Чи може роботодавець відмовити у наданні відпустки?
В Держпраці відповідають наступне:
Роботодавець може відмовити у наданні працівнику відпустки, але у випадках, коли така відпустка надається за угодою сторін.
Так, ст. 12 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Всім іншим працівникам, як у мирний час так, і під час дії воєнного стану, може бути відмовлено:
у наданні тільки тих відпусток, надання яких здійснюється за угодою між працівником і роботодавцем.
Так, наприклад, протягом періоду дії воєнного стану, роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою ст. 26 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки».
Відповідно, оскільки така відпустка без збереження заробітної плати надається за угодою між працівником і роботодавцем, роботодавець може відмовити працівнику у наданні такої відпустки (угода не відбулася)
Відповідно до ст. 79 Кодексу законів про працю України, черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників.
При складанні графіків ураховуються:
- інтереси виробництва;
- особисті інтереси працівників;
- можливості їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме:
не менше 14 календарних днів.
Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року:
не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
У разі перенесення щорічної відпустки, новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом (ст. 80 Кодексу законів про працю України).
Таким чином, роботодавець може відмовити працівнику у наданні щорічної відпустки поза строками, визначеними графіком відпусток
Роботодавець не може відмовити працівникам, які не залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, у наданні відпусток, надання яких здійснюється в обов’язковому порядку (щорічні відпустки у встановлені графіком строки, навчальні, творчі, для участі у змаганнях, працівникам, які мають дітей тощо).
Джерело: Держпраці
Матеріал на тему:
Чи зараховується період простою до стажу для надання щорічної додаткової відпустки
Чи входить період хвороби до стажу для додаткових відпусток
Шаблони та зразки документів:
Наказ про внесення змін до графіка відпусток
Статті на тему:
Відпустка поза графіком: заява та наказ
Повідомлення про дату початку відпустки
Наказ про донарахування суми відпускних
Відомість обліку днів невикористаної відпустки
Заява про надання відпустки без збереження заробітної плати суміснику