Заряджайте знання – оформлюйте передплату і отримуйте павербанк🎁

Засмічення землі та забруднення ґрунту: ВС визначив, які докази підтверджують шкоду

ВС дійшов висновку, що для підтвердження шкоди, заподіяної забрудненням і засміченням земель, суд має оцінювати докази в сукупності, а не формально відкидати розрахунок через відсутність окремих документів. Акт перевірки, припис, протоколи вимірювань ґрунту, розрахунок за затвердженою методикою та визнання відповідачем факту порушення стали достатніми доказами для стягнення шкоди

2

8

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Обставини справи


Державна екологічна інспекція (позивач) звернулася з позовом до Підприємства (відповідач) про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності.


Під час позапланової перевірки було виявлено засмічення земельних ділянок відходами життєдіяльності тварин та перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у ґрунті. Розмір шкоди визначено відповідно до затвердженої методики.


Рішення судів першої та апеляційної інстанцій


Суд першої інстанції позов задовольнив.


Однак, апеляційний господарський суд скасував це рішення та відмовив у позові, зокрема через відсутність у матеріалах справи витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, показник якої було враховано при розрахунку шкоди.


Що вирішив Верховний Суд


Верховний Суд (далі – ВС) у постанові від 02.09.2026 у справі № 922/3834/25 зазначив, що позивач у справах про відшкодування шкоди має довести:


  1. протиправність поведінки заподіювача;
  2. наявність шкоди та її розмір;
  3. причинний зв’язок між протиправною поведінкою і шкодою.


Водночас, визначаючи розмір збитків, суд не може обмежуватися формальною оцінкою окремого доказу, а повинен дослідити всі подані докази та оцінити їх у сукупності.


ВС вказав, що розрахунок шкоди було здійснено відповідно до затвердженої методики, а відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції його не спростував:


  1. не доводив неправильності застосованих показників;
  2. не клопотав про витребування відповідних витягів;
  3. не порушував питання про призначення експертизи.


Крім того, відповідач фактично визнав факт порушення природоохоронного законодавства, звернувшись із проханням продовжити строк виконання вимог припису.

За таких обставин, ВС дійшов висновку, що акт перевірки, припис, протоколи вимірювань показників складу та властивостей ґрунту, розрахунок шкоди відповідно до затвердженої методики і визнання відповідачем факту порушення у своїй сукупності є достатніми доказами для встановлення складу цивільного правопорушення та покладення на відповідача обов’язку відшкодувати заподіяну державі шкоду.

ВС скасував постанову апеляційного господарського суду як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права щодо оцінки доказів, і залишив у силі рішення суду першої інстанції.


Джерело: ВС


Читайте більше:


КГС ВС оприлюднив огляд судової практики за серпень 2026 року

Оскарження ППР зупиняє стягнення податкового боргу: що важливо знати платнику

5 причин залишення позову або апеляційної скарги без руху: що потрібно врахувати

Верховний Суд скасував рішення у справі щодо перевірки магазину без ідентифікації ФОП

Коли помилка в даті акта ФОП не є кримінальним підробленням – рішення Верховного Суду


Катерина Чучаліна

Експерт

Катерина Чучаліна

Податковий експерт, адвокат, консультант у спорах з держорганами

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
2

8

3

8

3

12

2

5

2

8

2

11

2

8

2

12

2

14

Податковий розрахунок: скільки зберігати, чи друкувати та як оформити архів

Експерт детально розібрав, як зміни до правил діловодства, запроваджені наказом Мін’юсту №667/5, вплинули на порядок зберігання персоніфікованих відомостей про заробітну плату працівників. У статті пояснено, які саме документи необхідно включати до відповідної справи, скільки їх зберігати та чому для об’єднаної звітності застосовується строк у 75 років. Окрему увагу приділено формату зберігання: чи достатньо електронних документів, коли обов’язково створювати паперові копії та як правильно організувати комбінований архів. Ви знайдете практичні рекомендації щодо формування паперових справ, структури електронного архіву, зберігання квитанцій ДПС і підготовки документів до перевірок або передачі в архів

відео прев’ю для Податковий розрахунок: скільки зберігати, чи друкувати та як оформити архів
10

2913

4

19

2

12

2

22

2

12

2

17

2

44

2

12

2

13

2

15

2

51