Працівник подав заяву про звільнення за власним бажанням, але роботодавець (комунальне підприємство) відмовляється оформлювати звільнення та пропонує лише призупинення трудового договору. Чи має право роботодавець перешкоджати звільненню через відсутність коштів на виплату компенсації за невикористані дні відпусток. Які подальші дії для захисту трудових прав?
Звільнення за власним бажанням (ст. 38 Кодексу законів про працю України, далі – КЗпП) – це право працівника. Роботодавець не має права відмовити у звільненні. Навіть якщо у підприємства відсутні кошти на виплату компенсацій (за невикористану відпустку тощо), це не є законною підставою для утримання працівника.
Алгоритм дій для працівника:
1. Збереження доказів подання заяви:
- електронний лист із заявою;
- скріншоти відправлення;
- повідомлення про доставку (якщо є);
- листування з роботодавцем чи юристом.
2. Якщо заява подана за власним бажанням
За загальним правилом роботодавець має звільнити працівника після спливу строку попередження (14 днів). Відмовити у звільненні роботодавець не має права.
Якщо підприємство знаходиться в районі бойових дій і існує загроза життю та здоров’ю працівника, під час воєнного стану працівник може просити про звільнення у строк, зазначений у заяві.
3. Призупинення трудового договору і звільнення – це різні речі
Призупинення не припиняє трудові відносини, а лише тимчасово зупиняє виконання роботи.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України (п. 4 ст. 13 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», далі – Закон №2136).
Призупинення трудового договору не є перешкодою для працевлаштування на іншому підприємстві (установі, організації). Працівник має право реалізувати своє право на працю шляхом укладення трудового договору з одним або кількома працедавцями, крім випадків, коли відповідні обмеження встановлені законодавством.
Водночас якщо працівник має бажання саме звільнитися, роботодавець не може нав’язувати працівнику своє рішення про призупинення договору як альтернативу звільнення.
4. Якщо роботодавець ігнорує заяву і є докази її подання та протиправної відмови
Працівник має право змінити підстави звільнення та вимагати звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП у визначений ним строк у зв’язку із невиконанням роботодавцем вимог законодавства про працю.
При звільненні за ч. 3 ст. 38 КЗпП роботодавець зобов’язаний виплатити працівнику вихідну допомогу у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП).
Якщо підприємство перебуває у комунальній власності працівник має право звернутися із скаргою до відповідного органу місцевого самоврядування про здійснення заходів контролю та вжиття заходів щодо усунення порушень законодавства про працю, а також звернутися зі скаргою до Держпраці (ст. 259 КЗпП).
Скористатися правом на судовий захист своїх прав.
5. Виплата заробітної плати та інших виплат від роботодавця у разі звільнення
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму (ст. 116 КЗпП).
Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства. (ст. 10 Закону №2136).
Джерело: Держпраці
Читайте більше:
Звільнення військовозобов'язаного: дії відповідального за військовий облік
Через які помилки роботодавців працівників поновлюють на роботі: судова практика
Вихідна допомога: як розрахувати її суму (10 прикладів)
Звільнення працівника: алгоритм від А до Я
Повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні: зразок
