Виїзна (виносна) торгівля або позамагазинний продаж товарів

1. Вимоги до товару у разі виїзної торгівлі
2. Дозвільні та підтвердні документи за виїзної торгівлі
3. Вимоги до місця продажу та персоналу за виїзної торгівлі
4. Розрахунки за виїзної торгівлі
5. Оприбуткування виручки за виїзної торгівлі
6. Відповідальність за порушення правил виїзної торгівлі

У законодавстві немає чіткого визначення терміна «виїзна торгівля». Проте очевидно, що це стосується продажу товарів поза межами стаціонарного магазину. На це вказує і п. 30 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою КМУ від 15.06.2006 №833 (далі – Порядок №833).

Такий тип торгівлі передбачає продаж через:

1. пункти некапітальної забудови, до яких належать кіоски, ларі, ларки, палатки, павільйони для сезонної торгівлі, а також торговельні автомати;
2. засоби пересувної мережі, наприклад, автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки. Також використовують спеціальні технологічні засоби, такі як низькотемпературні лотки-прилавки, розноски, лотки чи столики.

Ці види торгівлі дозволяють підприємцям бути ближчими до споживачів і ефективно використовувати мобільність для задоволення попиту.

Умови ведення виїзної торгівлі визначають Порядок №833 та Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені наказом Мінзовнішекономторгу від 08.07.1996 №369 (далі – Правила №369).

Вимоги до товару у разі виїзної торгівлі

Тим, хто планує займатися виїзною торгівлею, необхідно насамперед визначитися з асортиментом товарів. Це має велике значення, оскільки деякі категорії продукції заборонено реалізовувати у виїзній торгівлі. Перелік таких товарів визначає п. 8 Правил №369, це:

1. продовольчі товари, якщо на місці продажу немає умов, щоб дотримуватися санітарних норм, зберігати за потрібної температури тощо;
2. нефасовані й без упаковки продовольчі товари з розносок, лотків, столиків, корзин і неспеціалізованого транспорту. Але можна торгувати картоплею, овочами, фруктами, плодами, ягодами, кавунами, динями й гарбузами під час сезонних продажів. Дозволено також продавати морозиво та квіти;
3. технічно складні (див. їх перелік) та великогабаритні товари;
4. тканини, взуття (крім домашнього та робочого), швейні вироби (крім робочого одягу і головних уборів для літнього сезону) та вироби верхнього трикотажу, що потребують примірювання;
5. дорогоцінні метали, коштовне каміння та вироби з них;
6. вогненебезпечні товари побутової хімії, піротехнічні іграшки, паливно-мастильні матеріали.

Крім цього, заборонено продавати товари:

1. вільна реалізація (обіг) яких заборонена;
2. які не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду;
3. строк придатності яких сплив або його не зазначено, або зазначено з порушенням вимог нормативних документів;
4. що надійшли без документів, зокрема, таких, що засвідчують їх якість і безпеку (п. 8, 30 Правил №369; п. 17 Порядку №833);
5. які імітують продовольчі товари (мають їх форму, запах, колір, вигляд, оформлення, маркування, об’єм чи розмір) і ставлять під загрозу безпеку або здоров’я споживачів, зокрема дітей, які можуть сплутати їх з продовольчими товарами, покласти до рота, смоктати або їсти, що може спричинити задуху, інтоксикацію, перфорацію або непрохідність шлунково-кишкового тракту (п. 17-1 Порядку №833).

Важливо! Якщо з однієї авторозвозки реалізують одночасно продовольчі та непродовольчі товари, потрібно, щоб продовольчі товари були розфасовані, мали герметичну (непошкоджену) упаковку і при цьому були дотримані принципи товарного сусідства

Дозвільні та підтвердні документи за виїзної торгівлі

Об’єкти виїзної торгівлі підпадають під визначення тимчасових споруд: стаціонарних (кіоск, ларьок, палатка, павільйон тощо) та пересувних (лоток, розноска, стенд тощо) згідно з Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Мінрегіонів від 21.10.2011 №244 (далі – Порядок №244).

Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності – одноповерхова споруда, яку виготовляють із полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюють тимчасово, без улаштування фундаменту.

Стаціонарна тимчасова споруда – споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м.

Пересувна тимчасова споруда – споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, у якій можна розміщувати торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності (п. 1.4 Порядку № 244).

За можливість торгувати на вулиці у стаціонарній чи пересувній тимчасовій споруді маєте отримати дозвіл від місцевої влади та сплатити до бюджету певну суму. Конкретну суму встановлює кожен орган місцевої влади окремо у відповідному рішенні.

Паспорт прив’язки

Щоб торгувати поза межами магазину, насамперед слід отримати паспорт прив’язки торговельної точки (п. 2.1 Порядку №244).

Для цього до виконкому сільської, селищної, міської ради чи районної держадміністрації подають заяву у довільній формі, до якої додають:

1. графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування тимчасової споруди, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів тимчасової споруди з прив’язкою до місцевості;
2. реквізити замовника (найменування, ПІБ, адреса, контактна інформація).

Цей перелік документів є вичерпним (п. 2.3 Порядку №244). Строк розгляду заяви і поданих документів – 10 робочих днів.

На замітку! Не потрібно отримувати паспорт прив’язки тимчасової споруди для проведення ярмарок, державних і місцевих святкових, урочистих масових заходів на строк проведення таких заходів

Надалі, в разі позитивного рішення, для оформлення паспорта прив’язки замовник звертається вже безпосередньо до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою, до якої додає:

1. схему розміщення тимчасової споруди;
2. ескізи фасадів тимчасової споруди у кольорі М 1:50 (лише для стаціонарних ТС), які виготовляє суб’єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат;
3. схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб’єктом підприємницької діяльності, що має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат;
4. технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж (п. 2.6 Порядку №244).

Перелічені документи замовник отримує самостійно.

Оформлюють паспорт прив’язки теж протягом 10 робочих днів із дня подання заяви. Після його отримання можна розміщувати тимчасову споруду, повідомивши про виконання вимог паспорта прив’язки виконавчий орган місцевої ради або відповідну РДА заявою встановленої форми (додаток 2 до Порядку №244).

Для здійснення виїзної торгівлі з прилавка, лотка на колесах чи інших стаціонарних об’єктів, які розташовуються на одному й тому ж місці, необхідно отримати паспорт прив’язки тимчасової споруди. Якщо ж ідеться про більш мобільні об’єкти торгівлі, такі як автомагазини, автокафе чи авторозвозки, їх «прив’язувати» не потрібно. Однак трапляються ситуації, коли місцева влада все ж вимагає оформлення паспорта прив’язки, наприклад, для кавомобіля.

Увага! Для розміщення стаціонарної тимчасово споруди попередньо слід укласти договір на право користування чи оренди на земельну ділянку під такою тимчасовою спорудою з органом місцевого самоврядування

Ліцензія

Роздрібну торгівлю алкогольними напоями та/або тютюновими виробами суб’єкти підприємницької діяльності всіх форм власності можуть здійснювати лише за наявності відповідних ліцензій.

Ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями/тютюновими виробами суб’єкт господарювання отримує на кожне окреме місце торгівлі, використовувати під час тимчасової (виїзної) торгівлі ліцензію з іншого місця торгівлі не дозволено (роз’яснення ГУ ДПС у Тернопільській області). Тож для тимчасової (виїзної) торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) потрібно отримати нову ліцензію на роздрібну торгівлю за таким тимчасовим місцем торгівлі (у відповідному головному управлінні ДПС або в Центрі обслуговування платників).

Докладніше про отримання таких ліцензій читайте у матеріалах:

1. Ліцензія на роздрібну торгівлю алкоголем та тютюном у 2025 році: отримання
2. Електронна заява на отримання ліцензії для роздрібної торгівлі алкоголем та тютюном у 2025 році: інструкція
3. Вартість ліцензій на алкоголь, тютюн та пальне у 2025 році

Копії таких ліцензій, засвідчені підписом відповідальної особи та печаткою органу, що їх видав, зберігаються у працівника пункту дрібнороздрібної торговельної мережі. Він пред’являє їх на вимогу службових осіб органів державного контролю і нагляду (п. 17, 18 Правил №369).

Ветдокументи

У разі продажу тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормів тваринного та рослинного походження їх якість підтверджують ветеринарною довідкою або ветеринарним свідоцтвом (ст. 32 Закону України «Про ветеринарну медицину» від 25.06.1992 №2498-XII).

Порядок видачі ветеринарних документів врегульовано постановою КМУ від 21.11.2013 №857. Зокрема, видають ці документи держінспектори ветеринарної медицини й уповноважені лікарі ветеринарної медицини після безпосереднього огляду відповідної продукції. Ветеринарний документ видають заявнику не пізніше ніж за місяць із дати звернення.

Документи на авто

Наразі необов’язкова наявність санітарного паспорта на транспортний засіб, що задіяний в перевезенні харчових продуктів наразі необов’язкова (див. інформацію з Урядового порталу). Таку вимогу не передбачають, як ст. 43, 44 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 №771/97-ВР, так і інші закони.

Для суб’єкта господарювання, яке здійснює перевезення харчових продуктів та/або їх реалізацію достатньо мати експлуатаційний дозвіл або зареєструвати автомобіль як потужність (див. роз’яснення Краматорського РУ ГУ Держпродспоживслужби в Донецькій області) і перевіряти санітарний стан авто перед завантаженням. Якщо вже маєте експлуатаційний дозвіл, то реєструвати потужність не треба! Докладніше, як зареєструвати потужність, – за посиланням.

Документи на товар

На торговельному місці обов’язково мають бути:

1. накладні (товарно-транспортні накладні, прибутково-видаткові накладні, видаткові накладні, акти приймання товару, товарні або фіскальні чеки тощо із зазначенням назви, сорту, кількості, ціни та загальної вартості товару);
2. інші документи, що засвідчують якість товарів і відповідність вимогам нормативних документів.

Крім цього, у разі продажу продовольчих товарів на торговельній точці повинні бути:

1. санітарні правила;
2. зареєстрований санітарний журнал;
3. медкнижки працівників;
4. асортиментний перелік товарів на реалізацію (п. 10 Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених наказом Мінекономіки від 11.07.2003 №185).

Ветеринарні документи, правила продажу окремих видів товарів, сертифікати відповідності, гігієнічні висновки тощо, їх пред’являють покупцю на його прохання.

Вимоги до місця продажу та персоналу за виїзної торгівлі

Асортимент товарів уже обрано, і всі необхідні дозволи отримано. Однак виїзна торгівля вимагає дотримання чітких правил, щоб уникнути можливих санкцій за їх порушення. Які ж вимоги висувають до місця торгівлі та осіб, які братимуть у ній участь?

Основні правила для виїзної роздрібної торгівлі здебільшого такі самі, як і для продажу в стаціонарних магазинах. Утім, є й певні нюанси, які варто врахувати.

Вимоги до місця продажу

Місця для розміщення пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі відводять згідно з вимогами Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ від 30.03.1994 №198 (далі – Єдині правила). Так, лотки, столи, ємності з напоями та інші пересувні елементи вуличної торгівлі розміщують лише на тротуарах завширшки не менше ніж 5 м за межею пішохідної частини (п. 27 Єдиних правил).

У містах і населених пунктах, де будівлі, споруди або огорожі знаходяться ближче ніж 5 метрів до дороги, малі архітектурні форми чи тимчасові споруди для бізнесу можна розташовувати в одну лінію з фасадами будівель, споруд або огорож.

На тротуарах і пішохідних доріжках такі споруди дозволено встановлювати, якщо ширина тротуару забезпечує зручний та безпечний рух пішоходів, зокрема маломобільних груп населення (п. 28 Єдиних правил).

Разом з тим заборонено розміщувати малі архітектурні форми та тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності, зокрема:

1. без дотримання вимог у частині забезпечення видимості для транспортних засобів;
2. ближче ніж за 20 метрів до перехресть;
3. ближче ніж за 100 метрів до залізничних переїздів (п. 35 Єдиних правил).

Товар і звільнену тару слід складати на тротуарі поруч із зазначеними пересувними елементами і за межами пішохідної частини.

Увага! Влада на місцях може встановити додаткові обмеження

Під час продажу товарів і після закінчення виїзної (виносної) торгівлі суб’єкт господарювання зобов’язаний підтримувати чистоту на місці торгівлі та навколо нього (п. 32 Порядку №833).

Під час торгівлі напоями на розлив, продовольчими товарами та продукцією ресторанного господарства без упаковки слід забезпечити підключення до водопровідної та каналізаційної мережі. Такі торгові точки повинні мати обладнані місця для миття рук, інвентарю й обладнання, або ж використовувати одноразовий посуд. Також обов’язково мають бути в наявності миючі й дезінфікуючі засоби, дозволені МОЗ, а для збору відходів – бачки з кришками. Прилавки необхідно покривати водонепроникними матеріалами (п. 27 Правил №369).

На замітку! Заборонено користуватися пересувними елементами вуличної торгівлі, якщо їх власники (користувачі) не забезпечили закритого стікання використаної ними води у підземні зливостоки

Продаж харчових продуктів і напоїв із використанням одноразового посуду забороняється, якщо відсутні контейнери для його збору й утилізації. Повторне використання одноразового посуду також суворо заборонено.

Зразки товарів, що є у продажу, виставляйте у видному для споживачів місці і прикріплюйте до них ярлики (цінники).

На кузовах автокафе, авторозвозок, автопричепів, автоцистерн слід нанести фарбою чіткий напис, що містить найменування, адресу суб’єкта господарювання, номер точки пересувної торговельної мережі й номер телефону суб’єкта господарювання (п. 21 Правил №369; п. 12 Порядку №833).

У разі здійснення виїзної (виносної) торгівлі, а також продажу товарів з використанням інших нестаціонарних засобів на робочому місці продавця встановлюють табличку із зазначенням:

1. прізвища, імені та по батькові продавця;
2. відомостей про суб’єкт господарювання, що організував торгівлю: для юридичної особи – найменування, місцезнаходження і номери телефонів, для ФОПа – ПІБ; номер документа про держреєстрацію (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань) і найменування суб’єкта, що здійснив таку реєстрацію.

Усі відомості наводять відповідно до законодавства про мови.

Вимоги до працівників

Працівники пунктів виїзної торговельної мережі повинні:

1. бути охайно вдягнені в формений чи санітарний одяг і головні убори;
2. додержувати правил особистої гігієни, тримати робоче місце та навколишню територію в належному санітарному стані, не палити на робочому місці, бути ввічливими з покупцями;
3. мати при собі паспорт і пред’являти його на вимогу службових осіб органів державного контролю і нагляду й правоохоронних органів (п. 11 Правил №369).

Працівники, які безпосередньо продають продовольчі товари, підлягають обов’язковому систематичному медичному обстеженню, результати якого заносять до їхніх особистих медичних книжок, що зберігаються на робочих місцях працівників (Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затверджений постановою КМУ від 23.05.2001 №559).

Важливо! Навіть якщо робота продавців має тимчасовий характер, вони все одно вважаються найманими працівниками, тож із ними потрібно укладати трудові договори, сплачувати за них усі необхідні податки та збори. Зазвичай із працівниками виїзної торгівлі укладають строковий трудовий договір. Строк його дії зазначають у заяві працівника та наказі про прийняття на роботу. Якщо працівника не оформити офіційно, а під час перевірки це виявить Держпраці, суб’єкту господарювання можуть загрожувати значні штрафи за використання праці без належного оформлення

Усім працівникам під час оформлення на роботу обов’язково проведіть інструктаж з охорони праці, протипожежної безпеки, санітарного мінімуму, додержання вимог нормативних документів та актів щодо продажу товарів і торговельного обслуговування покупців.

Водій (експедитор), що перевозить харчові продукти, також повинен мати санітарну книжку з результатами медичного огляду

Зважте, що за дотримання працівниками дрібнороздрібної торговельної мережі нормативних документів та актів щодо продажу товарів і торговельного обслуговування споживачів відповідальність несе суб’єкт господарювання.

Розрахунки за виїзної торгівлі

Під час виїзної торгівлі розрахунки з покупцями зазвичай здійснюються готівкою, що робить питання використання реєстраторів розрахунковий операцій (РРО та/або ПРРО) особливо актуальним.

Без РРО(ПРРО) та РК

Однак є три категорії суб’єктів господарювання, які мають право торгувати на винос без РРО чи ПРРО та розрахункових книжок (далі – РК).

1. Приватні підприємці на єдиному податку першої групи (п. 296.10 Податкового кодексу України; п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, далі – Закон про РРО).

Увага! Єдинники другої–четвертої груп, у т. ч. ті, які продають складну побутову техніку на гарантії, лікарські засоби та вироби медичного призначення, ювелірні вироби, надають платні послуги у сфері охорони здоров’я, мають застосовувати РРО з першої гривні готівкового розрахунку

2. Продавці газет і журналів із лотків і розносок за одночасного виконання двох умов:

1. питома вага друкованої продукції – понад 50% загального товарообігу;
2. не продавати алкоголь, підакцизні непродовольчі товари, складну побутову техніку на гарантії, лікарські засоби, вироби медпризначення (п. 10 ст. 9 Закону про РРО).

3. Продавці товарів з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів (п. 11 ст. 9 Закону про РРО). Йдеться про реалізацію води, молока, квасу, олії та живої риби.

На замітку! Право працювати без РРО та РК не звільняє продавця від обов’язку видавати покупцеві розрахунковий документ (п. 2 ст. 3 Закону про РРО). У такому випадку клієнт усе одно має отримати товарний чек

Без РРО (ПРРО), але з РК та КОРО

Деякі продавці мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО (ПРРО), але з використанням РК та книги обліку розрахункових операцій (КОРО) відповідно до Переліку окремих форм та умов діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 №1336 (далі – Перелік № 1336):

Якщо оборот продавця перевищить встановлений ліміт (500 або 250 тис. грн), він зобов’язаний перейти на застосування РРО (ПРРО) вже з наступного місяця (постанова КМУ «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 07.02.2001 №121).

За порушення передбачено штрафи:

1. 100% суми, не проведеної через РРО (ПРРО) – за перший випадок;
2. 150% суми, не проведеної через РРО (ПРРО) – за друге і кожне наступне порушення (п. 1 ст. 17 Закону про РРО).

Із РРО (ПРРО)

Якщо виїзна торгівля не підпадає під пільгові умови, маєте придбати та зареєструвати РРО. За таких обставин оптимальним варіантом буде ПРРО. РРО (ПРРО) вважається зареєстрованим із моменту внесення інформації про нього до бази даних ДПС. Після цього можна розпочати торгівлю.

Увага! Слід забезпечити достатню кількість банкнот і монет для видачі решти (п. 22 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148; далі – Положення №148). Розмір та номінал розмінної монети встановлюйте на власний розсуд, зазначивши це в наказі

Скористайтеся матеріалами:

1. РРО / ПРРО у 2025 році: чи усім обов’язково застосовувати
2. Все про РРО/ПРРО та товарний облік
3. ФОП і «безготівка»: термінали, обов’язкове РРО, тотальний податковий контроль і облікові тонкощі
4. Як застосовувати РРО при різних способах оплати: коди платежів і фіскалізація

Оприбуткування виручки за виїзної торгівлі

Оприбуткування готівкової виручки від виносної чи виїзної торгівлі здійснюють відповідно до вимог Положення №148.

А саме, готівку, що надходить до кас, потрібно своєчасно (у день одержання) та у повній сумі оприбутковувати (п. 11 Положення №148). Особливості оприбуткування залежать власне від способу проведення та оформлення розрахунків.

1. Оприбуткування готівки з РРО та касовою книгою. Якщо підприємство чи його підрозділ використовує РРО та веде касову книгу, то готівка вважається оприбуткованою, коли її повну суму внесено до касової книги на підставі прибуткових касових ордерів.

2. Оприбуткування готівки з РРО без касової книги. Якщо касову книгу не ведуть, оприбуткування відбувається шляхом зберігання щоденних Z-звітів в електронному вигляді та запису даних з них до КОРО (якщо КОРО використовують). Підприємство має визначити, де і як зберігати ці звіти.

3. Оприбуткування готівки з ПРРО. Для програмних РРО оприбуткування означає створення щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) у паперовій чи електронній формі, їх надсилання до фіскального сервера та зберігання цих даних у встановленому порядку.

4. Оприбуткування готівки без РРО (лише КОРО). Якщо РРО не застосовують, а ведуть лише КОРО, то оприбуткування здійснюється шляхом внесення даних РК до КОРО.

5. Оприбуткування готівки ФОПами. ФОП оприбутковують готівку шляхом ведення обліку доходів у типових формах обліку доходів і витрат або у довільній формі з відображенням доходів помісячно.

Увага! Суб’єкти, які за законом можуть проводити готівкові розрахунки без РРО з використанням відповідних книг обліку і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером, оприбутковують готівку наприкінці робочого дня. Всі операції оформлюють касовими документами, а дані вносять до КОРО чи РК. Суми готівки, зазначені в касових документах, мають відповідати фактичним надходженням (роз’яснення ГУ ДПС у Дніпропетровській області)

Загалом підприємства повинні розробити внутрішні правила оприбуткування готівки, які враховують особливості їх роботи та підрозділів (графіки, порядок здачі готівки до банку тощо). Цей порядок має відповідати вимогам Положення №148.

Радимо переглянути відео «Виручка відокремленого підрозділу: як оприбуткувати готівку».

Відповідальність за порушення правил виїзної торгівлі

За здійснення виїзної торгівлі без дозволу органу місцевого самоврядування та ліцензії у передбачених законом випадках передбачено адмінвідповідальність згідно зі ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП). Це штраф від 1000 до 2000 нмдг (від 17 000 до 34 000 грн). Також можлива конфіскація продукції та коштів, отриманих у результаті правопорушення.

У разі повторного порушення штраф зростає до 2000–5000 нмдг (34 000–85 000 грн), а конфіскація стає обов’язковою.

За порушення правил виїзної торгівлі до найманих працівників або до підприємців, які торгують самостійно, також можуть застосувати адмінштраф у розмірі від 1 до 10 нмдг (від 17 до 170 грн) або від 5 до 27 нмдг (від 85 до 459 грн)— у разі повторного правопорушення (ст. 155 КпАП).

Разом із тим КпАП передбачає адмінстягнення також за:

1. порушення порядку проведення розрахунків зі споживачами (ст. 155-1 КпАП);
2. обман покупця (ст. 155-2 КпАП);
3. порушення законодавства про захист прав споживачів (ст. 156-1 КпАП);
4. порушення правил торгівлі на ринках (ст. 159 КпАП);
5. торгівля з рук у невстановлених місцях (ст. 160 КпАП);
6. порушення санітарних вимог щодо безпечності та якості харчових продуктів (ст. 166-22 КпАП);
7. порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів (ст. 152 КпАП).

Справи за такими порушеннями розглядають адмінкомісії при виконавчих органах сільських, селищних та міських рад або органи виконавчої влади у справах захисту прав споживачів, місцеві суди (ст. 218, 244-4, 221 КпАП). Протоколи складають посадові особи органів внутрішніх справ, органів ДПС або особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (ст. 255 КпАП).

Крім цього, за обман покупця у значних розмірах (перевищення у 50 і більше разів нмдг, визначеного в розмірі податкової соціальної пільги), незаконний збут підакцизних товарів, реалізацію недоброякісної продукції, збут радіоактивно забрудненої продукції передбачено вже кримінальну відповідальність, і вона полягає не лише у штрафах, які і так чималенькі (ст. 192, 204, 327 Кримінального кодексу України).

Джерело: 7eminar

Матеріал за темою:

Як правильно зазначати об’єкт виїзної торгівлі у формі №20-ОПП