Закінчення строкового контракту як самостійна підстава припинення трудових відносин: ВС

Спір стосувався правових наслідків закінчення строкового контракту керівника комунального підприємства та меж відповідальності органу управління і правонаступника підприємства за оформлення звільнення, ведення трудової книжки й проведення остаточного розрахунку. Верховний Суд надав оцінку тому, чи потребує припинення строкового контракту окремого розпорядчого рішення та хто несе обов’язок щодо оформлення трудових документів

1

6


Обставини справи


ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність Полтавської обласної ради та КП ПОР «Полтававодоканал» у зв’язку з неоформленням її звільнення після закінчення строкового контракту на посаді директора ОКП «Лабораторія контролю і умов праці» 18 грудня 2017 року. Попри подану заяву та фактичне припинення роботи у 2018 році, наказ про звільнення не видано, трудову книжку не оформлено та розрахунок не проведено.


Після закінчення контракту ОСОБА_1 ще певний час фактично виконувала обов’язки директора, однак з 19 лютого 2018 року, після передачі орендованих приміщень КП ПОР «Полтававодоканал», фактично припинила роботу.


Позивачка просить визнати трудові відносини припиненими з 18.12.2017, зобов’язати внести запис до трудової книжки, стягнути середній заробіток за затримку оформлення звільнення, моральну шкоду та зобов’язати сплатити ЄСВ.


Рішення Верховного Суду


Суди всіх інстанцій дійшли висновку, що трудові відносини між ОСОБА_1 та Полтавською обласною радою були оформлені строковим контрактом, який діяв з 19 грудня 2014 року по 18 грудня 2017 року та припинився у зв’язку із закінченням строку його дії на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, незалежно від прийняття окремого розпорядчого рішення обласної ради.


Суд визнав, що обов’язок видання розпорядчого документа про звільнення виникає лише за наявності відповідного подання, доказів якого у матеріалах справи немає, а тому порушення прав позивачки з цього приводу не встановлено.


Також суди встановили, що трудова книжка перебувала у ОСОБА_1, а внесення запису про звільнення належало до компетенції кадрової служби підприємства або самого керівника, і з відповідною вимогою до правонаступника підприємства вона не зверталась.


У зв’язку з цим суди відмовили у задоволенні позовних вимог, визнавши рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.


Джерело: Постанова ВС від 12.11.2025 № 552/8737/24


Читайте більше:


Звільнення працівника: алгоритм від А до Я

Через які помилки роботодавців працівників поновлюють на роботі: судова практика

Розрахунок при звільненні: чекліст для бухгалтера

Призупинення дії трудового договору: нові вимоги для роботодавців

Звільнення директора: підстави та порядок


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
1

6

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇

3

11

1

7

1

17

1

5

1

478

1

7

2

21

2

92

3

21

2

230

2

48

7

5052

4

26

2

19

4

51

6

843

5

3832

3

19

5

85