Як повідомляє «Судово-юридична газета», ДПС просила суд зобов’язати ПАТ АБ «Укргазбанк» розкрити інформацію, що становить банківську таємницю, а саме – дані про рух коштів, контрагентів та призначення платежів на рахунках фізичної особи-платника податків за період діяльності без державної реєстрації з 01 січня 2018 року по 26 листопада 2019 року. Запитувана інформація була необхідна для проведення податкової перевірки.
В обґрунтування позовних вимог, у ДПС зазначали, що всі процесуальні документи про початок перевірки та відповідні запити були направлені платнику податків рекомендованим листом, однак повернулися через закінчення строку зберігання. Запитувані документи надані не були. ГУ ДПС наполягало, що інформація про рух коштів є ключовою для встановлення реальних доходів і результатів діяльності, однак така інформація належить до банківської таємниці та може бути отримана виключно на підставі судового рішення.
Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог
У межах касаційного оскарження, Верховний Суд (далі – ВС) у постанові від 02.03.2026 у справі №757/25789/25-ц перевіряв законність рішень судів попередніх інстанцій у межах доводів касаційної скарги та вимог, у яких було відкрито касаційне провадження.
Відповідно до частини першої статті 1076 Цивільного кодексу України, банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані:
- виключно у випадках та в порядку, встановлених законодавством.
ВС зазначив, що відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.5 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право отримувати від банків інформацію про рахунки платників податків, однак інформація про обсяг та обіг коштів може бути надана виключно на підставі рішення суду.
Суд підкреслив, що сам факт неподання податкової звітності або необхідність перевірки правильності нарахування і сплати податків є підставою для призначення податкової перевірки, але не є автоматичною підставою для розкриття банківської таємниці.
ВС дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги ГУ ДПС немає.
Джерело: «Судово-юридична газета»
Що це означає для фізосіб та ФОП
Команда адвокатів Богдана Янківа зазначає, що сформована Верховним Судом практика має не лише теоретичне значення для правозастосування, а й безпосередньо впливає на повсякденну діяльність фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та бізнесу загалом.
Для фізичних осіб це означає, що звичайні банківські операції такі, як перекази між родичами, повернення боргу, продаж особистого майна, отримання коштів за цивільно-правовими договорами, систематичні перекази на картковий рахунок чи інші надходження – не можуть автоматично стати підставою для безконтрольного доступу держави до всієї банківської історії особи.
Навіть якщо такі операції привернули увагу податкового органу та стали підставою для податкового аналізу, ДПС повинна пройти всю передбачену законом процедуру, перш ніж вимагати від банку розкриття інформації про рух коштів.
Для ФОП ця практика має ще більш прикладне значення. Під час документальних перевірок податковий орган часто намагається отримати доступ до інформації про фактичний обсяг доходів, джерела надходження коштів, контрагентів, регулярність платежів або можливе ведення діяльності поза межами задекларованих КВЕДів чи обраної системи оподаткування.
Однак навіть у таких ситуаціях податкова не може просто послатися на факт перевірки та отримати доступ до банківських виписок. Контролюючий орган повинен довести, що він використав усі інші передбачені Податковим кодексом механізми отримання інформації та що без доступу до банківських даних встановити відповідні обставини об’єктивно неможливо.
Практично це означає, що якщо ДПС не вручила належним чином наказ про проведення перевірки, не направила запити за податковою адресою, не підтвердила факт неможливості вручення документів або не використала інші передбачені законом способи податкового контролю, суд може визнати звернення про розкриття банківської таємниці передчасним та відмовити у його задоволенні.
Для бізнесу така практика також створює додаткові процесуальні гарантії. Компанії та підприємці отримують можливість захищатися не лише по суті податкових претензій, а й перевіряти, чи дотримався податковий орган процедури доступу до фінансової інформації. Якщо податкова просить надати повний рух коштів за тривалий період без конкретного обґрунтування або намагається отримати ширший обсяг інформації, ніж це реально необхідно для предмета перевірки, такі дії можуть бути оскаржені.
Разом із тим ця практика формує і певні обов’язки для самих платників податків. В умовах посилення податкового контролю належне документальне оформлення господарських та фінансових операцій перестає бути лише бухгалтерською формальністю.
Для підприємців, самозайнятих осіб та навіть фізичних осіб, які регулярно отримують значні надходження на особисті рахунки, зберігання договорів, актів, розписок, первинних документів, листування з контрагентами та інших підтверджуючих матеріалів стає фактично одним із ключових інструментів захисту у потенційному спорі з податковим органом.
Читайте більше:
ВС: технічні збої не звільняють від обов’язку видавати коректні чеки
Примусове прийняття товару не гарантує захисту прав постачальника
ВС пояснив умови закриття справи про банкрутство після погашення боргів
Військова служба директора не є підставою для поновлення строку: рішення ВС
Неустойка, застава, гарантія: як працюють способи забезпечення зобов’язань у договорах
