
Об’єднана палата Касаційного адміністративного суду Верховного Суду (далі – ВС) у постанові від 24.02.2026 у справі №160/6949/20 про стягнення з Держави Україна матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої частини заробітної плати позивача (працівника), завданої положеннями п. 26 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду України (далі – КСУ) від 26.03.2020 №6-р/2020 зробила наступний правовий висновок:
Відсутність спеціального закону, який установлює порядок відшкодування шкоди, завданої неконституційним актом, не звільняє державу від обов’язку здійснити таку компенсацію та не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, поданого на підставі ч. 3 ст. 152 Конституції України (далі – Конституція), оскільки норми Конституції є нормами прямої дії і не допускають звуження змісту та обсягу конституційних прав особи внаслідок бездіяльності законодавця.
ВС зазначив, що за своєю правовою природою визнання КСУ неконституційності закону, інших актів або їх окремих положень вказує на те, що вони суперечили нормам Основного Закону з моменту їх прийняття. Ухвалення рішення КСУ не створює юридичного факту неконституційності, таким рішенням лише визнається наявність чи відсутність такого факту, який виник у момент прийняття неконституційного акта. З дня прийняття рішення КСУ, якщо іншого строку не зазначено в самому рішенні, неконституційні акти лише втрачають чинність.
Також ВС зауважив, що положення ч. 3 ст. 152 Конституції містять посилання на спеціальний закон, а тому відшкодування шкоди, завданої актами і діями, які визнані неконституційними, не повинно здійснюватися в іншому, ніж у встановленому законом, порядку.
Разом з тим, закон, який би встановлював порядок відшкодування державою матеріальної чи моральної шкоди, завданої актами і діями, що визнані неконституційними, на час розгляду цієї справи, незважаючи на вимоги ст. 152 Конституції, не прийнятий. Водночас держава повинна вживати заходів для поновлення визнаних нею і порушених з її вини прав, свобод та законних інтересів людини.
Джерело: ВС
Читайте більше:
Вас викликали свідком: що потрібно знати
ВС пояснив, чи впливає порушення обліку наказів на їх доказову силу
Формальні помилки в наказі не завжди роблять перевірку незаконною: ВС
ВС роз’яснив, коли спори щодо містобудівних рішень належать до цивільної юрисдикції
ВС: загальновживана назва препарату не підлягає правовій охороні як торговельна марка




















