20% ПДВ у кожній закордонній покупці. Первинку «просто так» не знищити: нові правила 2026. Підсумки тижня 23.03-27.03.2026

1. 4659 платників в оновленому 26 березня плані-графіку перевірок ДПС на 2026 рік
2. Первинку «просто так» не знищити, зарплатні документи – на тривале зберігання, а підпис = реєстрація: зміни 2026
3. ФОПам й решті самозайнятих «перерахують» лікарняні: із розрахунку викинуть «порожні» місяці
4. 3 дні на сигнал, 10 – на відшкодування + пеня: «липові» лікарняні дорого обійдуться медикам
5. Скільки винен – видно одразу: новий реквізит у ППР показує всі непогашені борги
6. Квота 4% без лазівок: мобілізованих включать до СЧШП для «інвалідного» нормативу
7. Онлайн-шопінг стане розкішшю? 20% ПДВ хочуть вшити в кожну закордонну покупку
8. Свавілля влади під контролем: нові гарантії для малого бізнесу з компенсаціями

4659 платників в оновленому 26 березня плані-графіку перевірок ДПС на 2026 рік

26 березня ДПС оприлюднила новий План-графік документальних планових перевірок на 2026 рік, і тепер кожному бізнесу варто перевірити, чи не потрапив до «польового списку» податківців.

На замітку! Швидко зробити це допоможуть наші довідник та спеціальний сервіс

В оновленому графіку враховано коригування за перший квартал, і зміни торкнулися всіх розділів: перевірок юридичних осіб та фінансових установ, фізичних осіб, включно з ФОПами, а також роботодавців.

Цьогоріч планують перевірити:

1. 3385 юросіб – на 101 більше, ніж у першій версії;
2. 1016 фізосіб, у тому числі ФОПів;
3. 258 роботодавців із питань правильності обчислення і своєчасності сплати ПДФО, військового збору та ЄСВ.

Загалом під прицілом – 4659 платників. Радимо заглянути до оновленого графіка просто зараз, щоб уникнути неприємних сюрпризів і мати час підготуватися до візиту ДПС, якщо що.

Первинку «просто так» не знищити, зарплатні документи – на тривале зберігання, а підпис = реєстрація: зміни 2026

Під реалії перевірок та війни переписали й правила діловодства і роботи з архівами: тепер навіть «Копія» має своє місце, а знищення первинки – лише після серйозної «чистки» ризиків.

Мін’юст наказом від 16.03.2026 №667/5 змінює Правила організації діловодства та архівного зберігання документів, затверджені його наказом від 18.06.2015 №1000/5, і вводить нові вимоги для всіх – від держорганів до бізнесу.

Так відмітка «Копія» має стояти чітко у правому верхньому куті першого аркуша.

Акти на знищення слід формувати за номенклатурою справ, але якщо йдеться про первинні фінансові та бухгалтерські документи, потрібна довідка, що немає податкових перевірок, спорів, кримінальних справ та документів, пов’язаних із відшкодуванням шкоди від агресії рф, а строки зберігання спливли. Довідку підписують керівник, бухгалтер і юрист.

До переліку документів для тривалого/постійного зберігання додано персоніфіковані відомості (звітність) про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано та з якої сплачено страхові внески.

Зберігати можна і цифрові документи, причому унормовано використання удосконалених електронних підписів (УЕП) і печаток, момент створення електронних копій, конвертування та головне – реєстрацію е-документів одночасно з їх підписанням. Тобто поставили підпис – уже зареєстрували.

Також урегульовано роботу з XML-документами. Зокрема, вхідні XML-файли з підписами зберігаються у первинному вигляді разом з електронним підписом, що спрощує інтеграцію між різними системами ЕДО та забезпечує цілісність документів.

Окремо прописали правила на «особливий період» (мобілізацію, воєнний стан): евакуацію архівів, фіксацію пошкоджень, дій у разі втрати чи викрадення документів, а також порядок після деокупації. Релоковані компанії мають повідомляти архіви про нову адресу і забезпечувати збереження документів. Старий наказ 2015 року про архіви з АТО скасовано.

Зміни запрацюють після офіційного опублікування – і піднімуть планку відповідальності за кожен документ. Для бізнесу – це сигнал переглянути локальні регламенти, ЕДО та внутрішні процедури, щоб уникнути неприємних сюрпризів на перевірках. Докладніше – у статті.

Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин

ФОПам й решті самозайнятих «перерахують» лікарняні: із розрахунку викинуть «порожні» місяці

Правила щодо лікарняних і декретних укотре переписують: ФОПам хочуть перераховувати виплати по-новому, а «порожні» періоди – викидати з розрахунку.

Уже є проєкт постанови ПФУ про зміни до Порядку №1266 (постанова Кабміну від 26.09.2001 №1266), який визначає, як рахувати середній дохід для страхових виплат самозайнятим.

Ключова новація – розширюють перелік поважних причин для вилучення днів із розрахункового періоду. Тепер до них планують додати час, коли ФОП, «незалежник» чи член фермерського господарства не провадили свою діяльність через догляд за дитиною до 3 років і були звільнені від сплати ЄСВ (за ч. 6 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»). Фактично, якщо в цей період не було підприємницького доходу, його не врахують при обчисленні виплат – що може підвищити розмір лікарняних і декретних.

Паралельно в Порядку №1266 чітко прописують, що дохід ФОПів, «незалежників» і членів ФГ для лікарняних і декретних рахують за «роботодавчим» механізмом, але з урахуванням сплати ЄСВ за себе.

Окремо закривають питання з паперовими лікарняними та їх підтвердженням для тих, хто поєднує роботу з бізнесом: таким сумісникам знадобиться завірена керівником копія листка непрацездатності з основного місця роботи, а тим, хто працює лише на себе, – засвідчення її медзакладом.

Водночас ПФУ і надалі вважає, що ФОП – найманий працівник має отримувати виплати за місцем роботи, а не як підприємець безпосередньо від ПФУ, що може спричиняти плутанину і спори.

Детально всі нові підходи до розрахунків страхових виплат і практичні нюанси розберемо вже 30 березня на великому зарплатному семінарі «Нові правила зарплатної звітності, «вічний» ВЗ, квота 4%, лікарняні та відпустки з 1 квітня 2026 року»

3 дні на сигнал, 10 – на відшкодування + пеня: «липові» лікарняні дорого обійдуться медикам

Пенсійний фонд запускає жорсткий контроль за лікарняними: за «сумнівні» медвисновки доведеться повертати гроші та ще й платити пеню за прострочку.

Оприлюднено проєкт постанови ПФУ, який вводить новий порядок взаємодії з медиками у разі виявлення необґрунтованих листків непрацездатності та фактично прописує механізм фінансової відповідальності.

Механіка доволі сувора: після перевірки ПФУ протягом 3 робочих днів надсилає повідомлення про порушення медзакладу або ФОПу-лікарю (через е-кабінет або рекомендованим листом). Якщо за таким лікарняним уже виплатили гроші, протягом 5 календарних днів порушнику надсилають вимогу компенсувати суму. Далі починається відлік: 10 календарних днів на оплату або оскарження. Якщо реакції немає – справу передають до виконавчої служби для примусового стягнення.

Додатково вводять фінансовий «стимул»: за кожен день прострочки – пеня 0,1% від суми.

Окремо прописали, коли документ вважається отриманим: дата відкриття в е-кабінеті, дата вручення пошти або автоматично п’ятий день від відправлення, якщо підтвердження немає. Саме це може стати проблемною точкою: пропустили лист – отримали борг і пеню.

Фактично ПФУ вибудовує швидкий ланцюжок «перевірка – вимога – стягнення», де затягнути час майже не вийде, а ризики переходять не лише на медиків, а й на бізнес, який потрапляє в історію з такими лікарняними.

Ці зміни запроваджено Законом України від 05.11.2025 №4683-IX «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо удосконалення порядку видачі, продовження та контролю за обґрунтованістю видачі листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування», який діє вже з 1 квітня. Детальний аналіз змін – за посиланням.

Скільки винен – видно одразу: новий реквізит у ППР показує всі непогашені борги

Сума податкового боргу тепер відображатиметься прямо у податковому повідомленні-рішенні (див. проєкт наказу Мінфіну). ППР доповнять відповідним реквізитом, що дозволить одразу оцінити заборгованість за податком на майно (податком на нерухомість, транспортним податком та платою за землю).

Чинна форма ППР таких даних не містить, що, на думку Мінфіну, гальмує адміністрування податків та збільшує ризики «пропущених» боргів.

Відомості формуватимуться за даними ДПС на дату складання ППР, а платники зможуть бачити точну суму заборгованості, що підлягає сплаті на бюджетний чи єдиний рахунок. Це дасть платнику актуальну картину зобов’язань та допоможе уникнути накопичення несплачених сум, зберігаючи контроль за кожним платежем.

Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!

Квота 4% без лазівок: мобілізованих включать до СЧШП для «інвалідного» нормативу

Мобілізованих працівників офіційно включать до розрахунку 4% квоти для осіб з інвалідністю, не залишивши бізнесу більше простору для «власних трактувань».

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15092, який пропонує внести зміни до ст. 19 Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» і прямо прописати: працівників, які проходять військову службу під час мобілізації, враховують у середньообліковій чисельності штатних працівників. А саме від цього показника залежить виконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю.

Зараз через відсутність чіткої норми частина роботодавців включає мобілізованих до розрахунку, частина – ні, що створює ризики спорів і різних підходів під час перевірок. Фактично законопроєкт закриває «сіру зону» і встановлює єдине правило: мобілізовані залишаються у «штатній картині» підприємства та у розрахунку, навіть якщо фактично не працюють. Це означає, що база для квоти не зменшиться, а обов’язок щодо працевлаштування осіб з інвалідністю зберігається в повному обсязі.

Ідея – уніфікувати практику та прибрати правову невизначеність, щоб усі роботодавці діяли за єдиними правилами незалежно від форми власності. Водночас для бізнесу це може означати зміну розрахунків квоти і потенційні ризики невиконання нормативу, якщо раніше мобілізованих не враховували. Тобто нова норма – це не лише ясність, а й нова точка контролю.

Щоб краще розібратися у цьому питанні та уникнути помилок у розрахунках, запрошуємо 3 квітня на вебінар «ВЗ без пауз, ЄСВ і об’єднана звітність: як не втратити квоту для осіб з інвалідністю та правильно вести підсумований облік»

У пригоді також стануть:

1. Розрахунок СКШП для визначення обов’язку з виконання квоти 4%
2. Норматив осіб з інвалідністю – 2026: кого включати та як підтвердити
3. Середня кількість працівників: як визначити для «інвалідного» нормативу та цільового внеску
4. Калькулятор середньооблікової кількості штатних працівників
5. Калькулятор нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю 2026

Онлайн-шопінг стане розкішшю? 20% ПДВ хочуть вшити в кожну закордонну покупку

ПДВ на закордонні покупки хочуть нараховувати з першої гривні – без звичного «порогу» у 150 євро, і це автоматично підніме ціну кожної посилки мінімум на 20%.

Таку новацію закладено в оприлюдненому 19 березня Мінфіном законопроєкті змін до Податкового кодексу України та банківського законодавства, який охоплює також цифрові платформи та дистанційну торгівлю.

Документ пропонує фактично «обнулити» поріг безподаткового ввезення для інтернет-покупок: нинішній безподатковий ліміт у 150 євро скасують, а пільгу у 45 євро залишать лише для посилок «фізособа-фізособі» без оплати і некомерційного характеру.

За задумом Мінфіну, податок має бути включений у ціну товару, а сплачувати його до бюджету повинні самі електронні платформи чи продавці-нерезиденти або їхні посередники, яких також зобов’яжуть вести облік таких продажів. Водночас базою оподаткування стане повна фактурна вартість товару.

Це означає просту річ – кожна закордонна покупка подорожчає мінімум на п’яту частину.

При цьому ключова проблема, як наголошує Ніна Южаніна, – механізму, як змусити іноземні інтернет-магазини платити цей податок і як він потраплятиме до бюджету, досі немає, відповідні зміни до митного законодавства не оприлюднені, а контроль за сплатою не прописаний.

У результаті виникає парадокс: податок уже планують, а адміністрування і контроль – «у тумані». На цьому фоні рішення виглядає особливо чутливим, адже для багатьох українців наразі закордонні покупки – не розкіш, а спосіб отримати дешевші або взагалі недоступні в Україні товари, особливо у прифронтових регіонах.

Що це означає для бізнесу й покупців на практиці та як підготуватися до нових правил, розповімо 31 березня на Великому податковому семінарі «Масштабні податкові реформи: ПДВ, цифрові платформи, військовий збір та об’єднана звітність»

Свавілля влади під контролем: нові гарантії для малого бізнесу з компенсаціями

Планують ввести нові запобіжники проти рішень влади, які можуть призвести до закриття бізнесу чи скорочення робочих місць.

Це закладено в законопроєкті №15035, який прямо закріплює право людини на трудову діяльність і забороняє будь-які рішення державних та місцевих органів, що звужують це право або ведуть до втрати роботи чи згортання підприємництва.

Вперше запроваджують норму, яка фактично блокує демонтаж МАФів, закриття точок чи інші дії, що «мінусують» робочі місця, окрім випадків безпеки, законних рішень або реальної загрози життю.

Водночас владу зобов’яжуть рахувати наслідки: будь-яке рішення має супроводжуватися оцінкою впливу на зайнятість, втрати бюджету і пошуком альтернатив без закриття бізнесу. Якщо ж підприємця все-таки змушують піти або перенести свою діяльність, йому мають або компенсувати витрати на демонтаж і відновлення або дати інше місце на не гірших умовах – за рахунок бюджету.

Також вводиться обов’язкове громадське обговорення рішень із залученням бізнесу, профспілок і роботодавців. У разі втрати доходу через відповідні рішення постраждалим гарантують пріоритетну підтримку, перекваліфікацію і допомогу з працевлаштуванням.

Водночас виникає питання, як це працюватиме на практиці і чи не стане черговою формальністю, адже контроль і реальні механізми впливу ще не прописані.

На тлі анонсованих нових гарантій для малого бізнесу варто звернути увагу на практичні аспекти річного звітування підприємцями та наслідки запланованих ПДВ-новацій – саме про це детально говоритимемо 1 квітня на вебінарі «Огляд проєкту закону і ризикові ПДВ-правила для ФОП & Декларування ФОП на загальній системі 2025»