Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду (далі – ВС) у постанові від 02.03.2026 у справі №2-3467/12 дійшов наступного висновку:
У разі відступлення права вимоги за основним зобов'язанням автоматично відступається право вимоги до поручителя, якщо порука не припинилася та договором цесії не встановлено інше.
У справі, що переглядалася, спір пов’язаний із захистом права нового кредитора на стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом заміни стягувача у виконавчому провадженні. Зокрема, товариство звернулося до суду з відповідною заявою, вважаючи, що надало достатні докази для підтвердження факту переходу права вимоги як за кредитним договором, так і за договором поруки.
Суди вважали, що новий кредитор не надав належних доказів переходу права вимоги за договором поруки, у зв’язку із чим у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження щодо поручителя відмовили.
ВС вказав наступне.
Згідно із частинами 1 та 2 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні – це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв’язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов’язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами
Для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи, зокрема й сингулярного, суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов’язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.
На відміну від перевірки дійсності та чинності самої вимоги, оцінка договору відступлення прав вимоги на предмет суперечності приписам законодавства під час вирішення судом заяви про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача у виконавчому листі, сторони у справі) є обмеженою та має узгоджуватися з презумпцією правомірності правочину, закріпленою у ст. 204 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
Умовою відповідальності поручителя, визначеною в ч. 1 ст. 554 ЦК України, є порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою.
ВС зазначив, що з моменту переходу до нового кредитора права вимоги за основним зобов’язанням, порука за яким не припинилася, право вимоги до поручителя вважається таким, що одночасно перейшло до нового кредитора, якщо інше не передбачено договором відступлення права вимоги.
З огляду на це, ВС скасував судові рішення судів попередніх інстанцій у частині відмови в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження щодо поручителя та ухвалила в цій частині нове судове рішення про задоволення заяви.
Джерело: ВС
Читайте більше:
Верховний Суд оприлюднив огляд практики КГС за лютий 2026 року
Повернення авансу без заперечень: правові наслідки за позицією ВС
Чи можна відхилити пропозицію через «не той» документ: постанова ВС
ВС роз’яснив підходи до визначення юрисдикції у корпоративних спорах
Чи можна продати свою частку у спільній частковій власності без згоди співвласників
