Реєстраційний ліміт для податкових накладних

1. Як розраховується реєстраційний ліміт для реєстрації ПН/РК
2. У чому різниця між реєстраційним лімітом та залишком коштів на е-рахунку
3. Як зареєструвати ПН, якщо реєстраційного ліміту не вистачає
4. Як впливає на ліміт реєстрації в ЄРПН заявлене бюджетне відшкодування

Як розраховується реєстраційний ліміт для реєстрації ПН/РК

Максимальна сума ПДВ, на яку платник має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН (∑Накл), розраховується за формулою (п. 200-1.3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п. 9 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 №569):

Формула складається із показників, що збільшують або зменшують реєстраційну суму (ліміт).

Збільшують ліміт три перші показники – ∑НаклОтр, ∑Митн, ∑ПопРах, а саме:

1. суми ПДВ, за якими виникло право на податковий кредит на підставі ПН або імпортних митних декларацій;
2. суми коштів, перераховані платником зі свого рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг на свій електронний рахунок в СЕА ПДВ (далі – е-рахунок).

На зменшення ліміту впливають три останніх показники – ∑НаклВид, ∑Відшкод та ∑Перевищ, а саме:

1. суми ПДВ із вихідних ПН (податкові зобов’язання платника), зареєстрованих в ЄРПН;
2. суми бюджетного відшкодування ПДВ;
3. суми перевищення податкових зобов’язань із декларацій (р. 9) над сумою в зареєстрованих ПН/РК (∑НаклВид).

Показник ∑Овердрафт, а також зареєстровані РК можуть як збільшити, так і зменшити реєстраційний ліміт.

Інформацію про зазначені показники та їх вплив на реєстраційний ліміт для зручності наведемо в Таблиці.

Таблиця

Вплив показників на реєстраційний ліміт (∑Накл)

Обрахунок реєстраційної суми здійснюється в СЕА ПДВ автоматично. Дізнатися про неї, а також про стан показників формули можна за кілька хвилин. Для отримання витягу щодо суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати ПН/РК (форма F/J1401206), потрібно створити та надіслати відповідний електронний запит (форма F/J1301206) через Електронний кабінет платника податків.

Крім основних показників формули, цей витяг містить дані, які вплинули на суму ліміту в перехідний період (п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ):

1. сума від’ємного значення ПДВ з декларацій за червень/ІІ квартал 2015 року, на яку збільшився ∑Накл один раз – у серпні 2015 року. Ця сума не змінюється і відображається у рядку 7 витягу;
2. сума помилково та/або надміру сплачених до бюджету грошових зобов’язань із ПДВ станом на 01.07.2015. Ця сума теж не змінюється і відображається у рядку 9 витягу.

У чому різниця між реєстраційним лімітом та залишком коштів на е-рахунку

Реєстраційний ліміт та е-рахунок хоч і взаємопов’язані між собою в СЕА ПДВ, але мають різне функціональне призначення.

Реєстраційний ліміт дає право реєструвати ПН/РК (п. 200-1.3 ПКУ), а отже, функціонує виключно як дозвіл на реєстрацію ПН/РК у СЕА ПДВ.

Як видно з формули, реєстраційний ліміт – це розрахункова (віртуальна) величина. На нього впливає чимало показників, з-поміж яких ∑ПопРах – поповнення е-рахунку з рахунку платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг. Тобто ліміт реєстрації залежить від е-рахунку, але не від його залишку. Позаяк залишок коштів на е-рахунку формується не лише за рахунок його поповнення коштами, а й списання цих коштів.

Е-рахунок у СЕА ПДВ – це реальний рахунок, який відкривається у Казначействі кожному платнику ПДВ автоматично. Він використовується в основному для поповнення обіговими коштами в сумах, необхідних для досягнення реєстраційного ліміту та для забезпечення сплати до бюджету задекларованих платником податкових зобов’язань з ПДВ (п. 200-1.4 ПКУ).

Поповнити е-рахунок можна тільки за рахунок таких джерел:

1. з рахунку платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг;
2. з казначейських рахунків платників, відкритих для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення;
3. з бюджету в сумі надміру сплаченого раніше ПДВ;
4. вилучені контролюючим органом кошти у платника ПДВ, а також кошти від продажу заставного майна, які спрямовано в рахунок погашення податкового боргу платника з ПДВ.

Фактичний залишок коштів на е-рахунку в системі СЕА ПДВ на будь-який момент часу розраховується за базовою формулою:

У цій формулі беруть участь тільки реальні кошти. Тож сам факт реєстрації ПН/РК не змінює залишку коштів на е-рахунку платника. Реєстрація впливає лише на зменшення показника ∑НаклВид формули, а отже, й на зменшення самого ліміту (∑Накл).

Своєю чергою, надходження коштів з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника збільшує залишок коштів на е-рахунку. Одночасно на суму поповнення збільшується показник ∑ПопРах, а разом з ним зростає і реєстраційний ліміт. Далі, коли ці кошти перераховуються з е-рахунку до бюджету для погашення узгоджених ПДВ-зобов’язань, сума реєстраційного ліміту залишається незмінною.

Отже, реєстраційний ліміт збільшується через показник ∑ПопРах виключно в момент зарахування коштів на е-рахунок, а під час перерахування ПДВ до бюджету ця сума ПДВ списується з е-рахунку без впливу на ліміт реєстрації.

Є випадки списання коштів з е-рахунку, які зменшують реєстраційний ліміт. Наприклад, у разі перерахування коштів за заявою платника (додаток 3 до декларації) з е-рахунку на його рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг зменшується показник ∑ПопРах, а разом з ним зменшується і реєстраційний ліміт (п. 200-1.6 ПКУ).

У таких випадках радимо зважати на ризик нестачі реєстраційного ліміту в подальшому, коли знадобиться реєструвати ПН/РК. Іноді краще залишити переплату на е-рахунку для сплати ПДВ-зобов’язань в наступному звітному періоді, аніж потім шукати спосіб, щоб збільшити ліміт (∑Накл).

Як зареєструвати ПН, якщо реєстраційного ліміту не вистачає

Платники постійно стикаються з проблемами реєстрації ПН і одна з них, коли не вистачає ліміту. Дехто запитує, чи можна подати на реєстрацію дві ПН: одну – на суму наявного ліміту на дату складання ПН, а другу – на різницю пізніше. Не робіть так н жодному разі. Це грубе порушення норм ПКУ.

З огляду на приписи пункту 201.10 ПКУ, платник має право зареєструвати ПН, в якій сума ПДВ не перевищує суми реєстраційного ліміту (∑Накл). Однак це не означає, що платник повинен підлаштовуватись під цю суму.

ПН складають під подію (отримання авансу або відвантаження товарів), датою події та на підставі первинних документів на цю операцію (п. 44.1, 187.1, 201.1, 201.7 ПКУ). Дата складання, кількість, обсяг – це обов’язкові реквізити ПН. Помилки в них заважають ідентифікувати здійснену операцію. Навіть якщо своєчасно зареєструєте ПН в ЄРПН, вони вважатимуться складеними з порушенням. Як наслідок, покупець втрачає право на податковий кредит, поскаржиться контролюючому органу, ті проведуть перевірку постачальника, оштрафують і зобов’яжуть виправити помилки (п. 201.10, п. 120-1.3 ПКУ).

Щоб цього сталося, подбайте про необхідну суму ліміту на момент реєстрації ПН.

Спосіб 1. Поповніть свій е-рахунок шляхом перерахування коштів із свого рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг. Збільшиться показник ∑ПопРах, а отже і ∑Накл.

До таких дій скеровує пункт 201.10 ПКУ:

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов’язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Спосіб 2. Скористайтесь показником ∑НаклОтр. Зачекайте, поки ваш постачальник зареєструє ПН. За рахунок зареєстрованої вхідної ПН збільшиться показник ∑НаклОтр і водночас ∑Накл.

Для імпортера товарів стане у пригоді показник ∑Митн. Він теж збільшує реєстраційний ліміт.

Спосіб 3. Скористайтесь показником ∑Перевищ.

Коли бракує реєстраційного ліміту, ПН/РК можна зареєструвати за рахунок показника ∑Перевищ за таких умов (п. 200-1.9 ПКУ):

1. дата складання ПН/РК відповідає місяцю, в якому виник ∑Перевищ;
2. відомості із незареєстрованої ПН/РК відобразили в таблиці 1.1 додатка Д1 до декларації з ПДВ за відповідний місяць;
3. сума ПДВ із незареєстрованої ПН/РК не перевищує «другого ліміту», який розраховують за формулою:

де

1. ∑Накл2 – другий реєстраційний ліміт, в межах якого можна зареєструвати ПН/РК з датою складання у ті місяці, коли виник показник ∑Перевищ;
2. ∑_ПДВ – задекларований до сплати ПДВ у рядку 18 декларацій та уточнюючих розрахунків за періоди з 01.07.2015.

Як впливає на ліміт реєстрації в ЄРПН заявлене бюджетне відшкодування

Якщо в декларації виникло від’ємне значення ПДВ (заповнили рядок 19), маєте право повернути його на свій рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг лише в сумі, що не перевищує реєстраційного ліміту (спецполе рядка 19.1) на момент отримання контролюючим органом декларації (пп. «б» п. 200.4 ПКУ). Якщо від’ємний ПДВ більший за ліміт, заявити до бюджетного відшкодування можна в межах ліміту (р. 20.2.1 = р. 19 – р. 19.1), решту перенесіть на наступний місяць (р. 21 поточної декларації = р. 16.1 декларації наступного місяця).

Задекларована у рядку 20.2.1 сума бюджетного відшкодування збільшить показник ∑Відшкод у формулі розрахунку реєстраційного ліміту (∑Накл). Як наслідок, автоматично зменшиться сума ліміту реєстрації. Причому відбудеться це не тоді, коли отримаєте бюджетне відшкодування, а одразу після подання ПДВ-звітності. Тож пильнуйте, аби вистачило ліміту для реєстрації ПН у цей час.

Бюджетне відшкодування отримаєте тільки після узгодження заявленої суми контролюючим органом за результатами камеральної перевірки – камеральної або документальної (п. 200.10, 200.11 ПКУ).

Трапляється, що за результатами податкової перевірки платник отримує податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) за формою «В3» про відмову у бюджетному відшкодуванні ПДВ. Якщо платник не оскаржує рішення податкової, через 10 робочих днів після отримання ППР ця сума стає узгодженою (п. 57.3 ПКУ). У такому разі в СЕА ПДВ виникає необхідність коригування показника ∑Відшкод. Датою узгодження ППР показник ∑Відшкод зменшиться. Одночасно на цю суму збільшиться ліміт реєстрації (∑Накл).

Читайте більше:

ППР «В1», «В3» та «В4»: як вони впливають на реєстраційний ліміт у СЕА ПДВ

Ліміт для реєстрації експортних податкових накладних: чому його не можна побачити в Е-кабінеті

Податкова накладна за червень зареєстрована із запізненням: включати в декларацію з ПДВ червня чи липня

Одиниці виміру послуг у податковій накладній

Податкова накладна 2026: правила заповнення

Податкова накладна та дата відвантаження: що потрібно знати платникам ПДВ