Заряджайте знання – оформлюйте передплату і отримуйте павербанк🎁

Звіт подали вчасно, а ДПС нарахувала штраф через збій: що робити платнику

Через технічний збій ДПС у вересні 2026 року платники отримували повідомлення «Нецілісний пакет» навіть за правильно сформованої звітності. Пояснюємо, як довести своєчасність подання, заперечити акт перевірки та оскаржити штраф

10

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати
Головне

Якщо платник своєчасно сформував і направив звітність, але через технічний збій на стороні ДПС документ не було прийнято вчасно, платник не має відповідати за такий збій. Якщо ДПС за результатами камеральної перевірки все ж нарахувала штраф, платнику варто подати заперечення до акта та додати докази своєчасного подання звітності й офіційного визнання технічного збою

  1. Строки подання податкової звітності: правила та граничні дати
  2. «Нецілісний пакет» при поданні звітності: чи вважається звіт поданим вчасно
  3. Технічний збій ДПС: чи звільняє він від штрафу за несвоєчасну звітність
  4. ДПС нарахувала штраф через збій: як заперечити акт перевірки
  5. Заперечення на акт камеральної перевірки через технічний збій під час подання звітності
  6. Висновки


Податкове законодавство встановлює для платників чіткі строки подання податкової звітності. І коли звіт не подано вчасно з вини самого платника – наслідки цілком зрозумілі:


  1. контролюючий орган має право застосувати штраф.
Але що робити, коли платник вчасно сформував і направив звітність, а виконати свій податковий обов'язок належним чином йому завадив технічний збій на стороні ДПС?

Саме це запитання стало особливо актуальним у вересні 2026 року.


Строки подання податкової звітності: правила та граничні дати


Відповідно до п. 49.18 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкові декларації, якщо Кодексом не встановлено спеціальні строки, подаються за базовий звітний період:


  1. за календарний місяць – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця;
  2. за календарний квартал або півріччя – протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу або півріччя;
  3. за календарний рік – протягом 60 календарних днів після закінчення звітного року, якщо Кодексом не передбачено інший строк.

При цьому потрібно завжди перевіряти, чи не встановлено для конкретного виду звітності спеціального строку. Наприклад, 21 вересня 2026 року було граничним днем подання низки звітів за серпень 2026 року, зокрема декларації з ПДВ, Податкового розрахунку та декларації з акцизного податку. Тут працює п. 49.20 ПКУ – якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається наступний за ним операційний день.

«Нецілісний пакет» при поданні звітності: чи вважається звіт поданим вчасно


21 вересня 2026 року – у день граничного строку подання значної частини місячної звітності за серпень – платники зіткнулися з проблемою при поданні електронної звітності.


Серед отриманих повідомлень про неприйняття документів була причина «Нецілісний пакет». Причому проблема виникала навіть тоді, коли платник формував декларацію та всі необхідні додатки одним пакетом.


Проблема стосувалася, зокрема, декларацій з ПДВ, єдиної звітності з ПДФО, військового збору та ЄСВ.


Відповідно вимог Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 №557:


  1. перша квитанція надсилається протягом двох годин з моменту отримання електронного документа контролюючим органом, а якщо це неможливо - протягом перших двох годин наступного операційного дня;
  2. друга квитанція формується не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції;
  3. якщо друга квитанція є позитивною, датою та часом прийняття документа вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Тобто якщо платник направив звіт 21 вересня, отримав першу квитанцію з відповідною датою та часом, а друга квитанція про прийняття прийшла 22 вересня, це саме по собі не перетворює своєчасно направлений звіт на прострочений.


І це дуже важливий момент для платників, які отримали другу квитанцію вже 22 вересня.

Технічний збій ДПС: чи звільняє він від штрафу за несвоєчасну звітність


28 вересня 2026 року Державна податкова служба України офіційно повідомила, що з 16:13 18 вересня до 22 вересня 2026 року було зафіксовано технічний збій з'єднання зовнішніх комунікаційних каналів зв'язку з інформаційними системами ДПС.


За інформацією самої ДПС, цей збій став причиною мережевої помилки отримання пакетів звітності від платників при прямому з'єднанні.

Тобто ми маємо, офіційне повідомлення ДПС про технічний збій у роботі власної інформаційної інфраструктури.

Чому це важливо для платника?

За загальним правилом відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачена п. 120.1 ПКУ.

Зокрема, за кожне неподання або несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) застосовується штраф у розмірі 340 грн, а якщо протягом року до платника вже застосовувався штраф за таке саме порушення 1020 грн.


Проте для застосування фінансової відповідальності недостатньо лише встановити факт порушення строку.


Відповідно до п. 112.1 ПКУ, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за податкове правопорушення за умови наявності вини.


При цьому п. 112.2 ПКУ передбачає, що особа вважається винною, якщо буде встановлено, що вона мала можливість дотриматися правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачена відповідальність, але не вжила достатніх заходів для їх дотримання.


ПКУ прямо передбачає обставини, за яких платник звільняється від фінансової відповідальності. Зокрема, відповідно до пп. 112.8.7 ПКУ, обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності, є вчинення діяння внаслідок технічної та/або методологічної помилки в роботі Електронного кабінету або технічного збою в роботі Електронного кабінету, якщо така помилка/збій визнані у встановленому ПКУ порядку, а порушення було зумовлено виключно такою помилкою або збоєм.

І у нашій ситуації маємо дуже важливий факт: сама ДПС офіційно повідомила про технічний збій у роботі каналів зв'язку з інформаційними системами ДПС, який вплинув на отримання звітності від платників. Тобто платник має можливість підтвердити, що причина проблеми була не на його стороні.

Є ще одна норма, яку в цій ситуації не варто залишати поза увагою, а саме п. 10 ст. 42-1 ПКУ прямо встановлює:

якщо у роботі Електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка чи технічний збій і така помилка/збій визнані технічним адміністратором та/або методологом Електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному вебпорталі ДПС, або їх існування підтверджено рішенням суду, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що були зумовлені виключно такою технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм, відсутні.

І тут звертаємо увагу на дуже важливу конструкцію ПКУ. ПКУ розмежовує різні види відповідальності.


Фінансова відповідальність


П. 120.1 ПКУ. Але застосування має оцінюватися з урахуванням вини та підстав звільнення за ст. 112 ПКУ.


Адміністративна та кримінальна відповідальність


Пп. 42-1.10 ПКУ. Якщо порушення зумовлене виключно технічним/методологічним збоєм Електронного кабінету, підстави для притягнення відсутні.


ДПС нарахувала штраф через збій: як заперечити акт перевірки


Поки ДПС майже тиждень не повідомляла офіційно про причину проблеми, платники вже почали отримувати результати камеральних перевірок в яких податківці зазначили порушення строку подання звітності та визначили суму штрафу.


І ось тут виникає парадокс:


ДПС вже офіційно визнає технічний збій, але платник до моменту такого повідомлення вже встиг отримати акт із висновком про власне порушення.


І поки платник буде очікувати коли ДПС самостійно скасує нараховані штрафні санкції, може отримати податковий борг.

Тому, у випадку, коли платник не погоджується з висновками акта, потрібно подавати саме ЗАПЕРЕЧЕННЯ ДО АКТА ПЕРЕВІРКИ, а не просто лист: «Просимо скасувати штраф, тому що у вас був збій».

І в цьому є принципова різниця - тому що порядок подання та розгляду заперечень прямо передбачений п. 86.7 ПКУ.


Платник має право подати заперечення та додаткові документи і пояснення, у тому числі документи, що підтверджують відсутність вини або наявність обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, протягом:


  1. 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта.


Такі заперечення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки. Тобто це вже не просто «звернення до податкової». Це процесуальний документ у межах процедури перевірки, який контролюючий орган зобов'язаний розглянути.


Заперечення можна подати через Електронний кабінет.


Для цього використовується меню «Листування з ДПС». ДПС зазначає, що при поданні заперечення через Електронний кабінет обираються


  1. відповідний орган ДПС,
  2. тип документа «Пропозиція (зауваження)»,
  3. тематика «Контрольно-перевірочна робота».


Після чого завантажується скановане заперечення у форматі PDF. Датою отримання заперечення вважається дата його реєстрації органом ДПС.


Заперечення можна подати також у паперовій формі до контролюючого органу, який проводив перевірку.


Якщо надсилаєте поштою, практично безпечним варіантом є – рекомендований лист з повідомленням про вручення та описом вкладення.


Якщо платнику вже вручено податкове повідомлення-рішення (ППР), етап заперечень до акта вже не є основним способом захисту. Потрібно переходити до оскарження ППР.


Відповідно до п. 56.3 ПКУ, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання ППР або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.


Заперечення на акт камеральної перевірки через технічний збій під час подання звітності

До Головного управління ДПС у __________________ області


від ТОВ «________________________»

код ЄДРПОУ __________________

податкова адреса: ______________________________

тел.: __________________

e-mail: __________________


ЗАПЕРЕЧЕННЯ

на акт камеральної перевірки № 4587/04-36-04-08/41234567 від 30.09.2026 року


ТОВ «________________________» отримало акт камеральної перевірки № 4587/04-36-04-08/41234567 від 30.09.2026 року, за результатами якої встановлено порушення граничного строку подання податкової звітності.

ТОВ «________________________» не погоджується з висновками акта камеральної перевірки № 4587/04-36-04-08/41234567 від 30.09.2026 року в частині встановлення порушення граничного строку подання __________________________________________ за __________________ 2026 року та вважає такі висновки необґрунтованими з огляду на таке.


1. Товариство своєчасно вчинило дії для подання звітності


ТОВ «________________________» у межах установленого законодавством строку сформувало та направило в електронному вигляді __________________________________________.

Дата та час першого направлення: «___» __________ 2026 року о ___ год. ___ хв.

На підтвердження цього до заперечень додаються відповідні квитанції та/або інші документи, які підтверджують дату і час направлення електронної звітності.

Під час подання звітності платник отримав повідомлення про її неприйняття із зазначенням причини «Нецілісний пакет» / __________________________________________.

Після отримання повідомлення про неприйняття Товариство повторно направило відповідну звітність, а саме «___» __________ 2026 року о ___ год. ___ хв.


Отже, необхідність повторного направлення звітності виникла не внаслідок бездіяльності Товариства, а внаслідок технічної проблеми, яка перешкодила належному прийняттю першої своєчасно направленої спроби подання.


2. Факт технічного збою офіційно визнаний ДПС


Державна податкова служба України на своєму офіційному вебпорталі повідомила, що з 16:13 18 вересня по 22 вересня 2026 року було зафіксовано технічний збій з’єднання зовнішніх комунікаційних каналів зв’язку з інформаційними системами ДПС.


Згідно з повідомленням ДПС, зазначений збій став причиною мережевої помилки отримання пакетів звітності від платників при прямому з’єднанні.


Таким чином, наявність технічної проблеми у період подання Товариством звітності є не припущенням платника, а обставиною, офіційно визнаною самим контролюючим органом.


3. Застосування норм п. 42-1.10 та пп. 112.8.7 ПКУ


Відповідно до п. 42-1.10 ст. 42-1 Податкового кодексу України, у разі якщо у роботі Електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка чи технічні збої і така помилка/збої визнані технічним адміністратором та/або методологом Електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному вебпорталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що були зумовлені виключно такою технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі Електронного кабінету, відсутні.


У розглядуваній ситуації ДПС офіційно повідомила про технічний збій у період, який охоплює дату граничного строку подання відповідної звітності.


Відповідно до пп. 112.8.7 п. 112.8 ст. 112 ПКУ, обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, є, зокрема, вчинення діяння внаслідок технічної та/або методологічної помилки в роботі Електронного кабінету або технічного збою в роботі Електронного кабінету, якщо відповідні умови, передбачені цією нормою, виконані та порушення зумовлене виключно таким збоєм.


Отже, у даному випадку наявні правові підстави для застосування положень пп. 112.8.7 п. 112.8 ст. 112 ПКУ та звільнення Товариства від фінансової відповідальності.


4. Вина Товариства у порушенні відсутня


Відповідно до п. 112.1 ст. 112 ПКУ особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за податкове правопорушення за умови наявності вини.


Відповідно до п. 112.2 ст. 112 ПКУ особа вважається винною, якщо буде встановлено, що вона мала можливість дотриматися відповідних правил та норм, але не вжила достатніх заходів для їх дотримання.


ТОВ «________________________» своєчасно сформувало та направило звітність, діяло добросовісно та вжило всіх залежних від нього заходів для виконання податкового обов’язку.


Товариство не має можливості впливати на функціонування інформаційних систем та комунікаційних каналів ДПС, їх технічний стан, приймання та обробку електронних документів.


Таким чином, несвоєчасність остаточного прийняття/повторного подання звітності була спричинена обставинами, які перебували поза межами контролю Товариства.


5. Дата та час прийняття електронної звітності визначаються з урахуванням Порядку № 557


Відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, після надходження електронного документа платнику надсилається перша квитанція, яка засвідчує факт і час його отримання контролюючим органом.


У разі позитивного результату перевірки електронного документа друга квитанція є підтвердженням його прийняття. При цьому датою та часом прийняття електронного документа вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.


Отже, якщо Товариство направило звітність 21 вересня 2026 року, а другу квитанцію про прийняття отримало 22 вересня 2026 року, сама по собі дата другої квитанції не свідчить про несвоєчасність подання звітності. Визначальним є підтверджений квитанцією факт і час своєчасного направлення електронного документа.


У випадку ж, коли перша спроба подання була відхилена через технічний збій із причиною «Нецілісний пакет», повторне направлення після граничного строку є безпосереднім наслідком технічної проблеми, офіційно визнаної ДПС, а не наслідком бездіяльності Товариства.


6. Контролюючий орган не може покладати на платника наслідки власного технічного збою


Товариство не може контролювати функціонування серверів, каналів зв’язку, інформаційних систем та інших технічних засобів ДПС. Водночас Товариство не може нести негативні наслідки технічної несправності, яка виникла у сфері функціонування інформаційних систем контролюючого органу та була ним офіційно визнана.


Контролюючий орган не може, з одного боку, офіційно визнавати факт технічного збою власних інформаційних систем, а з іншого — покладати наслідки цього самого збою на платника податків у вигляді фінансової відповідальності.


7. Правові підстави для незастосування штрафних санкцій


З огляду на викладене, у діях ТОВ «________________________» відсутня вина у несвоєчасному поданні відповідної звітності. Товариство своєчасно вчинило залежні від нього дії щодо виконання податкового обов’язку, а неможливість належного прийняття звітності була зумовлена технічним збоєм, офіційно визнаним ДПС.


За таких обставин висновок акта камеральної перевірки про наявність підстав для застосування до Товариства штрафних санкцій є необґрунтованим та не враховує положення п. 42-1.10, п. 112.1, п. 112.2, пп. 112.8.7 ПКУ.


ПРОСИМО:


1. Долучити ці заперечення та додані до них документи до матеріалів камеральної перевірки.

2. Врахувати наведені у запереченнях обставини під час розгляду матеріалів камеральної перевірки.

3. Визнати необґрунтованими висновки акта камеральної перевірки № 4587/04-36-04-08/41234567 від 30.09.2026 року в частині встановлення порушення ТОВ «________________________» граничного строку подання ______________________________.

4. Врахувати наявність обставини, передбаченої пп. 112.8.7 п. 112.8 ст. 112 ПКУ, що звільняє Товариство від фінансової відповідальності.

5. Не враховувати висновки акта в частині наявності підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій та не приймати за результатами зазначеної перевірки податкове повідомлення-рішення про застосування до Товариства штрафних санкцій.

6. Повідомити Товариство про результати розгляду цих заперечень у порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України.

ДОДАТКИ:


1. Копія акта камеральної перевірки.

2. Квитанція № 1 / підтвердження направлення звітності від «___» __________ 2026 року.

3. Квитанція про неприйняття звітності із зазначенням причини «Нецілісний пакет».

4. Квитанція № 2 про прийняття звітності ( за наявності.)

5. Копія (роздруківка) офіційного повідомлення ДПС України про технічний збій.

6. Скріншоти повідомлень про помилки під час направлення звітності ( за наявності.)

7. Інші документи, що підтверджують своєчасне вчинення Товариством дій щодо подання звітності.


Директор ТОВ «________________________»

____________________________ /П.І.Б./

«___» __________ 2026 року

Висновки


  1. Якщо платник своєчасно направив звітність, а її неприйняття або затримка сталися через технічний збій на стороні ДПС, такий платник має підстави доводити відсутність своєї вини у порушенні. У вересні 2026 року ДПС офіційно підтвердила технічний збій, який вплинув на отримання пакетів звітності.
  2. Наявність першої квитанції з датою та часом своєчасного направлення документа має важливе значення: якщо друга квитанція є позитивною, датою та часом прийняття документа вважаються дані з першої квитанції.
  3. Якщо через збій ДПС платник отримав акт камеральної перевірки зі штрафом, не варто обмежуватися звичайним листом до податкової. Якщо платник не погоджується з висновками акта, потрібно подати заперечення до акта перевірки та додати докази своєчасного подання звітності й технічного збою.
  4. Заперечення до акта подаються протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта. Якщо ППР уже вручено, потрібно переходити до його оскарження.


Читайте більше:


Оплата штрафу та пені з ЄСВ у 2026 році: який код виду сплати зазначати в платіжці

ДПС виявила неоформленого працівника: які податкові та трудові штрафи можливі

Податок на нерухомість за ППР не сплачено вчасно: штраф 5% чи 10%

Штраф до 1 млн грн загрожує за неподання Звіту про контрольовані операції: ДПС

Штрафи за порушення у сфері військового обліку

Самостійне виправлення помилки не звільняє від штрафу за несвоєчасну сплату ПДВ

Ольга Самофалова

Експерт

Ольга Самофалова

Податковий консультант, спеціаліст з військового обліку, антиінспектор

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

10

3

6

2

6

2

40

2

246

4

977

4

272

3

17

3

17

2

10

2

10

2

13

2

15

2

11

2

14

2

19

Податковий розрахунок: скільки зберігати, чи друкувати та як оформити архів

Експерт детально розібрав, як зміни до правил діловодства, запроваджені наказом Мін’юсту №667/5, вплинули на порядок зберігання персоніфікованих відомостей про заробітну плату працівників. У статті пояснено, які саме документи необхідно включати до відповідної справи, скільки їх зберігати та чому для об’єднаної звітності застосовується строк у 75 років. Окрему увагу приділено формату зберігання: чи достатньо електронних документів, коли обов’язково створювати паперові копії та як правильно організувати комбінований архів. Ви знайдете практичні рекомендації щодо формування паперових справ, структури електронного архіву, зберігання квитанцій ДПС і підготовки документів до перевірок або передачі в архів

відео прев’ю для Податковий розрахунок: скільки зберігати, чи друкувати та як оформити архів
10

2917

4

23

2

16

2

35