Куди не варто відносити підозрілі витрати

Підозрілі витрати не варто списувати на рахунки 949 чи 44 — саме з них податківці починають перевірку й завжди вимагають детальні розшифровки. Чому такі проведення ризиковані та як краще класифікувати витрати, щоб не привертати зайвої уваги пояснила Мар’яна Кавин

6

886

Куди зазвичай відносять підозрілі витрати – на дебет 949-го або на дебет 44-го?

Дебет 949-го – це правильно, інші операційні. А ось дебет 44-го з точки зору методології – це невірно, але таким чином бухгалтер «вбиває двох зайців».


Відносити негосподарські витрати на Дт 44 є невірним з точки зору методології, проте у такий спосіб, витрати не вплинуть на об'єкт оподаткування податком на прибуток.


І не треба заморочувати, що там в додатку РІ та щось «крутити-мутити»).


Чому не варто робити ні одне, ні друге? Тому що податківці дуже в курсі про 949-й і 44-й. Про це бажання бухгалтерів саме туди сховати те, що не хочеться показувати у витратах.


І свій огляд обороток починають з огляду саме цих рахунків. Просять їх розшифрувати чим подетальніше.


А в парі з негосподарськими витратами завжди йде сумнівний ПДВ кредит або ж ПДФО-військовий з додаткового блага)


Тому порада така – якщо ви хочете, щоб це було менш непомітно, трактуйте ці витрати і з конкретним напрямом діяльності.


Можливо, це адмінка, можливо, це ЗБУТ, можливо, це інші витрати. Але не 949-й, не 44-й.


Джерело: Мар'яна Кавин

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
6

886

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇

2

3

2

577

2

7

2

9

2

12

2

97

3

16

3

3803

2

10

4

32

2

32

6

133

6

139

2

17

5

10354

2

46

Альтернативний законопроєкт про SEPA: що зміниться для банків, бізнесу та фінмоніторингу

У Верховній Раді зареєстровано альтернативний законопроєкт №14327-1, який має на меті забезпечити приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) та привести національне законодавство у відповідність до вимог ЄС і критеріїв Європейської платіжної ради. Документ зберігає концепцію базового законопроєкту, але посилює її інституційно, зокрема через прозорий конкурс на посаду керівника Держфінмоніторингу та розширення інструментів фінансового моніторингу. Законопроєкт передбачає створення нових реєстрів, розширення кола суб’єктів фінмоніторингу та запровадження додаткових обов’язків для банків, фінансових установ і бізнесу, водночас не обмежуючи проведення фінансових операцій фізичних осіб

основне зображення для Альтернативний законопроєкт про SEPA: що зміниться для банків, бізнесу та фінмоніторингу
2

17

4

1330

2

40

4

171