Безкоштовні модулі ТОПових професій доступні!

Організація роботи підприємств під час «жовтого» та «червоного» рівнів повітряної тривоги: обов’язковість зупинки, оплата простою та відповідальність у 2026 році

Яким є порядок організації роботи підприємств у м. Києві під час «жовтого» та «червоного» рівнів повітряної тривоги? Чи обов'язково зупиняти роботу, як правильно оформити й оплатити таку зупинку, чи має працівник право піти в укриття самостійно та яка відповідальність загрожує керівнику за примус до роботи під час загрози?

3

17

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


👆 Таке питання надійшло до сервісу «Особистий Консультант», наші експерти ретельно працювали над ним та надали вичерпну відповідь🕵️:


При оголошенні «червоного» рівня тривоги зупинка роботи є обов’язковою для всіх цивільних підприємств, тоді як при «жовтому» рівні робота може продовжуватися за умови наявності укриття, а час вимушеної зупинки оформлюється як простій з відповідною оплатою.


В Україні та місті Києві діє система диференційованого оповіщення про повітряні загрози, регламентована Постановою КМУ від 11.02.2026 №1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу». Режим роботи підприємств залежить від рівня загрози:


  1. «Жовтий» рівень (дронова загроза / атака БПЛА): зупинятися не обов'язково. Підприємства та заклади (зокрема ТРЦ, супермаркети тощо) мають право продовжувати роботу за умови наявності власного або капітального тимчасового/постійного укриття для персоналу та відвідувачів безпосередньо в будівлі або на території. Якщо укриття відсутнє, надано адаптаційний перехідний період до грудня 2026 року для роботи за погодженням із колективом (після цього терміну без укриття працювати буде заборонено). У закладах освіти у разі відсутності укриття освітній процес припиняється обов'язково.
  2. «Червоний» рівень (ракетна або масована загроза): зупинка роботи є обов'язковою. Усі цивільні підприємства, торгово-розважальні центри, магазини та побутові заклади зобов'язані припинити діяльність та забезпечити негайний перехід людей до сховищ.


Оформлення та оплата часу зупинки:


  1. Оформлення простою: згідно з ч. 1 ст. 34 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП), простій – це зупинення роботи, викликане невідворотною силою або іншими обставинами. Час зупинки через тривогу оформлюється наказом та оплачується як простій не з вини працівника за ч. 1 ст. 113 КЗпП у розмірі не менше 2/3 окладу (тарифної ставки). Оскільки загроза обстрілу є ситуацією, небезпечною для життя, за ч. 3 ст. 113 КЗпП за працівником може зберігатися 100% середнього заробітку. У Табелі обліку використання робочого часу простій позначається літерним кодом «П» (цифровий код «23»).
  2. Виконання обов'язків в укритті чи дистанційно: якщо в укритті облаштовані робочі місця або працівник перебуває на дистанційній/надомній роботі у безпечному місці і продовжує працювати, робочий час оплачується повністю у розмірі 100% на загальних підставах. Порядок дій під час тривог варто зафіксувати у загальному наказі по підприємству.


Право працівника та відповідальність керівника:


Працівник має безумовне право самостійно припинити роботу та піти в укриття, навіть якщо роботодавець не видав офіційного наказу про зупинку. Стаття 153 КЗпП прямо забороняє роботодавцю вимагати виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя чи здоров'я. Роботодавець не має права звільнити працівника за прогул чи притягнути до дисциплінарної відповідальності.


Якщо керівник ігнорує рівні небезпеки та змушує персонал залишатися на робочих місцях, йому загрожує:


  1. Адміністративна відповідальність: штрафи за ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) (порушення вимог законодавства про охорону праці) та ст. 188-16 КУпАП (незабезпечення виконання вимог законодавства з цивільного захисту).
  2. Кримінальна відповідальність: якщо примус до роботи призвів до нещасного випадку, поранення чи загибелі людей, керівник відповідає за ст. 271 Кримінального кодексу України (порушення вимог законодавства про охорону праці). Порушення, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на строк до 7 років.


Читайте більше:


Повітряна тривога у ТРЦ: як оплачувати час простою працівників у 2026 році

Повітряна тривога на роботі: чи може керівник заборонити працівникам іти в укриття

Алгоритм дій працівників під час повітряної тривоги: зразок інструкції

Безпека vs Робочий процес: хто відповідає за життя працівника під час повітряної тривоги

Як роботодавець має організувати безпеку працівників під час тривоги

Повітряні тривоги, укриття і перевірки: вийшов посібник про охорону праці у воєнний час

Чи мають впускати до паркінгів під час тривоги: офіційна позиція Мінрозвитку

3

17

3

16

2

7

4

358

5

190

7

3510

2

318

3

34

3

22

2

14

4

1251

2

14

2

12

2

16

2

14

2

20

2

10

2

13

2

12

2

14