Правила проведення атестації робочих місць
- Атестація робочих місць за умовами праці проводиться відповідно до постанови КМУ від 01.08.1992 №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці».
- Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на 5 років.
- До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації – уповноважена найманими працівниками особа.
- Атестація, строк проведення якої настав у період воєнного стану, за рішенням роботодавця, погодженим із профспілкою, проводиться протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
- Результати атестації, проведеної до введення воєнного стану в Україні, продовжують діяти та використовуються у період воєнного стану та протягом 6 місяців з дня його припинення чи скасування.
Серед завдань атестації – комплексна оцінка факторів виробничого середовища і характеру праці, установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією, обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими і важкими умовами праці, визначення пільг і компенсацій за роботу в цих умовах.
За якими медичними посадами потрібно регулярно проводити атестацію
Постановою КМУ від 24.06.2016 №461 затверджені:
- «Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»;
- «Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
До розділу XIХ Списку №1 увійшли:
- лікарі-рентгенологи, а також лікарі, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок);
- молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).
До розділу XXIV Списку №2 увійшли:
- медичні і фармацевтичні працівники, які заразилися під час виконання службових обов’язків вірусом імунодефіциту людини;
- молодші медичні сестри/молодші медичні брати (санітарки-прибиральниці / санітари-прибиральники) патологоанатомічних бюро, центрів, відділень, моргів;
- працівники, які безпосередньо обслуговують хворих у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах, у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах (відділеннях), будинках дитини, у будинках-інтернатах для психічно хворих, дитячих будинках-інтернатах для розумово відсталих дітей системи соціального забезпечення;
- працівники, які безпосередньо обслуговують хворих в онкологічних закладах (підрозділах), центрах, диспансерах тощо.
Хто ще з медичних працівників має право на пільгову пенсію
Згідно з додатком 3 до Державних санітарних норм і правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ від 08.04.2014 №248, є певна категорія медичних працівників, умови праці яких відносять до відповідного класу без проведення досліджень.
Робота в спеціалізованих медичних, інфекційних, туберкульозних установах відноситься до 4 класу небезпечних умов, якщо працівники проводять роботи зі збудниками особливо небезпечних хвороб (або мають контакт з хворими).
Умови праці працівників, які мають контакт зі збудниками інших інфекційних хвороб, а також працівників патоморфологічних відділень, прозекторських, моргів віднесені до 3 класу шкідливих умов праці 3 ступеня.
Розділ 32 «Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня», затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 №163, визначає установи закладів охорони здоров’я і медичних працівників, які мають право на скорочену тривалість робочого часу (тижня), при підтвердженні шкідливих умов праці.
Розділ XVII «Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці», затвердженого постановою КМУ від 17.11.1997 №1290, визначає заклади охорони здоров’я і медичних працівників з правом на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці.
Джерело: ПФУ
Читайте більше:
Пенсії на пільгових умовах: як визначається право і які потрібні документи
Атестація робочих місць у медзакладах: що вона дає і кому обов’язкова
Чи проводиться атестація робочих місць, коли на підприємстві оголошено простій
Атестація робочих місць під час воєнного стану: що залишилось обов’язковим
