ВС пояснив умови закриття справи про банкрутство після погашення боргів

Верховний Суд роз’яснив, що закриття справи про банкрутство у зв’язку з погашенням вимог кредиторів можливе на будь-якій стадії, однак обов’язковою умовою є затвердження судом звіту та виплата винагороди арбітражному керуючому. Суд оцінює не тривалість процедури, а фактичний обсяг і обґрунтованість виконаної роботи, визначаючи джерела її фінансування залежно від підстав закриття провадження

4

355

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Верховний Суд (далі ВС) у постанові від 21.01.2026 року у справі №927/149/22 дійшов наступного висновку:

Закриття справи про банкрутство у зв’язку з погашенням вимог кредиторів (п. 5 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) після внесення змін Законом України від 20.03.2023 №2971-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що набрав чинності 15 квітня 2023 року) можливе на будь-якій стадії, проте обов’язковою умовою є виплата винагороди арбітражному керуючому. Суд має затвердити звіт керуючого із визначенням джерел фінансування, оцінюючи при цьому не тривалість процедури, а фактичний обсяг та обґрунтованість виконаної роботи.

У справі, що переглядалася, попри погашення вимог кредиторів, суд першої інстанції відмовив у закритті провадження у справі про банкрутство, оскільки ліквідатор не отримав відшкодування витрат і судові спори ще тривали.


Апеляційний суд скасував оскаржуване рішення та закрив провадження, зазначивши, що за умови погашення вимог кредиторів приписи ч. 7 ст. 41 та п. 5 ч. 1 ст. 90 КУзПБ є імперативними. Їх застосування є обов’язковим незалежно від супутніх обставин:


  1. наявності невирішених заяв чи скарг;
  2. оскарження документів у судах вищих інстанцій;
  3. наявності рішень кредиторів про продовження процедури;
  4. заборгованості перед арбітражним керуючим.


ВС скасував постанову апеляційного суду про закриття провадження у справі про банкрутство, визнавши її такою, що не відповідає нормам ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, і залишила в силі рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених у своїй постанові.


ВС зробив такі правові висновки.


Аналіз ст. 90 КУзПБ вказує на можливість закриття провадження у справі про банкрутство у зв’язку з погашенням вимог кредиторів (п. 5 ч. 1 цієї статті) на будь-якій стадії, навіть у ліквідаційній процедурі юридичної особи чи процедурі погашення боргів фізичної особи. Однак встановленим порядком не врегульовано питання послуг арбітражного керуючого при закритті провадження. Для усунення цього недоліку ВС сформував єдину правову позицію, яка ґрунтується на конституційних гарантіях оплатності праці.

ВС виснувал, що здійснення повноважень арбітражним керуючим є виключно оплатним процесом, що гарантується Конституцією України та нормами КУзПБ

Розгляд звіту про винагороду та витрати арбітражного керуючого є обов’язковою передумовою завершення справи, що не порушує імперативності норм щодо закриття провадження, а виступає його невід’ємною частиною.


ВС наголосив, що джерела фінансування праці арбітражного керуючого визначаються залежно від підстави закриття провадження у справі. Якщо провадження закривається через ліквідацію боржника за відсутності активів, витрати покладаються на кредиторів пропорційно до їхніх вимог. У разі ж закриття провадження у справі через повне погашення боргів відповідно до реєстру кредиторів, обов’язок виплати винагороди покладається безпосередньо на боржника, платоспроможність якого відновлено.

Судова палата звернула увагу, що ключовим аспектом судового контролю при затвердженні звіту є принцип обґрунтованості. Оплаті підлягає не календарний час перебування арбітражного керуючого на посаді, а фактичний обсяг виконаної роботи. Суд має оцінювати реальність вчинених дій і доцільність витраченого на них часу, що забезпечує дотримання принципів верховенства права та процесуальної економії. Такий підхід створює збалансований механізм захисту професійних прав арбітражного керуючого, водночас запобігаючи необґрунтованому обтяженню сторін процесу банкрутства

Джерело: ВС


Читайте більше:


Фінансовий моніторинг і блокування рахунків: актуальна практика ВС

Електронні договори в суді: ВС визначив, коли документу можна довіряти

Судова практика господарських спорів: головні висновки ВС за січень 2026 року

Оприлюднено оновлений огляд практики КГС ВС щодо застосування ГПК України

Договір оренди під час воєнного стану продовжується автоматично: правовий висновок ВС

✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
4

355

2

1

1

9

16

3

142

1

41

1

17

2

15

5

1402

1

34

5

469

2

16

1

36

4

169

ПДВ
31.08.2026

1095 днів минули: як змінити номенклатуру товарів / послуг без розрахунку коригування

ДПС роз’яснила, як діяти з ПДВ у разі зарахування попередньої оплати за одні товари чи послуги в рахунок інших після спливу 1095 календарних днів. Проблема виникає, коли податкові зобов’язання за першою операцією вже були нараховані за касовим методом, а зареєструвати розрахунок коригування через сплив строку неможливо. Податкова зазначає, що в окремих випадках зміну номенклатури можна оформити бухгалтерською довідкою без складання нового розрахунку коригування та податкової накладної. Водночас якщо друга операція оподатковується за правилом «першої події», зарахування коштів може бути лише другою подією і не спричиняти додаткових ПДВ-зобов’язань. Остаточний порядок дій залежить від конкретних обставин операції, які ДПС рекомендує оцінювати окремо

основне зображення для 1095 днів минули: як змінити номенклатуру товарів / послуг без розрахунку коригування
2

20

2

19

2

28

2

51

4

241

7

139

2

32