Витрати на психологічну підтримку працівників: соціальна відповідальність чи податкові ризики

1. Тренд на турботу про ментальне здоров’я співробітників
2. Чому це важливо для бізнесу
3. Бухгалтерський облік витрат на психологічну підтримку працівників
4. Облік створення «кімнат релаксу»
5. Тонка облікова грань між «кімнатою релаксу» та кабінетом психологічної підтримки
6. Документальне оформлення
7. Податковий аспект
8. Оподаткування виплат сторонньому психологу
9. Рекомендації для бухгалтера

Тренд на турботу про ментальне здоров’я співробітників

Сьогодні турбота про ментальне здоров’я працівників перетворюється з «бонусу від роботодавця» на обов’язкову складову корпоративної культури. Компанії все частіше оплачують консультації психологів, організовують групові тренінги, впроваджують програми профілактики вигорання. За даними ВООЗ, кожен четвертий працівник хоча б раз у житті зіштовхується з психоемоційними труднощами, що напряму впливають на продуктивність. В Україні, за опитуваннями після 2022 року, понад 60% людей відчувають підвищений рівень стресу та тривожності, а 45% – говорять про ознаки професійного вигорання.

На цьому фоні у 2023 році ухвалено Закон України від 15.01.2025 №4223-IX «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні», який буде введений у дію 07.02.2026 та визначає статус психолога, порядок надання підтримки та вимоги до фахівців. Це означає, що послуги психолога стали не лише соціально затребуваними, а й нормативно врегульованими. Для бізнесу це сигнал: інвестиції в ментальне здоров’я команди – не лише турбота, а й частина правового поля, яку можна інтегрувати в HR- і фінансові політики.

Чому це важливо для бізнесу

Інвестиції у ментальне здоров’я мають вимірюваний фінансовий ефект. За оцінками ВООЗ, депресія й тривожні розлади щороку коштують світовій економіці близько 1 трильйона доларів через втрати продуктивності. Дослідження Deloitte у Великій Британії показали: кожен фунт, витрачений на програми підтримки, повертає бізнесу в середньому п’ять фунтів.

Фінансовий ефект проявляється не лише в економії на медичних витратах. Це й менша плинність кадрів, нижчий рівень вигорання, стабільна продуктивність. Тобто витрати на психологічну підтримку можна розглядати не як додатковий тягар, а як інвестицію, що формує конкурентоспроможність компанії на ринку.

Бухгалтерський облік витрат на психологічну підтримку працівників

Залежно від організації облікової політики, витрати на психологічну підтримку можуть бути віднесені:

1. до адміністративних витрат (п. 18 НП(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999 №318; далі – НП(С)БО 16), якщо такі послуги розглядаються як елемент загального управління та забезпечення діяльності підприємства;
2. до соціальних витрат, якщо вони пов’язані з програмами охорони праці, соціального захисту та підтримки персоналу. У такому випадку доцільно закріпити відповідний підхід у внутрішніх документах (наказ, облікова політика, колективний договір).

Зауважимо, оскільки тренд новий, то існує вірогідність того, що даний момент в обліковій політиці відсутній і потрібно внести зміни наказом керівника. У наказі вказується підстава (наприклад, поява нових видів витрат чи законодавчі зміни) та уточнюється новий порядок (наприклад: «витрати на психологічну підтримку працівників відносити до адміністративних витрат»). За загальним правилом, зміни в обліковій політиці застосовуються з початку наступного звітного року.

Якими можуть бути вищеназвані витрати?

Оптимальний варіант для податкової безпеки – краще робити акцент на охороні праці/соціальній функції (бо тоді є пряма «господарська мета»), а для простоти в обліку можна відносити до адміністративних, але тоді варто вважати на податкові ризики.

Облік створення «кімнат релаксу»

Облаштування спеціальних приміщень («кімнат релаксу», кімнат для консультацій із психологом) створює для підприємства необоротний актив – основний засіб (відповідно до п. 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 №92, або НП(С)БО 16). Первісна вартість формується із витрат на ремонт, обладнання, меблі, технічні засоби.

Амортизація такого приміщення визнається витратами періоду залежно від його функціонального призначення:

1. якщо приміщення використовується у рамках загальної діяльності підприємства, амортизаційні відрахування можна обґрунтовано включати до адміністративних витрат (п. 18 НП(С)БО 16);
2. якщо компанія позиціонує це як елемент охорони праці чи соціальних програм (наприклад, закріплено у колективному договорі), тоді доцільно класифікувати витрати як інші операційні, підкресливши їхню соціальну спрямованість.

Важливо: незалежно від класифікації, це не «інвестиція в соціальну сферу» в бухгалтерському сенсі. Це звичайні витрати періоду через амортизацію основних засобів. У нефінансових розкриттях (ESG-звітність, звіт зі сталого розвитку) компанія може додатково підсвітити соціальну складову, але у фінансовому обліку амортизація завжди залишається витратами

Тонка облікова грань між «кімнатою релаксу» та кабінетом психологічної підтримки

В обліку дана класифікація досить важлива, оскільки від неї залежить фінансовий результат і тут усе залежить від функціонального призначення та масштабу використання.

Уявімо дві компанії.

Компанія А вирішила облаштувати «кімнату релаксу»: м’які крісла, гамаки, спеціальне освітлення, музика, аромадифузори, навіть VR-окуляри для антистрес-сеансів. Тут співробітники можуть робити перерви, відновлювати ресурс або відвідувати групові сесії з психологом. Це – цілеспрямована інвестиція в корпоративну інфраструктуру, яка обліковується як основний засіб. Амортизація приміщення та обладнання йде до адміністративних або соціальних витрат, залежно від політики компанії.

Компанія Б пішла простішим шляхом і відвела звичайний «кабінет психологічної підтримки». Це типовий офісний кабінет, який іноді використовується для індивідуальних зустрічей з психологом. Меблі й обладнання стандартні, функціонал кабінету не обмежений лише консультаціями. Тут витрати обмежуються послугами фахівця (договір із ФОП чи зарплата штатного психолога) і загальними адміністративними витратами на утримання.

Документальне оформлення

Для підтвердження витрат на психологічну підтримку працівників важливо мати належний пакет документів. Це знижує ризики при податкових перевірках і дозволяє обґрунтувати господарську доцільність.

Основні документи, що варто мати:

1. Договір із психологом, консалтинговою компанією чи сервісом (з чітким визначенням предмета послуг – консультації, тренінги, програми підтримки).
2. Акти наданих послуг із деталізацією періоду, обсягу та кількості консультацій або заходів.
3. Рахунки/платіжні доручення на підтвердження оплати.
4. Первинні документи на матеріальні витрати (накладні, акти придбання роздаткових матеріалів, кава-брейків, обладнання).
5. Внутрішні документи компанії:
6. наказ керівника про впровадження програми психологічної підтримки;
7. положення або розділ у колективному договорі щодо охорони праці та ментального здоров’я;
8. зміни до облікової політики з визначенням класифікації витрат.

Наявність як зовнішніх, так і внутрішніх документів дозволяє показати, що ці витрати не є «благодійністю» чи «соціальними подарунками», а спрямовані на забезпечення нормальних умов праці, збереження продуктивності та виконання обов’язків роботодавця.

Податковий аспект

1. Податок на прибуток – витрати на психологічну підтримку можуть визнаватися у податковому обліку лише за умови їх зв’язку з господарською діяльністю (пп. 14.1.36 Податкового кодексу України, далі – ПКУ). Якщо компанія обґрунтовує, що такі програми знижують плинність кадрів, підтримують працездатність персоналу і прямо впливають на результат діяльності, витрати визнаються податковими. Водночас податківці можуть поставити під сумнів їх «господарський характер» і перекваліфікувати у витрати, що не зменшують фінрезультат до оподаткування. Для мінімізації ризиків доцільно закріпити ці витрати у колективному договорі або внутрішніх положеннях.

Податкові різниці за пп. 140.5.10 ПКУ не застосовуються, оскільки витрати пов’язані з працівниками – платниками ПДФО.

2. ПДФО, військовий збір та ЄСВ. Якщо компанія надає працівникам індивідуальні консультації психолога за рахунок підприємства, податкові органи можуть кваліфікувати це як додаткове благо (пп. 14.1.47 ПКУ). У такому випадку виникає обов’язок нарахування ПДФО (18%), військового збору (5%) та ЄСВ (22%).

Але якщо послуги носять загальний корпоративний характер (групові тренінги, вебінари, корпоративні програми підтримки, гарячі лінії), вони не створюють індивідуальної вигоди для конкретного працівника і не визнаються додатковим благом.

3. ПДВ. Якщо постачальник послуг (психолог, консалтингова компанія) є платником ПДВ, підприємство-замовник отримує право на податковий кредит лише за умови, що ці витрати використовуються у господарській діяльності (п. 198.3 ПКУ). Якщо податківці визнають такі витрати «негосподарськими», виникає необхідність нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання (п. 198.5 ПКУ).

Якщо послуги розцінюються як безоплатне надання працівникам, то виникає об’єкт оподаткування ПДВ за загальними правилами (база – не нижче ціни придбання). Водночас якщо вартість таких послуг включена до собівартості основних товарів/послуг компанії, а отже компенсується споживачами у складі ціни, додаткових ПЗ з ПДВ нараховувати не потрібно. Якщо послуги надає психолог - неплатник ПДВ, права на податковий кредит не виникає і компенсуючих зобов’язань за п. 198.5 ПКУ не буде.

Оподаткування виплат сторонньому психологу

Якщо договір із фізособою (не ФОП) – компанія виступає податковим агентом, утримує ПДФО, ВЗ та нараховує ЄСВ, якщо договір із ФОП чи особою, що провадить незалежну професійну діяльність – обов’язок зі сплати податків лежить на самому виконавцеві.

Рекомендації для бухгалтера

Для мінімізації податкових ризиків доцільніше оформлювати психологічну допомогу як комплексний захід з охорони праці, закріплювати у колективному договорі й наказах керівника та уникати персоналізації. Це дозволяє уникнути визнання послуг додатковим благом та безоплатного постачання для цілей ПДВ, а у витратах на прибуток такі суми відображаються без коригувань.

Додаток 1. Зразок наказу на внесення змін в облікову політику по витратах на психологічну допомогу

Юлія КОВАЛЕНКО, головний бухгалтер, бізнес-тренер за програмою сертифікації CIPAEN – курс фінансового обліку 1, програми ACCA DipIFR(ukr), автор статей в профільні видання, лектор, консультант по податковим та бухгалтерським питанням, власник сертифікатів ACCA DipIFR, ACPM, САР, CIPA, SertIFRS.

Читайте більше:

Наказ про облаштування кімнати відпочинку для працівників

Чай, кава, солодощі для працівників та відвідувачів: облік та оподаткування

Чайник, мікрохвильовка, кавомашина, кондиціонер в офіс: податкові нюанси для бізнесу

Кавомашина, кава і вода: чи можна включити у витрати при розрахунку податку на прибуток

Купили кавомашину для офісу? Як правильно оформити в обліку та отримати податковий кредит