Моніторинг ФОПів та індикатори контролю
НБУ надав банкам та небанківським фінустановам рекомендації щодо виявлення схем «дроблення бізнесу». Зокрема, фінустанови повинні звертати увагу на ознаки, які можуть свідчити про зв'язки між юридичною особою та ФОПами.
До таких ознак належать:
- спільні контактні дані (адреси, телефони, електронні пошти),
- операції між юридичною особою та ФОПами на регулярній основі,
- використання спільних ресурсів (офісів, обладнання, персоналу).
Такі ознаки свідчать про можливе ухилення від сплати податків через штучний розподіл бізнесу.
Майже всі банки підписали меморандум щодо взаємодії банків та надавачів платіжних послуг із клієнтами. Крім банків, підписали також Novapay, Rozetka та інші фінансові компанії. Документ удосконалює та стандартизує підходи банків щодо фінмоніторингу операцій клієнтів із застосуванням ризикорієнтованого підходу, що дає змогу виключити варіанти недобросовісної конкуренції.
Чому банкам вигідно обслуговувати «дроблений» бізнес?
Якщо подивитися з точки зору банків на питання обслуговування великих компаній, які побудували законний розподіл бізнесу, то для них як раз може бути вигідним залучення великої кількості клієнтів (юридичних осіб і ФОП) «під одним дахом». Хоча варто зазначити, що таке обслуговування може також містити певні ризики, зокрема, у випадку порушення законодавства.
Ось основні чинники, чому банкам може бути вигідно працювати з такими бізнесами:
1. Збільшення обсягів операцій. Якщо кілька юридичних осіб або ФОП працюють з однією компанією або між собою через розподіл бізнесу, кожна з цих компаній може проводити значну кількість фінансових операцій (перекази, платежі, розрахунки). Це збільшує обсяги операцій у банку, що позитивно впливає на його доходи.
2. Залучення додаткових коштів. Відкриття кількох рахунків для «дробленого» бізнесу дає банкам більше можливостей для отримання комісійних відрахувань із кожної транзакції. Банк отримує вигоду від рахунків та операцій, пов'язаних з наданням послуг для кількох юридичних осіб або ФОП.
3. Вища маржа на обслуговуванні рахунків. Підприємства, які займаються «дробленням бізнесу», часто мають високу активність на рахунках. Це може передбачати нарахування високих комісій за проведення операцій, обслуговування рахунків, випуск карток і т.д. Завдяки великій кількості операцій банк може отримувати більший дохід від комісій.
4. Підвищений попит на фінансові продукти. Дрібніші підприємства, що створюються внаслідок «дроблення», можуть потребувати банківських продуктів, таких як кредитні лінії, депозитні рахунки, валютні операції, знижки на тарифи та інші послуги. Банк отримує додаткові доходи від надання цих послуг.
5. Ризики для конкурентів. Банки, які обслуговують «дроблений бізнес», можуть отримати більше клієнтів від бізнесів, які шукають «лояльні» фінансові установи для мінімізації податкових перевірок або оптимізації витрат. Це може бути конкурентною перевагою для банку, порівняно з іншими установами, які більш строго ставляться до контролю за клієнтами.
Проте, обслуговування «дробленого бізнесу» може мати і певні ризики для банку, зокрема:
- юридичні та репутаційні ризики: якщо «дроблення» бізнесу здійснюється з метою ухилення від податків або інших правопорушень, банк може потрапити під ризик залучення до розслідувань або санкцій з боку державних органів;
- потенційні санкції: банки можуть бути залучені до штрафів чи інших санкцій, якщо податкові органи виявлять, що вони сприяли порушенню закону через обслуговування таких бізнесів.
Тому хоча банкам може бути вигідно працювати з «дробленим бізнесом», вони повинні ретельно оцінювати ризики і забезпечувати відповідність своєї діяльності законодавчим вимогам.
Законні «схеми» та ознаки штучного «дроблення бізнесу»
Наразі багато підприємств намагаючись оптимізувати податкове навантаження, використовують законні методи, такі як делегування окремих видів діяльності ФОПам. Але, якщо такі дії мають ознаки «штучності» та спрямовані виключно на зменшення податків, вони можуть бути кваліфіковані як порушення. Використання таких схем без належного обґрунтування та документального підтвердження може призвести до донарахування податків та штрафних санкцій.
Нацбанк у своєму листі від 01.11. 2024 року визначив ознаки належності клієнтів до групи пов'язаних компаній. Частина з цього листа увійшла до меморандуму, а частина – ні.
Розглянемо детальніше ці ознаки, і проаналізуємо що ж дійсно може свідчити про штучне «дроблення бізнесу»:
1. Спільні засновники та керівники. Якщо кілька ФОП або юросіб мають однакових засновників, керівників або співробітників, це може свідчити про штучне «дроблення бізнесу». Наприклад, фізособа-ФОП є серед власників і юрособи, і ФОПа. Або є випадки, коли один юрист або нотаріус обслуговує всю групу або її частину – це підпадає під контроль фінансових установ.
Але до меморандуму не потрапила ознака дроблення бізнесу, коли одна особа подає до фінансової установи документи на встановлення ділових відносин одночасно як юрособа та ФОП
2. Спільна адреса / місце реалізації товарів. Наприклад, спільна адреса місця знаходження юрособи та ФОП визнана ознакою дроблення бізнесу. Закон № 755 визначає місцезнаходження як адресу місця проживання, за якою здійснюється зв’язок з ФОПом.
Але юрособа навряд чи матиме місце перебування за місцем проживання ФОПа-члена групи, хіба що в окремих випадках.
Також ознакою дроблення бізнесу є спільне місце реалізації товарів і послуг (адреса магазину, інтернет-сайт). Раніше такі схеми можна було реалізувати договірними відносинами, як це робить Rozetka. Але тепер, навіть якщо договір ідеально складений, це все одно може підпадати під контроль.
Якщо сайт містить всіх суб’єктів господарювання групи, але при цьому не дотримані вимоги Закону № 675 та нового Закону № 3153, то можуть виникнути серйозні проблеми.
Інтернет-торгівля має свої правила, які регулюються окремими законами, і їх необхідно дотримуватися. Новий Закону № 3153 вже ухвалено, і він набуде чинності після війни.
Як документально розділити один сайт між кількома суб’єктами господарювання?
В принципі, можна прописати, що сайт належить одному суб’єкту, а він за певну плату надає іншому суб’єкту рекламні послуги щодо його товарів. Але якщо покупець відкриває сторінку й бачить, що він має справу з одним суб’єктом, а в реальності товари постачає інший, це може викликати проблеми і значні штрафи за такі порушення.
3. Спільне використання ресурсів. Використання спільних офісів, бухгалтерії, обладнання або інших ресурсів між ФОП та юридичними особами може бути ознакою зловживання.
Наприклад, ФОП не має необхідних ресурсів для ведення діяльності, і використовує їх спільно з юрособою. Податкова вважає це ознакою безтоварних операцій, хоча насправді ФОП може залучати сторонніх підрядників і працювати без власних ресурсів.
4. Значні надходження на рахунки ФОП. Регулярні та значні надходження від однієї юридичної особи на рахунки ФОП можуть бути підозрілими. Якщо у ФОПа лише один контрагент, це не лише сигнал для банку, а й ризик обвинувачення у прихованих трудових відносинах. Для підприємницької діяльності наявність лише одного замовника автоматично виглядає підозріло.
Значні фінансові операції за рахунками новоствореного ФОП теж можуть привернути увагу. Якщо на рахунок нещодавно відкритого підприємця одразу надходять великі суми, це виглядає підозріло. До проведення таких операцій потрібно підготуватися, щоб мати відповідні документи для підтвердження їхньої обґрунтованості.
Також під підозру потрапляють ФОПи, які протягом 2-3 місяців здійснюють фінансові операції на загальну суму, що досягає річного обсягу доходу. А якщо після того, як один ФОП вичерпав свій ліміт, на його місці одразу з’являється новий ФОП, це також може свідчити про групову діяльність і штучне «дроблення бізнесу».
5. Оплата послуг, результат виконання яких складно оцінити. Оплата юрособою послуги ФОП, вартість яких складно оцінити – оренда, маркетингові, інформаційні послуги, реклама тощо, також потрапляє під контроль. Такі види діяльності часто супроводжують схеми переведення коштів у готівку або роздування витрат. Тому якщо ФОП займається подібними послугами, необхідно ретельно документувати їхню реальність та економічну обґрунтованість для замовника.
Ідеальним варіантом є дизайн-послуги, оскільки вони мають конкретний результат – макет, який можна пред’явити. А ось маркетингові дослідження чи інформаційні послуги складніше підтвердити, адже їхній результат не завжди має матеріальну форму.
Надання фінансової допомоги від юрособи ФОПу або навпаки – ще один фактор, який може викликати підозри. Учасники меморандуму також вважають це ознакою групи пов’язаних компаній.
6. Єдиний ланцюг постачання. Якщо кілька ФОП або юридичних осіб працюють під єдиним брендом або здійснюють діяльність як одна компанія, це може свідчити про штучне подрібнення бізнесу. Ресторанний бізнес часто практикує поділ операцій: одна частина закладу належить одному ФОПу, інша – іншому. Наприклад, кухня та бар оформлені на одного підприємця, а продаж алкоголю й тютюну – на іншого. Такі схеми вже перебувають під контролем фінансового моніторингу.
7. Використання одного платіжного терміналу: Спільне використання платіжних терміналів між ФОП та юридичними особами - ще одна очевидна ознака дроблення бізнесу. Особливо часто це трапляється в ресторанах, де різні ФОПи можуть використовувати один термінал для прийому платежів. У такій ситуації виникає плутанина, коли кошти потрапляють не тому ФОПу, а потім переводяться іншому. Крім того, банки, які надають один термінал на кількох ФОПів, обов’язково повідомлять про це в держфінмоніторинг.
У листі НБУ також зазначено, що про зв’язки між юрособами можуть свідчити характер операцій, їхній обсяг, регулярність і мета. Тому всі операції мають бути реальними й відповідати економічній доцільності. Перелік критеріїв, які визначають зв’язаність суб’єктів господарювання, не є вичерпним. Фінустанови мають право додавати свої власні критерії, використовуючи ризикоорієнтований підхід.
Податкові органи також активно здійснюють перевірки щодо можливого штучного «дроблення бізнесу». У разі виявлення порушень підприємству можуть донарахувати несплачені податки, а також застосувати штрафні санкції. Крім того, банки можуть відмовити у проведенні фінансових операцій або заблокувати рахунки, якщо виявлять підозрілі транзакції, пов'язані зі штучним «дробленням бізнесу».
Законні «схеми» співпраці між групами ФОП
Законна співпраця між ФОП та юридичними особами повинна базуватися на реальних господарських відносинах, оформлених відповідними договорами. Кожен ФОП повинен мати власне обладнання, співробітників та здійснювати діяльність незалежно від інших суб'єктів. Важливо проводити аудит структури бізнесу та забезпечити відповідність діяльності вимогам чинного законодавства. Використання ФОП для оформлення штатних працівників або для штучного подрібнення бізнесу є порушенням податкового законодавства та може призвести до серйозних санкцій. Тому важливо забезпечити реальність господарських відносин та дотримання законодавства при співпраці з ФОП.
Ось основні з них:
1. Договори про надання послуг чи постачання товарів. Кожен договір має бути оформлений належним чином і містити чітке пояснення бізнес-операцій, які здійснюються між ФОП і юридичними особами. Це дозволяє показати, що кожен суб'єкт господарювання має свою незалежну діяльність.
2. Бухгалтерські документи (бухгалтерські регістри, первинні документи). Податкові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні та інші бухгалтерські документи мають чітко підтверджувати фінансові операції між підприємствами. Всі фінансові операції повинні бути належно оформлені і мати підтвердження, що вони виконуються між незалежними суб'єктами господарювання.
3. Декларації з податку на прибуток, ПДВ та інші звітні документи. Юридичні особи і ФОП повинні подати декларації до податкових органів, які демонструють їхню податкову діяльність та підтверджують, що їхні доходи та витрати відповідають реальним господарським операціям. Важливо, щоб фінансова звітність була правильно складена та не мала розбіжностей.
4. Документи, що підтверджують відокремленість бізнесу. Підприємства, що працюють незалежно, повинні мати окремі ресурси та обладнання для виконання своїх функцій. Наприклад, офісні приміщення, технологічне обладнання, банківські рахунки, персонал. Це допоможе підтвердити, що кожна юридична особа або ФОП є самостійною одиницею.
5. Ліцензії та дозволи. Якщо бізнес займається діяльністю, що потребує спеціальних ліцензій або дозволів (наприклад, у сфері торгівлі або виробництва), то наявність відповідних документів для кожної юридичної особи чи ФОП може бути доказом законності їхнього функціонування.
6. Докази незалежності працівників. Докази того, що працівники кожної юридичної особи чи ФОП працюють саме в межах своєї організації (договори ЦПХ, накази про прийняття на роботу тощо).
7. Окремі банківські рахунки. Якщо ФОП або юридична особа використовує власні рахунки для розрахунків, це може бути аргументом на користь їхньої незалежності. Звісно, потрібно, щоб рахунки не використовувалися для фінансування діяльності іншої компанії.
8. Звіти про структуру власності. Документи, що підтверджують незалежність структур власності, особливо якщо існують запити про зв'язки між кількома ФОП чи юридичними особами, які можуть свідчити про наявність «дроблення».
9. Акти перевірок та висновки аудитів. Аудиторські висновки або акти перевірок можуть підтвердити, що підприємство працює в рамках чинного законодавства і не займається подрібненням бізнесу.
10. Кореспонденція з податковими органами. Листування з податковою службою, у разі потреби, також може бути корисним для підтвердження правомірності ведення бізнесу.
Ці документи можуть допомогти юридичним особам та ФОП довести свою незалежність та уникнути звинувачень у «дробленні бізнесу». Важливо, щоб всі документи були належно оформлені та зберігалися в актуальному стані, що дозволить уникнути проблем під час перевірок.
Висновки
На нашу думку, варто все ж таки не нехтувати ризиками, і не сподіватися, що ситуацію з виявленням штучного «дроблення бізнесу» вдасться «зам’яти». Адже наслідки можуть бути серйозними – від блокування рахунків, до мільйонних штрафів. Тому краще уважно ставитися до структуризації своєї діяльності та уникати схем, які можуть бути розцінені як штучне «дроблення бізнесу».
Отже, наостанок надаємо три важливі поради:
- завжди забезпечуйте реальність господарських відносин та дотримання законодавства при співпраці з ФОП,
- ведіть прозору діяльність, уникайте спільного використання ресурсів та намагайтесь забезпечувати незалежність кожного суб'єкта господарювання,
- у разі сумнівів щодо законності схем співпраці з ФОП, рекомендуємо консультуватися з податковими фахівцями та юристами для забезпечення відповідності законодавству та мінімізації ризиків.
Олена АФОНІНА, консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, головна редакторка 7eminar