- Крок 1. Повідомлення податкових органів
- Крок 2. Додавання необхідних КВЕДів
- Крок 3. Відкриття рахунків у фінансових установах
- Крок 4. Оформлення печатки
- Крок 5. Отримання ліцензій та дозвільних документів
- Крок 6. Укладення договорів з контрагентами
- Крок 7. Оформлення на роботу працівників
- Висновки
Інформацію про те, як зареєструватися ФОПом за допомогою Дії ви можете знайти у нашій публікації. А у цій статті ми покроково розглянемо, що потрібно зробити ФОПу далі, вже після державної реєстрації.
Крок 1. Повідомлення податкових органів
Про те, що фізособа зареєструвалася ФОПом, окремо повідомляти податкові органи не потрібно, цю інформацію вони отримають з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами державних органів відповідно до ст. 13 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Взяття на облік ФОП як платника податків здійснюється податковим органом на підставі відомостей про реєстрацію ФОП, отриманих з ЄДР (п. 65.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ; п. 6.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588, далі – Порядок №1588).
Проте в деяких випадках підприємцю все ж таки доведеться звернутися в податковий орган, а саме:
1. Перехід на єдиний податок.
Обрати систему оподаткування, у тому числі перехід на спрощену систему оподаткування, ФОП може ще на етапі державної реєстрації підприємцем. Для цього він може за бажанням зробити відповідну позначку на 4-й сторінці Заяви щодо державної реєстрації фізичної особи – підприємця (форма 1, затверджена наказом Мін'юсту від 18.11.2016 №3268/5, далі – Наказ №3268/5). Якщо ФОП реєструється через Дію, то така позначка може бути проставлена в онлайн-формі Заяви, яка заповнюється при реєстрації підприємцем.
Але, якщо цей крок не був виконаний підприємцем на етапі держреєстрації, він може скористатися своїм правом обрати єдиний податок згодом. Для цього необхідно буде подати до податкового органу за місцем обліку Заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджену наказом Мінфіну від 16.07.2019 №308.
Зверніть увагу! Зареєстровані в установленому порядку ФОПи, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (пп. 298.1.2 ПКУ). А для ФОПів, які обрали третю групу (без сплати ПДВ), та подали заяву протягом 10 днів з дня державної реєстрації, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації
2. Подання форми №20-ОПП.
Підприємці, так само як і юрособи, зобов’язані повідомляти податковий орган про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), шляхом подання форми №20-ОПП.
Форма №20-ОПП (Заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, наведена у додатку 10 до Порядку №1588 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#n1631) подається у наступних випадках (п. 8.3 - 8.5 Порядку №1588 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#n246 ):
- у разі реєстрації, створення або відкриття об’єкта оподаткування;
- якщо відбуваються зміни відомостей про об’єкт оподаткування (якщо змінився тип, найменування, місцезнаходження, вид права чи стан об’єкта оподаткування).
Форма №20-ОПП подається про всі власні, орендовані або передані в оренду об’єкти.
Отже, якщо ФОП буде використовувати у діяльності об’єкти оподаткування (наприклад, відкриває магазин, майстерню тощо), то йому потрібно подати про них форму №20-ОПП до податкового органу за основним місцем обліку протягом 10 робочих днів з дня створення (відкриття, реєстрації) такого об’єкта.
3. Реєстрація РРО/ПРРО.
Якщо ФОП буде здійснювати діяльність, яка потребує використання РРО/ПРРО, йому необхідно зареєструвати їх у податковому органі.
Правила застосування РРО/ПРРО визначені Законом України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Реєстрація РРО/ПРРО у податкових органах здійснюється відповідно до Порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій, затверджених наказом Мінфіну від 14.06.2016 №547.
Для реєстрації РРО в податковий орган подається Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій (форма 1-РРО).
Для реєстрації ПРРО в податковий орган подається Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій (форма 1-ПРРО).
Зверніть увагу! Подання заяв про реєстрацію РРО/ПРРО можливе через Електронний кабінет платника податків (див. роз’яснення ДПС у ЗІР, категорія 109.06)
Детальніше про оподаткування та податкову звітність ФОПів ви можете дізнатися з нашого мінікурсу.
Крок 2. Додавання необхідних КВЕДів
Види діяльності, якими планує займатися ФОП, він обирає ще на етапі держреєстрації підприємцем та зазначає їх у реєстраційній заяві. Але, на практиці доволі часто трапляються випадки, коли ФОП змінив свої плани вже після реєстрації та хоче зайнятися видом діяльності, який не вказав в ЄДР. У цьому випадку він має право додати необхідні види діяльності, для цього подає держреєстратору реєстраційну форму 1, затверджену Наказом №3268/5, де вказує необхідні КВЕДи. Також додавання нових КВЕДів можливе за допомогою Дії, тоді необхідні види діяльності вказуються в онлайн-формі Заяви.
Для довідки. Види діяльності визначаються відповідно до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженої наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 №457 (далі – КВЕД). Законодавство не обмежує ФОПів у кількості видів діяльності, які вони можуть вказати в ЄДР. Але, важливо пам’ятати, що податковим законодавством деякі види діяльності заборонено для платників єдиного податку.
Крок 3. Відкриття рахунків у фінансових установах
Цей крок не є обов’язковим для ФОПів – підприємець має право здійснювати діяльність й без відкриття поточних рахунків. Але, якщо ФОП буде здійснювати діяльність із застосуванням безготівкових рахунків, без цього кроку не обійтися.
Відкриття поточних рахунків у банках та інших фінансових установах здійснюється відповідно до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Нацбанку від 29.07.2022 №162 (далі – Інструкція №162).
Для відкриття рахунку підприємець обирає банк за своїм бажанням та надає банку (п. 33 Інструкції №162):
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу та документ із реєстраційним номером облікової картки платника податків (РНОКПП);
- заповнену заяву про відкриття поточного рахунку.
Між банком і ФОПом укладається в письмовій формі договір банківського рахунку.
Крок 4. Оформлення печатки
Оформлення ФОПом печаток та штампів також не є обов’язковим, але він може це зробити за бажанням. Зараз за чинним законодавством використання печаток не є обов’язковим, вони застосовуються суб’єктами господарювання за бажанням. Тому, для виготовлення печаток та штампів не потрібно ніяких дозвільних документів.
Для виготовлення печатки ФОПу потрібно звернутися до відповідного суб’єкта господарювання, який здійснює таку діяльність. На практиці для виготовлення печаток та штампів ФОПу необхідно подати такому суб’єкту:
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
- РНОКПП;
- витяг чи виписку з ЄДР, яка підтверджує факт держреєстрації підприємцем.
Крок 5. Отримання ліцензій та дозвільних документів
ФОПу, який тільки починає свою діяльність, слід ретельно проаналізувати законодавство, яке регламентує обрані види діяльності. Є види діяльності, ведення яких може здійснюватися при наявності відповідних ліцензій чи інших дозвільних документів.
Щодо видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, перш за все, слід орієнтуватися на перелік, наведений у ст. 7 Закону України від 02.03.2015 №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі – Закон №222).
Крім Закону №222, необхідність отримання ліцензії може бути передбачена іншими спеціальними законами. Наприклад, якщо ФОП планує здійснювати діяльність, яка стосується обігу підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, пальне), то отримання ліцензій здійснюється відповідно до Закону України від 18.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Щодо отримання інших дозвільних документів, варто дотримуватися правил, встановлених Законом України від 06.09.2005 №2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Крок 6. Укладення договорів з контрагентами
На початку діяльності ФОПу також доведеться укласти договори з іншими суб’єктами господарювання (щодо поставки, отримання послуг, оренди тощо). При складанні таких договорів, необхідно орієнтуватися, перш за все, на приписи Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
На практиці у ФОПів досить часто виникає питання:
Чи всі договори потрібно укладати у письмовій формі, та чи можна замість договору виписати рахунок, накладну, тощо?
У цьому питанні необхідно орієнтуватися на норми ст. 205 – 207 ЦКУ.
Так, згідно ч. 1 ст. 205 ЦКУ правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Тобто, обов’язково потрібно дотримуватися письмової форми договору, коли це прямо передбачено законом. Так само, обов’язково посвідчувати договір у нотаріуса, коли це прямо передбачено законом.
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч. 1 ст. 206 ЦКУ). В такому випадку мова йде, як правило, про договори роздрібної купівлі-продажу та надання побутових послуг. Всі інші договори суб’єктам господарювання (у тому числі ФОПам) варто укладати у письмовій формі.
До речі! Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами (ч. 1 ст. 207 ЦКУ). Тому якщо навіть ви не підписували двосторонній документ під назвою «Договір», а тільки обмінялися з контрагентом письмовими документами (рахунками, накладними тощо), це не означає, що у вас немає письмового договору. В такому випадку також вважається, що договір письмовий, але укладений, у так званий, спрощений спосіб. Важливо, щоб у цих письмових документах були присутні істотні умови договору
Але, щоб убезпечити себе від спірних ситуацій у майбутньому (як з контрагентом, так і з контролюючими органами) краще укладати договори у письмовій формі та якомога детальніше прописувати всі умови в ньому, особливо якщо вартість предмета договору значна.
Крок 7. Оформлення на роботу працівників
Якщо ФОП планує залучати до своєї діяльності найманих працівників, йому потрібно буде укласти з ними трудові договори із дотриманням вимог трудового законодавства і перш за все, Кодексу законів про працю (далі – КЗпП).
Статтею 24 КЗпП передбачено, що підприємці-роботодавці зобов’язані укладати зі своїми найманими працівниками трудовий договір у письмовій формі.
Але, у період дії воєнного стану застосовуються особливі правила оформлення трудових відносин, установлені Законом України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136).
Так, у період дії воєнного стану сторони самостійно визначають форму трудового договору (ч. 1 ст. 2 Закону №2136). Отже, зараз за домовленістю між роботодавцем та працівником письмова форма трудового договору може не застосовуватися. Але ми рекомендуємо все одно оформляти трудовий договір у письмовому вигляді, щоб уникнути можливих суперечок із працівником у майбутньому.
Для укладення трудового договору у письмовій формі можна застосовувати форму, затверджену наказом Міністерства праці та соціальної політики від 08.06.2001 №260.
Крім оформлення трудових договорів, ФОПу, який використовує найману працю, доведеться оформлювати інші кадрові документи.
Детальніше про відносини ФОПів з найманими працівниками читайте у нашій статті.
А ФОПам на єдиному податку також нагадаємо, що для них діє обмеження по кількості найманих працівників, встановлене п. 291.4 ПКУ, залежно від обраної групи єдиного податку.
Висновки
- ФОПам, які тільки зареєструвалися та починають свою підприємницьку діяльність, варто подбати про виконання певних дій та оформлення необхідних документів, щоб не порушувати вимог законодавства та не отримати за це фінансові санкції.
- Проаналізуйте ваші види діяльності та інші важливі моменти, та вирішіть, чи не потрібно вам:
- отримати ліцензію чи інший дозвільний документ;
- додати необхідні КВЕДи, зареєструвати РРО/ПРРО, подати форму №20-ОПП;
- укласти договори з контрагентами, відкрити рахунок в банку, оформити найманих працівників.
Оксана КОВАЛЬЧУК, консультант з юридичних питань
Шаблони та зразки документів:
Заява про застосування спрощеної системи оподаткування
Читайте більше:
Єдиний податок 2026: яку групу обрати ФОПу, ліміти, строки сплати
Навігатор для ФОП 2025: обов'язки щомісяця, щокварталу та раз на рік
ТОП-важливі питання ФОП: КВЕДи, ліміти, перевірки ДПС, фінмоніторинг банків
ФОП і наймані працівники: обмеження, алгоритми оформлення, кадрові документи
ФОП без податків? Розбираємо, хто реально платить, а хто користується пільгами у 2025 році
Мінікурси на тему:
Як відкрити ФОП для інтернет-торгівлі за 10 кроків
Відкрили ФОП? Які податки платити та як звітувати у місяці реєстрації
ФОП працює в різних містах: куди платити податки та як звітувати за найманих працівників і «за себе»
Розрахунок податків для ФОП 1-3 групи – зручний інструмент для підприємців, які працюють на спрощеній системі. Допоможемо легко розрахувати податкове навантаження у 2025 році, враховуючи очікуваний дохід
