РРО/ПРРО: п’ять запитань, на які у бухгалтерів і податківців різні відповіді

1. Як офіційно продавати через Мономаркет і які КВЕДи потрібні
2. Як визначати дохід ФОПа 3-й групи за безготівкових оплат через еквайринг із застосуванням ПРРО
3. Як визначати дохід юрособи 3 групи за безготівкових оплат через еквайринг із використанням ПРРО
4. Чи потрібен РРО/ПРРО, якщо ФОП надає послуги і онлайн, і офлайн
5. Чи може ФОП 3 групи повернути клієнту готівку, якщо оплата надійшла на рахунок
6. Висновки

Проаналізуємо п’ять питань, позиція ДПС щодо яких час від часу змінюється. З’ясуємо, що станом на сьогодні про них говорять податківці, що з цього приводу передбачає Податковий кодекс України (далі – ПКУ) і як на ці ситуації дивляться бухгалтери.

Почнемо з Мономаркету. Як офіційно продавати через нього товари і які КВЕДи для цього потрібні?

Далі розберемо, як визначати дохід ФОПа – платника єдиного податку третьої групи, якщо у нього є еквайринг і він працює за допомогою ПРРО? Дохід визначати за датою чека чи за датою зарахування коштів на рахунок? Аналогічну ситуацію розглянемо для юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи.

Також поговоримо про те, чи потрібен касовий апарат, якщо підприємець надає послуги і онлайн, і офлайн. Тут з’явився нюанс, який не зовсім зрозумілий, тому його варто окремо проговорити.

І насамкінець – чи може ФОП третьої групи повернути клієнту кошти готівкою, якщо оплата надійшла на рахунок, тобто була здійснена безготівково? Саме щодо цього питання податкова змінила позицію. Тож буде важливо про неї дізнатися, адже вона на користь платників податків.

Як офіційно продавати через Мономаркет і які КВЕДи потрібні

Коли ми говоримо про Мономаркет, то маємо на увазі одну з платформ або один зі способів продажу товарів. Від цього загальні правила продажу не змінюються.

Офіційно продавати товари через цю платформу має право суб’єкт підприємницької діяльності. Це або юридична особа, наприклад ТОВ, або приватний підприємець. Система оподаткування при цьому може бути як загальною, так і спрощеною. Тобто має бути зареєстрований суб’єкт господарювання, через якого здійснюють продаж.

Що стосується КВЕДів, то тут підійде КВЕД 47.91 – Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет. Тобто 47.91 охоплює сам формат продажу через Інтернет, утім додатково варто мати КВЕДи оптової чи роздрібної торгівлі, які відповідають конкретним товарам, якими торгує продавець.

Як визначати дохід ФОПа 3-й групи за безготівкових оплат через еквайринг із застосуванням ПРРО

Наведемо приклад: наприкінці місяця фіскальний чек сформований 30 червня, а кошти фактично надходять на розрахунковий рахунок лише 1 липня. Тоді дохід потрібно визначати за датою фіскального чека чи за датою фактичного зарахування коштів на рахунок? На який документ у такому випадку слід орієнтуватися – звіт ПРРО чи банківську виписку?

І ось якраз щодо цього було запитання маємо відповідь ДПС у листі від 26.02.2026 №209/2/99-00-21-01-01-02:

Як бачимо, це не ІПК, а лист на запит Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. І, на думку податківців, датою включення суми до доходу з метою оподаткування єдиним податком є дата фіскального чека – тобто 30 червня, коли грошей ще немає, але, тим не менше, дохід для цілей єдиного податку вже є.

А що з цього приводу говорить закон?

Почнемо з того, що фіскальний чек ми дуже часто пробиваємо тоді, коли фактично відсутня розрахункова операція. На вимогу податківців фіскальний чек потрібно роздрукувати і вкласти до посилки. Натомість із визначення розрахункової операції, наведеного в Законі України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), такого обов’язку не випливає:

А тут уже зовсім інша історія. Тож маємо, скажімо так, певну суперечність.

Якщо йдеться про включення суми до доходу, то Податковий кодекс України (далі – ПКУ) прив’язує цей момент саме до надходження коштів продавцю – у готівковій або безготівковій формі.

А коли покупець оплачує товар платіжною карткою через еквайринг – платіжний або інтернет-еквайринг, як у нашій ситуації, – продавець у цей момент ще не отримує кошти на свій рахунок. Так й дата у фіскальному чеку, який продавець сформував перед відправленням посилки, не говорить ані про момент передачі товару, ані про момент фактичного отримання продавцем коштів.

Тобто явно тут є невідповідність позиції ДПС нормам чинного законодавства.

Що ж із цим робити? Є два варіанти:

1. перший – дотримуватися роз’яснень податківців і діяти відповідно до їхньої позиції;
2. другий – керуватися нормами ПКУ та за наведеної вище ситуації визначати дохід станом на 1 липня. Але в такому разі потрібно розуміти, що залишається ризик: під час перевірки податківці можуть включити цей дохід саме до червня. І тоді свою позицію доведеться відстоювати вже в суді.

Є й варіант діяти на випередження. Платник може подати запит на отримання ІПК щодо цього питання, отримати аналогічну відповідь податківців, а потім оскаржити її в суді. Якщо суд стане на бік платника, податкова буде змушена врахувати це рішення та надати платнику нове роз’яснення із урахуванням рішення суду.

Малоймовірно, що більшість платників готові пройти такий шлях. Але той, хто на це наважиться, зробить корисну справу не лише для себе, а й для інших платників. Адже на його досвід зможуть орієнтуватися інші та використовувати вже «протоптану стежку» для захисту своєї позиції.

Водночас важливо пам’ятати: ІПК має індивідуальний характер і стосується лише того платника, який звернувся за її отриманням.

Як визначати дохід юрособи 3 групи за безготівкових оплат через еквайринг із використанням ПРРО

Третє запитання аналогічне, але цього разу еквайринг використовує платник єдиного податку – юридична особа.

Донедавна позиція податківців щодо цього питання відрізнялася. Для ФОПів дохід вони вимагали визначати на дату формування фіскального чека, тоді як для юридичних осіб – на дату надходження коштів на поточний рахунок.

Однак Мінфін у листі від 07.03.2025 №11210-09-62/7098 уніфікував цей підхід. Тому ДПС у своєму листі від 16.07.2025 №760/2/99-00-24-01-04-02 посилається на відповідне роз’яснення Мінфіну, згідно з яким і для юридичних осіб, і для підприємців датою включення коштів до доходу є дата, зазначена у фіскальному касовому чеку.

Деякі бухгалтери скажуть: «Нам так навіть зручніше, адже тоді не буде розбіжностей».

Однак наведемо приклад, коли всі «зірки» все одно не зійдуться.

Уявімо, що ви надаєте послуги, а оплату приймаєте через сервіси переказу коштів та системи дистанційного обслуговування – наприклад, WayForPay або LiqPay. При цьому РРО ви не застосовуєте, оскільки маєте на це законні підстави відповідно до п. 14 ст. 9 Закону №265, а отже, фіскального чека у вас немає. Тоді постає запитання: на яку дату включати отримані кошти до доходу?

Очевидно, на дату їх надходження саме на ваш поточний рахунок. І тут важливо не плутати дату зарахування коштів у системі WayForPay чи LiqPay із датою їх фактичного надходження на підприємницький рахунок.

Тобто єдина позиція для всіх можливих робочих ситуацій усе одно не працює. Якщо за операцією формуєте фіскальний чек, то, за позицією податківців, орієнтуйтеся на дату, зазначену в ньому. Якщо ж операцію не фіскалізуєте на законних підставах, датою виникнення доходу буде дата надходження коштів саме на поточний підприємницький рахунок.

Чи потрібен РРО/ПРРО, якщо ФОП надає послуги і онлайн, і офлайн

Важливо розуміти: спосіб надання послуг – онлайн чи офлайн – сам по собі не визначає, чи потрібно застосовувати РРО/ПРРО. Вирішальне значення має спосіб проведення розрахунку.

Якщо ви приймаєте оплату готівкою або платіжною карткою через банківський POS-термінал, тобто коли покупець фізично передає картку для оплати, така операція є розрахунковою і потребує фіскалізації.

Водночас якщо оплату за послуги, незалежно від того, надаєте ви їх онлайн чи офлайн, приймаєте через сервіси переказу коштів або системи дистанційного обслуговування, можна скористатися п. 14 ст. 9 Закону №265 та не застосовувати РРО/ПРРО. До таких сервісів, зокрема, належать LiqPay, Portmone, iPay, WayforPay, Easy Pay, а до систем дистанційного обслуговування – Приват24, Ощад 24/7 тощо (див. роз’яснення ДПС, лист НБУ від 15.01.2021 №57-0010/3184).

Тут варто згадати, що спочатку податківці трактували цю норму інакше й вважали, що можливість не застосовувати РРО/ПРРО поширюється лише на послуги, які надають онлайн. Згодом їхня позиція змінилася відповідно до норм законодавства. І це логічно, адже п. 14 ст. 9 Закону №265 узагалі не ставить право на цю пільгу в залежність від способу надання послуг.

Відповідно, якщо ви надаєте лише послуги і хочете не застосовувати РРО/ПРРО, приймати оплату потрібно винятково безготівково: на рахунок за реквізитами IBAN, через сервіси переказу коштів – LiqPay, Portmone, iPay, WayForPay, EasyPay – або через системи дистанційного обслуговування, зокрема Приват24 чи Ощад 24/7.

Якщо ж ви, крім послуг, продаєте ще й товари, але розрахунок за них здійснюють винятково шляхом переказу коштів на рахунок за реквізитами IBAN, РРО/ПРРО також можна не застосовувати.

Чи може ФОП 3 групи повернути клієнту готівку, якщо оплата надійшла на рахунок

Що ж до того, чи може ФОП третьої групи повернути клієнту готівкою кошти, які той сплатив на банківський рахунок, якщо клієнт звернувся з відповідним листом, то раніше податкова відповідала однозначно: якщо клієнт оплатив готівкою, то й повертати кошти потрібно готівкою. Тобто, на думку податківців, змінювати форму розрахунку під час повернення не можна було.

Водночас така позиція виглядала не зовсім логічною. Адже чіткої заборони повернути кошти безготівково, якщо спочатку вони були отримані готівкою, або навпаки, податківці фактично не наводили.

Після численних запитань і заперечень позиція фіскалів дещо змінилася і стала менш категоричною.

Зараз ДПС рекомендує, а не зобов’язує ! повертати кошти у тій самій формі, у якій покупець здійснив розрахунок за товар:

Це зрозуміло і з точки зору контролю: якщо продаж був проведений через РРО/ПРРО та є фіскальний чек, при поверненні можна провести відповідну операцію і легко зіставити загальну суму продажів із сумою повернень.

Але далі – найважливіший момент. Податківці зазначають, що суб’єкт господарювання може змінити форму коштів під час їх повернення: готівку повернути безготівково або, навпаки, безготівкові кошти – готівкою. Для цього потрібне попереднє погодження з покупцем, а також необхідно дотримуватися встановлених строків повернення.

І тут ключовим є саме погодження з покупцем. Якщо клієнт погоджується на іншу форму повернення, заборони на таку зміну форми розрахунку податківці вже не встановлюють.

Відповідно, у своїх правилах продажу, публічній оферті чи інших внутрішніх документах можна передбачити порядок такого повернення та погодити його з покупцем. Звичайно, якщо покупець не погоджується на запропоновану форму, змінювати її в односторонньому порядку не можна.

Тобто тепер позиція ДПС виглядає значно гнучкішою: форма повернення не обов’язково має збігатися з формою первісної оплати, якщо інша форма погоджена з покупцем і дотримані встановлені строки.

І це, безумовно, позитивна зміна, адже така позиція вже більше відповідає нормам чинного законодавства та реальним потребам бізнесу.

Висновки

1. Для легального продажу товарів через Мономаркет потрібно мати суб’єкта господарювання – приватного підприємця або юридичну особу, через яку здійснюють продажі. Щодо КВЕДів, одного КВЕД 47.91 для інтернет-торгівлі недостатньо. Потрібен також КВЕД, який відповідає виду товарів, якими ви торгуєте.
2. За еквайрингу дохід ФОПа і юридичної особи визнають на дату, зазначену у фіскальному чеку. Якщо ж операцію не фіскалізуєте, наприклад, коли надаєте послуги й отримуєте оплату через сервіси переказу коштів або системи дистанційного банківського обслуговування, датою доходу буде дата надходження коштів на поточний рахунок.
3. РРО/ПРРО у разі надання послуг можна не застосовувати, якщо оплата надходить через сервіси переказу коштів або системи дистанційного банківського обслуговування. При цьому не має значення, надаєте ви послуги онлайн чи офлайн.
4. Щодо повернення коштів: податківці рекомендують повертати їх у тій самій формі, у якій покупець здійснив оплату. Водночас вони не заперечують проти зміни форми розрахунку під час повернення: кошти, сплачені готівкою, можна повернути безготівково, і навпаки – за попереднім погодженням із покупцем та з дотриманням установлених строків.

Читайте більше:

Як ФОПу-єдиннику вести облік доходів: еквайринг, ПРРО, банківські виписки та уникнення задвоєння доходу

Еквайринг у 2026 році: дата доходу ФОП на спрощеній системі

Дата доходу для єдинників – дата зазначена в чеку: позиція ДПС та Мінфіну незмінна

Звільнення від РРО/ПРРО: чи можна не фіскалізувати чеки та уникнути подвійного обліку доходу

Оплати на IBAN та платіжні рахунки: ДПС поставила крапку чи застосовувати РРО / ПРРО

IBAN чи «ключ-карта»: коли потрібно застосувати РРО / ПРРО

Платіжній рахунок Nova Pay: чи потрібен РРО / ПРРО

Як працює автоматична фіскалізація через Нову Пошту та NovaPay

Відео за темою:

Послуги без РРО: коли це можливо?