
Експерт
Василь ЦиганенкоГоловний редактор текстового контенту kadroland, експерт з питань трудового законодавства, оплати праці та оподаткування
Доплата до мінзарплати у 2026 році: коли її нараховувати, як визначити суму та які виплати враховувати під час порівняння зарплати з мінімальною. Розбираємо правила для неповного робочого часу, лікарняних, відпусток, простою, суміщення, нічної та надурочної роботи, сумісництва та наводимо практичні приклади розрахунку

Почнімо із визначення поняття мінзарплата наведеного у ст. 3 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон про оплату праці):
Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці
На весь 2026 рік наразі встановлені такі показники (ст. 8 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік»):
Водночас мінімальна тарифна ставка (посадовий оклад) працівника не може бути меншою за розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного року (ст. 6 Закону про оплату праці). Тож якщо у 2025 році у вас тарифна ставка працівника була не менша за 3028 грн, то з 1 січня 2026 року вже має становити 3328 грн.
Коли зарплата працівника менша за розмір мінзарплати задля дотримання розміру мінзарплати використовують доплату до розміру мінзарплати.
Ось чотири основні правила її нарахування виходячи із приписів ст. 3-1 Закону про оплату праці.
Правило 1. За повністю виконану місячну (годинну) норму праці працівникові не може бути нараховано зарплату нижче за розмір мінзарплати.
Правило 2. Визначаючи зарплату працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховують виплати, які перелічено у ст. 3-1 Закону про оплату праці, виплати, нараховані за невідпрацьований час, виплати, які не залежать від відпрацьованого часу.
Увага! Про останні два види виплат у Законі про оплату праці не згадано. Але із визначення терміну «мінзарплата» слідує, що йдеться про розмір оплати за відпрацьований час. Тож виплати за невідпрацьований час точно не враховують під час обчислення доплати до мінзарплати
На питанні врахування виплат ми ще зосередимося у наступному розділі статті.
Правило 3. Якщо працівник виконує роботу на умовах неповного робочого часу, або не виконав у повному обсязі місячну (годинну) норми праці з інших причин (у місяці прийняття та звільнення з роботи, коли працівник був у відпустці тощо) мінзарплату виплачують пропорційно до виконаної норми праці (ч. 5 ст. 3-1 Закону про оплату праці).
Правило 4. Нараховують та виплачують доплату у складі загальної зарплати за місяць одночасно з основною зарплатою. А отже, під час виплати авансу по зарплаті про доплату можна не згадувати. Його мінімальний розмір відповідно до ст. 115 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) залежить саме від тарифної ставки (окладу).
Ми сказали «чотири»? Та ні – ми не згадали ще одне, найголовніше правило для нарахування доплати до мінзарплати.
Головне правило. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) працівника більша за розмір мінзарплати (з 01.01.2026 – 8647 грн), то можете забути про нарахування доплати до мінзарплати такому працівникові!
Далі до вашої уваги два переліки виплат.
Перелік І. Виплати, які ВРАХОВУЮТЬ під час обчислення суми зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру
1. Основна зарплата:
1.1. Винагорода за виконану роботу за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців.
1.2. Відсоткові або комісійні нарахування залежно від обсягу доходів (виручки).
1.3. Гонорари штатних працівників редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва й (або) оплата їх праці, яку нараховують за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди.
1.4. Оплата при переведенні працівника на нижчеоплачувану роботу, а також при невиконанні норм виробітку та виготовленні продукції, що виявилася браком, не з вини працівника.
1.5. Зарплата за час відрядження.
1.6. Вартість продукції, виданої працівникам при натуральній формі оплати праці.
1.7. Підвищення посадового окладу за роботу у шкідливих і важких умовах праці та суми підвищення посадових окладів працівників, які працюють у гірських районах.
2. Додаткова зарплата:
2.1. Надбавки та доплати за:
2.2. Премії та винагороди зарплатного характеру, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування.
2.3. Відсоткові або комісійні винагороди, виплачені додатково до тарифної ставки (окладу, посадового окладу).
2.4. Оплата роботи у святкові та неробочі дні, проведена у межах місячної норми праці (зокрема й у подвійному розмірі).
2.5. Суми, виплачені (при виконанні робіт вахтовим методом) у розмірі тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за дні перебування в дорозі до місцезнаходження підприємства (пункту збору) – місця роботи і назад, передбачені графіком роботи на вахті, а також за дні затримки працівників у дорозі через метеорологічні умови та з вини транспортних підприємств.
2.6. Вартість безоплатно наданих окремим категоріям працівників відповідно до законодавства житла, вугілля, комунальних послуг, послуг зв'язку та суми коштів на відшкодування їхньої оплати.
2.7. Витрати, пов'язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного, авіаційного, морського, річкового, автомобільного транспорту та міського електротранспорту.
2.8. Вартість безкоштовно наданого працівникам форменого одягу, обмундирування, що може використовуватися поза робочим місцем та залишається в особистому постійному користуванні, або сума знижки у разі продажу форменого одягу за зниженими цінами.
2.9. Сума індексації зарплати.
Тут варто зупинитися докладніше. Після впровадження доплати до мінзарплати в 2017–2018 роках фахівці Мінсоцполітики, Мінфіну та профспілок багато сперечалися щодо (не)включення цієї виплати. Так, фахівці Мінсоцполітики неодноразово наполягали: сума індексації зарплати має входити до виплат, які належать до тих, що враховують під час порівняння зарплати із її мінімальним розміром (див., наприклад, лист від 07.02.2018 №5/0/66-18). Водночас профспілки були проти цього. Та й не дивно, адже індексацію нараховують задля збільшення суми доходу працівника з метою покриття інфляційних втрат. Тобто законодавець нівелював сам зміст поняття індексації (хоча з огляду на більш пізні рішення це поняття вже не один раз «перегинали через коліно»).
У 2021 році навіть був законопроєкт розроблений Мінекономіки, яким хотіли врегулювати це питання (пропонувалося виключати індексацію із переліку виплат, які враховують під час нарахування доплати до розміру мінзарплати). Але цей законопроєкт так і не було внесено до Верховної Ради.
Тож наразі, індексацію доводиться враховувати під час обчислення суми доплати до мінзарплати, хоча це й досить безглуздо. Більше деталей тут.
3. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
3.1. Винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер. Зокрема:
3.2. Виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі, коли такі виплати входять до складу зарплати відповідно до колдоговору:
Перелік ІІ. Виплати, які НЕ ВРАХОВУЮТЬ під час обчислення суми зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру
1. Додаткова зарплата:
1.1. Надбавки та доплати за:
1.2. Оплата роботи в надурочний час (зокрема у вихідні та святкові дні).
1.3. Оплата роботи у святкові та неробочі дні, яка проведена понад місячну норму праці.
Варто зауважити, що ця виплата згадана у ст. 31 Закону про оплату праці, серед тих які не враховують під час обчислення доплати. Але, з огляду на те що її буде нараховано за понаднормову роботу, вона не має враховуватися під час обчислення доплати до розміру мінзарплати.
Звісно, під час воєнного стану таку виплату не буде нараховано, адже на час воєнного стану немає святкових та неробочих днів – призупинено дію ст. 73 КЗпП.
1.4. Оплата працівникам днів відпочинку, що надаються їм у зв'язку з роботою понад нормальну тривалість робочого часу при вахтовому методі організації праці, при підсумованому обліку робочого часу і в інших випадках, передбачених законодавством.
1.5. Оплата за невідпрацьований час, зокрема:
Увага! Усі такі виплати виплачують понад мінзарплату, але водночас мінзарплату для порівняння з нарахованим за відпрацьований час заробітком у місяці нарахування таких виплат обчислюють пропорційно до відпрацьованого часу
3. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати:
3.1. Одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі).
3.2. Матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом).
4. Будь-які зарплатні виплати, які виплачені внутрішньому суміснику за роботу за сумісництвом під час обчислення доплати до мінзарплати за основним місцем роботи (і навпаки).
Зарплату працівника за роботу за сумісництвом нараховують окремо від зарплати за основним місцем роботи. А отже, за потреби слід окремо рахувати й доплату до розміру мінзарплати за кожним місцем роботи.
5. Виплати, що не входять до складу зарплати:
5.1. Лікарняні (у тому числі оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності) та декретні.
5.2. Надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених чинним законодавством (у ст. 31 Закону про оплату праці цю виплату названо як доплата за роз’їзний характер робіт).
5.3. Виплати найманим працівникам за будь-якими ЦПД.
5.4. Будь-які інші незарплатні виплати згадані у р. 3 Інструкції зі статистики зарплати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5.
Слюсаря-сантехніка приймають на роботу 12 січня 2026 року. Він у січні відпрацював 15 днів (120 годин із 176 год за нормою для 40-годинного робочого тижня). Тарифна ставка працівника – 5000 грн.
Тут зважайте на таке. У місяці прийняття / звільнення з роботи мінімальний рівень оплати залежить від того, чи відпрацьовано працівником місячну норму праці. Якщо так, то зарплату потрібно порівнювати з повною сумою мінзарплати (8647 грн), якщо ж ні (як у прикладі) – із сумою мінзарплати, поділеною на кількість робочих днів (годин) у такому місяці і помноженою на кількість відпрацьованих днів (годин). Також під час звільнення відкиньте із порівнюваної зарплати суму компенсації за невикористану відпустку.
Увага! Ми все ж радимо орієнтуватися саме на кількість відпрацьованих працівниками годин, адже норма робочого часу встановлена у годинах (ст. 52 КЗпП). Звісно, можна провести розрахунок і по робочих днях, коли у всіх робочих днях місяця однакова тривалість роботи в годинах. Але розрахунок у годинах, які до того ж відображають у табелі обліку робочого часу, все ж є універсальним
Припустімо, що працівникові було нараховано тільки зарплату за окладом та проведемо розрахунки.
1. Сума зарплати, яку нараховано за тарифною ставкою (окладом):
5000 грн : 176 год х 120 год = 3409,09 грн.
2. Сума мінзарплати, до якої потрібно нарахувати доплату за січень 2026:
8647 грн : 176 год х 120 год = 5895,68 грн.
3. Сума доплати до мінзарплати:
5895,68 грн – 3409,09 грн = 2486,59 грн.
4. Зарплата працівника за січень 2026:
3409,09 грн + 2486,59 грн = 5895,68 грн.
Увага! Розрахунок доплати у разі встановлення працівникові неповного робочого часу (дня або тижня, одночасно дня і тижня) буде аналогічним до прикладу 1.
Слюсар-сантехнік продовжує працювати і припустимо, що в лютому 2026 року він відпрацював усі 20 робочих дні (160 години). Припустімо із лютого 2026 працівнику збільшили тарифну ставку до 6000 грн. Доплат та інших надбавок не встановлено.
Нараховуємо працівнику оплату за лютий:
1. Зарплата за тарифною ставкою – 6000 грн.
2. Сума доплати до мінзарплати:
8647 - 6000 = 2647 грн.
3. Зарплата працівника за лютий 2026:
6000 грн + 2647 грн = 8647 грн.
Припустімо наш слюсар-сантехнік у лютому 2026 прогуляв 2 лютого і відпрацював лише 19 робочих днів (152 години із 160).
Нараховуємо працівнику оплату за лютий:
1. Зарплата за тарифною ставкою (окладом):
6000 грн : 160 год. х 152 год. = 5700,00 грн.
2. Сума мінзарплати, до якої потрібно нарахувати доплату за лютий 2026:
8647 грн : 160 год х 152 год = 8214,65 грн.
3. Сума доплата до мінзарплати:
8214,65 грн - 5700,00 грн = 2514,65 грн.
4. Зарплата працівника за лютий 2026:
5700,00 грн + 2514,65 грн = 8214,65 грн.
Отже, у разі прогулу також під час розрахунку доплати маємо визначити розмір мінзарплати, пропорційно до відпрацьованого часу.
Тут діємо так само як ми описали вище у прикладах 1 та 3.
Тобто доплату у такій ситуації визначайте пропорційно до відпрацьованого у місяці часу. Тобто коли зарплата за відпрацьований час у місяці, в якому був простій, менша за мінзарплату, обчислену пропорційно до відпрацьованого часу, потрібно нарахувати доплату до розміру останньої.
Що стосується власне оплати самого часу простою, то якщо це простій не з вини працівника його оплачуємо за нормами ст. 113 КЗпП – не нижче за 2/3 тарифної ставки (окладу) працівника. З огляду на те, що під час простою працівники не виконують роботу, за такий час не потрібно доплачувати до рівня мінзарплати. Вказували на це свого часу й спеціалісти Мінсоцполітики.
І знову діємо так, як ми описали вище у прикладах 1 та 3.
Також враховуємо такі правила:
Приклад 6. Доплата до мінзарплати у разі суміщення / виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника
Тарифна ставка працівника 7500 грн. За січень 2026 року йому нарахували зарплату за тарифною ставкою 7500 грн та доплату до розміру мінзарплати – 1147 грн (усього – 8647 грн). У жовтні керівництво запропонувало йому виконувати також роботу за суміщенням із виплатою 50% за окладом за суміщуваною посадою – 3750 грн.
В результаті такого покладання додаткових обов'язків зарплата працівника звісно ж зросте:
7500 грн + 3750 грн = 11250 грн
Водночас працівник втрачає право на доплату до мінзарплати 1147 грн.
Отже, якщо підвести підсумок, то ми побачимо: сума зарплати зросла лише на 2603 грн (а не 3750).
Якщо ж уявити що оклад працівника був 4000 грн і йому виплачувати доплату до розміру мінзарплати у розмірі 4647 грн, а внаслідок суміщення стали платити ще 50% від 4000 грн (тобто 2000 грн), то у працівника взагалі не відбудеться підвищення зарплати внаслідок покладення на нього додаткових обов’язків за суміщенням:
4000 грн за окладом + 2000 грн доплата за суміщення + 2647 грн доплата до мінзарплати = 8647 грн
Відповідно працівнику немає сенсу братися за виконання додаткових обов’язків. Щоб уникнути подібних ситуацій, доцільно встановити на підприємстві оклади в розмірі, не меншому за мінзарплату (8647 грн), або ж потрібно виплачувати премію працівникові з тим, щоб він погодився на виконання додаткових обов’язків і відчув збільшення свого доходу внаслідок цього. Останній варіант звісно підійде переважно недержавним підприємствам.
Та саме ситуація виникає й у разі виплати доплат за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, за розширення зони обслуговування чи збільшення обсягу робіт, за інтенсивність праці тощо. Усі ці доплати входять до суми, яку враховують під час порівняння зарплати із мінзарплатою.
Якщо поринути у зміст усіх названих доплат ми із вами побачимо, що їх виплачують за додаткове навантаження на працівника. Утім, жодна із таких виплат не згадана серед тих, які не включають до зарплати під час порівняння з мінзарплатою. Отже, працівникові, у якого оклад менший за мінзарплату, у багатьох випадках просто немає сенсу братися за більший обсяг роботи.
Приклад 7. Робота у вечірній і нічний час та доплата до мінзарплати
Охоронник у січні 2026 відпрацював 176 годин, із яких 56 годин це робота у нічний час, а 28 у вечірній час. На підприємстві встановлені доплати за роботу у нічний час – 35% від тарифної ставки та у вечірній час – 20% тарифної ставки. Тарифна ставка охоронника підприємства 6000 грн.
Перш ніж перейти до розрахунків нагадаємо, що доплата за нічну роботу (з 22:00 до 06:00) згадана у ст. 31 Закону про оплату праці, як виплата, яку нараховують понад мінзарплату. Водночас про доплату за роботу у вечірній час (з 18:00 до 22:00) у цій статті не згадано, а отже, її враховують разом з окладом у заробітку, який порівнюють із мінзарплатою.
Нараховуємо працівнику оплату за січень 2026:
1. Зарплата за тарифною ставкою – 6000 грн.
2. Сума доплати за роботу в нічний час:
6000 грн : 176 год х 56 год х 35% = 668,18 грн.
3. Сума доплати за роботу в вечірній час:
6000 грн : 176 год х 28 год х 20% = 190,91 грн.
4. Сума доплата до мінзарплати:
8647 грн - 6000 грн - 190,91 грн = 2456,09 грн.
5. Зарплата працівника за січень 2026:
6000 грн + 190,91 грн +2456,09 грн + 668,18 грн = 9315,18 грн.
Працівника в січні 2026 залучали до виконання роботи у понаднормовий час – за даними табеля він відпрацював 184 години замість 176. Тарифна ставка працівника – 7000 грн.
Нараховуємо працівнику оплату за січень:
1. Зарплата за тарифною ставкою – 7000 грн.
2. Оплата за надурочну роботу:
7000 грн : 176 год х (184 год - 176 год) х 2 = 636,36 грн.
Ви звісно ж помітили що доплату за надурочні години ми порахували з огляду на діючу тарифну ставку (місячну чи годинну), тобто від «голої» тарифної ставки. Усе тому, що таку доплату нараховують відповідно до ст. 106 КЗпП:
За підсумованого обліку робочого часу оплачують як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому ст. 106 КЗпП.
3. Доплата до розміру мінзарплати:
8647 грн - 7000 грн = 1647 грн.
Тут зважаємо на те, що оплата понаднормової роботи має проводитися понад розмір мінзарплати – ст. 31 Закону про оплату праці.
4. Зарплата працівника за січень 2026:
7000 грн + 636,36 грн + 1647 грн = 9283,36 грн.
Тут фактично можна говорити не про одну, а про дві ситуації:
1. Робота відбувається у межах норми робочого часу. Скажімо, працівника залучили до роботи у вихідний день, але компенсували це відповідно до ст.72 КЗпП наданням іншого дня відпочинку у цьому ж місяці.
У такому разі суму оплата за роботу у вихідний включаємо до доходу працівника під час порівняння із мінімальним розміром.
2. Робота відбувається поза нормою – компенсація роботи у вихідний відбувається грошима у подвійному розмірі тарифної ставки (окладу) – ст. 72 та ст. 107 КЗпП.
У цьому випадку оплату за роботу у вихідний буде фактично нараховано за понаднормові години. А отже, враховувати оплату за такий час роботи в зарплаті з метою порівняння з мінімальною для визначення суми доплати до мінзарплати не потрібно (див. приклад 8).
Ми вже вище згадували, що у разі внутрішнього сумісництва зарплату слід окремо визначати за кожним місцем роботи. Коли і на основній роботі, і за сумісництвом тарифна ставка / оклад менші за мінзарплату можливо доведеться нараховувати доплату до мінзарплати і за основним місцем роботи, і окремо за сумісництвом.
Увага! Не плутайте правила для нарахування доплати до мінзарплати за Законом про оплату праці та правила нарахування дотяжки до мінзарплати за Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Адже у випадку з дотяжкою навпаки потрібно взяти всю суму зарплати і за основним місцем роботи, і за сумісництвом і порівняти її з мінзарплатою
Продемонструємо сказане на цифрах.
У лютому 2026 року:
Проведемо розрахунки:
1. За основним місцем роботи.
Доплату до рівня мінзарплати не нараховуємо, адже сума премії входить у заробіток для порівняння із мінзарплатою.
(7500 грн + 2000 грн) = 9500 грн > 8647 грн
2. За сумісництвом.
Тут діємо за правилами для обчислення доплати до розміру мінзарплати за неповного робочого часу:
1. Сума зарплати, яку нараховано за тарифною ставкою:
6000 грн : 160 год х 80 год = 3000 грн.
2. Сума мінзарплати, до якої потрібно нарахувати доплату за лютий 2026:
8647 грн : 160 год х 80 год = 4323,50 грн.
3. Сума доплата до мінзарплати:
4323,50 грн - 3000 грн = 1323,50 грн.
4. Зарплата працівника за сумісництвом за лютий 2026:
3000 грн + 1323,50 грн = 4323,50 грн.
Читайте більше:
Індексація і доплата до рівня мінзарплати: як діяти роботодавцям
Податки із заробітної плати 2026: як утримувати
Мінімальна заробітна плата у 2026 році
Заробітна плата у 2026 році: структура, форми, мінімальний розмір, порівняння з МЗП
Мінімальний ЄСВ: ТОП-10 випадків донарахування
Сервіси для бухгалтера:
Калькулятор індексації зарплати
Пошкоджене через війну майно, простій працівників або призупинення трудових договорів: роботодавці можуть отримати державну допомогу за програмою «Точка опори». Держава частково компенсує витрати на оплату праці та відшкодовує нарахований ЄСВ. Допомога надається на строк до 3 місяців із можливістю продовження до 6 місяців за умови затвердження плану відновлення діяльності. Щоб отримати кошти, роботодавець має відповідати встановленим критеріям і подати заяву до центру зайнятості протягом 90 днів від оформлення простою або призупинення трудових договорів

У статті розглянуто законодавчі, організаційні та юридичні нюанси трансформації медичних закладів із комунальних некомерційних підприємств (КНП) у комунальні некомерційні товариства (КНТ) у зв'язку з втратою чинності Господарським кодексом України та введенням у дію Закону України №4196. Матеріал буде корисним для керівників та головних бухгалтерів медичних закладів (КНП/КНТ); представників органів місцевого самоврядування (власників/засновників); юристів у сфері охорони здоров’я та корпоративного права; членів наглядових рад комунальних закладів охорони здоров'я

Графік звіряння затверджували у січні, але протягом року прийняли кілька працівників. Чи можна зараз зробити ще один графік внутрішнього звіряння, наприклад до 1 листопада? Чи потрібен для цього ще один наказ?

Державна податкова служба України надала індивідуальну податкову консультацію щодо порядку визнання дебіторської заборгованості безнадійною та її списання у випадку повернення виконавчого документа через відсутність майна у боржника

Вартість негрошового подарунка, яка протягом місяця не перевищує 25% мінімальної зарплати на 1 січня звітного року, не включається до оподатковуваного доходу та відображається за ознакою «160». Сума перевищення оподатковується як додаткове благо та зазначається за ознакою «126»

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №16013, який пропонує посилити кримінальну відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та банківськими рахунками. Документ передбачає нові склади кримінальних правопорушень, зокрема щодо передачі, придбання та використання чужих платіжних інструментів і доступу до рахунків для шахрайства. Окремо пропонується посилити відповідальність за підроблення платіжних документів та незаконне отримання доступу до банківських і платіжних рахунків. Ініціатива спрямована насамперед на протидію використанню так званих «дроп-рахунків» у злочинних схемах

Мінфін наказом від 02.10.2026 №514 вніс зміни до Положення №88. Що зміниться у використанні факсиміле, оформленні актів без підпису замовника та власних формах первинних документів? Що перевірити в договорах і документообігу та коли набере чинності наказ – розбираємо на практичних прикладах

Ставимо на баланс підприємства автомобіль і будемо вводити посаду водія. Чи є нюанси у прийнятті на роботу водія і що є першим: працевлаштування водія чи придбання автомобіля?

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду поставив крапку у спірній справі за позовом фізичної особи-підприємця до банку щодо визнання протиправними дій з припинення ділових відносин, розірвання договору та закриття рахунків. Суд касаційної інстанції підтримав позицію банку та суду апеляційної інстанції, відмовивши у задоволенні позову ФОП

КМУ зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №16073, який передбачає зміни до правил працевлаштування іноземців та осіб без громадянства. Зокрема, пропонується запровадити єдиний дозвіл на тимчасове проживання та роботу, створити вебпортал із вакансіями для іноземців та розмежувати категорії осіб, які матимуть вільний доступ до українського ринку праці

ДПС роз’яснила, чи є хвороба, відпустка або відрядження посадової особи юридичної особи підставою для перенесення строків документальної планової, позапланової чи фактичної перевірки. Податківці зазначили, що ПКУ не передбачає такої можливості

Мінфін оновлює Положення №88 щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Наказ передбачає, зокрема, вилучення норми про використання факсимільного відтворення підпису під час оформлення первинних документів та уточнення правил застосування самостійно виготовлених бланків. Зміни також мають узгодити Положення №88 з новими правилами документального оформлення окремих операцій з надання послуг, що діють із 1 квітня 2026 року

У 2019 році сплачено аванс за договором оренди обладнання, податковий кредит за ПН сформовано. Залишок невикористаного авансу наразі становить 2 млн грн (договір діючий). Сторони планують трансформувати договірні відносини у фінансовий лізинг із викупом обладнання та зарахувати цей аванс в оплату вартості об'єкта. Чи достатньо укласти додаткову угоду (нова редакція як фінлізинг), чи необхідні розірвання старого договору, укладення окремого договору лізингу та акт взаємозаліку (зміна призначення платежу)? Як перекваліфікація авансу за послуги оренди в оплату по фін. лізингу впливає на податковий кредит 2019 року, якщо РК до старої ПН уже неможливо зареєструвати в ЄРПН? На яку суму та коли орендодавець формує нові ПЗ з ПДВ при передачі об'єкта лізингу?

У статті виконано аналіз практичних та правових механізмів залучення фінансування для медичних закладів охорони здоров'я у формі комунальних некомерційних товариств (КНТ) після переходу з КНП. Матеріал буде корисним для керівників та головних бухгалтерів медичних закладів (КНП/КНТ); представників органів місцевого самоврядування (власників/засновників); юристів у сфері охорони здоров’я та корпоративного права; членів наглядових рад комунальних закладів охорони здоров'я

Які особливості звільнення за власним бажанням під час воєнного стану, якщо працівник звільняється у зв'язку з переїздом в іншу країну з міркувань безпеки?

Порядок роботи з готівкою через РРО та ПРРО передбачає не лише фіксацію розрахункових операцій, а й правильне оформлення службових операцій. Зокрема, внесення або видача коштів з каси мають відбуватися за чітко встановленими правилами. Розглянемо, у яких випадках потрібно застосовувати операції «службове внесення» та «службова видача» і як це впливає на щоденний облік

За січень–вересень 2026 року підрозділи податкового аудиту ДПС провели понад 23 тис. фактичних перевірок, за результатами яких до бюджету вже надійшло понад 387,4 млн грн, а також виявили понад 2,3 тис. неоформлених працівників. Найпоширеніші порушення стосувалися застосування РРО/ПРРО, обліку товарних запасів, оформлення трудових відносин і продажу підакцизної продукції
