Верховний Суд уточнив дію договірних зобов’язань після спливу строку договору

Велика Палата Верховного Суду розглянула спір між двома підприємствами щодо непоставки товару та повернення передоплати. Суд наголосив, що завершення строку договору саме по собі не припиняє зобов’язань і не звільняє від відповідальності. Водночас у цій справі вирішальним став принцип добросовісності та поведінка сторін, яка фактично свідчила про припинення домовленостей

3

10


Велика Палата Верховного Суду (далі ВС, ВП ВС) у постанові від 18.02.2026 у справі № 911/969/24 наголосила:

Саме собою закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку.

Між двома підприємствами було укладено договір. Покупець надав передплату, але постачальник товар не доставив, пославшись на повномасштабне вторгнення рф, як форс-мажорну обставину. Покупець звернувся до контрагента з претензією про сплату штрафних санкцій. Натомість той повернув передоплату.


Тоді покупець звернуся до суду. Він вважав, що здійснене відповідачем повернення попередньої оплати за товар слід кваліфікувати як його односторонню відмову від виконання зобов`язання з поставки товару, яка не передбачена в умовах договору поставки і порушує норми статті 525 Цивільного кодексу України (далі ЦК).


У ВС вказали, що, дійсно, за змістом норм ЦК, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК) . При цьому, одностороння відмова від зобовʼязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено в договорі або законі (ч. 1 ст. 525 ЦК).

ВП ВС звернула увагу, що сторони повинні дотримуватися принципу добросовісності. І поведінка покупця не повною мірою відповідала цьому принципу

Зокрема, покупець:


  1. тривалий час не заперечував проти повернення передоплати й припинення зобовʼязань;
  2. не вимагав поставки товару;
  3. не заявляв про готовність повторно внести передбачену у договорі попередню оплату тощо.


Тобто, покупець створив обʼєктивні підстави для продавця вважати, що повернення передоплати і достатньо явно висловлена останнім позиція щодо припинення зобовʼязань були прийняті покупцем. Лише через рік покупець подав цей позов з вимогою поставити товар. У контексті обставин цієї справи така тривала бездіяльність свідчить радше не про його намір якнайшвидше отримати товар, а про намагання збільшити розмір неустойки.


ВС у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що однією з основних засад цивільного законодавства є добросовісність, а дії учасників цивільних (господарських) правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.

У зв`язку із цим ВС у своїй практиці послідовно дотримується принципу заборони суперечливої поведінки, який базується на давньоримській максимі «ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці». Основою цієї доктрини є принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони. Здійснюючи свої права, особа зобовʼязана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах

ВП ВС дійшла висновку, що у цій справі мало місце припинення зобовʼязань за домовленістю сторін, адже покупець своїми конклюдентними діями (тривалою відсутністю заперечень і чітко висловленої вимоги щодо передачі товару) продемонстрував прийняття повернутої продавцем передоплати.


А оскільки це відбулося після закінчення строку договору, в цій ситуації відсутні підстави ставити питання про недотримання вимог ст. 654 ЦК стосовно форми зміни або розірвання договору.


Джерело: НААУ


Читайте більше:


Виплати ФОПам у 4ДФ: позиція Верховного Суду та ДПС

КГС ВС оприлюднив ключові правові позиції за березень 2026 року

ВС висловився щодо нарахування пені АМКУ у процедурах банкрутства

Чому відсутність наказу не завжди означає відсутність трудового договору: ВС

Верховний Суд змінив підхід: торговельне місце – не оренда комунального майна

✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
3

10

2

3

9

8731

2

14

3

15

4

244

3

9

3

11

3

11

3

9

3

27

3

11

3

8

4

5367

9

12900

3

1646

3

31

3

12

3

20

3

20