За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ).
Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦКУ).
Не є об’єктом оподаткування ПДВ операції, зокрема з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи (пп. 196.1.5 Податкового кодексу України).
Отже, факторингові операції не є об’єктом оподаткування ПДВ якщо об’єктом боргу є:
- валютні цінності,
- цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати),
- інвестиційні сертифікати,
- іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю,
- операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками),
- житлові чеки,
- земельні бони та деривативи.
Інші факторингові операції є об’єктом оподаткування ПДВ
Джерело: ДПС
Читайте більше:
Зміни до ЦКУ в частині регулювання факторингу з 30 липня 2026: Закон опубліковано
Закон про факторинг набрав чинності
