Безкоштовний вебінар: ФОП на фініші 2026 року: податкові ризики, річні ліміти, ліквідаційна звітність та нові правила оподаткування-2027

Бюджетне відшкодування ПДВ: хто має право та як отримати

Отримання бюджетного відшкодування ПДВ залишається одним з найскладніших випробувань для бухгалтера, незважаючи на обіцяне спрощення цієї процедури. У статті з’ясуємо, хто має право на відшкодування та за яких умов, як заповнити ПДВ-декларацію з додатками для отримання відшкодування, які перевірки може призначити податкова та як до них підготуватися

5

473

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


  1. Хто має право на бюджетне відшкодування ПДВ та за яких умов
  2. Хто не має права на відшкодування ПДВ
  3. Як реалізується право на відшкодування ПДВ
  4. Декларування бюджетного відшкодування ПДВ
  5. Перевірки бюджетного відшкодування ПДВ: коли сума стає узгодженою
  6. Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ
  7. Відображення в декларації з ПДВ бюджетного відшкодування на прикладі


Хто має право на бюджетне відшкодування ПДВ та за яких умов


Пункт 14.1.18. Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначає, що:

бюджетне відшкодування – відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Умови та порядок бюджетного відшкодування ПДВ (БВ) встановлені ст. 200 ПКУ.


Якщо в декларації з ПДВ виникає від’ємне значення (рядок 19), така сума:


а) враховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні періоди в частині, що не перевищує реєстраційний ліміт (∑Накл) на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,


а в разі відсутності податкового боргу –


б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам в ціні товарів/послуг або до Держбюджету при імпорті товарів, в частині, що не перевищує суму реєстраційного ліміту(∑Накл) на момент отримання контролюючим органом податкової декларації;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.


Отже, основні умови отримання БВ:


  1. Наявне від’ємне значення: сума податкового кредиту має перевищувати суму податкових зобов'язань за звітний період.
  2. Вхідний ПДВ має бути фактично сплачений постачальникам у складі ціни товарів/послуг або до держбюджету при імпорті товару в поточному або попередніх періодах.
  3. Сума до відшкодування не може перевищувати показник реєстраційного ліміту (∑Накл) на момент подачі декларації. На суму заявленого БВ, відображену в ряд. 20.2. декларації з ПДВ, одразу зменшується реєстраційний ліміт через Σвідшкод.
  4. У платника не має бути податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди та обліковувався в ІКП станом на перше число місяця, у якому було подано ПДВ-декларацію (якщо борг є, від'ємне значення спочатку йде на його погашення).


Платник самостійно обирає спосіб БВ:


  1. грошима на поточний рахунок;
  2. у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
  3. змішаний варіант.


За рахунок БВ можливо сплатити лише ті платежі, які повністю сплачуються до держбюджету: акцизний податок, військовий збір, рентна плата за користування радіочастотним ресурсом. Не можна зарахувати БВ у рахунок платежів, надходження яких розподіляються між державним і місцевими бюджетами на рівні Держказначейства (податок на прибуток, ПДФО, держдивіденди), а також у рахунок місцевих податків (земельний, нерухомість, транспортний, єдиний).

Рис. 1. Напрями використання від’ємного значення


Хто не має права на відшкодування ПДВ


  1. За п. 200.4¹ ПКУ: компанії, щодо яких або їхніх бенефіціарів застосовані спеціальні економічні санкції згідно із Законом України «Про санкції», не можуть отримувати бюджетне відшкодування протягом усього строку дії таких обмежень. Від’ємне значення може бути направлено на погашення податкового боргу чи до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Офіційний Державний реєстр санкцій, створений Апаратом РНБО України за адресою drs.nsdc.gov.ua.
  2. Крім того, п. 200.4² ПКУ визначає: не відшкодовується сума від’ємного значення, якщо вона пов’язана з операціями першого постачання житла або об’єктів житлової нерухомості. Такі суми враховуються виключно у складі податкового кредиту наступних періодів.
  3. Під час дії воєнного стану товари, придбані для використання в оподатковуваних ПДВ операціях, можуть бути знищені або втрачені внаслідок дії обставин непереборної сили. У такому разі вони не вважаються використаними в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ. Відповідно, обов'язок нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ не виникає. Таку норму передбачає п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ. При цьому суми ПДВ за такими товарами не можуть бути заявлені до бюджетного відшкодування, а переносяться до податкового кредиту наступних звітних періодів.


Як реалізується право на відшкодування ПДВ


Щоб отримати відшкодування, платник подає податкову декларацію з ПДВ та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7 ПКУ). Заява – це додаток 3 у складі ПДВ-декларації.


Декларування бюджетного відшкодування ПДВ


Платник ПДВ заповнює у декларації з ПДВ за відповідний місяць рядок 20.2 «підлягає бюджетному відшкодуванню».


Водночас вказується бажаний спосіб відшкодування ПДВ у відповідному рядку декларації:


  1. на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг (рядок 20.2.1);
  2. у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (рядок 20.2.2).


При отриманні бюджетного відшкодування разом із декларацією подаються:


  1. Додаток 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від'ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»;
  2. Додаток 3 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д3)».


У Додатку 2 потрібно заповнити таблицю 1, де розшифрувати не лише суму бюджетного відшкодування, а всю вказану у рядку 19 декларації з ПДВ суму від’ємного значення в розрізі постачальників та у хронологічному порядку (від найдавнішого до найближчого звітного періоду).


У Додатку 3 слід деталізувати дані, необхідні для відшкодування. Якщо платник ПДВ бажає отримати суму ПДВ на свій рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, у Додатку 3 він має заповнити заяву «а». Якщо платнику ПДВ необхідно сплатити грошові зобов'язання або погасити податковий борг з інших платежів, що сплачуються до держбюджету, він зазначає це в заяві «б»та деталізує реквізити платежів у таблиці 1.


В наступних ПДВ-деклараціях заявлена та отримана сума БВ не відображається.


Перевірки бюджетного відшкодування ПДВ: коли сума стає узгодженою


Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації (п. 200.10. ПКУ).


Контролюючий орган має право протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, провести документальну перевірку платника податку згідно з пп. 78.1.8 ПКУ (п. 200.11. ПКУ).


Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.


Разом камеральна та документальна перевірки не можуть тривати більше, ніж 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання ПДВ-декларації.

Приклад

Звітний період – липень 2026 р.


Декларація з ПДВ по 20.08.2026.


Строк камералки з 21.08.2026 – 20 кал. днів – по 09.09.2026.


Строк документалки з 21.08.2026 – 40 кал. днів – по 29.09.2026. Рішення приймається не пізніше 09.09.2026.

За пп. 69.41.3 підр.10 розд. ХХ ПКУ для «білого бізнесу» строки перевірок задекларованого БВ:


  1. камеральна – 5 робочих днів;
  2. документальна – 10 робочих днів.


Підпункт 78.1.8. ПКУ визначає наступну підставу для проведення документальної перевірки:

платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.


Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Верховний Суд неодноразово, зокрема, але не виключно, у постановах від 19.02.2021 у справі №821/1235/17, від 21.07.2021 у справі №420/2382/20 за наслідками аналізу вищенаведеної норми права висловлював правову позицію, що зміст наведеної норми свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки:


  1. перший – подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість (незалежно від суми);
  2. другий – подання декларації з від`ємним значенням податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Висновок: можливість призначення позапланової документальної перевірки не залежить від суми задекларованого БВ!

Таким чином, якщо платник задекларував БВ в ряд. 20.2 декларації, то отримати його можна після того, як воно стане узгодженим (підтвердженим контролюючим органом).


Узгодження суми БВ відбувається за результатами камеральної перевірки або після документальної позапланової перевірки.

Що перевіряють податківці?

Камеральна перевірка


Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі наявної в податківців інформації: даних, зазначених у податкових деклараціях, даних СЕА ПДВ, даних ЄРПН, даних митних декларацій тощо.


Під час камеральної перевірки контролюючий орган може, зокрема, перевірити:


  1. наявність додатків 2, 3 при декларуванні сум БВ;
  2. чи достатній реєстраційний ліміт (∑Накл) для БВ;
  3. чи зареєстровані постачальниками в ЄРПН податкові накладні або наявність митних декларацій при декларуванні податкового кредиту за імпортом товарів.


Документальна перевірка


Ніяких спеціальних підстав щодо документальної перевірки БВ Податковий кодекс не визначає. Якщо під час камеральної перевірки податкова виявляє можливі ризики неправомірного декларування БВ, вона призначає документальну перевірку.

Перевірка охоплює всі періоди, починаючи з першого, в якому виникло від’ємне значення ПДВ, до звітного періоду, за який задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ, включно.


В таких періодах перевіряють всі податкові зобов’язання і весь податковий кредит, а не лише ту частину податкового кредиту, яка показана в додатку 2 в бюджетне відшкодування.


Можуть перевірити документи щодо будь-якої операції постачання/прибання; документи, які підтверджують наявність матеріально-технічної бази та трудових ресурсів.


Як правило, податківці вимагають проведення інвентаризації для підтвердження наявності ТМЦ, придбання яких формувало ПК з ПДВ.


Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ


Про узгодження суми БВ вноситься відповідний запис у Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ. З цієї дати Держказначейство має перерахувати суму БВ на рахунок суб’єкта господарювання протягом 5 операційних днів з дня узгодження податківцями суми БВ. Повернення сум бюджетного відшкодування здійснюється в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку, тому затримки можливі.


Порядок ведення Реєстру затверджений постановою Кабміну від 25.01.2017 №26.


Формування та оприлюднення Реєстру на офіційному вебсайті Мінфіну має здійснюватися щодня на підставі баз даних ДПС та Казначейства з урахуванням хронологічного порядку надходження заяв про повернення сум бюджетного відшкодування.


Однак під час воєнного стану Реєстр функціонує в обмеженому (напівзакритому) режимі задля безпеки даних. Отримати інформацію можна лише про свій особистий стан відшкодування.


Відображення в декларації з ПДВ бюджетного відшкодування на прикладі

Приклад

В серпні 2026 року у платника ПДВ вперше виникло від’ємне значення.


Операції за місяць:


  1. 10.08 – придбали товар в постачальника ІПН-222222222222 на суму 480000 грн, в т.ч. ПДВ 80000 грн.


ПН №234 від 10.08.2026 зареєстровано в ЄРПН 03.09.2026 року.


Товар оприбутковано 10.08.2026, сплачено постачальнику з п/р 28.08.2026.


  1. 13.08 – імпорт товару, згідно МД митна вартість – 600000 грн, ПДВ – 120000 грн;
  2. 27.08 – продаж товару на суму 360000 грн, в т.ч. ПДВ 60000 грн.


ПН №124 від 27.08.2026 зареєстровано в ЄРПН 03.09.2026 року.


Сума реєстраційного ліміту на момент подання декларації – 150000 грн.


Прийнято рішення заявити БВ та отримати його на поточний банківський рахунок.


Відображення в декларації з ПДВ за серпень 2026 року бюджетного відшкодування (фрагмент)



У складі декларації подаються наступні додатки:

Додаток 1



Додаток 2

Таблиця 1 додатка Д2 до Декларації за серпень 2026 року



Додаток 3


Читайте більше:


ПДВ на матеріали, придбані у ФОП-неплатника: роз’яснення ДПС щодо бюджетного відшкодування

Бюджетне відшкодування ПДВ при передачі товарів для ЗСУ

Відшкодування ПДВ: як перевірятимуть

Бюджетне відшкодування ПДВ після 1095 днів: чи можливо

Компенсація чи відшкодування: як це впливає на ПДВ

ПДВ: ставки, строки сплати, адміністрування та відшкодування

Бюджетне відшкодування ПДВ: хто має право та як скористатись

Ірина Тимошенко​

Експерт

Ірина Тимошенко​

Експерт з питань бухгалтерського обліку та оподаткування

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
5

473

3

35

1

8

2

5258

2

32

1

14

5

387

3

831

1

20

4

213

2

135

1

113

4

272

3

36

4

4885

3

48

2

16

2

68

2

322

4

527

2

67