Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (далі – ВС) у постанові від 04.02.2026 у справі №758/14925/23 дійшов наступного висновку:
Можливість перевірки судом достовірності, цілісності й незмінюваності електронного документа залежить насамперед від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Достовірність, цілісність і незмінність електронного документа з електронним або удосконаленим електронним підписом суд перевіряє через спеціальні програмні засоби чи онлайн-сервіси. Документи з іншим електронним підписом потребують додаткових процесуальних дій для підтвердження цілісності, зокрема, з’ясування способу надсилання, формату зберігання та можливості односторонніх змін. Паперова копія електронного доказу приймається судом, якщо не виникає сумнівів щодо її відповідності оригіналу.
У справі, що переглядалася, товариство-кредитор звернулося до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між ними укладено кредитний договір, на виконання якого позивач надав відповідачці грошові кошти. Позивач стверджував, що у зв’язку з неналежним виконанням відповідачкою взятих на себе зобов’язань за кредитним договором утворилася заборгованість за тілом кредиту та нарахованими відсотками.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково, стягнувши з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитом, посилаючись на те, що факт отримання кредитних коштів відповідачкою не спростований, а укладений в електронній формі кредитний договір є дійсним.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог товариства-кредитора, посилаючись на доведення факту укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі. Водночас апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про стягнення відсотків за користування кредитними коштами та задовольнив цю вимогу позивача, посилаючись на непросування відповідачкою розрахунку заборгованості та ненадання нею доказів виконання умов договору.
Скасовуючи ухвалені судові рішення та направляючи справу на новий розгляд за касаційною скаргою відповідачки, ВС зробив такі правові висновки.
ВС вказав, що використання підпису одноразовим ідентифікатором передбачене Законом України від 03.09.2015 №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі – Закон), де міститься також і його визначення.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Фактично, оскільки законодавство не вимагає, щоб електронні договори підписувалися тими видами підпису, які забезпечують незмінюваність їхнього змісту (КЕП або УЕП), питання щодо дотримання письмової форми при їх вчиненні зводиться до того, чи можна вважати зміст цих договорів зафіксованим (вимога ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України, далі – ЦК України).
Суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке впливає на правильність вирішення спору, оскільки всі висновки у справі ґрунтуються на підставі дослідження копій доказів, які, на думку позивача-кредитора, доводять факт укладення електронного кредитного договору між сторонами та фактичного перерахування коштів відповідачці, яка ставила під сумнів надані позивачем докази як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді.
Жоден із судів не виконав вимог ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України та не витребував у заявника оригіналів електронних доказів, незважаючи на клопотання відповідача, не обґрунтувавши вказане. Це, на думку КЦС ВС, є порушенням принципу змагальності сторін.
ВС наголосив, що можливість перевірки судом достовірності, цілісності й незмінюваності електронного документа, залежить насамперед від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП чи УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.
Які саме це мають бути дії, залежить від способу надання відповідного процесуального документа до суду (паперова копія, електронний примірник тощо), формату, в якому цей документ зберігається, особливостей електронного підпису, за допомогою якого він підписаний, тощо. При цьому, характер цих процесуальних дій визначається особливостями дослідження електронних доказів, що передбачені процесуальним законодавством.
За відсутності примірників електронного кредитного договору з підписом за допомогою КЕП чи УЕП (електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису), суд має перевірити цілісність і незмінюваність документа, з’ясувавши, чи надсилався договір відповідачу, в якій формі (файл чи посилання), а також чи існувала технічна можливість його одностороннього редагування. Саме на це вказувала відповідачка.
Джерело: ВС
Читайте більше:
Перевірка без платника в наказі: коли ППР підлягає скасуванню
Не можна заперечувати договір, який уже визнав суд: висновок ВС
ВС: наказ про податкову перевірку не підлягає оскарженню після його реалізації
ВС: штраф за нереєстрацію податкової накладної за договором стягнути не можна
Де ставити підпис у скарзі: Верховний Суд поставив крапку у процесуальному спорі
