
Торговельне місце на ринку – це не оренда комунального майна: нова правова позиція Верховного Суду
09 квітня 2026 року Верховний Суд ухвалив постанову у справі №914/746/25, яка стала дуже показовою для всіх комунальних ринків, підприємців та органів місцевого самоврядування. Суд не просто вирішив конкретний спір між ринком і ФОПом – він дав принципове тлумачення, що таке торговельне місце, яка природа договору на його користування і які норми права застосовуються.
Це рішення цікаве тим, що Верховний Суд відступив від попередньої позиції, яку сам же висловлював у 2025 році.
Суть спору: контейнер, ринок і закінчення договору
Комунальне підприємство «Центральний ринок» Шептицької міської ради звернулося до суду з вимогою:
- зобов’язати підприємця ФОП звільнити торговельне місце;
- демонтувати контейнер, що стояв на площі ринку.
Позиція КП була проста:
- договір діяв до 31.12.2024;
- продовження не оформлено;
- отже, після цієї дати ФОП не має права торгувати.
Аргументи ФОПа: «воєнний стан = автоматичне продовження»
ФОП подав касаційну скаргу і заявив:
цей договір – це оренда комунального майна, а тому застосовується Закон України від 03.10.2019 №157-IX «Про оренду державного та комунального майна» (далі – Закон №157) та Постанова КМУ від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану»
А оскільки воєнний стан триває, то за його логікою:
договір автоматично продовжується на весь період воєнного стану + 4 місяці після його завершення.
Висновки ВС
Висновок №1: торговельне місце – це не об’єкт оренди комунального майна:
торговельне місце – це площа, відведена для здійснення торгівлі (лотки, столи, контейнери, палатки тощо). Це не будівля, не приміщення і не частина нерухомості в класичному сенсі.
Висновок №2: договір торговельного місця – не «класична оренда». Суд прямо вказав:
- договір на торговельне місце – це письмова угода між адміністрацією ринку та продавцем;
- до нього можуть застосовуватись правила оренди лише частково (mutatis mutandis);
- підприємцю не передається володіння майном, як при звичайній оренді нерухомості.
Тобто це скоріше спеціальна угода на право зайняття площі, а не типовий договір оренди.
Висновок №3: Закон №157 не застосовується.
Верховний Суд відступив від попереднього висновку (справа №914/622/24). У 2025 році у справі №914/622/24 Верховний Суд погодився, що договір торговельного місця може розглядатися як оренда комунального майна.
Яке право застосовується
Верховний Суд визначив, що регулювання здійснюється через:
- Цивільний кодекс України (далі – ЦКУ);
- Правила торгівлі на ринках (затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 №57/188/84/105);
- Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затверджене постановою КМУ від 29.07.2009 №868.
Тобто ключова база – ЦКУ (зокрема, ст. 764), а не спеціальний закон про оренду комунального майна.
Чому це рішення важливе для всіх ринків України
Для комунальних підприємств |
|
Для підприємців |
|
Для юристів та ОМС |
|
Практичний висновок: як діяти після закінчення договору
Якщо ви адміністрація ринку:
- після закінчення строку договору потрібно протягом 1 місяця письмово заявити заперечення, інакше договір буде поновлено автоматично.
Якщо ви підприємець:
- якщо ви залишилися торгувати, а адміністрація мовчить – це може означати поновлення договору за ст. 764 ЦКУ.
Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
Читайте більше:
Виїзна (виносна) торгівля або позамагазинний продаж товарів
Куточок споживача: що обов’язково має бути та які документи розміщувати
Магазин на ринку: чи можна бути ФОП першої групи
Перевірки продукції на ярмарках, виставках та демонстраціях: що потрібно знати




















