
Експерт
Олена СтепановаГоловний бухгалтер групи компаній, засновниця власної практики з бухгалтерського аутсорсингу, незалежний консультант та викладач практичних курсів з бухгалтерського обліку
Із 26 липня 2026 року почнуть діяти оновлені вимоги до товарно-транспортної накладної (наказ №1727). З’являється новий обов’язковий реквізит, тож бізнесу варто перевірити свої бланки та внутрішні процедури вже зараз. Також експерт пояснив: які реквізити ТТН залишаються обов’язковими; як правильно зазначати сторони перевезення; у яких випадках заповнюється новий реквізит; чи робить помилка в ТТН документ недійсним. Тримайте зразки заповнення ТТН з урахуванням останніх змін, щоб ви могли безпечно оформлювати перевезення та уникнути ризиків під час перевірок

З 3 січня 2025 року юридичні особи, ФОПи та водії почали використовувати нову обов’язкову форму товарно-транспортної накладної (далі – ТТН), після досить довгого існування «довільної форми з обов’язковими реквізитами».
За цей час учасники ринку адаптувались до оновленого порядку заповнення основних реквізитів, серед яких чимало змінили формат або змістове наповнення у порівнянні з попередньою версією. Однак на цьому зміни не завершились.
У 2026 році до ТТН було запроваджено новий реквізит, що вимагає особливої уваги як перевізників, так і вантажовідправників.
У цій статті проаналізуємо, як правильно заповнювати ТТН – в тому числі і з урахуванням останніх нововведень. Новий реквізит стане обов'язковим тільки з 26 липня, але заповнювати його можна вже зараз.
Основним нормативним документом, який визначає загальні засади перевезення вантажів автомобільним транспортом, є Закон України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі – Закон №2344). Саме цей Закон встановлює визначення сторін договору перевезення, їхні обов’язки, а також відповідальність за порушення зобов’язань, у тому числі за ненадання або надання недостовірної інформації.
Ключовим у контексті заповнення ТТН є положення ст. 48 Закону №2344. Воно визначає перелік обов’язкових реквізитів, які має містити ТТН. Деталізацію цих вимог містять Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу від 14.10.1997 №363 (далі – Правила №363).
Відповідно до п. 11.1 Правил №363, ТТН оформлюється обов’язково у формі, наведеній у додатку 7. Інші форми не допускаються.
Це означає, що підприємство не має права адаптувати ТТН під власні потреби, змінюючи її структуру чи включаючи окремі графи. Усі реквізити, які зазначені у формі, мають бути відтворені в друкованій формі – навіть якщо певні з них у конкретному випадку не заповнюються. Допускається тільки:
Разом з тим, у межах чинного нормативного поля (пп. 11.1 Правил №363) допускається введення додаткових реквізитів за домовленістю між сторонами перевезення. Їхнє включення не обмежується ані кількістю, ані змістом – головне, щоби такі реквізити не спотворювали зміст основної форми.
Окрему увагу слід звернути на так звані обов’язкові реквізити ТТН, закріплені саме на рівні закону – тобто у ст. 48 Закону №2344.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону №2344, при оформленні ТТН вантажовідправник зазначає такі обов’язкові реквізити:
Заповнення наведених реквізитів є обов’язковим незалежно від специфіки перевезення. Їх відсутність у формі ТТН або невірне заповнення може розцінюватися як порушення вимог законодавства щодо автомобільних перевезень. Згідно з чинним підходом органів контролю, така ТТН вважається недійсною, що прирівнюється до її відсутності.
Відсутність ТТН тягне за собою адміністративно-господарську санкцію у розмірі 17 000 грн на перевізника (ст. 60 Закону №2344).
Розглянемо послідовно всі реквізити ТТН та деякі особливості їх заповнення.
Першим обов’язковим реквізитом ТНН, згідно зі ст. 48 Закону №2344, є дата і місце складання документа.
Практика свідчить, що питання інколи виникають саме при заповненні поля «місце складання».
Реквізит «місце складання» має відображати фактичне місце завантаження вантажу, а не юридичну адресу вантажовідправника.
Насамперед місце складання ТТН має відповідати місцю фактичного завантаження вантажу на транспортний засіб. Якщо автомобіль завантажується не на території адміністративної адреси підприємства, а, наприклад, безпосередньо в полі, на складі у виробничій зоні чи у тимчасовому місці зберігання, вказується назва найближчого населеного пункту, в межах якого або поряд з яким здійснюється завантаження.
Це правило узагальнене в офіційній інформаційній довідці Мінрозвитку громад та Дертрансбезпеки, в якій зазначено, що поле «місце складання» заповнюється виключно із зазначенням найменування населеного пункту відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, оформленого згідно з ДСТУ 4163:2020.
Наприклад, правильним варіантом заповнення буде:
або
У розділі ТТН, присвяченому відомостям про транспортний засіб, обов’язковими є такі дані:
Заповнення реквізиту «вид перевезень» в Законі №2344 та Правилах №363 прямо не визначене. Рекомендації щодо його оформлення містилися у листі Міністерства інфраструктури України від 11.03.2014 № 2455/25/10-14.
Цитата з листа:
Стосовно питання заповнення реквізиту «вид перевезень». Реквізит «вид перевезень» у товарно-транспортній накладній передбачає зазначення виду роботи перевізника – за відрядним тарифом, за погодинним тарифом, за кілометровим тарифом, централізовані перевезення тощо.
Ключовим є словосполучення «тощо», яке відкриває можливість для застосування й інших варіантів формулювання, залежно від характеру перевезення. Таким чином, у випадках, коли вантаж перевозиться без залучення комерційного перевізника, цей реквізит може бути заповнений, наприклад, як:
Наступний реквізит – новий, його включення в форму стане обов’язковим з 26 липня 2026 року, як закріплено в наказі Мінрозвитку від 12.12.2025 №1727.
Це реквізит «Місце зберігання транспортного засобу», який пов’язаний із змінами та оновленням вимог до режиму роботи та відпочинку водіїв комерційного транспорту.
У новій формі ТТН біля реквізиту «місце зберігання транспортного засобу» стоїть зірочка (*), а в нижній частині бланку наведено пояснення цієї зірочки. У ньому чітко сказано, що цей реквізит заповнюється у випадках, передбачених Положенням про особливості режиму праці та відпочинку водіїв (далі – Положення).
Які це випадки?
Безумовно, слід дочекатися роз’яснення, але можна з упевненістю сказати, що це всі випадки, коли ТТН прямо згадується в тексті Положення.
Пункт 5 Положення визначає виключення, на які не поширюються його вимоги. Серед них – різні види перевезень, які мають обмежену відстань (до 100 км по прямій) від місцезнаходження суб’єкта господарювання або місця зберігання транспортного засобу, що має бути зазначене у товарно-транспортній накладній. До таких випадків належать:
У всіх згаданих випадках обов’язковою умовою є фіксація місця зберігання транспортного засобу (на підприємстві, у філії тощо), та його відображення в ТТН як елемент, що обґрунтовує право на виняток із застосування Положення.
Чи потрібно вказувати місце зберігання транспортного засобу в інших випадках, коли Положення застосовується?
Прямої згадки про це немає, і слід дочекатися роз’яснень від Міністерства розвитку громад та територій України. Однак звертаємо увагу, що наприкінці пункту 5 є останній абзац, який не стосується конкретних випадків і звучить узагальнено:
Місцезнаходження (адреса) суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або філії, де зберігається такий автомобільний транспортний засіб, зазначається у товарно-транспортній накладній
Крім того, місце, де зберігається транспортний засіб, згадано у розділі ІІІ Положення, де йдеться про подовження щоденного та щотижневого часу керування водія. Зокрема, вказано, що такий час може бути подовжено у разі необхідності доїзду до місця, де зберігається такий транспортний засіб.
Як в такому разі доводити правомірність подовження робочого часу та застосування винятку?
Ми вважаємо, що у разі, якщо не надійде відповідних роз’яснень від Мінрозвитку, зазначати місце, де зберігається транспортний засіб, мають усі перевізники, які підпадають під дію Положення – оскільки це буде запорукою того, що у разі перевищення робочого часу водіїв буде доказ того, що це не є порушенням і відповідає нормативному акту.
Дані трьох учасників – автоперевізника, вантажовідправника та вантажоодержувача – зазначаються в однаковому форматі:
Зверніть увагу! Якщо учасником перевезення є ФОП, слід вказувати власне ім’я та по батькові повністю, а не ініціали. Якщо це юридична особа – слід вказувати повну назву, включно з повною назвою організаційно-правової форми
Що стосується унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – УНЗР), то він може бути зазначений лише за наявності. Такий номер присвоюється громадянам, які оформили ID-картку або біометричний закордонний паспорт.
Оскільки оформлення зазначених документів не є обов’язковим для фізичної особи, то відсутність УНЗР не вважається помилкою при заповненні цього реквізиту. Відсутність УНЗР не є підставою вважати реквізит заповненим з порушенням, оскільки його внесення вказано як можливе лише «за наявності».
Автомобільний перевізник у ТТН
У реквізиті «автомобільний перевізник» ТТН слід зазначати саме фактичного перевізника – особу, яка здійснює перевезення власним або орендованим транспортом.
На практиці часто виникає питання:
Кого вказувати у цьому реквізиті, якщо договір перевезення укладено з експедитором, логістичною компанією чи іншою посередницькою структурою?
Відповідь однозначна: необхідно керуватися визначенням терміна «автомобільний перевізник», наданим у ст. 1 Закону №2344 та п. 1.3 Правил №363.
Відповідно до законодавства:
автомобільний перевізник – це суб’єкт господарювання, який має право здійснювати перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом на законних підставах, тобто або на праві власності, або на інших законних підставах користування транспортними засобами (наприклад, оренда, лізинг тощо).
Отже, у реквізиті «автомобільний перевізник» вказується не посередник, а юридична чи фізична особа, яка здійснює транспортування вантажу:
Будь-яке інше трактування цього реквізиту призведе до юридичної невідповідності між ТТН та фактичним виконанням перевезення. Тому важливо, щоб підписанти ТТН належним чином перевіряли документи на транспорт і трудові/цивільно-правові відносини з водієм.
Вантажовідправник у ТТН
Вантажовідправник – особа, що вносить дані до ТТН, і висновок, хто є вантажовідправником – інколи викликає запитання, оскільки не кожне перевезення повністю збігається з умовами торгової операції. Вантажовідправник не завжди є постачальником, або стороною договору купівлі-продажу, або замовником перевезення.
Згідно зі ст. 1 Закону №2344, вантажовідправник – це фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до ТТН або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.
Це означає, що вантажовідправником слід вважати ту особу, яка безпосередньо зі свого складу (місця зберігання) передає вантаж у транспортний засіб. Це може бути відокремлений підрозділ підприємства, склад логістичного оператора, виробничий майданчик тощо. Жоден інший суб’єкт – ні замовник, ні торговий посередник, ні продавець товару – не може вважатися вантажовідправником, якщо він фактично не передає товар водієві.
Це має важливе значення, оскільки саме вантажовідправник відповідає за достовірність і повноту відомостей, зазначених у товарно-транспортній накладній. Лише він має фактичний доступ до інформації про кількість, найменування, упаковку, масу, стан і інші характеристики вантажу. Відповідно, саме ця особа оформляє та підписує ТТН у частині відпуску вантажу.
Вантажоодержувач у ТТН
Аналогічні питання інколи виникають щодо реквізиту «вантажоодержувач».
Відповідно до ст. 1 Закону №2344:
вантажоодержувач – це фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка здійснює прийом вантажу та розвантаження транспортного засобу у порядку, встановленому законодавством.
З цього витікає чітке визначення: вантажоодержувачем є саме особа, яка фактично приймає вантаж з транспортного засобу, організовує чи здійснює його розвантаження, а також розписується у відповідному розділі ТТН про прийняття вантажу. Це не обов’язково покупець товару, не обов’язково кінцевий споживач чи сторона договору поставки.
Отже, вантажоодержувачем в ТТН зазначається юридично та фактично відповідальна особа, на чий об’єкт (склад, цех, торгову точку тощо) прибуває транспортний засіб, та яка здійснює фізичне приймання товару. Саме її представник ставить підпис у ТТН про прийняття вантажу, з фіксацією кількісних та якісних показників вантажу в межах його повноважень.
У договорах транзитного постачання виникають складнощі з ідентифікацією учасників перевезення в ТТН, однак їх можна чітко розмежувати на основі визначень, наведених у законодавстві.
У таких ситуаціях ідеться про модель, коли посередник (транзитна особа) купує товар у постачальника, але не приймає його на свій склад, а одразу, за умовами договору, організовує доставку товару своєму покупцю. Це характерна ситуація, що часто виникає у тристоронніх чи ланцюгових правовідносинах між суб’єктами господарювання.
З огляду на вищезгадані визначення зі ст. 1 Закону №2344:
Тобто визначення в ТТН базується не на правовій конструкції договорів, а на фактичному переміщенні товару в просторі: хто фізично передає і хто приймає вантаж.
Посередник у ТТН
А де ж місце транзитної особи – посередника, який купив товар у постачальника та організує поставку своєму покупцеві, оминаючи свій власний склад, тобто замовника перевезення?
Така особа не входить до числа обов’язкових реквізитів ТТН, однак законодавство не забороняє зазначати додаткові реквізити. Відповідно до п. 11.1 Правил №363, у ТТН можуть вноситися інші відомості за згодою сторін.
У таких випадках можна ввести додатковий реквізит «Замовник перевезення», який існував у старій формі ТТН, або, за необхідності, реквізит «Експедитор» – якщо організація перевезення здійснювалася експедиторською компанією.
Такі реквізити вносяться у верхній частині ТТН, у довільній формі, у вільному місці поряд із іншими ідентифікаційними даними (перевізник, відправник, одержувач).
Звертаємо увагу, що електронні форми ТТН, які розробляються операторами документообігу, такими як «M.E.Doc ТТН» тощо, уже передбачають можливість додавання таких реквізитів у структурованому вигляді, тобто через спеціальні поля. У паперовій формі це реалізується простим внесенням вільного тексту або службового блоку.
У другому прикладі заповнення ми сконцентрували різні нестандартні, але допустимі варіанти заповнення, і продемонстрували, як можна додати додатковий реквізит «Замовник».
Габаритно-вагові параметри транспортного засобу зазначаються з метою контролю їх дотримання і є обов'язковими реквізитами.
Довжина, ширина, висота транспортного засобу, що є комбінованим – наприклад тягач із причепом – зазначається в цілому, за максимальними розмірами кожного з габаритів.
Параметр «загальна вага / маса з вантажем та маса брутто, т» зазначається у вигляді однієї величини, що дорівнює сумі маси ТЗ (з техпаспорту) та маси брутто вантажу (разом із з тарою у разі наявності), або як маса вже завантаженого та готового до виїзду ТЗ у за результатами зважування.
Наступні реквізити – кількість місць, вага брутто вантажу, його вартість – попри їх значення для бухгалтерського та податкового обліку, не є обов’язковими з точки зору транспортного законодавства. Вони можуть бути не заповненими в окремих випадках. І це не робить ТТН нечинною. Наприклад, кількість місць не заповнюються при перевезенні товару насипом; вартість товару може бути не вказана, за умови, що наявні товаросупровідні документи, які дають повне уявлення про вантаж.
Недоцільно доводити до абсурду і заповнення реквізиту «маса брутто вантажу» – писати «нуль цілих двадцять дві тисячних тони», коли мова про 22 кілограми. Якщо вантаж важить набагато менше тони, попри те, що біля реквізиту стоїть одиниця виміру т, у разі невеликої маси допустимо вказувати, наприклад, «Двадцять два кілограми», «Двісті грамів» тощо.
Те саме можна сказати і про таблицю «Відомості про вантаж».
Серед її граф в ТТН присутні колонки, які заповнюються тільки в окремих випадках – це колонки 3,4 та колонка без номера «температурний режим»:
Однак, у загальних випадках, допускається узагальнення відомостей про вантаж, із посиланням на товаросупровідні документи.
У другому варіанті заповнення ми наводимо такий приклад: загальна назва вантажу – «Овочі», без конкретизації номенклатури, і наведено товаросупровідні документи. Таке зазначення є цілком допустимим, у разі наявності необхідних відомостей в документах, але таке скорочення допустимо тільки для тих вантажів, для яких не має бути заповнені колонки 3, 4 та температурний режим.
Графи для підписів представників вантажовідправника та вантажоодержувача містять не тільки ПІБ особи повністю, але і посаду.
Це обов'язковий реквізит первинного документа, відповідно до ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Ще одна таблиця, яка розташована нижче – «вантажно-розвантажувальні операції», також інколи викликає сумніви щодо обов’язковості її заповнення. Одразу зазначимо, що до обов’язкових реквізитів вона не входить.
Це означає, що у разі відсутності заповнення такої таблиці ТТН не втрачає чинності з точки зору транспортного законодавства.
Однак, якщо звернутися до Інформаційної довідки, яку оприлюднили разом Міністерство розвитку громад та територій України та Державна служба України з питань безпеки на транспорті, ми знаходимо відповідь на це питання:
Чи обов'язково заповнення розділу «вантажно-розвантажувальні операції» на другій сторінці ТТН?
Відповідь:
Місце та час навантаження та розвантаження відповідно до статті 50 Закону України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт» є істотними умовами Договору про перевезення.
Отже, як можна зрозуміти таку відповідь?
Звернемося до визначення ТТН, яке наведено в Законі №2344 та Правилах №363:
ТТН – єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов’язкові реквізити.
Отже, можна зробити висновок, що відсутність заповнення таблиці вантажно-розвантажувальних операцій позбавляє
учасників належним чином підтвердити:
Також незаповнення цього розділу унеможливлює однозначне встановлення моменту переходу відповідальності за
вантаж, зокрема – в аспекті визначення винної сторони у випадку його пошкодження або втрати.
У судовій практиці така невизначеність може бути розцінена як порушення обов’язку належного документального оформлення перевезення, що, своєю чергою, послаблює позиції сторони у разі спору.
Крім того, для вантажовідправника це створює ризик неможливості підтвердити фактичне надання послуги перевезення або її обсягів з метою формування витрат у бухгалтерському та податковому обліку. Зокрема, при перевірках податковими органами можуть виникати запитання до реальності господарської операції, якщо один з істотних елементів маршруту – навантаження або розвантаження – не задокументований.
З боку вантажоодержувача або перевізника відсутність записів про час і місце розвантаження унеможливлює фіксацію порушення строків доставки або умов вивантаження, що може бути важливим при пред’явленні вимог щодо якості виконання транспортної послуги чи застосуванні штрафних санкцій.
Таким чином, хоча таблиця вантажно-розвантажувальних операцій не є обов’язковим реквізитом ТТН відповідно до Закону №2344, її наявність забезпечує належну доказову базу у господарських, податкових та потенційно судових спорах. Відтак, заповнення цього розділу є доцільним і рекомендованим з точки зору ділової обачності та юридичної безпеки.
Наводимо приклади заповнення ТТН з огляду на зміни, що відбулися.
Перший приклад містить стандартне заповнення всіх реквізитів.
Другий приклад демонструє можливі варіації, які допустимими та законними: зокрема, зазначення ваги в кілограмах якщо вага менше тони, узагальнені відомості про вантаж, із посиланням на товаросупровідні документи, відсутність хронометражу завантаження та розвантаження.
Завантажуйте шаблон ТТН у форматі Excel «Товарно-транспортна накладна (форма №1-ТН) з 26.07.2026»
Читайте більше:
Форму ТТН змінено: що нового та коли застосовувати оновлений бланк
З 2027 року – обов’язково: Уряд готує повний перехід на е-ТТН
Чи обов'язково вказувати ціну товару в ТТН
е-ТТН для бізнесу: хто вже може працювати без паперових накладних
Офіційно! Е-ТТН має таку ж юридичну силу як і паперова ТТН: Мінрозвитку
Працівник у робочий час отримав осколкове поранення середньої тяжкості після атаки дроном. Було надано медичну допомогу працівниками швидкої допомоги. Але через добу стан працівника погіршився, у лікарні були виявлені ускладнення, які потребують хірургічного втручання. Оформили лікарняний. Чи буде травма вважатись виробничою? Які повинні бути дії роботодавця?

Розрахунок (аркуш) коригування до митної декларації включати до податкового кредиту у декларації з ПДВ за датою виписки чи за датою реєстрації, якщо дата виписки – 24.02.2026, а дата реєстрації – 21.07.2026?

Верховний Суд звернув увагу, що для звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП недостатньо самої нестачі чи суб’єктивної втрати довір’я роботодавця – потрібно встановити конкретні винні дії працівника та їхній зв’язок із довіреними цінностями. Водночас у справі № 126/1682/24 від 19 серпня 2026 року ВС не визнав звільнення законним чи незаконним остаточно: постанову апеляційного суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд

З моменту взяття на облік ФОП вважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, якщо не подав заяву про обрання спрощеної. Для 1-ї та 2-ї груп єдиного податку діє правило з 1-го числа наступного місяця, тоді як платником єдиного податку 3-ї або 4-ї групи ФОП стає з дня державної реєстрації

ДПС пояснила, що якщо протягом місяця постачання товарів або послуг покупцю не здійснювалося, підстав для складання зведеної податкової накладної за п. 201.4 ПКУ немає. Якщо ж у такому місяці продавець отримав аванс за майбутні постачання, ПН на суму отриманих коштів складається у загальному порядку на дату отримання авансу

Тимчасова консервація основних засобів не позбавляє підприємство права на застосування прискореної амортизації, передбаченої п. 43¹ підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Водночас на період невикористання законсервованих ОЗ у господарській діяльності нарахування прискореної податкової амортизації призупиняється

ДПС пояснила, що дохід від операції з корпоративними правами виникає з моменту переходу права власності на них – незалежно від фактичного отримання продавцем коштів. Тому операцію відображають у додатку Ф1 до річної декларації за той рік, у якому відбувся перехід права власності, а фінансовий результат визначають окремо за кожним інвестиційним активом

Федерація роботодавців України підтримує проєкт постанови, яким пропонується на період воєнного стану та шість місяців після його припинення чи скасування застосовувати до посадових окладів окремих фахівців Держпродспоживслужби додатковий коригуючий коефіцієнт у розмірі до 1,5. У ФРУ зазначають, що в службі наразі не заповнено близько 6000 вакансій, а фінансування підвищених виплат пропонується забезпечити, зокрема, за рахунок коштів спецфонду держбюджету від платних адмінпослуг

ДПС пояснила, що договір купівлі-продажу корпоративних прав підтверджує факт їх придбання та договірну вартість, але сам по собі не підтверджує фактично понесені витрати. Для врахування 1 млн грн у вартості інвестиційного активу потрібні документи, що засвідчують проведення розрахунку

Як заповнювати Додаток Д1 до нового Податкового розрахунку у 2026 році? Розглядаємо 8 практичних ситуацій: відпустка за свій рахунок, сумісництво та суміщення, звільнення і повторне прийняття, інвалідність, мобілізація, компенсація за відпустку, премія колишньому працівнику та лікарняні

Податківці пояснили, що підприємство може одночасно мати статуси резидента Дія Сіті та Дефенс Сіті, але не може застосовувати передбачене для Дефенс Сіті звільнення від податку на прибуток. Водночас, за позицією ДПС, воно зберігає можливість застосовувати особливий режим оподаткування як резидент Дія Сіті та виплачувати дивіденди засновникам-фізособам за відповідними правилами

ВС наголосив, що право учасника ТОВ на інформацію про діяльність товариства охоплює не лише документи, прямо перелічені в законі, а й інші документи, що містять інформацію про діяльність товариства. Наявність у документах персональних даних сама по собі не є підставою для відмови, хоча товариство може знеособити надлишкові дані

ДПС пояснила, за якою ознакою доходу відображати компенсацію за невикористану основну або додаткову відпустку, якщо її нараховано звільненому працівнику в наступних місяцях після дати звільнення. Такі суми у додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО або ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП/НПД показують за ознакою доходу «127»

Податківці підтвердили, що таблиця 2 додатка БД заповнюється і при поданні уточнюючої декларації за минулі звітні періоди до 2025 року, в яких здійснювалися безоплатні передачі неприбутковим організаціям. У ній зазначають дані про отримувачів допомоги та її вартість, а суму перевищення ліміту 4% відображають у рядку 2.3 і переносять до рядка 3.1.9 додатка РІ

ФОП на загальній системі визнає дохід від післяплати за датою зарахування коштів на поточний рахунок. Тому якщо товар відправлено та чек сформовано 31 грудня, а гроші надійшли 2 січня, дохід відображається вже в наступному році

В Україні протягом 2026 року планують розробити закон про штучний інтелект з урахуванням європейського AI Act та українських безпекових і економічних умов. Законопроєкт має врегулювати життєвий цикл ШІ-систем, визначити заборонені та високоризикові практики, відповідальність провайдерів і користувачів, а також правила застосування ШІ у воєнній сфері

В умовах постійних атак на енергетичну інфраструктуру учасники семінару обговорили ризики для працівників, безпеку ремонтних та відновлювальних робіт і практичні рішення для роботи у воєнний час. Серед пріоритетів – актуалізація протоколів безпеки, сучасні засоби індивідуального захисту, використання цифрових технологій та штучного інтелекту

Роботодавець зобов’язаний забезпечувати безпечні умови праці та не може вимагати виконання роботи, яка становить явну небезпеку для життя чи здоров’я працівника. Водночас порядок дій під час повітряної тривоги має бути визначений заздалегідь, а можливість підприємства продовжувати роботу не скасовує права працівників на безпеку

При зміні найменування посади у трудових книжках та облікових документах працівників у зв'язку з уточненням назв за Класифікатором професій без зміни істотних умов праці, потрібно подавати Додаток 4 до ТЦК?
