
Як повідомляє «Судово-юридична газета», між власницею грумінг-салону (позивач) та особою, яка співпрацювала з нею на підставі гіг-контракту та інших домовленостей (відповідач) виник судовий спір.
Після завершення співпраці, сторони підписали дві ключові угоди: про розірвання відносин та про нерозголошення інформації (NDA). Вони передбачали, зокрема, обов’язок:
- не поширювати конфіденційну інформацію;
- не використовувати бренд;
- видалити згадки про нього із соціальних мереж.
За порушення цих умов були встановлені штрафи.
Позивач стверджувала, що відповідач:
- не видалила публікації у соцмережах;
- передала конфіденційну інформацію третім особам;
- використала елементи бренду після припинення співпраці.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, після чого справа надійшла до апеляції.
Позиція апеляції: ключове – відсутність належних доказів
Київський апеляційний суд залишив рішення без змін, погодившись із головним висновком:
позивач не довів факту порушення зобов’язань.
Надані позивачем матеріали – скріншоти, коментарі третіх осіб у соцмережах, відеозаписи – не підтверджують:
- що саме відповідач поширювала конфіденційну інформацію;
- який саме зміст цієї інформації;
- наявність причинно-наслідкового зв’язку між її діями та заявленими вимогами.
Окрему увагу суд приділив питанню комерційної таємниці, а саме, що для визнання інформації конфіденційною або такою, що становить комерційну таємницю, необхідно довести, що вона:
- не є загальнодоступною;
- має комерційну цінність;
- була предметом заходів щодо збереження її секретності.
У цій справі позивач не довів ні конкретний обсяг такої інформації, ні її цінність, ні факт доступу відповідача до неї у відповідному обсязі.
У зв’язку з наведеним, апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення про відмову в позові – без змін.
Джерело: «Судово-юридична газета»
Читайте більше:
Чи доступна «критичність» для ФОП: позиція суду
Блогерка з OnlyFans-доходами виграла у податкової в суді
Керівник не є матеріально відповідальною особою: висновок ВС
Виконання рішень третейських судів: який суд вирішує питання відстрочення
Повідомлення про податкову перевірку: чому «відправити» не означає «вручити»




















