Дроблення бізнесу & податкове зловживання: що зміниться для ФОПів, платників єдиного податку

1. Що таке податкове зловживання
2. Коли операцію визнають штучною
3. Що таке комбінована операція
4. Наслідки для бізнесу у разі набрання Законом чинності
5. Податкова перевірятиме не документи, а реальний зміст операцій
6. Що робити вже зараз
7. Висновок

Дроблення бізнесу – це на сьогодні поширена практика, коли один фактичний бізнес оформлюють на кількох ФОПів або компаній, щоб залишатися на спрощеній системі оподаткування, не перевищувати встановлені ліміти та сплачувати менше податків. Саме так цей механізм найчастіше трактують податкова служба, Бюро економічної безпеки та народні депутати. Але офіційного визначення терміну «дроблення бізнесу» в українському законодавстві немає. Як і немає прямої норми в Податковому кодексі України (далі – ПКУ) щодо такого порушення немає.

Основним інструментом впливу залишається стаття 212 Кримінального кодексу України – ухилення від сплати податків. Саме за цією статтею можуть кваліфікувати ситуації, коли один власник фактично веде єдиний бізнес, але формально розподіляє його між кількома ФОПами, щоб уникнути переходу на загальну систему оподаткування. Але, якщо платник сплачує донараховані податки, він може уникнути кримінальної відповідальності. Тобто навіть після виявлення порушення залишається механізм виправлення ситуації.

У 2026 році Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України, відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164/ЄС від 12 липня 2016 року» (далі – законороєкт, Закон). Новий законопроєкт фактично змінює підхід до контролю за дробленням бізнесу. Він пропонує окремо запровадити поняття податкового зловживання та значно посилити наслідки для тих, хто використовує схеми штучного дроблення бізнесу.

Якщо законопроєкт буде ухвалено, податкові органи отримають значно ширші повноваження для оцінки не лише документального оформлення операцій, а й їх реального економічного змісту.

Що таке податкове зловживання

Проєктом пропонується доповнити ПКУ новим визначенням – «податкове зловживання».

Це окрема операція, домовленість, дія або ціла низка операцій, основною або однією з основних цілей яких є отримання податкової вигоди: несплата або неповна сплата податків, зменшення податкових зобов’язань, перенесення строків сплати податків, отримання відшкодування чи повернення податку.

Але ключова умова – така операція має бути штучною, тобто не мати реального економічного сенсу.

Якщо податкова доведе, що операція створена не для реального бізнес-процесу, а переважно для податкової економії, її можуть визнати податковим зловживанням.

Податковим зловживанням буде вважатися операція або сукупність операцій, основною або однією з основних цілей яких є отримання податкової вигоди:

1. несплата або неповна сплата податків;
2. зменшення податкових зобов’язань;
3. перенесення строків сплати податків;
4. отримання податкового відшкодування;
5. збереження права на спрощену систему оподаткування.

Саме це стане основою для перевірок та донарахувань.

Штучне дроблення бізнесу – головна ціль перевірок

Найбільше уваги податкова приділятиме саме роздробленню бізнесу.

Йдеться про ситуації, коли один фактичний бізнес штучно поділений на кілька ФОПів або компаній лише для того, щоб залишатися на спрощеній системі або зменшити податкове навантаження.

Ознаками такого дроблення можуть бути:

1. поділ одного бізнесу на декілька ФОП;
2. використання пов’язаних ФОП для обходу лімітів доходу;
3. штучне розподілення працівників;
4. одна адреса ведення діяльності;
5. спільний офіс, склад або виробництво;
6. використання одних працівників;
7. одна IP-адреса для подання звітності;
8. спільна бухгалтерія або управління.

Якщо податкова доведе, що це фактично один бізнес, можуть донарахувати податки за загальною системою.

Наприклад, підприємець займається продажем побутової техніки та фактично має один великий магазин, один склад, спільних працівників і єдину систему управління.

Щоб не переходити на загальну систему оподаткування та не сплачувати більше податків, власник оформлює діяльність не на одну компанію, а на трьох ФОПів:

1. один ФОП продає холодильники;
2. другий – пральні машини;
3. третій – дрібну побутову техніку.

Формально це три окремі підприємці, але фактично:

1. магазин один;
2. склад один;
3. працівники працюють для всіх трьох;
4. бухгалтерія спільна;
5. реклама одна;
6. кошти контролює одна особа;
7. клієнти навіть не знають, що купують у різних ФОПів.

Основна мета такої схеми – залишитися на спрощеній системі оподаткування, не перевищувати ліміти доходу та сплачувати менше податків. Податкова під час перевірки встановлює, що це штучне дроблення бізнесу, а не три незалежні підприємці.

У результаті операцію визнають податковим зловживанням.

Відсутність ділової мети

Ще одна ключова ознака – відсутність ділової мети.

Якщо операція здійснюється не для отримання прибутку чи реального господарського результату, а лише для зменшення податків, її можуть визнати податковим зловживанням.

Наприклад:

1. укладення формальних договорів без реального змісту;
2. операції без економічного результату;
3. штучне завищення витрат;
4. використання посередників без фактичної участі в процесі;
5. операції, які існують лише «на папері».

Податкова аналізуватиме саме бізнес-логіку, а не лише наявність договору чи акта.

Наприклад, компанія укладає договір із посередником на консультаційні послуги на велику суму. Але фактично:

1. консультації не надавались;
2. у посередника немає працівників;
3. немає офісу;
4. немає підтвердження виконаних робіт;
5. є лише договір та акт.

Мета – штучно збільшити витрати та зменшити податок на прибуток.

Податкова визнає таку операцію без ділової мети та кваліфікує її як податкове зловживання. У результаті витрати не визнають, податок донараховують, а також застосовують штрафні санкції.

Операції між пов’язаними особами

Під особливим контролем будуть операції між пов’язаними особами.

Якщо такі операції спрямовані на штучне зменшення податкової бази, це також може бути визнано зловживанням.

Наприклад:

1. продаж товарів за неринковими цінами;
2. переведення прибутку між пов’язаними компаніями;
3. використання контрольованих посередників;
4. штучне перенесення витрат або доходів.

Особливо ризиковими будуть схеми всередині груп компаній.

Ознаки фіктивності або ризиковості

Ще один блок ризиків – співпраця з контрагентами, які мають ознаки фіктивності.

Податкова звертатиме увагу на:

1. відсутність працівників;
2. відсутність основних засобів;
3. відсутність складів або виробничих потужностей;
4. неможливість реально виконати роботи чи надати послуги;
5. роботу з так званими «ризиковими» контрагентами.

Навіть якщо документи оформлені правильно, цього може бути недостатньо.

Коли операцію визнають штучною

У підсумку, штучною вважатиметься операція, яка не має обґрунтованих комерційних причин і не відображає економічної реальності. Простіше кажучи, якщо бізнес не може пояснити, навіщо ця операція була потрібна з економічної точки зору, окрім зменшення податків, виникає серйозний ризик претензій з боку податкової. Як бачимо критерії «штучності» у Законопроєкті досить розмиті. Саме тому особливого значення набуває поняття ділової мети та розумної економічної причини.

Що таке комбінована операція

Окремо вводиться поняття «комбінована операція» – це сукупність кількох дій або операцій, які для податкових цілей розглядаються як одна.

Наприклад:

1. кілька операцій спрямовані на один спільний результат;
2. одна операція не могла відбутися без іншої;
3. окремі дії мають сенс лише в сукупності;
4. використовується посередник між пов’язаними особами;
5. одна операція автоматично зобов’язує здійснити наступну.

Це означає, що податкова зможе аналізувати не окремий договір, а всю схему в цілому. Окрему увагу приділено операціям із пов’язаними особами. Якщо внаслідок таких дій відбулося збільшення активів або зменшення зобов’язань пов’язаної особи – юридичної особи чи іноземного утворення без статусу юридичної особи – і при цьому операція має ознаки податкового зловживання або не має ділової мети, податкова зможе розглядати її як підставу для донарахування податків.

Фактично це означає, що перевіряти будуть не лише сам договір чи одну конкретну операцію, а всю схему взаємодії між пов’язаними особами, включаючи корпоративну структуру, зміну резидентства та податкового статусу. Саме тут виникають найбільші ризики для груп компаній, холдингових структур, пов’язаних осіб та операцій із посередниками.

Наслідки для бізнесу у разі набрання Законом чинності

Наслідки для бізнесу можуть бути дуже відчутними. Якщо прибуток платника податків формально звільняється від оподаткування, але фактично отриманий у результаті операцій, які податкова визнає податковим зловживанням, таке звільнення більше не працюватиме. До такого доходу застосовуватиметься базова (основна) ставка податку.

Крім того, до доходів, отриманих унаслідок операцій або комбінованих операцій, що мають ознаки податкового зловживання, пропонується застосовувати підвищену ставку податку – 30%.

Ще одна важлива зміна стосується витрат. Якщо витрати були понесені в межах операцій, які визнані податковим зловживанням, вони не включатимуться до складу витрат підприємця. Це означає, що зменшити базу оподаткування за рахунок таких витрат не вдасться.

Аналогічне правило діятиме і для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Усі витрати, пов’язані з операціями, що мають ознаки податкового зловживання, не враховуватимуться при визначенні оподатковуваного доходу.

Подовження строків перевірки

Законопроєкт передбачає зміни до статті 102.1 ПКУ, які суттєво розширюють строки давності у випадку виявлення податкового зловживання.

Спочатку податкова проводить документальну перевірку у звичайних межах – за стандартний трирічний період. Але якщо під час такої перевірки знаходять ознаки податкового зловживання, строк автоматично збільшується до семи років.

Це означає, що контролюючий орган зможе перевіряти значно більший період діяльності підприємця та донараховувати податки не лише за останні роки, а фактично за тривалий проміжок часу.

Нові ризики для платників єдиного податку

Суттєві зміни пропонуються і для ФОПів платників єдиного податку всіх груп. Якщо підприємець отримає кошти або майно внаслідок операцій, які податкова визнає податковим зловживанням, такі надходження автоматично стануть об’єктом оподаткування.

Базою оподаткування буде вся сума отриманих коштів або повна вартість отриманого майна. І саме до цієї суми застосовуватиметься підвищена ставка єдиного податку – 30%.

Тобто мова йде не просто про донарахування, а фактично про штрафне оподаткування, яке може суттєво вплинути на фінансовий стан підприємця.

Ще одна важлива зміна стосується статті 298.2.3 ПКУ. Законопроєкт додає нову підставу для анулювання статусу платника єдиного податку – здійснення операцій, які визнаються податковим зловживанням.

У такому випадку ФОП буде зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, передбачених Податковим кодексом, тобто фактично – на загальну систему оподаткування.

Такий перехід відбуватиметься з першого числа місяця, що настає після податкового кварталу, у якому були виявлені такі операції.

Крім того, якщо підприємцю встановлять факт податкового зловживання, строк перевірки розширять до 7 років, а весь цей час він працював на спрощеній системі, податкова може отримати підстави для перегляду всього періоду діяльності.

Фактично це створює ризик анулювання єдиного податку заднім числом та перерахунку всіх податкових зобов’язань уже за правилами загальної системи – не за кілька місяців, а за багато років роботи.

Заборона повернення на єдиний податок

Зміни торкнуться і статті 299.6 ПКУ. Якщо суб’єкт господарювання здійснював операції, що визнаються податковим зловживанням, він не зможе повторно перейти на спрощену систему.

Обмеження діятиме, якщо такі операції були здійснені протягом поточного року або двох попередніх календарних років.

Фактично це означає трирічну заборону на повернення до єдиного податку, що значно жорсткіше за чинні правила.

Відмова в реєстрації платником єдиного податку

Ще одна важлива новація – податкова зможе відмовити у реєстрації платником єдиного податку.

Підстава – якщо суб’єкт господарювання протягом поточного року або двох попередніх років здійснював операції, які визнаються податковим зловживанням.

Це вже не просто питання перевірки, а прямий вплив на можливість працювати на спрощеній системі.

Втрата податкових пільг

Ще одна серйозна новація – скасування права на податкові пільги. Якщо право на податкову знижку, вирахування, зменшення податкового зобов’язання, знижену ставку або звільнення від сплати податку виникло внаслідок операцій, які визнаються податковим зловживанням, така пільга може бути скасована. Причому мова може йти навіть про перегляд уже використаних пільг заднім числом.

Податкова перевірятиме не документи, а реальний зміст операцій

Фактично податкова переходить від формального контролю документів до аналізу реального змісту бізнесу.

Недостатньо буде правильно оформити договір, акт чи накладну. Потрібно буде довести економічну логіку операції:

1. навіщо вона проводилась;
2. який реальний бізнес-результат давала;
3. чому без неї не можна було обійтися;
4. чому саме така структура операції була обрана.

Особливо уважними мають бути компанії з операціями між пов’язаними особами, з посередницькими схемами, оптимізаційними моделями та складними корпоративними структурами.

Що робити вже зараз

Навіть попри те, що Закон ще перебуває на стадії обговорення, бізнесу варто вже зараз провести внутрішній аудит.

Потрібно перевірити:

1. структуру ФОПів;
2. операції з пов’язанми особами;
3. договори з посередниками;
4. економічне обґрунтування витрат;
5. роботу з контрагентами;
6. підстави для застосування спрощеної системи.

У 2026 році ключовим принципом стане проста вимога: кожна господарська операція повинна бути економічно обґрунтованою та мати реальну ділову мету.

Висновок

1. Запровадження поняття «податкове зловживання» – це одна з найсерйозніших майбутніх змін у податковому контролі.
2. Для бізнесу це сигнал: податкове планування має спиратися не лише на юридичну правильність, а й на реальну економічну обґрунтованість.
3. Закон ще не ухвалений, але вже зараз варто переглянути свої схеми роботи, внутрішньогрупові операції та підходи до оптимізації податків.
4. Після запровадження таких змін формального правильного оформлення документів уже буде недостатньо. Якщо раніше основну увагу приділяли договорам, актам і накладним, то тепер вирішальним стане інше – чи мала операція реальну економічну доцільність і реальну ділову мету.

Олена АФОНІНА, консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, головна редакторка 7eminar

Читайте більше:

Чому ТОВ безпечніше та вигідніше за «дроблення» бізнесу на кілька ФОПів

Як правоохоронці розслідують дроблення бізнесу: від аналітики до допитів

ФОП і «дроблення бізнесу»: податкова логіка перевірок

Дроблення бізнесу: чому довіреність на рахунок ФОПа – червоний прапорець

Дроблення бізнесу: як пройти перевірку банку гід від адвокатів

Ознаки дроблення бізнесу: на що звертає увагу фінмоніторинг