- Розрахунок ЄСВ: максимальна і мінімальна база нарахування
- Алгоритм розрахунку ЄСВ з мінімальної зарплати
- Типові приклади розрахунку ЄСВ
- ПДФО та військовий збір: правила нарахування і приклади
- Податкова соціальна пільга та її застосування
- Практичні приклади розрахунків
У звичайних умовах із зарплати працівника утримують ПДФО і військовий збір, а також нараховують ЄСВ. Завдання бухгалтера – правильно нарахувати ЄСВ, утримати ПДФО (застосувавши, якщо потрібно, податкову соціальну пільгу) та військовий збір.
Розрахунок ЄСВ: максимальна і мінімальна база нарахування
Для звичайних працівників та осіб, які працюють за цивільно-правовими договорами, ставка ЄСВ становить 22%. Для працівників з інвалідністю, якщо це зарплата, лікарняні, декретні, ставка ЄСВ – 8,41%.
Для цілі нарахування ЄСВ важливими показниками є максимальна величина бази нарахування ЄСВ і мінімальний страховий внесок. У 2025 році максимальна величина бази нарахування ЄСВ складає 160 000 грн, але бухгалтер на практиці не дуже часто з цим стикається. Це актуально для підприємств з дуже високими розмірами зарплати.
З метою нарахування ЄСВ з максимальною базою порівнюють загальну суму доходів, нарахованих фізичній особі в звітному періоді. Це зарплата, лікарняні, декретні, винагорода за ЦПД за виконані роботи, надані послуги (за умови нарахування таких виплат). Якщо працівникові в поточному місяці нараховані виплати за минулі або майбутні місяці (лікарняні, декретні, відпускні), для цілей порівняння з максимальною величиною бази ЄСВ ці суми відносять до місяців, за які вони нараховані.
Доволі часто бухгалтер контролює саме мінімальний розмір ЄСВ, нижче якого внесок у загальному випадку справляти не можна.
Мінімальний страховий внесок – це сума ЄСВ, що визначається як добуток мінімальної зарплати на розмір внеску, встановлений законом за місяць
Коли ми сплачуємо ЄСВ з МЗП?
Коли одночасно є збіг таких умов:
- місце роботи для працівника є основним;
- до доходу працівника застосовують ставку 22% (тобто це працівник не є особою з інвалідністю);
- фактично база нарахування внеску більше за нуль і менше за МЗП;
- трудові відносини з працівником тривали всі робочі дні місяця.
Коли у нас немає сплати ЄСВ з МЗП?
Якщо є хоча б одна з таких умов:
- у місяці прийняття/звільнення працівника він перебував у трудових відносинах не всі робочі дні в такому місяці згідно з графіком роботи (навіть якщо ЄСВ 22%);
- база нарахування ЄСВ дорівнює нулю для будь-якого працівника з будь-якою ставкою ЄСВ (тобто працівник був цілий місяць в неоплачуваній відпустці чи з ним призупинено дію трудового договору, дохід не нараховувався зовсім);
- застосовується пільгова ставка ЄСВ 8,41% (він є особою з інвалідністю);
- зарплата/дохід нарахована не за основним місцем роботи (тобто це зовнішні сумісники, особи, які виконують роботи за цивільно-правовим договором, укладеним не за основним місцем роботи);
- зарплата нарахована працівникам, які працюють за трудовими договорами з нефіксованим робочим часом.
Алгоритм розрахунку ЄСВ з мінімальної зарплати
Що нам потрібно зробити?
Пройти декілька кроків:
- Спочатку треба визначити фактичну базу нарахування ЄСВ по працівникові. До бази включаються всі доходи, перераховані в статті 7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нараховані роботодавцем, у якого він працевлаштований за основним місцем роботи, а саме:
- зарплата, лікарняні, декретні, нараховані працівнику за основним місцем роботи;
- виплати, нараховані за внутрішнім сумісництвом;
- винагорода за виконані роботи, надані послуги за ЦПД, якщо такий договір укладався за основним місцем роботи працівника.
- Порівнюють фактичну базу нарахування ЄСВ з МЗП. Під час порівняння відпускні, лікарняні, декретні відносять до місяців, за які вони нараховані.
- Якщо фактична база нарахування ЄСВ вища за мінімальну зарплату, що діє у відповідному місяці, то ЄСВ сплачують з фактичної бази. Якщо нижча за мінімальну зарплату, що діє у відповідному місяці, на різницю між цими величинами (так звана додаткова база нарахування ЄСВ) донараховують ЄСВ.
У бухобліку додаткову базу нараховувати не потрібно, бо це є «повітря», і відображають лише донараховану на неї ЄСВ.
Типові приклади розрахунку ЄСВ
Приклад 1. Основний працівник перебував у відпустці без збереження зарплати з 1 по 15 червня 2025 року. Зарплата, нарахована йому за червень, становить 4190,48 грн.
Фактична зарплата нижче МЗП (8000,00 грн). Працівник перебував у трудових відносинах повний календарний місяць. Треба виконати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП.
Додаткова база нарахування ЄСВ (різниця між МЗП і фактичною базою):
8000,00 грн – 4190,48 грн = 3809,52 грн.
Загальна сума ЄСВ:
4190,48 грн × 22% + 3809,52 грн × 22% = 921,91 грн + 838,09 грн = 1760,00 грн.
Приклад 2. Працівник, для якого це місце роботи є основним, обіймає 0,5 штатної одиниці. Зарплата за фактично відпрацьований час у місяці – 4000,00 грн.
Зарплата за місяць (4000,00 грн) нижча за МЗП (8000,00 грн). Тому на різницю між ними (8000,00 грн – 4000,00 грн = 4000,00 грн) треба донараховувати ЄСВ.
Загальна сума ЄСВ:
4000,00 грн × 22%+ 4000,00 грн × 22% = 880,00 грн + 880,00 грн = 1760,00 грн.
Приклад 3. Працівник перебував у щорічній відпустці і в місяці відпрацював лише 6 роб. днів. Зарплата за фактично відпрацьовані дні – 2285,71 грн. Відпускні за цей місяць – 4997,19 грн.
База нарахування ЄСВ – 7282,90 грн (2285,71 грн + 4997,19 грн). Вона нижча за МЗП (8000,00 грн). Тому донараховують ЄСВ на різницю між цими величинами (717,10 грн).
Загальна сума ЄСВ:
7282,90 грн × 22% + 717,10 грн × 22% = 1602,24 грн + 157,76 грн = 1760,00 грн.
Для працівника за основним місцем роботи, у якого початок і закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок у місяці початку лікарняного нараховують за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою, адже сума лікарняних буде вже після того, як буде опрацьований лікарняний листок непрацездатності і будуть проведені відповідні нарахування.
Якщо після розподілу суми допомоги по тимчасовій непрацездатності загальний дохід за місяць становить менше МЗП, то виникає потреба за минулий місяць донарахувати ЄСВ, виходячи з мінімальної зарплати. Тобто може бути ситуація, коли ми закриваємо місяць, у нас ще немає повністю нарахованого лікарняного, ми ЄСВ нараховуємо з факту.
Після того, коли є повністю нарахований лікарняний і коли ми суми «розкидали» за календарні дні хвороби по відповідних місяцях, тоді вже можливо матимемо справу з донарахуванням ЄСВ до мінімалки.
Приклад 4. Працівник був прийнятий 9-го числа звітного місяця. Ним відпрацьовано 16 роб. дн. із 21. Місце роботи – основне. Посадовий оклад – 8000,00 грн.
У місяці прийняття працівника вимоги ЄСВ з МЗП дотримуватися не треба. Оскільки працівник не відпрацював усі робочі дні за графіком роботи за місяць. ЄСВ нараховують на фактичну зарплату.
Зарплата:
8000,00 грн : 21 роб. дн. × 16 роб. дн. = 6095,24 грн.
ЄСВ:
6095,24 грн × 22% = 1340,95 грн.
Якщо працівник прийнятий у перший робочий (некалендарний) день звітного місяця, вимогу про сплату ЄСВ з мінімалки за основним працівником без інвалідності виконувати потрібно.
Приклад 5. У червні 2025 року працівника прийнято 2-го числа. Це понеділок – перший робочий день місяця. Вимогу про сплату ЄСВ з МЗП треба дотримувати. Отже, ЄСВ нараховують на всю фактично нараховану зарплату. А якщо її сума менше за мінзарплату, треба додатково нарахувати ЄСВ на додаткову базу.
А якщо працівника прийнято на роботу в середині місяця, тобто не з першого робочого дня місяця (тобто відпрацьовані не всі робочі дні звітного місяця), то сплати ЄСВ з МЗП немає. Якщо це прийняття зовнішнього сумісника, прийняття особи з інвалідністю, ЄСВ теж нараховують на фактично нараховану в поточному місяці зарплату незалежно від її розміру.
В місяці звільнення треба виконувати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП в разі, якщо працівник звільняється в останній робочий день місяця, передбачений графіком роботи такого працівника.
Приклад: основний працівник без інвалідності звільняється 30 червня, його зарплата за червень становить 6 095,24 грн, він був у відпустці за свій рахунок з 9 по 13 червня, і сума компенсації за невикористану відпустку становить 1 315,05 грн. ЄСВ треба сплатити не менше ніж з мінімальної зарплати, тому що фактичний дохід у 7 410,29 грн, а ЄСВ треба сплатити з 8 000 грн, він був у трудових відносинах повний календарний місяць. Якби працівник звільнявся 27 червня, то ЄСВ треба сплачувати з суми фактично нарахованого доходу, і тут сплачувати ЄСВ з мінімалки не треба.
Приклад 6. Основний працівник (без інвалідності) звільняється 30 червня. Його зарплата за червень становить 6095,24 грн. Він перебував у відпустці за свій рахунок з 09 по 13 червня. Сума компенсації за невикористану відпустку становить 1315,05 грн.
ЄСВ треба сплатити не менше ніж з мінімальної зарплати. Сума фактично нарахованого доходу становить 7410,29 грн. Суму ЄСВ треба сплатити в розмірі 1760,00 грн (8000,00 грн × 22%).
Якби працівник звільнявся 27 червня, ЄСВ треба сплачувати з суми фактично нарахованого доходу. Сплачувати ЄСВ з мінімальної зарплати не треба.
Приклад 7. Працівник перебував у відпустці за свій рахунок увесь червень і звільняється 30 червня. Сума нарахованої компенсації за невикористану відпустку становить 2630,10 грн.
Сума нарахованого доходу (компенсації за невикористану відпустку) менше 8000,00 грн. Оскільки працівник звільняється в останній робочий день місяця (30 червня), треба виконати умову про сплату ЄСВ з МЗП. Сума внеску становитиме 1760,00 грн (8000,00 грн × 22%).
Якби працівник зі стандартною п’ятиденкою звільнявся лише на один робочий день раніше (27 червня), вже виконувати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП не треба. ЄСВ у цій ситуації складе 578,62 грн (2630,10 грн × 22%).
ПДФО та військовий збір: правила нарахування і приклади
ПДФО і військовий збір. Зарплата для цілей розділу IV Податкового кодексу - це основна і додаткова зарплата, інші заохочувальні компенсаційні виплати, які виплачуються/надаються платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно з законом.
Ставка ПДФО із зарплати – 18%, військовий збір – 5%. По суті, ці суми утримуються з доходів фізичної особи, тобто платить їх працівник, але суб'єкт господарювання, який виплачує дохід своїм найманим працівникам (тобто роботодавець), є податковим агентом зі сплати ПДФО. І в принципі з військовим збором такі самі правила.
Тому, по факту, роботодавець, як податковий агент, зобов'язаний своєчасно і повністю нараховувати, утримувати, сплачувати ПДФО, військовий збір, подавати обов'язково податковий розрахунок і подавати на вимогу свого працівника відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суми застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.
В загальному випадку під час нарахування доходу у вигляді зарплати базу оподаткування ПДФО визначають за такою формулою:
БО = ЗП – ПСП, де
- БО – база оподаткування ПДФО;
- ЗП – зарплата, що її нараховують платнику податку;
- ПСП – податкова соцпільга (за наявності права на неї).
Під час нарахування доходів у формі зарплати база оподаткування визначається як нарахована зарплата, зменшена на податкову соціальну пільгу. По суті, податкова соціальна пільга – це такий інструмент, що дає змогу зменшити оподатковуваний зарплатний дохід, і в результаті роботодавець сплатить меншу суму ПДФО, а працівник отримує більшу суму зарплати на руки.
Податкова соціальна пільга та її застосування
Осіб, які мають право на податкову соціальну пільгу, умовно можна розділити на тих, хто має право і на себе, і на дітей.
Насправді величина граничного розміру зарплати, що дозволяє застосовувати до зарплати податкову соціальну пільгу, – мізерна. В 2025 році розмір зарплати, що дає право на звичайну податкову соціальну пільгу (тобто на себе), це лише 4 240 грн. А максимальний дохід, який дозволяє одному з батьків отримувати податкову соціальну пільгу, залежить від кількості дітей і він розраховується як фіксована сума, помножена на кількість дітей. На практиці найчастіше застосовують податкову соціальну пільгу саме на дітей.
Податкову соціальну пільгу застосовують виключно до зарплатного доходу (тобто це ознака «101» у 4ДФ Податковому розрахунку) і тільки працівники зі статусом резидента України. Якщо працівникові нараховували зарплату за період збереження, в тому числі відпускні, лікарняні, суми таких виплат частинами відносяться до відповідних місяців, за які вони були нараховані. Тобто перехідні відпускні, лікарняні для цілей застосування пільги відносять до зарплати того місяця, за які вони нараховані.
Всі інші зарплатні виплати, в тому числі і премії, доплати, надбавки, нараховані, донараховані, сторновані за попередні місяці, з метою оподаткування та застосування пільги враховують в тому місяці, в якому вони були фактично нараховані, донараховані, сторновані в бухобліку.
Під час виплат зарплати за першу половину місяця (так званого авансу) податкову соціальну пільгу не застосовують. І податкову соціальну пільгу застосовують лише за одним місцем роботи. Працівник має право самостійно вирішувати, в якого роботодавця до його зарплати застосовуватиметься пільга, подавши відповідну заяву на податкову соціальну пільгу та документи, які підтверджують право на таку пільгу (за необхідності).
Розмір податкової соціальної пільги – це фіксована величина, його не треба перераховувати пропорційно відпрацьованому часу в конкретному місяці, і важлива лише сума доходу і підстави для застосування пільги.
У разі застосування податкової соцпільги сума ПДФО визначається так: ПДФО = (Зарплата – ПСП) × 18%. На розрахунок суми військового збору зарплата працівника податкова соціальна пільга жодним чином не впливає.
Практичні приклади розрахунків
Приклад 8. Зарплата працівника за червень 8000,00 грн. Також він користується правом на податкову соцпільгу «на дітей» як батько двох дітей віком до 18 років у розмірі 3028,00 грн (1514,00 грн × 2). У червні 2025 року працівник відпрацював усі робочі дні.
ПДФО, утриманий із зарплати після застосування ПСП:
(8000,00 грн – 3028,00 грн) × 18% = 894,96 грн.
ВЗ, утриманий із зарплати:
8000,00 грн × 5% = 400,00 грн.
Приклад 9. Працівнику нарахували зарплату в сумі 15000 грн.
Сума ЄСВ, яку треба нарахувати:
15000 грн × 22% = 3300,00 грн.
Сума ПДФО, яку треба утримати з зарплати працівника:
15000 грн × 18% = 2700,00 грн.
Сума ВЗ, яку треба утримати із зарплати працівника:
15000 грн × 5% = 750,00 грн.
Отже, на руки працівник отримає зарплату за мінусом ПДФО та ВЗ:
15000,00 грн – 2700,00 грн – 750,00 грн = 11550,00 грн.
Для того, щоб порахувати чисту зарплату (на руки), нараховану зарплату треба помножити на 0,77 (якщо до зарплати не застосовують податкову соцпільгу):
15000,00 грн × 0,77 = 11550,00 грн.
Важливо! Суму ЄСВ нараховує НА зарплату та сплачує роботодавець. Ця сума не зменшує зарплату, яку працівник отримує на руки.
Джерело: 7eminar
Хочете стати бухгалтером з нуля? Тоді курс «Професія. Бухгалтер з нуля до профі» — саме для вас! Долучайтесь до навчання — і вже зовсім скоро ви зможете впевнено працювати в обліку та звітності. На вас чекає 14 модулів практичного навчання, серед яких: бухгалтерські рахунки та проводки, первинка, ЗЕД, зарплата, кадровий та військовий облік, податки, фінансова та податкова звітність, облікова політика, ризики, ПН та навіть судові кейси. Після курсу — ви не просто бухгалтер, а готовий фахівець із досвідом та інструментами в руках
Статті на тему:
Утримали 5% військового збору із зарплати працівника: чи буде штраф
Військовий збір із зарплати, перехідних виплат: як утримати та провести перерахунок + приклади