Оплати на IBAN та платіжні рахунки NovaPay: ДПС поставила крапку чи застосовувати РРО / ПРРО

У випадку приймання оплати за товари чи послуги на свій рахунок у форматі IBAN, важливо враховувати, з якого джерела надходять кошти. Якщо це класична банківська операція (через рахунок у банку, інтернет-банкінг чи касу банку), застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим. Однак у випадку оплати через небанківські установи (NovaPay) чи платіжні сервіси, які не мають банківської ліцензії, підприємець зобов’язаний проводити фіскалізацію


ФОП, що займається інтернет-торгівлею, приймає оплату від покупців шляхом перерахування коштів на свій поточний рахунок у форматі IBAN. Покупець отримує реквізити рахунку та самостійно здійснює оплату. Яким чином має діяти фізична особа – підприємець у випадку, коли він для оплати за товар надає покупцю поточний рахунок (IBAN), а оплата надходить від покупця з рахунку небанківської установи або через ПТКС?
Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил

Окрім того, законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, в тому числі в мережі Інтернет, які проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, після виникнення обов’язку всіх платників податків, за виключенням платників податків І групи єдиного податку, з 01.01.2022 видавати, як підтвердження продажу товарів, робіт, послуг саме фіскальні касові чеки РРО/ПРРО.


Саме тому обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО, під час отримання споживачем товару або приймання оплати за товари (послуги) їх продавцем, залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.


РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій (п. 2 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», далі – Закон № 265).


Слід зазначити, що в розумінні Закону №265 та відповідно до позиції Пленуму Верховного суду України банківські операції здійснюються виключно банками (юридичними особами, які мають банківську ліцензію).


Отже, якщо підприємець надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого поточного рахунку в форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням:


  1. шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунка на поточний рахунок через установу банку,
  2. шляхом внесення коштів через касу банку (у тому числі через інтернет-банкінг),
  3. у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку,


то у такому разі застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.


Відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України структура номера як банківського так і платіжного рахунку користувача формуються відповідно до положень Національного стандарту України «Фінансові операції.


Тобто «платіжні» рахунки хоча і мають формат аналогічний «поточним» рахункам, не відкриваються і не обслуговуються банками, як юридичними особами, що мають банківську ліцензію.


Отже, ДПС, резюмує, що:



  1. Незважаючи на той факт, що структура номера «поточного» та «платіжного» рахунку користувача формується за стандартом IBAN, на відміну від поточних рахунків, які відкриваються та ведуться виключно банками, платіжні рахунки відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг, які не мають банківської ліцензії, а тому у випадку використання підприємцем послуг небанківських надавачів платіжних послуг для здійснення розрахунків за товари має супроводжуватись обов’язковим застосуванням підприємцем РРО/ПРРО.
  2. фізична особа – підприємець, незалежно від способу оплати, запропонованого покупцю, з кінця листопада 2023 року, має визначати джерело безготівкових надходжень та здійснювати фіскалізацію всіх розрахунків, що не підпадають під право не застосовувати РРО/ПРРО, встановлене ст. 9 Закону №265.


І одночасно наголошує, що

організація ведення господарської діяльності, як і ризики при її веденні є зоною відповідальності самого платника податків. ДПС не уповноважена організовувати господарську діяльність платників податків та жодним чином не обмежує платників податків у способах або видах діяльності, які не заборонені законодавством



Джерело: Лист ДПС від 29.09.2025 №1057/2/99-00-21-01-01-02


Читайте більше:


IBAN чи «ключ-карта»: коли потрібно застосувати РРО / ПРРО

Фіскальний чек без помилок: коктейлі, алкоголь і штрих-коди

Продаж товарів на маркетплейсах: чи потрібно оформлювати фіскальний чек

Чек в інтернет-торгівлі: коли та як формувати

Платіжній рахунок Nova Pay: чи потрібен РРО / ПРРО

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇