Медичне страхування працівників: облік та оподаткування

1. Добровільне медстрахування працівників: податок на прибуток
2. Бухгалтерський облік добровільного медичного страхування працівників
3. Добровільне медичне страхування працівників: ПДФО та військовий збір
4. ЄСВ із суми медстрахування працівників
5. Висновки

Добровільне медичне страхування працівників здійснюється на основі договору між роботодавцем (як страхувальником) і страховою компанією. У договорі мають бути визначені наступні положення:

1. перелік застрахованих осіб (працівників);
2. вид страхування;
3. страхова сума;
4. строк дії договору;
5. розмір та порядок сплати страхових платежів (премій);
6. умови та порядок виплати страхового відшкодування.

Рішення про добровільне медичне страхування працівників роботодавець приймає самостійно і фіксує його у вигляді наказу про укладення договору добровільного медичного страхування. А підставою для такого рішення може бути зокрема заява працівника про добровільне медичне страхування.

За таким видом страхування працівники отримують повну або часткову оплату вартості медичних послуг у разі настання страхового випадку. Виплати можуть здійснюватися як безпосередньо працівнику для відшкодування його фактичних витрат у зв’язку із настанням страхового випадку, так і на рахунок медичного закладу, який надавав медичну допомогу застрахованій особі.

Так з метою податкового обліку термін «договір добровільного медичного страхування» має своє визначення у пп. 14.1.52-1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ):

14.1.52-1. договір добровільного медичного страхування – договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

Добровільне медстрахування працівників: податок на прибуток

Для підприємств-платників податку на прибуток важливо враховувати вимоги ст. 123-1 ПКУ, яка зобов’язує підприємство здійснювати коригування фінрезультату до оподаткування у разі порушення ним вимог до договору добровільного медичного страхування:

Якщо… порушуються… вимоги до договорів добровільного медичного страхування, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, то платник податку-страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим цим Кодексом.

Ця вимога стосується всіх платників податку на прибуток, а не лише тих, у яких річний дохід за останній річний звітний (податковий) період перевищує 40 млн грн.

Таким чином, виходячи з норм ст. 123-1 ПКУ, підприємство може не коригувати фінансовий результат до оподаткування на суму страхових платежів за договором добровільного медичного страхування, якщо цей договір відповідає всім наступним критеріям:

1. страховим випадком є хвороба застрахованої особи або нещасний випадок;
2. мінімальний строк дії договору становить один рік;
3. при достроковому розірванні договору, страхові платежі повертаються лише підприємству-страхувальнику;
4. виплата страхового відшкодування при настанні страхового випадку здійснюється безпосередньо медичним закладам.

Чи потрібно коригувати фінансовий результат, якщо протягом року здійснюється звільнення / включення працівників до переліку застрахованих осіб за договором добровільного медичного страхування?

ДПС вважає, що за певних умов коригування не проводиться. Наприклад, якщо працівник був застрахований відповідно до договору строком на один рік і у разі його звільнення такий працівник виключається із списку застрахованих осіб (шляхом внесення змін до чинного договору), але додається новий працівник. За таких умов здійснювати коригування та нараховувати пеню за ст. 123-1 ПКУ не потрібно (ІПК ДПС 10.10.2024 №4776/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК).

Бухгалтерський облік добровільного медичного страхування працівників

Витрати на добровільне страхування працівників у бухгалтерському обліку відображаються відповідно до П(С)БО 16 «Витрати».

Для роботодавця витрати на добровільне медичне страхування не є витратами на оплату праці (пп. 2.3.4 та п. 3.5 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 №5, далі – Інструкція №5). Вони відображаються у складі інших операційних витрат на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» (лист Мінфіну від 22.03.2010 №31-34000-20-10/6144).

Облік розрахунків зі страховими організаціями у разі добровільного страхування працівників ведеться на субрахунку 654 «За індивідуальним страхуванням». Оскільки у разі добровільного медичного страхування працівників за рахунок коштів роботодавця може виникати об’єкт для оподаткування ПДФО та ВЗ, сума страхових платежів також має бути відображена за субрахунком 663 «Розрахунки за іншими виплатами».

Якщо страховий платіж сплачується одноразово за весь термін дії договору (півроку, рік тощо), то витрати на оплату страхового поліса, керуючись Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291, потрібно відображати за рахунком 39 «Витрати майбутніх періодів», за дебетом якого вказується накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом – їх списання та включення до складу витрат звітного періоду. Тобто вся сума страхового платежу буде щомісячно розподілятися рівними частинами до витрат протягом дії договору страхування.

Якщо сплата страхових платежів здійснюється не одноразово, а періодично протягом терміну дії договору (щомісячно, щоквартально), то застосовувати рахунок 39 не потрібно.

Добровільне медичне страхування працівників: ПДФО та військовий збір

Роботодавець, виступаючи податковим агентом, повинен нарахувати дохід працівнику, на якого оформлено договір добровільного медичного страхування, оскільки до оподатковуваного доходу фізичної особи включаються страхові платежі за такими договорами як додаткове благо (пп. 164.2.16 ПКУ).

Однак відповідно до пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ до додаткового блага включається, зокрема, сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами добровільного медичного страхування, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та / або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відсотків нарахованої заробітної плати такому працівнику.

Тож з метою застосування пільги і зменшення бази нарахування ПДФО та ВЗ, враховується 30 відсотків нарахованої заробітної плати працівнику за місяць.

Якщо ж сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування перевищує 30% нарахованої заробітної плати працівника протягом звітного податкового місяця, то дохід у вигляді суми такого перевищення оподатковується на загальних підставах (ІПК ДПС 29.05.2024 №2961/ІПК/26-15-24-01-13-08).

Зверніть увагу! Вищевказана пільга з ПДФО та ВЗ застосовується виключно у разі, якщо договір добровільного медичного страхування відповідає вищевказаним вимогам відповідно до пп. 14.1.52-1 ПКУ

В інших випадках уся сума страхових внесків, яка сплачується юридичною особою (роботодавцем) на користь своїх працівників включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких працівників та оподатковуються ПДФО (18%) і ВЗ (5%) на загальних підставах (ІПК ДПС 10.10.2024 №4776/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК).

З метою утримання ПДФО роботодавець включає суму платежу до доходу працівника із застосуванням коефіцієнта 1,219512 (п. 164.6 ПКУ). Військовий збір нараховується без коефіцієнта (ІПК ДПС 16.04.2024 №2094/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК).

ЄСВ із суми медстрахування працівників

Базою для нарахування єдиного внеску є суми нарахованої зарплати (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»). Втім суми внесків за договорами добровільного медичного страхування працівників не включаються до фонду оплати праці (пп. 2.3.4 та п. 3.5 Інструкції №5).

Тож суми страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування працівників не є базою нарахування ЄСВ, що підтверджено також у п. 2 р. II Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабміну від 22.12.2010 №1170.

Приклад. Підприємство у січні 2026 року уклало зі страховою компанією договір добровільного медичного страхування працівників строком на 1 рік. Сума одноразового страхового платежу складає 2400 грн, заробітна плата працівника у січні 2026 року – 20000 грн.

Ліміт для застосування пільги з ПДФО та ВЗ у такому випадку складає:

1. 20000 грн х 30% = 6000 грн.

Оскільки сума страхового платежу (2400 грн) не перевищує 30% нарахованої заробітної плати працівника (6000 грн), то сума страхового платежу не оподатковується ПДФО та ВЗ.

Висновки

1. Платники податку на прибуток повинні здійснювати коригування фінрезультату до оподаткування у разі порушення ним вимог до договору добровільного медичного страхування.
2. Для роботодавця витрати на добровільне медичне страхування не є витратами на оплату праці. Тому суми страхових платежів (страхових внесків) не є базою нарахування ЄСВ.
3. Якщо сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування перевищує 30% нарахованої заробітної плати працівника протягом звітного податкового місяця, то дохід у вигляді суми такого перевищення оподатковується ПДФО та ВЗ на загальних підставах.

Джерело: 7eminar

Шаблони та зразки документів:

Заява про добровільне медичне страхування

Заява про відмову щодо добровільного медичного страхування

Наказ про укладення договору добровільного медичного страхування

Читайте більше:

Медичні огляди за рахунок роботодавця

Наказ про облаштування кімнати відпочинку для працівників

Витрати на психологічну підтримку працівників: соціальна відповідальність чи податкові ризики