Доплата до мінімальної зарплати: правила нарахування та практичні приклади

Доплата до мінзарплати: нормативне підґрунтя та правила нарахування

Почнімо із визначення поняттю мінзарплата наведеного у ст. 3 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон про оплату праці)

Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

На грудень 2024 та весь 2025 рік наразі встановлені такі показники (ст. 8 Закону України від 09.11.2023 №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та ст. 8 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік»):

1. у місячному розмірі – 8000 грн;
2. у погодинному розмірі – 48 грн.

Водночас мінімальна тарифна ставка працівника не може бути меншою за розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного року:

1. і для 2024, і для 2025 року – 3028 грн (окрім окремих держслужбовців, суддів та прокурорів).

Задля дотримання розміру мінзарплати й використовують доплату до розміру мінзарплати.

Ось чотири основні правила її нарахування виходячи із приписів ст. 3-1 Закону про оплату праці.

Правило 1. За повністю виконану місячну (годинну) норму праці працівникові не може бути нараховано зарплату нижче за розмір мінзарплати.

Правило 2. Визначаючи зарплату працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховують виплати, які перелічено у ст. 3-1 Закону про оплату праці, виплати, нараховані за невідпрацьований час, виплати, які не залежать від відпрацьованого часу.

Увага! Про останні два види виплат у Законі про оплату праці не згадано. Але із визначення терміну «мінзарплата» слідує, що йдеться про розмір оплати за відпрацьований час. Тож виплати за невідпрацьований час точно не враховують під час обчислення доплати до мінзарплати

На питанні врахування виплат ми ще зосередимося у наступному розділі статті.

Правило 3. Якщо працівник виконує роботу на умовах неповного робочого часу, або не виконав у повному обсязі місячну (годинну) норми праці з інших причин (у місяці прийняття та звільнення з роботи, коли працівник був у відпустці тощо) мінзарплату виплачують пропорційно до виконаної норми праці (ч. 5 ст. 3-1 Закону про оплату праці).

Правило 4. Нараховують та виплачують доплату у складі загальної зарплати за місяць одночасно з основною зарплатою. А отже, під час виплати авансу по зарплаті про доплату можна не згадувати. Його мінімальний розмір відповідно до ст. 115 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) залежить саме від тарифної ставки (окладу).

Ми сказали 4? Та ні, ми не згадали ще одне, найголовніше правило для нарахування доплати до мінзарплати.

Головне правило. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) працівника більший за розмір мінзарплати (наразі 8000 грн), можете забути про нарахування доплати до мінзарплати такому працівникові!

Виплати, які (не)враховують у сумі зарплати під час порівняння із мінімалкою

Далі до вашої уваги два переліки виплат.

Перелік І. Виплати, які ВРАХОВУЮТЬ під час обчислення суми зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру

1. Основна зарплата:

1.1. Винагорода за виконану роботу за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців.

1.2. Відсоткові або комісійні нарахування залежно від обсягу доходів (виручки).

1.3. Гонорари штатних працівників редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва й (або) оплата їх праці, яку нараховують за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди.

1.4. Оплата при переведенні працівника на нижчеоплачувану роботу, а також при невиконанні норм виробітку та виготовленні продукції, що виявилася браком, не з вини працівника.

1.5. Зарплата за час відрядження.

1.6. Вартість продукції, виданої працівникам при натуральній формі оплати праці.

1.7. Підвищення посадового окладу за роботу у шкідливих і важких умовах праці та суми підвищення посадових окладів працівників, які працюють у гірських районах.

2. Додаткова зарплата:

2.1. Надбавки та доплати за:

1. суміщення професій (посад);
2. розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт;
3. виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника;
4. керівництво бригадою;
5. інтенсивність праці;
6. високу професійну майстерність;
7. класність водіям (машиністам) транспортних засобів;
8. високі досягнення в праці, у тому числі державним службовцям;
9. роботу в вечірній час;
10. допуск до держтаємниці;
11. виконання особливо важливої роботи на певний термін;
12. знання та використання в роботі іноземної мови;
13. дипломатичні ранги, персональні звання службових осіб, ранги державних службовців, кваліфікаційні класи суддів;
14. науковий ступінь;
15. нормативний час пересування у шахті (руднику) від ствола до місця роботи і назад працівникам, постійно зайнятим на підземних роботах;
16. інші зарплатні надбавки та доплати.

2.2. Премії та винагороди зарплатного характеру, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування.

2.3. Відсоткові або комісійні винагороди, виплачені додатково до тарифної ставки (окладу, посадового окладу).

2.4. Оплата роботи у святкові та неробочі дні, проведена у межах місячної норми праці (зокрема й у подвійному розмірі).

2.5. Суми, виплачені (при виконанні робіт вахтовим методом) у розмірі тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за дні перебування в дорозі до місцезнаходження підприємства (пункту збору) – місця роботи і назад, передбачені графіком роботи на вахті, а також за дні затримки працівників у дорозі через метеорологічні умови та з вини транспортних підприємств.

2.6. Вартість безоплатно наданих окремим категоріям працівників відповідно до законодавства житла, вугілля, комунальних послуг, послуг зв'язку та суми коштів на відшкодування їхньої оплати.

2.7. Витрати, пов'язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного, авіаційного, морського, річкового, автомобільного транспорту та міського електротранспорту.

2.8. Вартість безкоштовно наданого працівникам форменого одягу, обмундирування, що може використовуватися поза робочим місцем та залишається в особистому постійному користуванні, або сума знижки у разі продажу форменого одягу за зниженими цінами.

2.9. Сума індексації зарплати.

Тут варто зупинитися докладніше. Після впровадження доплати до мінзарплати в 2017–2018 роках фахівці Мінсоцполітики, Мінфіну та профспілок багато сперечалися щодо (не)включення цієї виплати. Так, фахівці Мінсоцполітики неодноразово наполягали: сума індексації зарплати має входити до виплат, які належать до тих, що враховують під час порівняння зарплати із її мінімальним розміром (див., наприклад, лист від 07.02.2018 №5/0/66-18). Водночас профспілки були проти цього. Та й не дивно, адже індексацію нараховують задля збільшення суми доходу працівника з метою покриття інфляційних втрат. Тобто законодавець нівелював сам зміст поняття індексації (хоча з огляду на більш пізні рішення це поняття вже не один раз «перегинали через коліно»).

У 2021 році навіть був законопроєкт розроблений Мінекономіки, яким хотіли врегулювати це питання (пропонувалося виключати індексацію із переліку виплат, які враховують під час нарахування доплати до розміру мінзарплати). Але цей законопроєкт так і не було внесено до Верховної Ради.

Тож наразі, індексацію доводиться враховувати під час обчислення суми доплати до мінзарплати, хоча це й досить безглуздо.

3. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

3.1. Винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер. Зокрема:

1. винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи);
2. премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду;
3. премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, уведення в дію в строк і достроково виробничих потужностей й об'єктів будівництва тощо;
4. премії за виконання важливих та особливо важливих завдань;
5. грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків.

3.2. Виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі, коли такі виплати входять до складу зарплати відповідно до колдоговору:

1. витрати в розмірі страхових внесків підприємств на користь працівників, пов'язаних з добровільним страхуванням (особистим, страхуванням майна);
2. оплата або дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях;
3. оплата за утримання дітей працівників у дошкільних закладах;
4. вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства;
5. вартість проїзних квитків, які персонально розподіляються між працівниками, та відшкодування працівникам вартості проїзду транспортом загального користування;
6. інші виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитків, товарів, продуктових замовлень, абонементів у групи здоров'я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством).

Перелік ІІ. Виплати, які НЕ ВРАХОВУЮТЬ під час обчислення суми зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру

1. Додаткова зарплата:

1.1. Надбавки та доплати за:

1. роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці відповідно до атестації робочих місць;
2. роботу на територіях радіоактивного забруднення;
3. роботу із дезінфікуючими засобами під час прибирання туалетів;
4. роботу в нічний час.

1.2. Оплата роботи в надурочний час (зокрема у вихідні та святкові дні).

1.3. Оплата роботи у святкові та неробочі дні, яка проведена понад місячну норму праці.

Варто зауважити, що ця виплата згадана у ст. 3¹ Закону про оплату праці, серед тих які не враховують під час обчислення доплати. Але, з огляду на те що її буде нараховано за понаднормову роботу, вона не має враховуватися під час обчислення доплати до розміру мінзарплати.

Звісно, під час воєнного стану таку виплату не буде нараховано, адже на час воєнного стану немає святкових та неробочих днів – призупинено дію ст. 73 КЗпП.

1.4. Оплата працівникам днів відпочинку, що надаються їм у зв'язку з роботою понад нормальну тривалість робочого часу при вахтовому методі організації праці, при підсумованому обліку робочого часу і в інших випадках, передбачених законодавством.

1.5. Оплата за невідпрацьований час, зокрема:

1. відпускні та компенсація у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством або колдоговором;
2. відпускні за час навчальних та творчих відпусток;
3. оплата чорнобильських додаткових відпусток;
4. суми зарплати, що зберігаються за основним місцем роботи працівників, за час їхнього навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
5. оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, якщо вони виконуються в робочий час;
6. оплата працівникам-донорам днів обстеження, давання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові або днів, приєднаних за бажанням працівника до щорічної відпустки;
7. оплата, що зберігається за працівником, який підлягає медичному огляду, за основним місцем роботи за час перебування в медичному закладі на обстеженні;
8. оплата простоїв не з вини працівника;
9. нарахування за невідпрацьований час, не передбачені чинним законодавством, зокрема працівникам, які вимушено працювали скорочений робочий час та перебували у відпустках з ініціативи адміністрації (крім допомоги по частковому безробіттю), брали участь у страйках.

3. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати:

3.1. Одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі).

3.2. Матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом).

4. Будь-які зарплатні виплати, які виплачені внутрішньому суміснику за роботу за сумісництвом під час обчислення доплати до мінзарплати за основним місцем роботи (і навпаки).

Зарплату працівника за роботу за сумісництвом нараховують окремо від зарплати за основним місцем роботи. А отже, за потреби слід окремо рахувати й доплату до розміру мінзарплати за кожним місцем роботи.

5. Виплати що не входять до складу зарплати:

5.1. Лікарняні (втому числі оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності) та декретні.

5.2. Надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених чинним законодавством (у ст. 3¹ Закону про оплату праці цю виплату названо як доплата за роз’їзний характер робіт).

5.3. Виплати найманим працівникам за будь-якими ЦПД.

5.4. Будь-які інші незарплатні виплати згадані у р. 3 Інструкції зі статистики зарплати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5.

Практика розрахунку доплати мінімальної зарплати

Приклад 1. Прийняття / звільнення з роботи та доплата до мінзарплати

Слюсаря-сантехніка прийняли на роботу 12 грудня 2024 року. Він у грудні відпрацював 14 днів (112 годин із 176 год за нормою для 40-годинного робочого тижня). Тарифна ставка працівника – 5000 грн.

Тут зважайте на таке. У місяці прийняття / звільнення з роботи мінімальний рівень оплати залежить від того, чи відпрацьовано працівником місячну норму праці. Якщо так, то зарплату потрібно порівнювати з повною сумою мінзарплати (8000 грн), якщо ж ні (як у прикладі) – із сумою мінзарплати, поділеною на кількість робочих днів (годин) у такому місяці і помноженою на кількість відпрацьованих днів (годин). Також під час звільнення відкиньте із порівнюваної зарплати суму компенсації за невикористану відпустку.

Увага! Ми все ж радимо орієнтуватися саме на кількість відпрацьованих працівниками годин, адже норма робочого часу встановлена у годинах (ст. 52 КЗпП). Звісно можна провести розрахунок і по робочих днях, коли у всіх робочих днях місяця однакова тривалість роботи в годинах. Але розрахунок у годинах, які до того ж відображають у табелі обліку робочого часу, все ж є універсальним

Припустімо що працівникові було нараховано тільки зарплату за окладом та проведемо розрахунки.

1. Сума зарплати, яку нараховано за окладом: 5000 грн : 176 год х 112 год = 3181,82 грн.

2. Сума мінзарплати, до якої потрібно нарахувати доплату за грудень 2024: 8000 грн : 176 год х 112 год = 5090,91 грн.

3. Сума доплата до мінзарплати: 5090,91 грн - 3181,82 грн = 1909,09 грн.

4. Зарплата працівника за грудень 2024: 3181,82 грн + 1909,09 грн = 5090,91 грн.

Приклад 2. Повний робочий день і доплата до мінімальної зарплати

Слюсар-сантехнік продовжує працювати і в січні 2025 року відпрацював усі 23 робочих дні (184 години). Припустімо із січня тарифна ставка працівника була збільшена до 6000 грн. Доплат та інших надбавок не встановлено.

Нараховуємо працівнику оплату за січень:

1. Зарплата за тарифною ставкою – 6000 грн.

2. Сума доплати до мінзарплати: 8000 – 6000 = 2000 грн.

3. Зарплата працівника за січень 2025: 6000 грн + 2000 грн = 8000 грн.

Приклад 3. У працівника був прогул

Припустімо наш слюсар-сантехнік у січні 2025 прогуляв 1 січня і відпрацював лише 22 робочих дні (176 годин із 184).

Нараховуємо працівнику оплату за січень:

1. Зарплата за тарифною ставкою: 6000 грн : 184 год. х 176 год. = 5739,13 грн.

2. Сума мінзарплати, до якої потрібно нарахувати доплату за січень 2025: 8000 грн : 184 год х 176 год = 7652,17 грн.

3. Сума доплата до мінзарплати: 7652,17 грн - 5739,13 грн = 1913,04 грн.

4. Зарплата працівника за січень 2025: 5739,13 грн + 1913,04 грн = 7652,17 грн.

Отже, у разі прогулу також під час розрахунку доплати маємо визначити розмір мінзарплати, пропорційно до відпрацьованого часу.

Приклад 4. Доплата до мінзарплати під час простою

Тут діємо так само, як ми описали вище у прикладах 1 та 3.

Тобто доплату у такій ситуації визначайте пропорційно до відпрацьованого у місяці часу. Тобто коли зарплата за відпрацьований час у місяці, в якому був простій, менша за мінзарплату, обчислену пропорційно до відпрацьованого часу, потрібно нарахувати доплату до розміру останньої.

Що стосується власне самого часу простою, то якщо це простій не з вини працівника його оплачуємо за нормами ст. 113 КЗпП – не нижче за 2 / 3 тарифної ставки (окладу) працівника. З огляду на те, що під час простою працівники не виконують роботу, за такий час не потрібно доплачувати до рівня мінзарплати. Вказували на це свого часу й спеціалісти Мінсоцполітики.

Приклад 5. Працівник частину місяця на лікарняному / у відпустці

І знову діємо так, як ми описали вище у прикладах 1 та 3.

Також враховуємо такі правила:

1. ані відпускні, ані лікарняні, декретні та інші виплати за невідпрацьований час не враховують у заробітку під час порівняння нарахованої зарплати із показником мінзарплати;
2. коли працівник не виконав місячну норму праці через відпустку, хворобу тощо, то його працю оплачують пропорційно до виконаної норми праці. А отже, й для порівняння слід використовувати мінзарплату, обчислену пропорційно до відпрацьованого часу. Спеціалісти Мінсоцполітики також зазначали про це.

Приклад 6. Доплата до мінзарплати у разі суміщення / виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника

Тарифна ставка працівника 7500 грн. За грудень 2024 року йому нарахували зарплату за тарифною ставкою 7500 грн та доплату до розміру мінзарплати – 500 грн (усього – 8000 грн). У січні керівництво запропонувало йому виконувати також роботу за суміщенням із виплатою 50% за окладом за суміщуваною посадою – 3750 грн.

В результаті такого покладання додаткових обов'язків зарплата працівника звісно ж зросте: 7500 грн + 3750 грн = 11250 грн

Водночас працівник втрачає право на доплату до мінзарплати 500 грн.

Але якщо підвести підсумок, то ми побачимо: сума зарплати зросла лише на 3250 грн (а не 3750).

Якщо ж уявити що оклад працівника був 4000 грн і йому доплачували ще 4000, а внаслідок суміщення стали платити ще 50% від 4000 грн (тобто 2000 грн), то у працівника взагалі не відбудеться підвищення зарплати внаслідок покладення на нього додаткових обов’язків за суміщенням:

1. 4000 грн за окладом + 2000 грн доплата за суміщення +2000 грн доплата до мінзарплати = 8000 грн

Відповідно працівнику немає сенсу братися за виконання додаткових обов’язків. Щоб уникнути подібних ситуацій, доцільно встановити на підприємстві оклади в розмірі, не меншому за мінзарплату (8000 грн), а бо ж потрібно виплачувати премію працівникові з тим щоб він погодився на виконання додаткових обов’язків і відчув збільшення свого доходу внаслідок цього. Останній варіант звісно підійде переважно недержавним підприємствам.

Та саме ситуація і у разі виплати доплат за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, за розширення зони обслуговування чи збільшення обсягу робіт, за інтенсивність праці тощо. Усі ці доплати входять до суми, яку враховують під час порівняння зарплати із мінзарплатою.

Якщо поринути у зміст усіх названих доплат ми із вами побачимо, що їх виплачують за додаткове навантаження на працівника. Утім, жодна із таких виплат не згадана серед тих, які не включають до зарплати під час порівняння з мінзарплатою. Отже, працівникові, у якого оклад менший за мінзарплату, у багатьох випадках просто немає сенсу братися за більший обсяг роботи

Приклад 7. Робота у вечірній і нічний час та доплата до мінзарплати

Охоронник у грудні відпрацював 176 годин, із яких 56 годин це робота у нічний час, а 28 у вечірній час. На підприємстві встановлені доплати за роботу у нічний час – 35% від тарифної ставки та у вечірній час – 20% тарифної ставки. Тарифна ставка охоронника підприємства 6000 грн.

Перш ніж перейти до розрахунків нагадаємо, що доплата за нічну роботу (з 22:00 до 06:00) згадана у ст. 3¹ Закону про оплату праці, як виплата, яку нараховують понад мінзарплату. Водночас про доплату за роботу у вечірній час (з 18:00 до 22:00) у цій статті не згадано, а отже, її враховують разом з окладом у заробітку, який порівнюють із мінзарплатою.

Нараховуємо працівнику оплату за грудень:

1. Зарплата за тарифною ставкою – 6000 грн.

2. Сума доплати за роботу в нічний час: 6000 грн : 176 год х 56 год = 1909,09 грн.

3. Сума доплати за роботу в вечірній час: 6000 грн : 176 год х 28 год = 954,55 грн.

4. Сума доплата до мінзарплати: 8000 грн - 6000 грн - 954,55 грн = 1045,45 грн.

5. Зарплата працівника за грудень 2024: 6000 грн + 954,55 грн + 1045,45 грн + 1909,09 грн = 9909,09 грн

Приклад 8. Доплата до мінзарплати за наявності оплати надурочної роботи

Працівника в грудні 2024 залучали до виконання роботи у понаднормовий час – за даними табеля він відпрацював 184 години замість 176. Тарифна ставка працівника – 7000 грн.

Нараховуємо працівнику оплату за грудень:

1. Зарплата за тарифною ставкою – 7000 грн.

2. Оплата за надурочну роботу: 7000 грн : 176 год х (184 год - 176 год) х 2 = 636,36 грн.

Ви звісно ж помітили що доплату за надурочні години ми порахували з огляду на діючу тарифну ставку (місячну чи годинну), тобто від «голої» тарифної ставки. Усе тому, що таку доплату нараховують відповідно до ст. 106 КЗпП:

1. за погодинною системою оплати праці роботу в надурочний час оплачують у подвійному розмірі годинної ставки;
2. за відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачують доплату в розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, – за всі відпрацьовані надурочні години.

За підсумованого обліку робочого часу оплачують як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому ст. 106 КЗпП.

3. Доплата до розміру мінзарплати: 8000 грн - 7000 грн = 1000 грн.

Тут зважаємо на те, що оплата понаднормової роботи має проводитися понад розмір мінзарплати – ст. 3¹ Закону про оплату праці.

4. Зарплата працівника за грудень 2024: 7000 грн + 636,36 грн + 1000 грн = 8636,36 грн

Приклад 9. Робота у вихідний та доплата до мінзарплати

Тут фактично можна говорити не про одну, а про дві ситуації:

1. Робота відбувається у межах норми робочого часу. Скажімо, працівника залучили до роботи у вихідний день, але компенсували це відповідно до ст.72 КЗпП наданням іншого дня відпочинку у цьому ж місяці.

У такому разі суму оплата за роботу у вихідний включаємо до доходу працівника під час порівняння із мінімальним розміром.

2. Робота відбувається поза нормою – компенсація роботи у вихідний відбувається грошима у подвійному розмірі тарифної ставки (окладу) – ст. 72 та ст. 107 КЗпП.

У цьому випадку оплату за роботу у вихідний буде фактично нараховано за понаднормові години. А отже, враховувати оплату за такий час роботи в зарплаті з метою порівняння з мінімальною для визначення суми доплати до мінзарплати не потрібно.

Приклад 10. Доплата до мінзарплати у внутрішнього сумісника

Ми вже вище згадували, що у разі внутрішнього сумісництва зарплату слід окремо визначати за кожним місцем роботи. Коли і на основній роботі, і за сумісництвом тарифна ставка / оклад менші за мінзарплату можливо доведеться нараховувати доплату до мінзарплати і за основним місцем роботи, і окремо за сумісництвом.

Увага! Не плутайте правила для нарахування доплати до мінзарплати за Законом про оплату праці та правила нарахування дотяжки до мінзарплати за Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Адже у випадку з дотяжкою навпаки потрібно взяти всю суму зарплати і за основним місцем роботи, і за сумісництвом і порівняти її з мінзарплатою

Продемонструємо сказане на цифрах.

У січні 2025 року:

1. на основному місці роботи працівникові нарахували зарплату за тарифною ставкою 7500 грн, а також премію у розмірі 2000 грн;
2. за сумісництвом працівник відпрацював 92 години і йому нарахували зарплату лише за тарифною ставкою – 3000 грн.

Проведемо розрахунки:

1. За основним місцем роботи.

Доплату до рівня мінзарплати не нараховуємо, адже сума премії входить у заробіток для порівняння із мінзарплатою.

(7500 грн + 2000 грн) > 8000 грн

2. За сумісництвом.

Тут діємо за правилами для обчислення доплати до розміру мінзарплати за неповного робочого часу.

1. Сума зарплати, яку нараховано за тарифною ставкою: 6000 грн : 184 год х 92 год = 3000 грн.

2. Сума мінзарплати, до якої потрібно нарахувати доплату за січень 2025: 8000 грн : 184 год х 92 год = 4000 грн.

3. Сума доплата до мінзарплати: 4000 грн - 3000 грн = 1000 грн.

4. Зарплата працівника за сумісництвом за січень 2025: 3000 грн + 1000 грн = 4000 грн.

Висновки

1. Задля дотримання розміру мінзарплати й використовують доплату до розміру мінзарплати.
2. Найпростіший спосіб забути про доплату до розміру мінзарплати встановити працівникам тарифні ставки / оклади у розмірі який дорівнює або перевищує мінзарплату.

Василь ЦИГАНЕНКО, редактор 7eminar, експерт з питань трудового законодавства, оплати праці та оподаткування