
Експерт
Любов РоманчукЕксперт, лектор та консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування
Питання зі штрих-кодами у чеках уже давно викликає суперечки серед податківців. У Положенні №13 передбачено рядки для цифрового значення штрихового коду товару. Проте обов’язковість їх заповнення залишається невизначеною. Особливо гостро питання постає у сфері громадського харчування, де реалізуються страви та коктейлі без власних штрих-кодів. Щоб знайти відповідь, варто звернутися до нормативки

Першим документом, на який варто звернути увагу, є Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженому наказом Мінфіну від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13). Саме воно визначає, які реквізити обов’язково мають бути у фіскальному чеку.
Серед них прописано два рядки, які й створюють питання:
На перший погляд здається, що якщо у формі є поле – воно автоматично обов’язкове. Але уважне прочитання показує: обидва реквізити прив’язані до конкретних норм закону, і якщо таких норм немає – заповнення стає добровільним. Саме ця конструкція й створює плутанину у підприємців.
Логіка підказує, що питання вирішене. Але практика вчить: іноді податківці здатні здивувати. Тому одного документа замало.
Здавалося б, усе зрозуміло: якщо закон прямо не вимагає, то й штрих-код у чеку не обов’язковий. Але тут є нюанс: покладатися лише на власну логіку ризиковано, адже податківці часто дають доволі несподівані трактування.
Саме тому, щоб скласти повну картину, ми звертаємося до їхніх офіційних роз’яснень за різні роки:
Ці публікації дають можливість відстежити, як змінювався підхід контролюючого органу та які формулювання вони вживали стосовно штрих-кодів у чеках: від того, що рекомендаційний характер штрих-коду товару лише для не підакцизних (тобто для підакцизних – це не тільки рекомендація) у 2021 році до суто рекомендаційного характеру для всіх товарів у 2023-му.
І в 2025 році, коли в черговий раз внесли зміни до форми чека, маємо нові звернення від підприємців про те, що це питання підіймається на перевірках як порушення.
А щоб зрозуміти, звідки взагалі з’явилась ця вимога, треба повернутись до витоків – у 1990-ті.
1996 рік – перший старт
Постанова КМУ від 29.05.1996 №574 «Про впровадження штрихового кодування товарів» започаткувала впровадження штрихового кодування товарів в Україні. Відтепер усі товари, що продаються через торгівельну мережу, мали маркуватися кодами.
1998 рік – рекомендації для торгівлі
Рекомендації про застосування технології штрихового кодування в роздрібній торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, затверджені наказом МЗЕЗторг України від 08.04.1998 №193, пояснили, як саме коди можна використовувати у роздрібній торгівлі для обліку та ідентифікації. Це був дорадчий документ, який підкреслив: коди – інструмент для бізнесу, а не обов’язковий реквізит чека.
2002 рік – положення Мінекономіки
Наказ Мінекономіки від 20.08.2002 №255 затвердив Положення про штрихове кодування товарів. У ньому визначили перелік товарів, що підлягають обов’язковому маркуванню штрих-кодами GS1 (алкоголь, тютюн, ліки тощо).
Тобто до 2002 року законодавство було чітко сформоване: товари мають бути промарковані, але це ще не означало, що їхні коди мусять друкуватися у чеках. Цей етап почнеться пізніше.
Базові правила формування чеків визначає Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон).
У статті 3 цього Закону закріплені основні обов’язки підприємців:
Важливо: сам Закон не містить прямої вимоги друкувати у чеку штрих-код товару (EAN-13 чи інший)
Натомість після змін до Положення №13 (наказ Мінфіну від 08.06.2021 №329) стало обов’язковим відображати у чеку цифрове значення штрих-коду акцизної марки при продажу алкогольних напоїв. Тобто для алкоголю рядок 9 чеку – обов’язковий, а рядок 8 (товарний штрих-код) – добровільний.
Побоювання бізнесу зрозумілі:
Якщо в чеку немає штрих-коду – чи буде за це штраф?
Податківці неодноразово пояснювали: штрафи за відсутність штрих-коду товару у фіскальному чеку не застосовуються.
Причина проста: цей реквізит є обов’язковим лише у випадках, прямо визначених законодавством. Якщо такої вимоги немає – його зазначення у чеку залишається правом, а не обов’язком.
Отже, підприємці можуть спокійно працювати без програмування штрих-коду товару у РРО / ПРРО. Головне – дотримуватися тих реквізитів, які дійсно є обов’язковими:
Наведена нижче таблиця відображає еволюцію роз’яснень ДПС у базі знань ЗІР, а не зміни у самому законодавстві. Норми законів залишалися відносно стабільними, натомість формулювання податкової з року в рік уточнювалися і деталізувалися.
Тому таблицю варто сприймати як «хронологію позиції податкової», яка допомагає зрозуміти, чому підприємці часто плуталися у вимогах.
Період дії | Суть роз’яснення | Для кого/чого стосувалося | Посилання |
До 01.07.2021 | Штрих-код у чеку – рекомендація, за бажанням госпсуб'єкта | Усі товари | |
До 01.01.2022 | Той самий підхід: для непідакцизних товарів – добровільно, підакцизні товари виключені з роз’яснення (тобто повинні кодуватись) | Непідакцизні товари | |
До 01.01.2023 | «Норма рекомендаційна» – підприємці вирішують самі | Усі товари | |
До 20.05.2025 | Знову-таки рекомендаційний характер лише для непідакцизних товарів | Непідакцизні товари | |
Актуально (2025) | Для коктейлів штрих-код товару не обов’язковий, можна вносити за бажанням | Коктейлі з алкоголю |
Найважливіше для бізнесу – орієнтуватися на останнє роз’яснення. Саме воно діє зараз, а попередні залишаються лише історією зміни підходів податкової.
Плутанина зі штрих-кодами у чеках виникла не через закон, а через різні трактування й численні зміни у роз’ясненнях.
Штрих-код товару ви можете зазначати за бажанням, а от акцизна марка – обов’язкова умова кожного продажу алкоголю і коктейлів.
Тому у випадку перевірки можна впевнено сказати:
Читайте більше:
Чек в інтернет-торгівлі: коли та як формувати
Чи потрібен чек при післяплаті: що вирішив суд
У фіскальному чеку форма оплати «картка»: чи буде порушенням
Рядки 18 і 19 фіскального чеку: «форма оплати» та «засіб оплати»
Порушена послідовність рядків у фіскальному чеку не призводить до штрафів
Нечіткий фіскальний чек може коштувати вам 100% вартості товару: як захиститися від штрафів
Міністерство оборони України оприлюднило перелік закладів освіти, у яких можна пройти курси підвищення кваліфікації для осіб, відповідальних за ведення військового обліку. Відповідну інформацію Департамент військової освіти і науки Міноборони надав у листі від 24.08.2026 № 220/7/ВихЗПІ/6

Державна податкова служба України представила оновлену UI/UX-концепцію Електронного кабінету платника податків для фізичних осіб – підприємців. Її обговорили під час відкритого воркшопу за участі підприємців, бухгалтерів, податкових консультантів та лідерів думок

ФОП – платник єдиного податку має право зазначати у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування лише ті види діяльності з відповідного коду КВЕД, які дозволені для спрощеної системи. Якщо деякі види діяльності в межах одного коду заборонені для ЄП, ФОП не повинен їх включати до заяви

Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу доопрацьовану редакцію законопроєкту № 15432-д щодо перезавантаження ПлейСіті та проведення конкурсу на посади керівництва із залученням міжнародних експертів. Доопрацьований законопроєкт підготовлено на базі основного документа № 15432 з урахуванням зауважень і пропозицій, які надійшли до Комітету

Як ФОП отримати допомогу по вагітності та пологах за продовженим лікарняним на 14 днів? У ПФУ пояснили, як сформувати заяву-розрахунок, який дохід застосовувати та коли ПФУ профінансує виплату

ДПС надала роз'яснення щодо обліку витрат на електроенергію, тепло- та водопостачання, якщо особові рахунки оформлені на підприємця. Податківці дійшли висновку, що такі суми, навіть якщо їх компенсує орендар, не зменшують оподатковуваний дохід ФОП-загальносистемника. Водночас щодо ПДВ позиція інша: за наявності належно зареєстрованої податкової накладної підприємець має право сформувати податковий кредит

Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що скасування пільги з ПДВ для комерційних товарів у міжнародних відправленнях вартістю до 150 євро має створити рівні умови конкуренції для українського та іноземного бізнесу, а також сприяти детінізації імпорту. Про це Сергій Марченко розповів в інтерв’ю 24 Каналу

Зміна назви підприємства – поширена ситуація під час ребрендингу, зміни напрямів діяльності або корпоративної реорганізації бізнесу. Проте для юридичної особи це не лише маркетингове рішення. У статті розглянемо, які вимоги встановлені до найменування ТОВ, які документи потрібні для його зміни, як пройти процедуру державної реєстрації та що після цього потрібно зробити бухгалтеру

Сумісник за основним місцем роботи пішла в декрет. А за сумісництвом працює і далі. Чи потрібно робити донарахування до мінінального ЄСВ за не основним місцем роботи? Адже нарахування ЄСВ за основним місцем роботи зараз немає
