
Експерт
Консалтингова компанія White ConsultingWhite Consulting Group – команда податкових менеджерів і бухгалтерів-практиків
Знецінення товару до нульової вартості шляхом створення резерву може призвести до податкових ризиків, зокрема, щодо ПДВ. Податкові органи можуть розглядати таку операцію як негосподарське використання, що вимагає нарахування податкових зобов’язань. Хоча офіційні роз’яснення ДПСУ це заперечують, судова практика свідчить про протилежну позицію, де підприємствам вдається відстояти свою правоту

ПИТАННЯ:
Здійснюємо знецінення товару до 0 грн шляхом створення резерву під знецінення (відображаємо як контррахунок до рахунку товари) і проводимо збільшуючу різницю. Чи є тут ризик, в т.ч. по ПДВ?
Так, в такому разі потенційно виникає ризик донарахування податковими органами ПДВ на підставі п. 198.5 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Почнемо з податку на прибуток. Дійсно, на думку податкових органів, платники податку на прибуток, які ведуть облік податкових різниць з р. III ПКУ, під час створення резерву на знецінення запасів мають застосовувати коригування із п. 139.1 ПКУ. Відповідно, на їх думку, у звітному періоді створення такого резерву за правилами МСФЗ треба застосовувати збільшувальну різницю із пп. 139.1.1 ПКУ (її показують у рядку 2.1.1 додатка РІ до декларації з податку на прибуток). А у звітному періоді «використання» такого резерву – зменшувальну різницю із пп. 139.1.2 ПКУ (її записують до рядка 2.2.1 додатка РІ до декларації з податку на прибуток).
Позиція податкового органу щодо даного питання висвітлена в наступних ІПК:
від 28.11.2022 №2065/ІПК/99-00-21-02-02-06:
Таким чином, якщо Товариство створює резерв на знецінення активів відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, то таке Товариство на підставі п. 139.1 ст. 139 Кодексу збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму витрат на створення такого резерву для відшкодування наступних (майбутніх) витрат та зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму використання зазначеного створеного резерву та на суму його коригування (зменшення), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності. |
від 10.02.2021 №468/ІПК/99-00-21-02-02-06:
Отже, якщо підприємство здійснює уцінку через створення резерву (забезпечення) знецінення запасів у відповідності до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, то платник має коригувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог п. 139.1 ст. 139 ПКУ. Так, у рядку 2.1.1 додатка РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (далі – Декларація), відображається сума витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. У рядку 2.2.1.1 додатка РІ до Декларації відображається сума коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. |
Тепер щодо ПДВ. Загалом формування резерву на знецінення запасів не є операцією з постачання товарів (послуг). Тому загалом об’єкта оподаткування ПДВ в цьому разі не мало б виникати (пп. 14.1.185, пп. 14.1.191, п. 185.1 ПКУ).
Проте, оскільки в обговорюваному випадку мова йде про нарахування резерву із застосуванням контрактивного рахунку до рахунку 28 (тобто в бухобліку вартість таких товарів знецінено до «0»), то в такому разі є ризик, що податкові органи можуть наполягати на нарахуванні ПДВ на підставі п. 198.5 ПКУ як на не госпдіяльне використання.
І хоча у своїх ІПК податковий орган ніби це заперечує, однак на це вказує наявна судова практика.
Так, наприклад, в ІПК від 28.11.2022 №2065/ІПК/99-00-21-02-02-06 податковий орган зауважує:
Отже, операції з нарахування резерву на знецінення активiв (товарно-матерiальних цiнностей, переведених до складу необоротних активiв) без списання їх з балансу згідно з п. 185.1 ст. 185 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки такі операції відповідно до вимог пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не є операціями з постачання товарів. Податкові зобов’язання з ПДВ у разі здійснення операції з нарахування резерву на знецінення таких активiв не виникають. Враховуючи те, що в результаті нарахування резерву на знецінення активiв не відбувається ліквідації (списання) таких активiв з балансу, тобто податкові наслідки з ПДВ у разі здійснення таких операцій відсутні, то норми п. 321 підрозділу 2 розділу XX ПКУ стосовно не нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ на такі операції не розповсюджується. |
Подібна позиція висвітлена й в ІПК від 03.08.2023 №2273/ІПК/99-00-21-03-02-06:
Якщо платник здійснює операції зі знецінення основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, запасів, біологічних активів, капітальних інвестицій тощо, то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ та не призводять до податкових наслідків з ПДВ, оскільки при їх здійсненні не відбуваються операції з постачання товарів. Податкові зобов’язання за такою операцією не нараховуються, податкова накладна не складається. Додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, не здійснюється. |
Але, як ми вже вказали, судова практика свідчить про зовсім іншу позицію податкового органу з цього питання. Наприклад, в рішенні Сумського окружного адмінсуду від 02.02.2022 у справі №480/6025/21 було зауважено:
Таким чином, враховуючи що нарахування резерву знецінення запасів не є списанням активу; створення резерву знецінення запасів в бухгалтерському обліку не є операцією з постачання товарів відповідно до вимог пп. 14.1.191 п. ст. 14 ПКУ та відповідно і не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість в розумінні п.185.1 ст. 185 ПКУ; в судовому засіданні не було підтверджено факту початку використання обладнання в операціях, що не є господарською діяльністю позивача; суд приходить до висновку про відсутність у позивача обов`язку за даних обставин нарахувати податкові зобов`язання на підставі пп. г п. 198.5 ст. 198 ПКУ та, відповідно, скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну. |
Подібний судовий кейс знаходимо й в рішенні Донецького окружного адмінсуду від 16.05.2024 у справі №200/5278/20-а:
Саме по собі знецінення не тягне за собою будь-яких наслідків у податковому обліку з ПДВ. Адже таке знецінення не змінює первісного призначення запасів (ТМЦ). Тобто переоцінені при знеціненні запаси, як і раніше: залишаються у власності платника у такому разі не відбувається операції постачання товарів, у розумінні пп. 14.1.191 ПКУ, що виключає необхідність нарахування податкових зобов`язань за п. 188.1 ПКУ; залишаються призначеними для використання в оподатковуваних операціях у рамках господарської діяльності підприємства. Тому у платника немає підстав для нарахування компенсуючих податкових зобов`язань з ПДВ за п. 198.5 ПКУ. Таким чином, висновок податкового органу, що вказане майно слід вважати таким, що використовується в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку є протиправним. |
Кабмін схвалив пакет законопроєктів, які мають наблизити українські правила захисту комерційної таємниці до стандартів ЄС. Документи визначають, як правомірно отримувати, використовувати й розкривати комерційну таємницю, а також передбачають нові механізми її захисту в суді та відшкодування збитків у разі порушень. Окремо пропонують змінити правовий статус комерційної таємниці, виключивши її з переліку об’єктів права інтелектуальної власності

Орендуєте приміщення для бізнесу або здаєте нерухомість в оренду? Оренда та суборенда приміщень мають чимало юридичних і податкових нюансів. Хто повинен сплачувати податки? Як правильно оформити договір? Які обмеження діють для ФОП та як оподатковувати орендні платежі? Особливої уваги потребують зміни, що набрали чинності з 23 жовтня 2026 року та вплинули на оподаткування доходів від оренди нерухомості. У цій статті розберемо найважливіші питання оренди й суборенди для ФОП, пояснимо нові правила оподаткування та підкажемо, на що звернути увагу, щоб уникнути помилок і зайвих податкових витрат

Відповідно до нового експериментального проєкту, затвердженого постановою КМУ від 25.07.2024 №854 у ДПС впроваджується система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками). Це означає, що податкова: аналізує внутрішні та зовнішні фактори, які можуть вплинути на сплату податків; визначає можливі ризики порушень; обирає способи реагування на ці ризики; постійно переглядає та оновлює інформацію про ризики; обмінюється даними, навчається і накопичує досвід для покращення своєї роботи

ДПС надала роз'яснення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій зі списання (ліквідації) нематеріальних активів, які придбані без ПДВ, повністю замортизовані та більше не використовуються у господарській діяльності підприємства

ДПС повідомила, що будівельний вагончик, який використовується у господарській діяльності, може вважатися об’єктом оподаткування та підлягати відображенню у формі №20-ОПП. Водночас при застосуванні принципу укрупнення інформації окреме повідомлення про вагончик може не подаватися, якщо вже задекларована земельна ділянка, де він розміщений

Нардеп Ярослав Железняк підготував законопроєкт із семи норм для підтримки бізнесу, який постраждав від російських ударів. Серед пропозицій – річний мораторій на планові перевірки, повернення ПДВ та акцизу за знищені товари й пальне, а також спрощення відновлення документів і перевезення вцілілих товарів зі зруйнованих приміщень. Крім того, депутат пропонує створити Фонд страхування бізнесу від воєнних ризиків без підвищення податків

Пошкодження або знищення виробничого об’єкта може стати підставою для підтвердження неможливості виконання податкових обов’язків не лише щодо юридичної особи загалом, а й щодо її окремого структурного підрозділу. Водночас знищення акцизного складу саме по собі не звільняє підприємство від усіх податкових обов’язків. Пояснюємо, як оцінюють такі обставини та які особливості передбачає Порядок №225

Міністерство економіки та довкілля України розробило проєкт наказу, який передбачає масштабне оновлення та уніфікацію форм документів, що складаються Держпраці під час заходів державного нагляду (контролю). Необхідність змін зумовлена приведенням нормативно-правової бази у відповідність до законів України

Помилки в роботі Електронного кабінету не завжди означають, що платник податків порушив законодавство. Податковий кодекс передбачає поняття методологічної помилки – невідповідності алгоритмів роботи кабінету нормам податкового законодавства. Пояснюємо, що саме вважається методологічною помилкою та чому це важливо для платників податків

У 2026 році загальний зарплатний критерій для бронювання працівників критично важливих підприємств становить 25 941 грн на місяць. Однак для його виконання враховують не всі виплати: виробничі премії, надбавки та доплати можуть увійти до зарплатного показника, а лікарняні залишаються спірним питанням. Роботодавцям важливо контролювати нараховану зарплату протягом усього строку бронювання, адже її зниження нижче встановленого рівня створює ризик анулювання відстрочки. Розглянемо, які виплати враховуються, які винятки передбачає законодавство та що потрібно перевірити підприємству

Державна податкова служба надала роз'яснення щодо оподаткування та амортизації нематеріальних активів (комп’ютерних програм), які використовуються у господарській діяльності платників податку на прибуток за МСФЗ, якщо строк дії ліцензії становить 70 років після смерті автора

Міжвідомча робоча група визначила нові завдання для ДПС, Держмитслужби, БЕБ та інших органів у боротьбі з тіньовою економікою й ухиленням від сплати податків. Серед пріоритетів – припинення схем штучного дроблення бізнесу, протидія тіньовому імпорту та посилення контролю за гуманітарною допомогою. Також планують створити спільний аналітичний кабінет податкової, митниці та БЕБ для відстеження руху товарів. Основні заходи мають виконати до 13 листопада – 1 грудня 2026 року, а окремі завдання – протягом семи днів

У статті розглянули, як ФОП правильно звільнити найманих працівників у разі припинення діяльності: підстави звільнення, строки попередження, виплату вихідної допомоги та проведення остаточного розрахунку. Пояснили, які документи потрібно оформити в день звільнення, як подати Податковий розрахунок та уникнути штрафів. Окремо розібрали фінансові питання перед закриттям ФОП: перевірку заборгованостей, сплату єдиного податку, військового збору та ЄСВ, нюанси пільг, подання ліквідаційної звітності, закриття РРО/ПРРО, форми №20-ОПП і підприємницьких рахунків

ДСНС оприлюднила методичні рекомендації щодо облаштування безпечних просторів на підприємствах. Документ визначає, хто відповідає за їх створення, як обрати придатне приміщення та які технічні вимоги врахувати для захисту працівників і відвідувачів від вибухової хвилі та уламків. Зокрема, рекомендують надавати перевагу підвальним і цокольним приміщенням, а безпеку простору підтверджувати розрахунками та документувати відповідним звітом

Оновлення критеріїв критичності та перегляд лімітів бронювання змушують роботодавців оцінити, чи збережеться статус критично важливого підприємства та чи не втратять працівники бронювання. Адвокат Ганна Лисенко радить не чекати офіційного перегляду, а вже зараз перевірити підстави отримання критичності, актуальність документів і використану квоту

Чи потрібно подавати Звіт про внесок за працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо на ТОВ є лише директор, який перебуває у відпустці без збереження зарплати, а у ФОП є один найманий працівник, який також перебуває у відпустці без збереження зарплати?
