
Посадова особа контролюючого органу може розпочати фактичну перевірку лише за одночасного виконання двох обов’язкових умов
1) наявність законних підстав для проведення перевірки;
2) пред’явлення належним чином оформлених документів, а саме:
- направлення на перевірку,
- копії наказу,
- службового посвідчення (п. 81.1 Податкового кодексу України).
Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 27.11.2025 у справі №160/27673/24 (яка була залишена в силі Верховним Судом) наголосив:
якщо з тексту наказу неможливо чітко ідентифікувати суб’єкта господарювання, такий наказ є незаконним через істотні порушення в його оформленні.
Відповідно, незаконним є й податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами такої перевірки.
Зазначена правова позиція не є новою, вона є сталою судовою практикою. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 04.03.2021 у справі №803/1171/17.
Як діяти якщо помилки в наказі побачили вже після проведення перевірки?
Саме тут спрацьовує позиція Верховного Суду України (справи №816/228/17 та №420/17645/24).
Суд наголошує, що наказ про перевірку не оскаржується окремо, якщо платник допустив контролюючий орган до перевірки – такий наказ вважається реалізованим.
Отже, істотні помилки в наказі, зокрема відсутність чіткого зазначення платника, є підставою не допустити проведення перевірки, або є підставою для скасування винесених за її результатами податкових повідомлень-рішень.
Джерело: Команда адвокатів Богдана Янківа
Читайте більше:
Податкові перевірки 2026: хто у полі зору фіскалів і чому
Як відобразити результати податкової перевірки в бухобліку та звітності
Перевірки – 2026: маємо плани від 30-ти держорганів, ДПС та НБУ
Як ДПС формує план-графік перевірок на 2026 рік
Недопуск до податкової перевірки: правила та ризики




















