Верховний Суд змінив підхід: торговельне місце – не оренда комунального майна

Верховний Суд у постанові від 09.04.2026 у справі №914/746/25 кардинально змінив підхід до спорів щодо торговельних місць на комунальних ринках. Суд дійшов висновку, що договір на користування торговельним місцем не є класичною орендою комунального майна, а тому до таких відносин не застосовується Закон №157 про оренду державного та комунального майна. Фактично Верховний Суд відступив від власної позиції, висловленої у 2025 році, і сформував нову правову модель для ринкових договорів. Це рішення матиме значний вплив як на комунальні ринки та органи місцевого самоврядування, так і на підприємців, які працюють на ринках. Особливо важливим став висновок про автоматичне поновлення договору, якщо адміністрація ринку вчасно не заявила заперечення

2

14


Торговельне місце на ринку – це не оренда комунального майна: нова правова позиція Верховного Суду


09 квітня 2026 року Верховний Суд ухвалив постанову у справі №914/746/25, яка стала дуже показовою для всіх комунальних ринків, підприємців та органів місцевого самоврядування. Суд не просто вирішив конкретний спір між ринком і ФОПом – він дав принципове тлумачення, що таке торговельне місце, яка природа договору на його користування і які норми права застосовуються.


Це рішення цікаве тим, що Верховний Суд відступив від попередньої позиції, яку сам же висловлював у 2025 році.


Суть спору: контейнер, ринок і закінчення договору


Комунальне підприємство «Центральний ринок» Шептицької міської ради звернулося до суду з вимогою:


  1. зобов’язати підприємця ФОП звільнити торговельне місце;
  2. демонтувати контейнер, що стояв на площі ринку.


Позиція КП була проста:


  1. договір діяв до 31.12.2024;
  2. продовження не оформлено;
  3. отже, після цієї дати ФОП не має права торгувати.


Аргументи ФОПа: «воєнний стан = автоматичне продовження»


ФОП подав касаційну скаргу і заявив:

цей договір – це оренда комунального майна, а тому застосовується Закон України від 03.10.2019 №157-IX «Про оренду державного та комунального майна» (далі – Закон №157) та Постанова КМУ від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану»

А оскільки воєнний стан триває, то за його логікою:

договір автоматично продовжується на весь період воєнного стану + 4 місяці після його завершення.

Висновки ВС


Висновок №1: торговельне місце – це не об’єкт оренди комунального майна:

торговельне місце – це площа, відведена для здійснення торгівлі (лотки, столи, контейнери, палатки тощо). Це не будівля, не приміщення і не частина нерухомості в класичному сенсі.

Висновок №2: договір торговельного місця – не «класична оренда». Суд прямо вказав:

  1. договір на торговельне місце – це письмова угода між адміністрацією ринку та продавцем;
  2. до нього можуть застосовуватись правила оренди лише частково (mutatis mutandis);
  3. підприємцю не передається володіння майном, як при звичайній оренді нерухомості.


Тобто це скоріше спеціальна угода на право зайняття площі, а не типовий договір оренди.


Висновок №3: Закон №157 не застосовується.


Верховний Суд відступив від попереднього висновку (справа №914/622/24). У 2025 році у справі №914/622/24 Верховний Суд погодився, що договір торговельного місця може розглядатися як оренда комунального майна.


Яке право застосовується


Верховний Суд визначив, що регулювання здійснюється через:


  1. Цивільний кодекс України (далі – ЦКУ);
  2. Правила торгівлі на ринках (затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 №57/188/84/105);
  3. Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затверджене постановою КМУ від 29.07.2009 №868.


Тобто ключова база – ЦКУ (зокрема, ст. 764), а не спеціальний закон про оренду комунального майна.


Чому це рішення важливе для всіх ринків України



Для комунальних підприємств

  1. не можна автоматично застосовувати Закон №157 до торговельних місць;
  2. якщо хочете припинити договір – потрібно діяти швидко;
  3. важливе значення має місячний строк після закінчення договору.

Для підприємців

  1. користування місцем після завершення договору може бути законним;
  2. але тільки якщо адміністрація ринку не заявила заперечення вчасно.

Для юристів та ОМС

  1. нова позиція Суду фактично формує інший підхід до класифікації ринкових договорів;
  2. це вплине на десятки аналогічних спорів по Україні.


Практичний висновок: як діяти після закінчення договору


Якщо ви адміністрація ринку:

  1. після закінчення строку договору потрібно протягом 1 місяця письмово заявити заперечення, інакше договір буде поновлено автоматично.


Якщо ви підприємець:

  1. якщо ви залишилися торгувати, а адміністрація мовчить – це може означати поновлення договору за ст. 764 ЦКУ.


Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради


Читайте більше:


Виїзна (виносна) торгівля або позамагазинний продаж товарів

Куточок споживача: що обов’язково має бути та які документи розміщувати

Магазин на ринку: чи можна бути ФОП першої групи

Перевірки продукції на ярмарках, виставках та демонстраціях: що потрібно знати


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
2

14

3

3064

2

6

4

5753

4

78

2

16

4

53

2

10

3

196

6

6110

4

597

3

34

4

47

4

44

2

11

8

3153

9

9888

5

929

5

22

3

26