Як часто і коли виплачувати зарплату: що каже закон
Заробітна плата виплачується регулярно, у робочі дні, не рідше двох разів на місяць (ст. 115 Кодексу законів про працю України, далі – КЗпП). Це не рекомендація і не «бажано» – це обов’язок, від якого роботодавець не може відмовитися навіть за власною ініціативою.
Між двома виплатами діють два жорсткі обмеження:
- проміжок часу між ними не повинен перевищувати 16 календарних днів.
- статочний розрахунок за відпрацьований місяць проводиться не пізніше 7-го числа наступного місяця.
Окремо варто наголосити на тому, що навіть згода самого працівника не рятує. Якщо людина каже «мені зручніше отримувати все одним платежем раз на місяць» – це не звільняє роботодавця від обов’язку платити двічі. Порушення ст. 115 КЗпП залишається порушенням незалежно від того, хто і чого хоче.
Аванс і остаточний розрахунок: які конкретно дати обрати
На практиці виплата ділиться на дві частини. Аванс – це зарплата за першу половину місяця, яка виплачується у період з 16-го до 22-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок – це виплата за другу половину місяця, яка припадає на період з 1-го до 7-го числа місяця, наступного за відпрацьованим.
Щоб не рахувати 16 днів щоразу вручну, можна одразу орієнтуватися на готові пари дат. Кожна з них витримує і вимогу про два рази на місяць, і обмеження у 16 днів, і правило «не пізніше 7-го числа»:
- 1-е та 16-е (17-е) число
- 2-е та 17-е (18-е) число
- 3-є та 18-е (19-е) число
- 4-е та 19-е (20-е) число
- 5-е та 20-е (21-е) число
- 6-е та 21-е (22-е) число
- 7-е та 22-е число
Тут є ще один важливий нюанс, який легко проґавити. Роботодавець має визначити чіткі терміни виплати й дотримуватися їх постійно. Не може бути ситуації, коли в одному місяці друга частина виплачується 1-го числа, а в наступному – 5-го чи 7-го.
«Плаваючі» дати – це теж порушення, навіть якщо формально ви вкладаєтеся у дозволені проміжки.
Якщо хочете закріпити конкретні дати (наприклад, 7-е та 22-е), їх прописують у колективному договорі або іншому нормативному акті роботодавця – скажімо, у Положенні про оплату праці, погодженому з уповноваженим представницьким органом трудового колективу. І прописувати треба саме конкретні числа, а не інтервали «з 1-го по 7-е».
Що робити, коли день виплати випадає на вихідний
Зарплата виплачується напередодні, тобто в останній робочий день перед вихідним чи святом (ч. 2 ст. 115 КЗпП, ч. 2 ст. 24 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці»).
Припустимо, датою остаточного розрахунку ви встановили 7-е число, а працюєте за п’ятиденним графіком із вихідними в суботу й неділю. Якщо 7-ме число випадає на вихідний, зарплату слід виплатити раніше – у найближчу п’ятницю перед ним.
Окрема приємна деталь: цю вимогу не потрібно щомісяця переписувати в положенні про оплату праці, бо вона працює автоматично як норма закону. І навіть якщо через таке перенесення проміжок між виплатами цього разу перевищить 16 днів – порушення тут не буде, адже наступна виплата відбудеться у встановлений вами строк.
Штрафи за порушення строків виплати заробітної плати
Тепер про неприємне – про ціну питання. За порушення строків виплати зарплати більш ніж на один місяць, виплату її не в повному обсязі чи інших передбачених законодавством про працю виплат передбачений штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати на момент виявлення порушення (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП). На сьогодні це 25 941 грн за один зафіксований факт.
До цього додається ще й адміністративна відповідальність за ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яку накладають персонально. За перше порушення штраф становить від 510 до 1700 грн, а за повторне протягом року – від 1700 до 5100 грн.
Сплата податків за працівників: чи можна одним платежем
Разом із зарплатою виникають і податкові обов’язки. ФОП сплачує всі зарплатні податки – ЄСВ, ПДФО та військовий збір – у момент виплати заробітної плати.
На практиці це можна оптимізувати: під час виплати за першу половину місяця (наприклад, 20-го числа) ФОП сплачує всю суму податків одразу, а при перерахуванні другої частини (приміром, 5-го числа) в призначенні платежу зазначає, що вся сума податків уже сплачена відповідної дати.
Платити за кожного працівника окремо не потрібно. За всіх найманих працівників можна перерахувати кошти трьома загальними платежами – окремо ПДФО, окремо військовий збір і окремо ЄСВ. У призначенні платежу достатньо вказати загальне формулювання, наприклад «ПДФО із зарплати за такий-то період».
А вже суми нарахованих і сплачених податків та зборів у розрізі кожного працівника відображаються у Податковому розрахунку.
Джерело: Команда адвокатів Богдана Янківа
Читайте більше:
Мінімальна заробітна плата у 2026 році
Зарплатні коефіцієнти: як їх запровадити і чому штатного розпису замало
Зарплата на чужу картку: як оформити законно
Заробітна плата: бухпроведення нарахування, оподаткування та виплати
