
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі – ВС) у постанові від 09.12.2025 у справі№580/4269/24 дійшов наступного висновку:
Штраф за необліковане пальне підлягає скасуванню, якщо під час фактичної перевірки суб’єкта господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю пальним на АЗС, контрольний орган не провів належного вимірювання залишків пального та не зазначив у відповідних актах методи і засоби такого вимірювання, як того вимагає законодавство.
За результатами фактичної перевірки діяльності фізичної особи – підприємця на АЗС контрольний орган склав акт, у якому, зокрема, дійшов висновку про порушення платником пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» (далі – Закон ), у зв’язку з реалізацією не облікованих паливно-мастильних матеріалів.
Підприємець заперечував правомірність таких висновків, оскільки під час перевірки не було здійснено належне фактичне зняття залишків пального:
- не відкрито резервуари;
- не застосовано вимірювальні прилади;
- не зазначено методів, способів і обладнання вимірювання в акті перевірки та акті зняття залишків.
Платник також указував на наявність і фактичне надання первинних документів, на відображення обігу пального в електронних системах податкових органів.
Суд першої інстанції частково задовольнив позов, визнавши протиправним та скасувавши оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Суд дійшов висновку, що акт перевірки та акт зняття залишків не містили відомостей про методи і способи визначення фактичних залишків пального, а отже, висновки контрольного органу про наявність необлікованих запасів є безпідставними.
Апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції в цій частині та відмовив у задоволенні позову, тому що незазначення методу вимірювання не впливає на достовірність результатів перевірки, оскільки форма акта не містить такого реквізиту, а акт зняття залишків було підписано без зауважень.
ВС задовольнив касаційну скаргу ФОП, скасувавши постанову суду апеляційної інстанції та залишивши чинним судове рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону, суб’єкти господарювання зобов’язані вести облік товарних запасів і здійснювати реалізацію лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
За реалізацію необлікованих товарів стаття 20 цього Закону закріплює відповідальність у вигляді штрафу в розмірі вартості таких товарів.
Єдиним належним способом встановлення факту наявності необлікованого пального є зіставлення даних бухгалтерського та податкового обліку, даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків у резервуарах, здійсненими з дотриманням вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 №281/171/578/155.
У випадку відсутності таких вимірювань, або в разі їх проведення з порушенням установленого порядку результати перевірки, не можна вважати достовірними.
Джерело: постанова ВС від 09.12.2025 у справі №580/4269/24
Читайте більше:
Коли бухгалтер фактично є штатним працівником
КАС ВС оприлюднив огляд судової практики за грудень 2025 року
ВС: наказ про податкову перевірку не підлягає оскарженню після його реалізації
Податкова не вказала період у запиті: чи правомірний штраф за ненадання документів
Адвокати пояснюють, чи є банківські виписки доказами порушення законодавства про РРО



















