Витрати приватного виконавця: що можна врахувати при розрахунку доходу

До сукупного доходу приватного виконавця включається різниця між отриманою винагородою та документально підтвердженими витратами, пов’язаними з організацією виконавчої діяльності відповідно до законів та наказів Мін’юсту

4

468

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


У податківців запитали:

Які витрати мають право враховувати приватні виконавці при визначенні сукупного доходу?

Статтею 16 Закону України від 02.06.2016 року №1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі – Закон №1403) визначено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому Законом №1403.

Приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності

Приватні виконавці, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).


Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 ПКУ.


Згідно з абзацом третім п. 178.3 ПКУ для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону №1403, і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.


У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (абзац другий п. 178.3 ПКУ).


При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність приватних виконавців.

Крім того, положенням ст. 178 ПКУ не передбачено затвердження нормативно-правового акту щодо визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Водночас, п. 3 ст. 42 Закону України від 02.06.2016 року №1404 «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404) визначено, що витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.


Наказом Мін’юсту від 29.09.2016 №2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» (із змінами) (далі – Наказ №2830/5) затверджено перелік та розмір витрат виконавчого провадження.


Розмір та види витрат виконавчого провадження визначаються Мін’юстом, що передбачено:


  1. пунктом 10 ст. 31 Закону №1403;
  2. абзацом третім п. 3 ст. 42 Закону №1404.

Отже, при визначенні сукупного доходу до витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність приватних виконавців, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Законів №1403, №1404 та Наказу № 2830/5

Джерело: ДПС


Читайте більше:


Самозайнята особа та лікарняні: чи потрібно подавати декларацію

ФОП отримав «свої» лікарняні: хто сплачує ПДФО, військовий збір та ЄСВ

Податковий облік арбітражних керуючих: дозволені витрати та рекомендації

Самозайняті особи: чи можна офіційно наймати понад чотирьох працівників

Облік самозайнятих осіб: в яких випадках ДПС може відмовити в постановці на облік


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
4

468

Оновлено
Топ-Новина
Політика, економіка
05.09.2026

Уряд змінив правила роботи під час повітряних тривог: що передбачено постановою №1092

Уряд 3 вересня 2026 року ухвалив рішення, спрямовані на адаптацію роботи бізнесу, транспорту та державної інфраструктури до нової тактики повітряних атак, які затвердив постановою від 04.09.2026 №1092. Запроваджено два рівні повітряної тривоги: жовтого – у разі атаки дронів, та червоного – за підвищеної загрози ракетного або комбінованого удару. За жовтого рівня бізнес зможе продовжувати роботу за умови належного забезпечення безпеки та доступу працівників і відвідувачів до укриттів, тоді як червоний передбачатиме зупинку роботи й перехід людей в укриття. Також уряд рекомендує забезпечити повноцінну роботу метро під час жовтого рівня, збільшувати наземні перевезення та скоригувати комендантську годину

основне зображення для Уряд змінив правила роботи під час повітряних тривог: що передбачено постановою №1092
3

297

3

155

1

624

1

208

3

9

2

8

2

11

3

10

2

15

2

37

3

1647

2

36

2

83

5

272

3

200

3

48

2

432

3

221

3

263

2

17