті підлягає також військовий збір – 10% від МЗП – (800 грн у 2025 році) та ЄСВ (не менше 1760 грн і не більше 35 200 грн у 2025 році).

Слід враховувати, що дана група має певні обмеження:

1. ФОП не використовує працю найманих осіб або кількість людей, які перебувають з ним у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
2. обсяг доходу не перевищує 834 розміри МЗП (у 2025 році – 6 672 000 грн).

2. Єдиний податок 3 групи зі сплатою ПДВ (ставка – 3% доходу) чи без сплати ПДВ (ставка – 5% доходу). ЄСВ підлягає сплаті у тому ж порядку, що і в попередньому випадку. Але військовий збір на цій групі підприємці сплачують у розмірі 1% від доходу.

Обмеження 3 групи як зі сплатою ПДВ, так і без – протягом календарного року обсяг отриманого доходу не перевищує 1167 розмірів МЗП (у 2025 році – 9 336 000 грн).

Порада! Ознайомтеся із статтею «Єдиний податок 2025: яку групу обрати ФОПу, ліміти, строки сплати» та довідником «ФОП-єдинники: ставки, ліміти, строки сплати, пільги, звітність у 2025 році»

3. Єдиний податок 4 групи. Об’єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, базою оподаткування – НГО 1 гектара такої землі. Ставка податку, як і для юросіб, залежить від категорії (типу) земель та їх розташування (див. вище).

Переваги 4 групи, про які згадано вище, прийнятні у т. ч. і для підприємців (не лише юросіб).

Натомість така система оподаткування встановлює для підприємців-фермерів низку обмежень, серед яких:

1. здійснення винятково вирощування, відгодовування с/г продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
2. провадження господарської діяльності (крім постачання) за місцем податкової адреси;
3. заборона на використання праці найманих осіб;
4. площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів ФГ – не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно (пп. «б» пп. 4 п. 291.4 ПКУ).

Найчастіше ці обмеження не дозволяють багатьом ФОП перейти на 4 групу ЄП.

Також фермер, котрий має статус ФОП, сплачує за себе ЄСВ (не менше 1760 грн і не більше 35 200 грн у 2025 році). Сплаті підлягає також військовий збір – 10% від МЗП – (800 грн у 2025 році).

Як бачимо, кожна із систем оподаткування має свої особливості, переваги і недоліки, а також обмеження. Щоб господарству обрати вигідну для себе систему оподаткування в кожному конкретному випадку слід враховувати особливості діяльності створюваного ФГ та зробити орієнтовні розрахунки результатів, які воно планує отримувати, з урахуванням чого приймати рішення про вибір системи оподаткування, перебування на якій призведе до найменшого податкового навантаження.

Про особливості звітування на кожній із наведених систем / групі читайте у статтях:

Декларація з податку на прибуток: інструкція зі складання

Декларація про майновий стан і доходи для ФОП на загальній системі оподаткування

Декларація платника єдиного податку – ФОП 2 групи: інструкція

Декларація платника єдиного податку – юридичної особи 3 групи: інструкція

Декларація платника єдиного податку – ФОП 3 групи: інструкція

Декларація платника єдиного податку 4 групи – юридичної особи: подання та заповнення

Декларація платника єдиного податку 4 групи для ФОП: порядок заповнення

Джерело: 7eminar

Шаблони та зразки:

Типова форма договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства

Статут фермерського господарства

Протокол засідання загальних зборів учасників фермерського господарства при виході члена ФГ та затвердження статуту в новій редакції

Протокол загальних зборів членів фермерського господарства (зміна голови ФГ)

Протокол загальних зборів членів фермерського господарства (направлення у відрядження)

Посадова інструкція голови фермерського господарства

Робоча інструкція робітника фермерського господарства