Нарахування заробітної плати

1. Форми оплати праці: почасова та відрядна системи
2. Структура заробітної плати та фонд оплати праці
3. Мінімальна заробітна плата як державна гарантія
4. Правила порівняння з мінімальною зарплатою
5. Практичні розрахунки доплат до мінімальної зарплати

Закон України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон про оплату праці) визначає зарплату як винагороду обчислену, як правило, в грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу. І розмір зарплати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівників, результатів роботи працівника і діяльності підприємства.

І навіть профільний Закон України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким керуються під час воєнного стану, зазначає, що зарплата навіть під час війни виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

Форми оплати праці: почасова та відрядна системи

Стаття 97 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) виділяє дві форми зарплати – це почасова і відрядна.

Почасова форма зарплати передбачає визначення розміру основної зарплати на підставі кількості відпрацьованого робочого часу, що по факту відображається в табелях обліку робочого часу.

Почасову форму поділяють на погодинну, поденну і помісячну.

Якщо працівникові встановлено годинну тарифну ставку, то суму основної зарплати за місяць знаходять як добуток годинної тарифної ставки та відпрацьованих годин за такий місяць.

Приклад 1. Годинна тарифна ставка працівника 87,50 грн/год. У травні він відпрацював 176 год, а в червні – 168 год.

Основна зарплата:

1. у травні: 87,50 грн/год × 176 год = 15400,00 грн;
2. у червні: 87,50 грн/год × 168 год = 14700,00 грн.

Якщо у працівника поденна оплата, то в такому разі зарплату знаходять, помноживши денну тарифну ставку на фактичну кількість відпрацьованих днів.

Приклад 2. Денна тарифна ставка працівника (повна зайнятість) становить 625,00 грн/дн. У травні він відпрацював за графіком його роботи 22 дні, у червні – 21 день.

Основна зарплата:

1. травень: 625,00 грн./дн. × 22 дн. = 13750,00 грн;
2. червень: 625,00 грн./дн. × 21 дн. = 13125,00 грн.

Місячна оплата праці – це якщо у працівника встановлений оклад або місячну тарифну ставку, і у разі виконання норми праці за місяць розмір основної зарплати лишається незмінним.

Приклад 3. Оклад працівника (повна зайнятість) становить 10000,00 грн. У травні та червні він відпрацював усі дні за графіком роботи (тобто 22 та 21 роб. дн. відповідно).

Основна зарплата є однаковою в травні та червні (10000,00 грн). І це, незважаючи на те, що за графіком його роботи в цих місяцях різна кількість відпрацьованих робочих днів.

Коли працівнику встановлена годинна або денна тарифна ставка для розрахунку основної зарплати, навіть коли якісь дні він не працював, годинну тарифну ставку множать на кількість відпрацьованих годин/днів.

Приклад 4. Денна тарифна ставка – 750,00 грн/дн. Працівника прийнято на роботу 16 червня, відповідно за графіком його роботи він відпрацював 11 роб. дн.

Основна зарплата за червень:

1. 750,00 грн/дн. × 11 дн. = 8250,00 грн.

Якщо у працівника встановлено оклад або місячну тарифну ставку, то основна зарплата за місяць, який був відпрацьований неповністю через хворобу, відпустку тощо, він буде розрахований пропорційно фактично відпрацьованим дням. Звертаю вашу увагу – а не годинам протягом місяця.

Приклад 5. Місячний оклад працівника (повна зайнятість) становить 10000,00 грн. Кількість робочих днів за графіком роботи в червні – 21. З 23 по 30 червня працівник перебував у відпустці без збереження зарплати. У зв’язку з цим він фактично відпрацював 15 днів.

Основна зарплата за червень:

1. 10000,00 грн: 21 роб. дн. × 15 роб. дн. = 7142,86 грн.

І лише у разі, коли працівник був відсутній на робочому місці протягом декількох годин, приміром, він запізнився на роботу на декілька годин, перебував у суді тощо, оплату відпрацьованих годин саме в цей день здійснюють, виходячи з розрахованого годинного заробітку працівника. За всі інші робочі дні оплату праці здійснюють, виходячи з денного заробітку.

Доволі часто у працівників встановлений неповний робочий час, що викликає питання розрахунку заробітної плати, коли при цьому є місячна оплата.

Так ось, на думку Мінекономіки (Лист від 18.02.2020 № 3511-06/10282-07) працівникові, який згідно з трудовим договором працює на умовах частини місячного посадового окладу (називаються 0,25 ставки або 0,25 зайнятості, або 0,25 штатної одиниці, 0,25, 0,5, 0,75), в тому разі, якщо він відпрацював всі робочі дні/години, передбачені його графіком роботи, зарплата має обчислюватися шляхом множення місячного посадового окладу за повною посадою на частину окладу, яку займає працівник за тією посадою.

Тобто аналог місячної зарплати, коли, в принципі, у працівника на повному робочому часі різна кількість відпрацьованих днів за різні місяці, оклад при цьому в нього лишається незмінним. Ну і аналог цього, коли працівник обіймає певну частку зайнятості, в принципі тут використовується аналогічний підхід.

Приклад 6. На підприємстві є одна штатна одиниця з окладом – 10000,00 грн. Половину цієї одиниці займає Куліченко Андрій. Графік роботи: понеділок – робочий день 8 год, вівторок – четвер по 4 год, п’ятниця вільний від роботи день, субота та неділя вихідні. Другу половину займає Ноздренко Володимир. Графік роботи: понеділок вільний від роботи день, вівторок – четвер робочі по 4 год, п’ятниця – 8 год, субота та неділя вихідні. У червні Куліченко Андрій на повністю відпрацював 17 роб. дн. за своїм графіком роботи. Ноздренко Володимир з 25 по 27 червня хворів і відпрацював 13 роб. дн. з 16 роб. дн. за своїм графіком роботи.

Кожен працівник працює в режимі неповного робочого часу 20 год на тиждень за індивідуальним графіком та відповідно займає 0,5 штатної одиниці (20 год : 40 год).

Куліченко Андрій відпрацював всі дні за своїм графіком роботи та його зарплата за червень:

1. 10000,00 грн × 0,5 = 5000,00 грн.

Ноздренко Володимир відпрацював не всі дні за своїм графіком роботи та його зарплата з червень:

1. 10000,00 грн × 0,5 : 16 роб. дн. × 13 роб. дн. = 4062,50 грн.

Якщо застосовується відрядна форма, то розмір основної зарплати визначається обсягом виконаної роботи, що відображається в відрядному наряді.

Приклад 7. Відрядна розцінка на виробництво деталі А становить 100,00 грн/шт., а деталі Б – 102,50 грн/шт. Фактично робітник виготовив у червні: деталей А – 100 шт., деталей Б – 105 шт.

Основна зарплата за червень:

1. 100,00 грн/шт. × 100 шт. + 102,50 грн/шт. × 105 шт. = 20762,50 грн.

Структура заробітної плати та фонд оплати праці

Зарплата складається з:

1. основної зарплати;
2. додаткової зарплати;
3. інших заохочувальних компенсаційних виплат.

І розширений склад виплат, що входять до фонду основної додаткової зарплати, до інших заохочувальних компенсаційних виплат, а також виплат, що не входять до фонду оплати праці, наведено в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 №5 (далі – Інструкція №5).

Якщо бухгалтер займається розрахунком зарплати, Інструкція №5 є для нього основним документом. Адже якщо він дуже добре в ній орієнтується і дуже добре орієнтується в фонді оплати праці, в першу чергу не виникають питання нарахування ЄСВ, тому що ЄСВ нараховується на все, що увійшло в фонд оплати праці, і також на лікарняні і декретні, які до Фонду оплати праці не входять. Тобто це такий основний документ, який треба обов'язково мати під рукою.

Основна зарплата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). І вона встановлюється у вигляді тарифних ставок, окладів, відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

Додаткова зарплата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи, за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Це, приміром, оплата роботи в надурочний час, вихідні, доплата за роботу в нічний час, відпускні та компенсація за невикористану відпустку, деякі види премій, виплати, пов'язані з індексацією зарплати, тощо.

До інших заохочувальних компенсаційних виплат належать виплати в формі винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках гарантій, компенсаційні та інші грошові матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Також ще є перелік виплат, які проходять повз фонд оплати праці, і їх перераховано в розділі ІІІ Інструкції №5. Зокрема, це оплата перших п'яти днів непрацездатності за рахунок роботодавця, лікарняні, декретні за рахунок Пенсійного фонду, вихідна допомога у разі припинення трудового договору, або матдопомога разового характеру, яку надають окремим працівникам.

Мінімальна заробітна плата як державна гарантія

Мінімальна зарплата (даі – МЗП) – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну/годинну норму праці. Мінімальна зарплата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій всіх форм власності господарювання і фізосіб, які використовують працю найманих працівників за будь-якою системою оплати праці.

Розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за (листи Мінсоцполітики від 20.03.2017 № 766/0/101-17/28, від 06.10.2017 № 19585/0/2-17/28, Мінекономіки від 24.07.2020 № 3511-06/46084-01):

1. МЗП у місячному розмірі – якщо працівникові встановлена денна або місячна тарифна ставка, оклад або ж відрядні розцінки розраховані виходячи з денної тарифної ставки (+ нормовані завдання встановлені з розрахунку на день);
2. МЗП у погодинному розмірі – якщо працівникові встановлена годинна тарифна ставка або ж відрядні розцінки, в розрахунку яких брала участь годинна тарифна ставка та нормовані завдання встановлені в годинах.

МЗП встановлюють одночасно в місячному та погодинному розмірах (у 2015 році згідно ст. 8 Закону України від 19.11.2024 №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» – 8000 і 48 грн. відповідно).

Мінімальна зарплатна – гарантія і вона стосується лише найманих працівників, (тобто осіб, які працюють за трудовими договорами). При цьому категорій працівників, щодо яких не треба виконувати вимогу про зарплату не нижче МЗП, немає. МЗП-вимогу виконують в загальному порядку у разі:

1. неповної або скороченої зайнятості;
2. сумісництва;
3. інвалідності тощо.

Щодо осіб, за ЦПД, МЗП-вимогу виконувати не обов’язково. Відносини з ними регулює Цивільний кодекс України, а не КЗпП. Тому винагороду за ЦПД з мінімалкою не порівнюють. Вона може бути й нижчою.

Правила порівняння з мінімальною зарплатою

З МЗП слід порівнювати нараховану за відпрацьований час зарплату. Причому в порівнянні бере участь не лише основна зарплата (розрахована з окладу (тарифної ставки)), але й інші виплати, що:

1. входять у фонд оплати праці;
2. пов’язані з виконанням норми праці.

Виняток: зарплатні виплати, перелічені в ч. 2 ст. 3¹ Закону про оплату праці, та інші виплати, нараховані за невідпрацьований час. Виплати, які не входять до фонду оплати праці (лікарняні, декретні, вихідна допомога у разі припинення трудового договору тощо), не беруть участі в порівняльних розрахунках із МЗП.

Якщо працівник:

1. виконав місячну (годинну) норму праці, нараховану зарплату за відповідний місяць порівнюють з МЗП у місячному розмірі (МЗП у погодинному розмірі);
2. не виконав місячної (годинної) норми праці, приміром, у зв’язку з роботою в умовах неповного робочого часу (за сумісництвом), хворобою, відпусткою тощо, нараховану йому зарплату за фактично відпрацьований час порівнюють з МЗП, визначеною пропорційно виконаній нормі праці (відпрацьованому часу).

Якщо працівник – внутрішній сумісник (працює у і за основним місцем роботи, і за сумісництвом), вимогу не нижче МЗП виконують за кожним місцем роботи окремо.

А якщо нарахована зарплата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижча за мінімальну, то по факту роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної зарплати. І це буває виключно для випадків, коли оклад або годинна ставка менша за мінімальну зарплату. Якщо оклад працівника або годинна ставка – МЗП і вища, тут звісно жодної доплати до МЗП не буде.

Практичні розрахунки доплат до мінімальної зарплати

Приклад 8. Годинна тарифна ставка працівника – 40,00 грн/год. Премій, надбавок немає. Червень відпрацьовано повністю – 168 год.

Фактична зарплата за червень:

1. 40,00 грн/год × 168 год = 6720,00 грн.

Годинна тарифна ставка (40,00 грн/год) нижче МЗП (48,00 грн/год). Доплата до МЗП за кожну відпрацьовану годину:

1. 168 год × 48,00 грн/год – 6720,00 грн = 1344,00 грн.

Загальна зарплата за червень:

1. 6720,00 грн + 1344,00 грн = 8064,00 грн

Приклад 9. Працівник перебував у відпустці за свій рахунок з 01 по 15 червня. У червні він фактично відпрацював 11 роб. дн. з 21, передбачених графіком. Оклад – 7732,00 грн. Доплат, надбавок, премій немає.

Фактична зарплата:

1. 7732,00 грн : 21 роб. дн. × 11 роб. дн. = 4050,10 грн.

Мінзарплатна межа:

1. 8000,00 грн : 21 роб. дн. × 11 роб. дн. = 4190,48 грн.

Доплата до МЗП:

1. 4190,48 грн – 4050,10 грн = 140,38 грн.

Загальна зарплата за червень:

1. 4050,10 грн + 140,38 грн = 4190,48 грн.

Приклад 10. Працівник, який працює на умовах неповного робочого часу, обіймає 0,75 штатної одиниці. Оклад – 6773,00 грн. Доплат, надбавок, премій немає. Червень він відпрацював повністю.

Фактична зарплата:

1. 6773,00 грн × 0,75 = 5079,75 грн.

Мінзарплатна межа з урахуванням зайнятості:

1. 8000,00 грн × 0,75 = 6000,00 грн.

Доплата до МЗП:

1. 6000,00 грн – 5079,75 грн = 920,25 грн.

Загальна зарплата за червень:

1. 5079,75 грн + 920,25 грн = 6000,00 грн.

Приклад 11. Денна тарифна ставка – 375,00 грн/дн. У червні через хворобу він відпрацював тільки 10 з 21 роб. дн., передбачених графіком виходу на роботу. Разом з основною зарплатою працівникові було нараховано премію в сумі 1875,00 грн.

Фактична зарплата:

1. 375,00 грн/дн. × 10 дн. + 1875,00 грн = 5625,00 грн.

Мінзарплатна межа з урахуванням виконаної норми праці:

1. 8000,00 грн : 21 роб. дн. × 10 роб. дн. = 3809,52 грн.

Оскільки фактична зарплата (5625,00 грн) вища за мінімальну пропорційну (3809,52 грн), працівникові нараховують фактичну зарплату – 5625,00 грн.

Приклад 12. Норма виробітку за день (8-годинний робочий день) – 10 деталей. Відрядна розцінка на 1 деталь – 34,00 грн/шт. (розрахована виходячи з денної тарифної ставки). Працівник відпрацював усі дні за графіком виходу на роботу – 21 роб. дн., виготовивши деталі в кількості 230 шт. за нормою 220 шт. (норму виконано). Доплат, надбавок, премій немає.

Фактична зарплата за виконаний обсяг робіт:

1. 34,00 грн/шт. × 230 шт. = 7820,00 грн.

Відрядні розцінки розраховані виходячи з денної тарифної ставки. Тому фактичну зарплату (7820,00 грн) порівнюють з МЗП у місячному розмірі (8000,00 грн). Доплата до МЗП:

1. 8000,00 грн – 7820,00 грн = 180,00 (грн).

Загальна зарплата за червень:

1. 7820,00 грн + 180,00 грн = 8000,00 грн.

Джерело: 7eminar

Хочете стати бухгалтером з нуля? Тоді курс «Професія. Бухгалтер з нуля до профі» — саме для вас! Долучайтесь до навчання — і вже зовсім скоро ви зможете впевнено працювати в обліку та звітності. На вас чекає 14 модулів практичного навчання, серед яких: бухгалтерські рахунки та проводки, первинка, ЗЕД, зарплата, кадровий та військовий облік, податки, фінансова та податкова звітність, облікова політика, ризики, ПН та навіть судові кейси. Після курсу — ви не просто бухгалтер, а готовий фахівець із досвідом та інструментами в руках.

Статті на тему:

Розрахунковий лист по заробітній платі

Мінімальна заробітна плата у 2026 році