Положення про оплату праці

1. Чим керуватись при розробленні Положення про оплату праці
2. Що прописати в Положенні про оплату праці
3. Процедура складання та затвердження Положення про оплату праці
4. Чи ознайомлювати працівників із Положення про оплату праці
5. Висновки

Обов’язковість Положення про оплату праці

Питання оплати праці мають бути врегульовані у колективному договорі. Так, ст. 13 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) та ст. 7 Закону України від 01.07.1993 №3356-XII «Про колективні договори і угоди» (далі – Закон про колдоговори) передбачено, що в цьому документі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

1. зміни в організації виробництва і праці;
2. забезпечення продуктивної зайнятості;
3. нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);
4. встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
5. участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства, установи, організації (якщо це передбачено статутом);
6. режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;
7. умов і охорони праці;
8. забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;
9. гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій працівників;
10. умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;
11. забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
12. заходи, спрямовані на запобігання, протидію та припинення мобінгу (цькування), а також заходи щодо відновлення порушених внаслідок мобінгу (цькування) прав.

Як бачимо, що питання щодо оплати праці мають відображатися у колдоговорі.

Крім того, ст. 97 КЗпП також визначено, що «форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом».

Тобто питання щодо оплати праці на підприємстві мають бути врегульовані в колективному договорі.

Але колдоговір може бути не на всіх підприємствах. Тому ці питання потрібно прописати в іншому локальному документі підприємства – в Положенні про оплату праці.

До речі, навіть якщо на підприємстві є колдоговір, питання щодо оплати праці також можна прописати в Положенні про оплату праці, яке буде йти як додаток до колдоговору (див. роз’яснення Держпраці).

Чим керуватись при розробленні Положення про оплату праці

Оскільки в Положенні визначають питання стосовно оплати, то потрібно керуватись законодавчими та нормативно-правовими актами, які мають відношення до встановлення, нарахування, виплати зарплати та інших виплат працівникам. Зокрема використовують такі нормативно-правові акти:

1. КЗпП;
2. Закон про колдоговори;
3. Закон України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон про оплату праці);
4. Закон України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки);
5. Закон України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон про індексацію);
6. Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5 (далі – Інструкція №5) тощо.

Що прописати в Положенні про оплату праці

На нормативному рівні не затверджено правил розробки та складання Положення про оплату праці. Немає типового Положення про оплату праці. Проте відповідно до п. 1.10 Методичних рекомендацій щодо оплати праці працівників малих підприємств, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.08.2004 №186 (далі – Методрекомендації №186) в Положенні можна закріпити такі питання:

1. структура основної заробітної плати за елементами, з яких вона складається;
2. показники, за якими певним групам та категоріям працівників нараховується заробітна плата;
3. умови, за яких основна заробітна плата працівників може бути підвищеною або зниженою до рівня, передбаченого трудовим договором, з визначенням показників та умов діяльності, за якими це підвищення або зниження може бути застосовано, та розмірів такого підвищення або зниження;
4. показники та умови нарахування додаткової оплати праці: премій, доплат, надбавка, бо інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Крім того, в положенні слід зазначити систему та форму оплати праці, строки й періодичність нарахування та виплати заробітної плати, які мають відповідати вимогам ст. 24 Закону про оплату праці. Також можна передбачити додаткові оплатні гарантії працівникам. А завдяки тому, що ці питання будуть прописані в Положенні про оплату праці роботодавець зможе довести правомірність зарахування певних витрат до витрат підприємства, навіть якщо ці виплати не передбачає законодавство.

Тобто в положенні про оплату праці прописують конкретні умови оплати праці для відповідного підприємства.

Кожне підприємство самостійно вирішує, яка буде структура Положення про оплату праці. Цей документ може складатись з таких розділів:

Розділ 1. Загальні положення. Тут потрібно зазначити відповідно до яких нормативно-правових актів складено положення про оплату праці, з якою метою воно розроблено.

Розділ 2. Порядок оплати праці працівників. Пропишіть:

1. яка діє система оплати праці,
2. на підставі чого нараховується зарплата працівникам підприємства, наприклад відповідно до затвердженого штатного розпису, який формується на підставі окладів, визначених відповідно до тарифної сітки підприємства,
3. коли та на підставі чого відбувається підвищення окладів працівникам,
4. умови виплати зарплати в розмірі не менше мінімальної зарплати
5. можливість виплати доплат, надбавок до окладів працівникам,
6. структуру зарплати. Нагадаю, що її визначають відповідно до норм Інструкції №5, і вона складається з основної, додаткової зарплати та інших гарантійних та компенсаційних виплат. В цьому пункті бажано прописати конкретні види доплат, надбавок працівникам, їх розмір, премії, інші види гарантованих виплат працівникам, наприклад оплату за роботу у вихідні, святкові дні, в надурочний час, оплату за невідпрацьований час (наприклад за час відпусток, відряджень, проходження курсів підвищення кваліфікації тощо), види матеріальних допомог тощо.
7. про повідомлення працівників щодо запровадження нових або зміни чинних умов оплати праці.

Розділ 3. Строки та періодичність нарахування і виплати заробітної плати. В цьому розділі прописують на підставі яких документів проводиться щомісячне нарахування зарплати (штатний розпис, накази, табель обліку використання робочого часу).

Також рекомендуємо прописати строки та періодичність надання табелю обліку робочого часу в бухгалтерію для нарахування та виплати зарплати.

Обов’язково зазначте періодичність та конкретні строки виплати зарплати (наприклад за 1 та 2 половину місяця) з урахуванням норм ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону про оплату праці. Припишіть яким чином визначається розмір зарплати за 1 половину місяця.

Зазначте також строки виплати відпускних працівникам підприємства та термін виплати належних сум працівнику при звільненні.

Також варто зазначити про обов’язок роботодавця надавати працівникам інформацію щодо нарахованої та виплаченої їм заробітної плати, та бажано прописати яким чином це буде здійснюватися.

Окремими пунктами слід прописати обов’язок роботодавця нараховувати працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати у разі затримки виплати зарплати на один і більше місяців, а також індексацію зарплати.

Розділ 4. Гарантії, компенсації і пільги працівникам. Якщо роботодавець планує надавати працівникам додаткові гарантії, компенсації та пільги, не передбачені законодавством, то варто розписати їх види, умови та порядок надання.

Розділ 5. Соціальні пільги й гарантії. Якщо роботодавець має можливість надавати працівникам соціальні пільги і гарантії, то в цьому розділі прописують конкретні умови та порядок їх виплати.

Розділ 6. Відповідальність. Зазначте хто несе відповідальність за дотримання питань стосовно оплати праці, зазначених в такому положенні.

Звісно – це приблизна структура положення про оплату праці. Кожне підприємство може передбачити інші розділі, або більшу кількість пунктів тощо, які будуть йому зручними для його роботи.

Шаблон Положення про оплату праці

Шаблон Положення про оплату праці можна завантажити тут

Крім того, пропонуємо спробувати наш безкоштовний Конструктор Положення про оплату праці! Це унікальний конструктор – це надійний помічник, який за кілька хвилин допоможе підготувати персоналізований документ. Інтуїтивний інтерфейс, гнучкі налаштування та можливість завантаження готового результату у форматах PDF чи Word.

Процедура складання та затвердження Положення про оплату праці

Крок 1. На початку роботодавець має розробити проєкт Положення про оплату праці. Як правило цим займається працівник, відповідальний за складання цього документа.

Крок 2. Далі Положення слід погодити із профспілкою або представником трудового колективу. Погодження оформлюють відповідним протоколом.

Крок 3. Після погодження з профспілкою Положення, директор підприємства обов’язково його затверджує наказом з основної діяльності підприємства.

Чи ознайомлювати працівників із Положення про оплату праці

Так, потрібно працівників ознайомити із Положенням про оплату праці. Статтею 29 КЗпП передбачено обов’язок роботодавця до початку роботи в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника, зокрема, про:

1. права та обов’язки, умови праці;
2. правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);
3. тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці.

Таким чином, працівників потрібно ознайомлювати із нормами Положення про оплату праці. Зробити це варто під підпис, щоб мати доказ, що роботодавець такий обов’язок виконав.

Висновки

1. Питання щодо оплати праці слід врегулювати у колдоговорі або положенні про оплату праці
2. Положення про оплату праці погоджують із профспілкою або представником трудового колективу та затверджують наказом
3. В Положенні про оплату праці погоджують такі питання: форму оплати праці, структуру фонду оплати праці, умови й розміри надбавок і доплат працівникам, матеріальної допомоги, премій та разових винагород, строки й періодичність нарахування та виплати заробітної плати, відпускних.

Тетяна ГУЛЬ, консультант з питань оплати праці та трудового права, редактор 7еminar

Шаблони та зразки документів:

Положення про оплату праці

Наказ про затвердження Положення про оплату праці

Протокол загальних зборів трудового колективу щодо погодження Положення про оплату праці (ФОП)

Наказ про затвердження Положення про оплату праці працівників в новій редакції

Наказ про затвердження Положення про оплату праці (ФОП)

Положення про оплату праці (у ФОП)

Читайте більше:

Єдина тарифна сітка (ЄТС) 2026: як рахувати посадові оклади, уникнути «зрівнялівки» і домогтись справедливого підвищення

Виплата зарплати за першу половину місяця (аванс із зарплати)

Погодинна оплата праці: що враховувати у 2026 році

Мінімальна заробітна плата у 2026 році

Доплата до мінімальної зарплати – 2026: правила нарахування та практичні приклади

Підвищення посадових окладів 2026