Оптимізація ПДВ і податкове навантаження: практичні аспекти

1. Податкова оптимізація ПДВ
2. Податкове навантаження з ПДВ: формула розрахунку
3. Використання податкового навантаження в системі моніторингу ПН
4. Вплив податкового навантаження на План-графік перевірок
5. Як підприємства можуть перевіряти своє податкове навантаження
6. Клуб білого бізнесу та оптимізація ПДВ
7. Як потрапити в клуб білого бізнесу: показники для ПДВ
8. Аналітичний розбір схем оптимізації ПДВ
9. Заміна юридичного оформлення відносин між контрагентами
10. Висновки

Податкова оптимізація ПДВ

Податкова оптимізація передбачає законне зменшення податкового навантаження без порушення податкового законодавства. Відмінність між мінімізацією і оптимізацією полягає в тому, що мінімізація є незаконною і пов'язана з ухиленням від сплати податків. Оптимізація ж – це використання законних шляхів для досягнення мінімального податкового навантаження.

Оптимізація ПДВ – це не лише вибір податкової системи, а й вміння правильно вести документообіг, щоб уникнути ризиків при податкових перевірках. Кожна помилка у податковій накладній (ПН) або декларації може призвести до штрафних санкцій, тому важливо розуміти, як правильно вести бухгалтерський облік та уникати поширених помилок.

Для того, щоб правильно оптимізувати ПДВ, необхідно виконати декілька важливих кроків:

1. Перегляд організації бізнесу – у деяких випадках варто перебудувати бізнес-процеси, щоб зменшити витрати на податки.
2. Вибір системи оподаткування – необхідно вибрати оптимальну систему, що дозволить зменшити податкове навантаження, враховуючи особливості діяльності.
3. Правильний документообіг – важливо дотримуватися правил щодо ведення податкової документації, оскільки навіть дрібні помилки можуть призвести до штрафів.
4. Ефективне адміністрування ФОП – якщо ви працюєте з ФОП, важливо здійснювати повне адміністрування і вести облік, щоб уникнути порушень податкового законодавства.

Важливу роль у ПДВ-оптимізації можуть зіграти ФОПи, хоча їх застосування залежить від специфіки бізнесу. Наприклад, для юросіб, які виготовляють продукцію, є можливість оптимізувати податкове навантаження через виключення частини операцій, які обкладаються ПДВ.

Візьмемо за приклад виробництво вікон. Юрособа, яка виготовляє вікна, може зіткнутися з ситуацією, коли вхідний ПДВ на матеріали та інші витрати значно перевищує обсяг податкових зобов'язань. Однак, якщо ця ж компанія здійснює також і встановлення вікон, то значна частина витрат, пов’язаних з оплатою праці, не буде обкладатися ПДВ. В результаті, за рахунок такої схеми, можна зменшити загальну суму ПДВ до сплати.

Якщо ж компанія вирішить розділити ці операції, передавши функцію встановлення вікон ФОП першої групи, то податкове навантаження на саму юридичну особу буде меншим. ФОП першої групи, надаючи побутові послуги населенню, звільнені від сплати ПДВ, що дозволяє уникнути додаткових витрат на цей податок. Це приклад такої схеми, яка є абсолютно законною і відповідає вимогам податкового законодавства.

Не менш важливим аспектом податкової оптимізації є правильне управління обліковою політикою. Це допомагає не лише планувати податкові зобов'язання, а й уникнути податкових ризиків. Наприклад, правильне оформлення первісної вартості активів або формулювання умов договорів може істотно вплинути на податкові зобов'язання підприємства.

Крім того, важливо враховувати, як саме підприємство визначає собівартість своїх товарів чи послуг. Це питання часто виникає під час податкових перевірок і є важливим елементом для розрахунку податкових зобов'язань, зокрема ПДВ. Окрім того, податкова оптимізація також передбачає правильне юридичне оформлення господарських операцій, таких як перехід права власності чи зміна ціни в контракті.

Податкове навантаження з ПДВ: формула розрахунку

Податкове навантаження (у %) розраховується за простою формулою:

1. задеклароване позитивне значення ПДВ до сплати / задекларований обсяг постачання (без ПДВ) по всіх операціях (за ставками 20%, 14% та 7%) × 100

Отже, під податковим навантаженням розуміється співвідношення задекларованого ПДВ до обсягу постачання товарів та послуг.

ДПС можуть використовувати цей показник для оцінки правильності сплати ПДВ, а також для визначення наявності підстав для проведення податкових перевірок. Наприклад, якщо показник сплати ПДВ суттєво відрізняється від середнього рівня по галузі, податкова може запустити додатковий моніторинг або підприємство може бути включене до плану перевірок ДПС.

Використання податкового навантаження в системі моніторингу ПН

Податкове навантаження також використовується в системі моніторингу ПН. Це дозволяє податківцям оцінювати наявність потенційних ПДВ-порушень, таких як необґрунтовані податкові зобов'язання або фіктивні операції. Відповідно, цей показник може бути критичним для успішної реєстрації ПН і РК.

За допомогою податкового навантаження контролери блокують ПН. Якщо показник податкового навантаження перевищує норму, це може бути підставою для додаткової перевірки.

Вплив податкового навантаження на План-графік перевірок

Згідно з наказом Мінфіну від 02.06.2015 №524 «Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків», податкове навантаження є одним з основних факторів, за яким визначається ймовірність включення компанії до плану перевірок. Якщо рівень сплати податків, зокрема ПДВ, значно нижчий за галузевий стандарт, це може свідчити про високий ступінь ризику несплати податків і призвести до перевірки підприємства.

Враховуючи, що План-графік перевірок регулярно оновлюється, особливо під час воєнного стану, потрібно бути готовим до того, що перевірки можуть відбутися навіть частіше, ніж у звичайні часи. План графік перевірок формується, на основі аналізу податкового навантаження та інших показників діяльності підприємства.

Порядок формування та коригування Плану-графіка перевірок на 2025 здійснюється відповідно до п. 77.2 ПКУ. До Плану-графіка перевірок відбираються платники, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Щоб знизити ризики при податкових перевірках потрібно ретельно стежити за своїм податковим навантаженням і своєчасно подавати декларації. Однією з ключових стратегій є відповідність основного КВЕДу діяльності з реальним обсягом доходів і податкових зобов'язань.

Дуже важливо контролювати зміни в основних КВЕДах, адже неправильне зазначення КВЕДу може стати підставою для включення компанії до списку ризикових платників податків. Якщо ваш основний КВЕД не відповідає фактичним видам діяльності, це може призвести до перевірок і додаткових податкових зобов'язань.

Як підприємства можуть перевіряти своє податкове навантаження

Податкові органи забезпечили підприємцям доступ до інформації про податкове навантаження через Електронний кабінет. На сайті ДПС в розділі «Діяльність» можна знайти детальну інформацію про податкову ефективність за видами економічної діяльності.

В цьому розділі зазначено податкове навантаження для кожного КВЕДу, що дозволяє підприємствам порівняти свої показники з галузевими нормами. Це дозволяє не лише оцінити своє податкове становище, але й вчасно виявити потенційні проблеми з податковим навантаженням.

Клуб білого бізнесу та оптимізація ПДВ

Відповідно до Закону України від 18.06.2024 №3813-IX в Україні почав функціонувати реєстр сумлінних платників податків, який умовно називають «Клуб білого бізнесу». Виникнення цього клубу та критерії, за якими підприємства можуть туди потрапити відповідно до п. 69.41.2.1 пр. 10 р. ХХ ПКУ, спричинили чимало дискусій.

Що ж насправді означає членство в Клубі білого бізнесу?

Спочатку він обіцяв значні переваги, такі як бронювання працівників, підвищення ефективності виробничих потужностей та зменшення кількості податкових перевірок. Однак, на практиці ситуація виглядала інакше. З’ясувалося, що більшість компаній не можуть потрапити до Клубу за рахунок недостатньої завантаженості своїх потужностей або невідповідності заявлених показників реальному становищу.

Наразі, основною пільгою для членів Клубу білого бізнесу є зниження частоти податкових перевірок та наявність «комплаєнс-менеджера». Однак і з цим потрібно бути обережним, оскільки саме цей менеджер буде слідкувати за податковим навантаженням і може вимагати досягнення певних критеріїв, що стосуються ПДВ. Тому, потрапивши в клуб, підприємствам необхідно дотримуватися вимог ПКУ, щоб не втратити цей статус.

Крім того, статус члена Клубу білого бізнесу надає можливість отримати індивідуальні податкові консультації в коротші терміни, що може бути корисним для підприємств, які стикаються з різними питаннями оптимізації податків.

Як потрапити в клуб білого бізнесу: показники для ПДВ

Основною умовою для потрапляння в Клуб білого бізнесу є виконання певних вимог щодо рівня сплати ПДВ. Для юридичних осіб, які перебувають на загальній системі оподаткування, показник рівня сплати ПДВ повинен дорівнювати або перевищувати середній показник по галузі за останні 12 місяців. Для тих, хто працює в експортному секторі (якщо експорт становить більше 25% від загального постачання), ці вимоги не застосовуються, і розрахунок податкового навантаження проводиться окремо.

Для ФОПів, які перебувають на загальній системі оподаткування, також існують вимоги щодо рівня сплати ПДВ, який має відповідати галузевим середнім показникам. Однак для ФОПів на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок) вимоги до рівня ПДВ менш суворі.

Аналітичний розбір схем оптимізації ПДВ

Розглянемо декілька можливих стратегій оптимізації ПДВ, та розберемо їх переваги, а також ризики і недоліки.

ПДВ та стратегія переходу на інші системи оподаткування

Розглядаючи стратегію оптимізації ПДВ, багато підприємств намагаються скористатися можливістю перейти на спрощену систему оподаткування. Одним з найпопулярніших варіантів є перехід на єдиний податок з 5% для неплатників ПДВ, що дозволяє уникнути обов'язкової реєстрації як платник ПДВ.

Переваги такого переходу:

1. розширення ліміту річного доходу, який дозволяє бути неплатником ПДВ: за загальних умов це всього лише 1 млн грн, а група 3 єдиного податку має ліміт значно більший – 1167 мінімальних зарплат на 1 січня.

Мінуси такого переходу:

1. проблема працювати з тими контрагентами, яким вигідно отримати податковий кредит за рахунок ПДВ. В такому випадку підприємство, яке стало неплатником ПДВ, втратить можливість надавати податковий кредит своїм партнерам, що може вплинути на бізнес-відносини;
2. обмеження на перехід до єдиного податку: наприклад, підприємства, чий дохід перевищує ліміт, не можуть стати платниками єдиного податку. Також, якщо підприємство працює з грошовими розрахунками, то воно не може претендувати на статус платника єдиного податку.

Отже, у випадку переходу на єдиний податок, потрібно зважити, чи буде це вигідно з фінансової точки зору, чи не призведе до збільшення витрат, які перевищать зекономлену суму на сплаті ПДВ.

ПДВ та бюджетне відшкодування: можливості та ризики

Одним із найбільш обговорюваних методів оптимізації ПДВ є створення умов для отримання бюджетного відшкодування. Йдеться про зовнішньоекономічні операції з постачання товарів, робіт або послуг нерезидентам за нульовою ставкою ПДВ. Згідно з ПКУ, експорт товарів підлягає оподаткуванню за ставкою 0%, а податковий кредит, сформований у процесі придбання сировини та послуг, може бути відшкодований з бюджету.

Переваги цього підходу:

1. ефективне використання податкового кредиту. У разі, коли сума вхідного ПДВ перевищує податкові зобов'язання, підприємство отримує право на повернення різниці з бюджету;
2. зменшення навантаження на обігові кошти. За своєю суттю, бюджетне відшкодування — це форма фінансової підтримки для експортно-орієнтованого бізнесу, що дозволяє звільнити частину коштів від утримання на рахунках.

Недоліки:

1. високий рівень контролю з боку податкових органів. Заявки на бюджетне відшкодування традиційно привертають пильну увагу контролюючих органів, що супроводжується додатковими запитами, перевірками та можливими затримками у виплатах;
2. складність організації експортної діяльності. Не кожне підприємство має змогу вийти на зовнішній ринок, знайти платоспроможних нерезидентів-покупців або налагодити логістику. Додаткові витрати на юридичний та митний супровід експорту часто є бар’єром для малого та середнього бізнесу.

Заміна юридичного оформлення відносин між контрагентами

Такий метод дозволяє уникнути визнання операції як об’єкта оподаткування. Йдеться про перехід від стандартних договорів купівлі-продажу або оренди до альтернативних правових форм, таких як:

1. позичка (безоплатне користування з подальшим поверненням);
2. комісійна торгівля (реалізація товару від імені іншої особи);
3. обробка давальницької сировини (надання послуг замість передачі товару у власність).

Переваги таких схем:

1. уникнення ПДВ при передачі майна. Наприклад, передача товарів на комісію або за договором позички не вважається постачанням і не є об’єктом оподаткування ПДВ, що дозволяє уникнути виникнення податкових зобов'язань;
2. гнучкість у побудові господарських операцій. Ці форми договорів дозволяють адаптувати модель співпраці між сторонами таким чином, щоб уникнути зайвих податкових витрат.

Ризики та недоліки:

1. податкові спори через перекваліфікацію договорів. Податківці мають право під час перевірки переглядати правову суть господарських операцій. Якщо буде встановлено, що фактична суть правовідносин не відповідає задекларованій формі (наприклад, позичка була насправді орендою), операція може бути перекваліфікована, а підприємству буде донараховано ПДВ і штрафні санкції;
2. необхідність ретельного юридичного супроводу. Оформлення подібних схем потребує високого рівня юридичної точності, що тягне за собою додаткові витрати на юридичний супровід та аудит договорів.

Висновки

1. Податкове навантаження з ПДВ визначається як співвідношення ПДВ до обсягу постачання та впливає на включення підприємства до плану перевірок.
2. Низький рівень податкового навантаження може призвести до перевірки або блокування податкових накладних.
3. Для зменшення ризиків підприємства використовують оптимізаційні стратегії: роботу з ФОП, правильне визначення собівартості та облік при експорті. Членство в Клубі білого бізнесу також вимагає дотримання показників ПДВ не нижче галузевих.

Олена АФОНІНА, консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування,

головна редакторка 7eminar

Статті на тему:

Відшкодування ПДВ: як перевірятимуть

Анулювання реєстрації платником ПДВ: підстави та процедура

Нові коди ознак ризиковості: аналіз експерта наказу ДПС №195

Перерахунок ПДВ – 2024: що врахувати