Санкції за працевлаштування осіб з інвалідністю та представництво іноземної компанії

Постанова Верховного Суду у справі №320/37827/24 чітко окреслила межі відповідальності представництв іноземних компаній в Україні. Суд підтвердив: відсутність правосуб’єктності унеможливлює притягнення представництва до відповідальності як самостійного відповідача. Це рішення має суттєве значення для практики застосування санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю

3

13


Представництво іноземної компанії і санкції за «інвалідний норматив»


Питання працевлаштування осіб з інвалідністю в Україні давно перестало бути суто соціальним. Для роботодавців це також юридичний та фінансовий обов’язок: невиконання нормативу робочих місць тягне за собою адміністративно-господарські санкції та пеню. Але що робити, якщо роботодавець – не українська юридична особа, а представництво іноземної компанії?


Саме це питання стало ключовим у справі №320/37827/24, де Верховний Суд ухвалив постанову 11 лютого 2026 року і сформував чітку позицію: представництво не можна притягнути як самостійного відповідача, бо воно не має правосуб’єктності.


Суть спору: майже 2,4 млн грн санкцій


Київське міське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю подало позов до Представництва компанії, яка створена та існує за законодавством Великобританії. Причина – невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.


Фонд у касаційній скарзі наполягав:


  1. представництва іноземних компаній фактично виступають роботодавцями;
  2. якщо їх не можна штрафувати – виникає правова «дірка», яка дозволяє обходити вимоги Закону;
  3. суди таким рішенням «роблять недоторканною» одну організаційно-правову форму.


Цей аргумент звучить логічно:

працівники є, зарплата є, діяльність є – чому ж тоді немає відповідальності?

Верховний Суд: ключове питання – правосуб’єктність


Верховний Суд прямо визначив, що центральним є питання:

чи має представництво адміністративну процесуальну правосуб’єктність?

Суд нагадав норми ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України:


  1. процесуальна правоздатність і дієздатність визнається за юридичними особами;
  2. представництво юридичною особою не є.

Верховний Суд чітко сформулював принцип: представництво хоча і є відокремленим підрозділом, але залишається частиною юридичної особи та не має власної правосуб’єктності

Це означає, що представництво не може:


  1. виступати стороною у справі;
  2. нести самостійну юридичну відповідальність;
  3. бути об’єктом стягнення санкцій у судовому порядку.


Додатково Суд звернув увагу на Положення про представництво Reuters:


  1. представництво не здійснює господарської діяльності з метою прибутку;
  2. не має статусу юридичної особи.
Суд підтвердив: якщо відповідач не має правосуб’єктності – суд не може розглядати справу по суті, навіть якщо вимоги виглядають обґрунтованими економічно чи соціально

Практичне значення постанови: сигнал для Фонду та роботодавців


Ця справа – не про «інвалідний норматив» як такий. Вона про межі юридичних можливостей держави:


  1. Представництво не можна штрафувати через суд як окремого суб’єкта. Якщо позов подано саме до представництва – справу закриють.
  2. Фонд має змінювати підхід до стягнення санкцій. Очевидно, що потрібно:
  3. визначати належного відповідача (іноземну компанію як юридичну особу),
  4. або використовувати інші правові механізми, якщо вони доступні.
  5. Для роботодавців – ризик не зник, але стратегія захисту посилилась. Постанова створює чіткий процесуальний аргумент: «представництво не є юридичною особою – позов не підлягає розгляду».


Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради


Читайте більше:


Звіт про цільовий внесок за невиконання «інвалідного» нормативу до 20 квітня чи 10 травня?

Цільовий внесок за невиконання нормативу осіб з інвалідністю: як розрахувати у 2026 році

Як виконати норматив осіб з інвалідністю у 2026 році: 4 правила + 8 прикладів

Калькулятор нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю 2026

Остання сплата штрафів за невиконання нормативу осіб з інвалідністю до 15 квітня: оновлені реквізити тут

Як Держпраці перевіряє норматив для осіб з інвалідністю

Як зовнішні сумісники впливають на цільовий внесок: три практичні кейси

Норматив осіб з інвалідністю: середня зарплата і внесок 2026

Зарплата працівника з інвалідністю: що включати, щоб не порушити норматив

Норматив осіб з інвалідністю – 2026: кого включати та як підтвердити

Інвалідний норматив – 2026: нові правила, штрафи, звітність

✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
3

13

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇

1

4

3

15

3

17

3

218

5

3101

5

120

2

47

5

2393

4

126

5

5255

3

2868

3

15

3

34

3

56

4

13050

3

1127

5

1219

4

36

4

8702