Верховний Суд (далі – ВС) у постанові від 21.01.2026 року у справі №927/149/22 дійшов наступного висновку:
Закриття справи про банкрутство у зв’язку з погашенням вимог кредиторів (п. 5 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ) після внесення змін Законом України від 20.03.2023 №2971-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що набрав чинності 15 квітня 2023 року) можливе на будь-якій стадії, проте обов’язковою умовою є виплата винагороди арбітражному керуючому. Суд має затвердити звіт керуючого із визначенням джерел фінансування, оцінюючи при цьому не тривалість процедури, а фактичний обсяг та обґрунтованість виконаної роботи.
У справі, що переглядалася, попри погашення вимог кредиторів, суд першої інстанції відмовив у закритті провадження у справі про банкрутство, оскільки ліквідатор не отримав відшкодування витрат і судові спори ще тривали.
Апеляційний суд скасував оскаржуване рішення та закрив провадження, зазначивши, що за умови погашення вимог кредиторів приписи ч. 7 ст. 41 та п. 5 ч. 1 ст. 90 КУзПБ є імперативними. Їх застосування є обов’язковим незалежно від супутніх обставин:
- наявності невирішених заяв чи скарг;
- оскарження документів у судах вищих інстанцій;
- наявності рішень кредиторів про продовження процедури;
- заборгованості перед арбітражним керуючим.
ВС скасував постанову апеляційного суду про закриття провадження у справі про банкрутство, визнавши її такою, що не відповідає нормам ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, і залишила в силі рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених у своїй постанові.
ВС зробив такі правові висновки.
Аналіз ст. 90 КУзПБ вказує на можливість закриття провадження у справі про банкрутство у зв’язку з погашенням вимог кредиторів (п. 5 ч. 1 цієї статті) на будь-якій стадії, навіть у ліквідаційній процедурі юридичної особи чи процедурі погашення боргів фізичної особи. Однак встановленим порядком не врегульовано питання послуг арбітражного керуючого при закритті провадження. Для усунення цього недоліку ВС сформував єдину правову позицію, яка ґрунтується на конституційних гарантіях оплатності праці.
Розгляд звіту про винагороду та витрати арбітражного керуючого є обов’язковою передумовою завершення справи, що не порушує імперативності норм щодо закриття провадження, а виступає його невід’ємною частиною.
ВС наголосив, що джерела фінансування праці арбітражного керуючого визначаються залежно від підстави закриття провадження у справі. Якщо провадження закривається через ліквідацію боржника за відсутності активів, витрати покладаються на кредиторів пропорційно до їхніх вимог. У разі ж закриття провадження у справі через повне погашення боргів відповідно до реєстру кредиторів, обов’язок виплати винагороди покладається безпосередньо на боржника, платоспроможність якого відновлено.
Джерело: ВС
Читайте більше:
Фінансовий моніторинг і блокування рахунків: актуальна практика ВС
Електронні договори в суді: ВС визначив, коли документу можна довіряти
Судова практика господарських спорів: головні висновки ВС за січень 2026 року
Оприлюднено оновлений огляд практики КГС ВС щодо застосування ГПК України
Договір оренди під час воєнного стану продовжується автоматично: правовий висновок ВС
