Безкоштовний вебінар: Підготовка до закриття року для юросіб

Оплата від покупців через рахунки 2650 та небанківські установи: чи потрібні РРО/ПРРО – позиція ДПС

ДПС України надала роз’яснення ТОВ (платнику ПДВ / постачальнику) щодо обов'язку застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) у випадках, коли покупці-юридичні особи розраховуються за товари через небанківські фінансові установи та платіжні сервіси, а кошти надходять на поточний рахунок постачальника у форматі IBAN (рахунок 2600). Податківці детально розібрали нюанси використання рахунків класу 2650 та критерії звільнення від РРО

Експерт:Аліна Лакіс
3

19

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Що вважається розрахунковою операцією

Розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями (ст. 2 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», далі – Закон №265).

Враховуючи наведене, в контексті звернення, приймання Товариством від покупців оплати за товар у будь-який спосіб є розрахунковою операцією.


Роль рахунків 2600 та 2650


Сам по собі факт надходження коштів на поточний рахунок Постачальника 2600 з рахунку Покупця 2650, не має значення для визначення способу проведення розрахунків у розумінні Закону №265 та виникнення обов’язку Постачальника застосовувати РРО / ПРРО.


Номера рахунків згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 11.09.2017 №89, можуть слугувати для Товариства лише інструментом щодо визначення за допомогою якого саме надавача платіжних послуг було здійснено оплату товару (послуг) – банку чи небанківського надавача платіжних послуг, що у свою чергу уже має значення для виникнення обов’язку у Товариства щодо застосування РРО / ПРРО.


Коли РРО НЕ потрібен


Якщо:


  1. Товариство надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого рахунку і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (у тому числі інтернет-банкінг),
  2. у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку),


то у такому випадку застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій (п. 2 ст. 9 Закону №265).


Коли РРО є обов’язковим:


У разі використання послуг небанківських надавачів платіжних послуг та їх продуктів для здійснення розрахунків за товари, то такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання п. 2 ст. 9 Закону №265 і здійснення таких операцій має супроводжуватись обов’язковим застосуванням Товариством РРО / ПРРО, формуванням та наданням розрахункового документу встановленої форми та змісту покупцям.


Джерело: ІПК від 15.09.2026 №5497/ІПК/99-00-07-03-01


Читайте більше:


Онлайн-розрахунки та РРО: коли обов'язково

Чи потрібно РРО / ПРРО при отриманні оплати за реквізитами картки

Назва товару в чеку РРО: коли ФОП може узагальнювати та за що штрафують

РРО/ПРРО: п’ять запитань, на які у бухгалтерів і податківців різні відповіді

ТОП-3 РРО/ПРРО-рішення на користь платників податків

Як видавати фіскальні чеки через NovaPay: розбір типових ситуацій

Оплата з картки на рахунок ФОП: чи потрібен РРО/ПРРО

Платіжній рахунок Nova Pay: чи потрібен РРО / ПРРО

Аліна Лакіс

Експерт

Аліна Лакіс

Редакторка Бухгалтерської платформи 7eminar

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
3

19

4

5

3

5

1

6

1

5

6

9647

4

3989

11

34304

3

13

15

16232

2

1426

4

22

3

23

3

12

4

993

6

5504

11

4793

5

1161

3

17

Стаття
Єдиний податок
27.10.2026

МПЗ і частка сільгоспвиробництва у платників ЄП групи 3: як зменшити податкове навантаження

Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) є мінімальною величиною податкового зобов'язання зі сплати податків, зборів і платежів, пов'язаних із виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції або з власністю чи користуванням (орендою, емфітевзисом) сільськогосподарськими угіддями. Для платників єдиного податку третьої групи – як юридичних осіб, так і ФОП, які є власниками або користувачами сільгоспугідь, нарахування МПЗ та подання відповідного Розрахунку у складі річної декларації є обов'язковим. Але ключовим фактором, що визначає загальний розмір податкового навантаження при сплаті МПЗ для платників 3 групи, є частка сільськогосподарського товаровиробництва за звітний рік. З’ясуємо, як вона впливає на сплату МЗП

основне зображення для МПЗ і частка сільгоспвиробництва у платників ЄП групи 3: як зменшити податкове навантаження
4

37