
Судова практика
12.03.2026
ВС роз’яснив наслідки незаконного звільнення працівника під час призупинення трудового договору
Верховний Суд визнав незаконним звільнення працівника державного підприємства, якого звільнили через неможливість забезпечити роботою внаслідок бойових дій. Водночас суд зазначив, що під час призупинення дії трудового договору відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки виплата таких сум покладається на державу-агресора

Як повідомляє «Судово-юридична газета», Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (далі – ВС) у постанові від 28.08.2024 розглянув справу №521/8323/23 щодо правомірності звільнення працівника державного підприємства «Адміністрація морських портів України» у зв’язку з неможливістю забезпечити його роботою через наслідки бойових дій. Предметом розгляду стали вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позивач працював у державному підприємстві «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії на посаді моториста першого класу – матроса першого класу екіпажу суден службово-допоміжного флоту комплексу з обслуговування портових операцій.
У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні, наказом роботодавця від 28.02.2022, філію було переведено у стан простою. Надалі наказом від 10.05.2022 припинено простій та призупинено дію трудових договорів із працівниками філії у зв’язку з військовою агресією проти України, що унеможливлювала виконання трудових обов’язків.
15.12.2022 роботодавець видав наказ про припинення трудових договорів із працівниками філії на підставі пункту 6 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України:
у зв’язку з неможливістю забезпечити працівників роботою через знищення або відсутність виробничих, організаційних і технічних умов та засобів виробництва внаслідок бойових дій.
На підставі цього наказу, 29.12.2022, позивача було звільнено.
Позивач звернувся до суду, зазначаючи, що звільнення проведено з порушенням законодавства про працю. Зокрема, роботодавець:
- не дотримався процедури персонального попередження про вивільнення;
- не забезпечив можливості переведення на іншу роботу;
- не отримав згоди профспілкової організації.
Крім того, позивач наголошував, що призупинення дії трудового договору виключає можливість звільнення працівника за зазначеною підставою.
Окремо було встановлено, що повідомлення про заплановане звільнення разом із копією відповідного наказу та переліком вакантних посад було направлено позивачу через застосунок Viber. При цьому, суди встановили, що такий спосіб електронної комунікації між сторонами трудового договору не був погоджений належним чином. Позивач не подавав заяви щодо отримання кадрових документів через месенджер, а роботодавець не пропонував такого способу комунікації
Крім того, наказ про звільнення та повідомлення про заплановане вивільнення позивач отримав поштовим зв’язком лише 24.02.2023, тобто після фактичного звільнення.
Також було встановлено, що звільнення працівника не погоджувалося з профспілковою організацією, членом якої він є.
Суд першої інстанції частково задовольнив позов та поновив позивача на посаді моториста – матроса першого класу. Суд дійшов висновку, що роботодавцем не доведено факт знищення виробничих, організаційних або технічних умов чи засобів виробництва внаслідок бойових дій. Також суд встановив порушення процедури вивільнення працівника.
Разом з тим у задоволенні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд першої інстанції відмовив. Мотивом відмови стало те, що на момент звільнення дія трудового договору була призупинена, а тому працівник не виконував трудових функцій не з вини роботодавця.
Суд зазначив, що відшкодування заробітної плати в таких випадках покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України
Апеляційний суд погодився з висновками щодо незаконності звільнення та залишив рішення про поновлення на роботі без змін. Водночас апеляційний суд скасував рішення в частині відмови у стягненні середнього заробітку та ухвалив нове рішення про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі понад 405 тис. грн.
Апеляційний суд виходив із того, що незаконне звільнення працівника є підставою для виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу незалежно від інших обставин.
ВС зазначив, що призупинення дії трудового договору відповідно до статті 13 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон) є тимчасовим припиненням виконання сторонами своїх обов’язків за трудовим договором у зв’язку з військовою агресією, яка виключає можливість забезпечення працівника роботою та виконання ним трудових функцій.
Призупинення дії трудового договору не припиняє трудових відносин, однак на цей період роботодавець не забезпечує працівника роботою, а працівник не виконує роботу за укладеним трудовим договором. При цьому, заробітна плата та інші виплати не здійснюються, оскільки відповідно до частини четвертої статті 13 Закону їх відшкодування покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо незаконності звільнення працівника. Суд зазначив, що роботодавець не надав належних і допустимих доказів повного знищення або відсутності виробничих, організаційних та технічних умов, які б свідчили про об’єктивну неможливість забезпечити працівника роботою. Надані докази підтверджували лише неможливість виконання трудових функцій у певний період, але не доводили незворотного характеру таких обставин
Разом з тим Верховний Суд не погодився з висновком апеляційного суду щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суд касаційної інстанції зазначив:
на момент звільнення дія трудового договору була призупинена, а тому трудові відносини між сторонами не передбачали виконання працівником роботи та виплату роботодавцем заробітної плати. За таких обставин, навіть попри незаконність звільнення, не можна вважати, що працівник був позбавлений роботодавцем можливості виконувати трудову функцію та отримувати заробітну плату.
ВС дійшов висновку, що в такій ситуації відсутні підстави для стягнення середнього заробітку з роботодавця за час вимушеного прогулу. Натомість працівник не позбавлений можливості отримати відповідне відшкодування у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 13 Закону, за рахунок держави, що здійснює збройну агресію проти України.
У зв’язку із цим, ВС скасував постанову апеляційного суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та залишив у цій частині в силі рішення суду першої інстанції.
Джерело: «Судово-юридична газета»
Читайте більше:
Соціальні виплати на рахунку: чи може виконавець накласти арешт
Формальні помилки в наказі не завжди роблять перевірку незаконною: ВС
ВС пояснив, чи можна вимагати компенсацію через неконституційний закон
ВС роз’яснив, коли спори щодо містобудівних рішень належать до цивільної юрисдикції
Працівник зобов’язаний довести факт мобінгу та примусовості звільнення належними доказами
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
ПДВ
11.09.2026
ПДВ можуть підвищити до 21–21,5%: у Мінекономіки обговорюють фонд підтримки бізнесу
У Мінекономіки обговорюють створення окремого фонду для підтримки бізнесу, на фінансування програм якого потрібно близько 6 млрд грн; одним із можливих джерел називають підвищення ПДВ з 20% до 21–21,5%, однак рішення поки не ухвалене. За концепцією Мінекономіки, фонд може запрацювати у січні 2027 року та компенсувати бізнесу збитки основних засобів у межах до $10 млн на одну юридичну особу

Особи з інвалідністю
11.09.2026
Менше 8 працівників або виконаний норматив: чи потрібно подавати Звіт (ЗІР від ДПС ще чинний!)
Запровадження внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю суттєво змінило підхід до кола роботодавців і платників: тепер важливим є не лише факт використання найманої праці, а й чисельність працівників та виконання встановленого нормативу. У листі ДПС від 11.05.2026 №545/2/99-00-21-01-01-02 (а також в ЗІР) чітко визначено, що звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску подається як роботодавцями, так і платниками внеску незалежно від кількості найманих осіб та виконання нормативу

Військовий облік
11.09.2026
Жінки-офіцери – у третій групі Списків: Міноборони пояснило правила військового обліку
Жінок-офіцерів під час ведення персонального військового обліку слід включати до третьої групи Списків, а не до першої. Саме таку позицію надало Міністерство оборони у відповідь на запит експертки Галини Казначей щодо відображення військовозобов’язаних жінок офіцерського складу

ПДФО
11.09.2026
Фіндопомога (позика) для «незалежника» у 2026 році: чи оподатковується
Ні, така сума не є об’єктом оподаткування. Водночас якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається протягом строку дії договору, то вона включається до складу доходів фізичної особи та оподатковується за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб

Створення суб'єкта, зміни
11.09.2026
Повернення фізичній особі внеску до статутного капіталу у 2026 році: дії фізособи і юрособи
Інвестиційний прибуток фізичної особи від операцій із цінними паперами, деривативами та корпоративними правами включається до оподатковуваного доходу, якщо для нього не передбачено звільнення. Фінансовий результат таких операцій платник визначає самостійно за підсумками календарного року та відображає у річній декларації про майновий стан і доходи. Окремі правила діють і при поверненні внеску до статутного капіталу: вихід учасника, зменшення статутного капіталу або ліквідація юридичної особи прирівнюються до продажу інвестиційного активу. Водночас юрособа-емітент відображає таку виплату фізособі у 4ДФ за ознакою доходу «112», а сам інвестиційний результат розраховує вже фізична особа

Екологічний податок
11.09.2026
З якого періоду сплачувати екоподаток за автономні котли у 2026 році
СГ, що використовують автономні системи опалення, є платниками екологічного податку за фактичні викиди і подають декларацію вперше за квартал, у якому такі викиди виникли, незалежно від дозволу на викиди

Єдиний податок
11.09.2026
Кошти від девелопера за суперфіцій: як оподатковується дохід платника єдиного податку, – ДПС
Отримання підприємством – платником єдиного податку коштів від девелопера за користування земельною ділянкою на умовах суперфіцію має податкові наслідки. Доходом юрособи є не лише плата за надання землі у користування, а й отримані компенсації витрат та податків, які оподатковуються єдиним податком третьої групи. Водночас передача земельної ділянки девелоперу може призвести до втрати права на пільгу із земельного податку

Перевірки, штрафи
11.09.2026
Планові та позапланові податкові перевірки– 2026: строки для різних платників
Тривалість перевірок залежить від типу платника податків: для великих платників встановлено до 30 днів, для малого бізнесу – до 10 днів, а для фізичних осіб-підприємців – до 5 днів, з можливістю продовження за рішенням керівника податкового органу. Позапланові перевірки також мають обмеження за строками та проводяться за певних умов, встановлених ПКУ

ЗЕД
11.09.2026
Валютний нагляд за ЗЕД-контрактами з фізособами-нерезидентами: коли обов’язковий у 2026 року
Якщо такі відносини за своєю сутністю є господарською діяльністю, та оформлені зовнішньоекономічним договором відповідно до якого проводяться операції з експорту та імпорту товарів, що передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), та здійснюються через уповноважений банк, то такі операції підпадають під валютний нагляд, який здійснює уповноважений банк

Звільнення, скорочення
11.09.2026
ВС: навіть незаконне звільнення не гарантує поновлення через пропуск строку
Верховний Суд розглянув спір про звільнення працівника в умовах воєнного стану та звернув увагу на вирішальне значення строку звернення до суду. У справі суди встановили порушення з боку роботодавця під час звільнення, однак працівник звернувся з позовом через кілька місяців після отримання копії наказу та не довів поважних причин пропуску місячного строку. У результаті поновити його на роботі не вдалося, а вимога про стягнення середнього заробітку як похідна від поновлення також не була задоволена

Лікарняні та декретні
11.09.2026
Два лікарняні після прийняття на роботу: як розрахувати виплати у 2026 році
Працівника прийняли на роботу 22 липня 2026 року. Він пішов на лікарняний 29.07 по 05.08. Через кілька днів знову пішов на лікарняний 18.08–09.09. Який період і як порахувати лікарняні за серпень-вересень? Оклад 15000 грн

Заробітна плата
11.09.2026
Мінфін представив профспілкам проєкт Держбюджету-2027: мінзарплата – 9546 грн
Профспілки закликають переглянути закладені у проєкті Держбюджету-2027 соціальні стандарти, вважаючи передбачені показники недостатніми для покриття реальної вартості життя. Під час онлайн-зустрічі з Мінфіном профспілкова сторона зазначила, що заплановані мінімальна зарплата 9546 грн та прожитковий мінімум для працездатних осіб 3691 грн не відповідають фактичним потребам населення. Натомість профспілки пропонують встановити прожитковий мінімум на рівні 11 989 грн, а мінімальну зарплату – не нижче 15 120 грн, орієнтуючись на 50% прогнозної середньомісячної зарплати

Військовий облік
11.09.2026
Досягли 60 років: реєстр «Оберіг» щодня виключатиме з ВО автоматично з 11 вересня
Реєстр «Оберіг» щодня перевірятиме дату народження та військове звання і за наявності відповідних підстав оновлюватиме статус. Для більшості військовозобов’язаних граничний вік становить 60 років, а для осіб вищого офіцерського складу – 65 років. Після виключення відстрочка або бронювання, якщо вони були, скасовуються автоматично, а новий статус можна буде побачити в «Резерв+»

Державний нагляд
11.09.2026
ПФУ вимагатиме повернення лікарняних з 11 вересня по-новому: новий Порядок від 04.08.2026 №31-1 вже чинний
Пенсійний фонд України затвердив постановою від 04.08.2026 №31-1 новий порядок взаємодії з медичними закладами та ФОП у разі виявлення необґрунтованих лікарняних. Документ визначає механізм надсилання повідомлень про порушення та вимог про компенсацію виплачених коштів. Також встановлюються чіткі строки реагування та відповідальність за невиконання таких вимог. Розглянемо, як саме діятиме новий порядок і які ризики він створює для бізнесу та медиків

Особи з інвалідністю
11.09.2026
Мінфін затвердив нову форму звіту про внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю: наказ від 25.08.2026 №453
Мінфін затвердив нову форму Звіту про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. Звіти про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю за звітні періоди 2026 року, граничні строки подання яких настали до набрання чинності цим наказом, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, в якому цей наказ набрав чинності








