
Документообіг, первинні документи
23.10.2025
Електронний договір: правила укладення та підпису
Сьогодні суб’єкти господарювання досить часто укладають договори в електронній формі: це досить швидко та зручно. До того ж законодавством передбачено, що електронний договір має таку ж юридичну силу, як і паперовий. Але укладаючи договір в електронній формі, варто враховувати певні правила та особливості, які й розглянемо у статті

- Законодавчі основи для електронного договору
- Які умови повинен містити електронний договір
- Яким чином підписується електронний договір
- Чи можна перевірити справжність електронного підпису на договору
- За якими правилами відбувається підписання електронного договору
- Чи визнаються доказами у суді електронні договори
- Висновки
Законодавчі основи для електронного договору
Згадку про електронну форму договору знаходимо, перш за все, у ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ):
правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
А в ч. 1 ст. 207 ЦКУ зазначається:
правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.
Крім того, у ч. 2 ст. 639 ЦКУ передбачено:
- якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, згідно з нормами ЦКУ електронний договір є різновидом письмової форми договору.
Детальніше правила для електронних договорів прописані у Законі України від 03.09.2015 №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі – Закон №675). Саме цей закон визначає головні правила вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем.
Крім норм Закону №675, при укладенні електронних договорів також необхідно буде дотримуватися вимог інших законодавчих актів, зокрема:
- Закону України від 22.05.2003 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон №851) ;
- Закону України від 05.10.2017 №2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон №2155).
Електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону №675).
Причому, електронний договір має таку саму юридичну силу, як й договір, укладений у паперовій формі (ст. 8 Закону №851).
Роз’яснення Мін'юсту від 10.10.2025 щодо укладання договору в електронній формі можна знайти на його сайті за посиланням.
Які умови повинен містити електронний договір
Будь-який договір, як паперовий, так й електронний повинен містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного виду договору.
Нагадаємо, що основні вимоги для певних видів договорів містяться у ЦКУ. Крім того, для окремих видів договорів також є спеціальні закони, у яких також можуть міститися вимоги щодо змісту договору. Наприклад:
- для договору страхування – Закон України від 18.11.2021 №1909-IX «Про страхування»;
- для договору фінлізингу – Закон України від 04.02.2021 №1201-IX «Про фінансовий лізинг».
Проте, крім звичайних умов, передбачених ЦКУ та спеціальними законами, електронний договір, враховуючи його специфіку, може містити такі умови (ч. 2 ст. 11 Закону №675):
- технологію (порядок) укладення договору;
- порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору;
- можливість та порядок внесення змін до умов договору;
- спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту);
- порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов’язань;
- технічні засоби ідентифікації сторони;
- порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту);
- посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа;
- спосіб зберігання та пред’явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них;
- умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів;
- можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору;
- інші відомості.
Яким чином підписується електронний договір
Підписання електронного договору може відбуватися з використанням (ст. 12 Закону №675):
- електронного підпису відповідно до вимог Закону №851 та Закону №2155, за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину. Згідно з цими законами, підписання договору може відбуватися за допомогою кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), або удосконаленого електронного підпису (далі – УЕП), які відрізняються ступенем захисту;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом №675:
6) електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. .1 ст. 3 Закону №675);
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором частіше за все використовують при укладенні договорів роздрібної торгівлі через інтернет-магазини. А суб’єкти господарювання зазвичай, при підписанні між собою договорів використовують КЕП або УЕП, оформлені відповідно вимог Законів №851 та №2155 кваліфікованими надавачами довірчих послуг.
У роз’ясненні Мін'юст наголошує: укладаючи договори в електронній формі, варто уважно перевіряти зміст документа та спосіб його підписання. Необхідно використовувати надійні засоби електронної ідентифікації, зберігати підтвердження правочину та, за можливості, обирати кваліфікований електронний підпис. Це убезпечить права та допоможе уникнути ризиків, пов’язаних із можливим оспорюванням договору.
Чи можна перевірити справжність електронного підпису на договору
Обов’язковий реквізит електронного договору – це підписи сторін. За відсутності цього реквізиту договір не буде мати юридичної сили. Тому, при укладенні договору в електронній формі особливу увагу варто приділяти саме наявності підписів на договорі, та перевіряти їх дійсність.
Тому, у багатьох суб’єктів господарювання виникає питання:
Як перевірити справжність електронного підпису на договорі?
Для цього можна скористатися безкоштовним сервісом:
- на сайті Центрального засвідчувального органу за посиланням;
- порталу ДІЯ за посиланням.
Для перевірки електронного підпису вам необхідно виконати декілька дій:
- зайти в обраний сервіс;
- завантажити файл договору, підписаного електронним підписом;
- натиснути кнопку «Перевірити»;
- отримати результат перевірки. Ви отримаєте від системи відповідь про статус сертифіката електронного підпису: чинний або нечинний.
За якими правилами відбувається підписання електронного договору
Процедура підписання електронного договору детально прописана в ст. 11 Закону №675.
Спочатку одна зі сторін майбутнього договору надсилає іншій стороні пропозицію укласти договір (оферту). Пропозиція укласти електронний договір може бути зроблена шляхом (ч. 4 ст. 11 Закону №675):
- надсилання комерційного електронного повідомлення;
- розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет;
- розміщення в інших інформаційно-комунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Інша сторона розглядає пропозицію та надає відповідь на цю пропозицію. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 Закону №675;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 Закону №675;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз’яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз’яснення логічно пов’язані з нею.
Зверніть увагу! Електронний договір може бути укладено не тільки шляхом підписання обома сторонами одного документу з назвою «Договір», але й шляхом обміну сторонами електронними документами (належним чином підписаними). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону №675, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону №675). Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом є оригіналом такого документа
Чи визнаються доказами у суді електронні договори
Як ми вже зазначали вище, електронний договір має таку ж юридичну силу, що й договір, укладений в паперові формі. Тому, електронний договір та інші електронні документи, пов’язані з ним, приймається судами в якості доказу наряду з іншими доказами.
Цей висновок підтверджується, перш за все, нормою ч. 13 ст. 11 Закону №675, яка передбачає наступне:
електронні документи (повідомлення), пов’язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Крім того, можливість надання електронного договору в якості доказу в суді підтверджується нормами відповідних процесуальних кодексів, а саме:
- ч. 3 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України, яка передбачає, що учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог Закону №851 та Закону №2155;
- ст. 73 Господарського процесуального кодексу України. У цій нормі зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази;
- ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій міститься аналогічна норма щодо електронних доказів.
Мін'юст у роз’ясненні зазначає, що електронні договори – це сучасний та зручний спосіб оформлення правочинів, що дозволяє прискорити ділові процеси без втрати юридичної сили документів. Вони прирівнюються до письмових договорів, визнаються судами та забезпечують належний захист прав сторін.
Висновки
- Можливість укладення договорів в електронній формі передбачена ЦКУ, а правила укладення електронних договорів деталізовані у Законі №675.
- Електронний договір повинен містити всі істотні умови, передбачені законодавством для відповідного виду договору, а також в нього варто включити умови, передбачені Законом №675, які ураховують особливості електронного документообігу.
- Електронний договір повинен мати підписи уповноважених представників сторін. Підпис договору може здійснюватися за допомогою електронного підпису.
- Електронний договір та інші електронні документи, які його супроводжують, можуть бути надані суду в якості доказів.
Читайте більше:
Факсимільний підпис: правила використання
ФОП має декілька КЕП: правила та обмеження використання
Чи може юридична особа використовувати факсимільний підпис
КЕП фізичної особи для звітності ФОП: офіційна позиція податкової
Чи можна підписувати документи КЕП з «Дії» від імені підприємства
Електронні ключі не дозволяють підписати документ: покроковий алгоритм вирішення
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Відпустка, відпускні
27.10.2026
Немає роботи на підприємстві: чи можна відправити працівників у відпустку за власний рахунок
Відпустка без збереження заробітної плати надається виключно за бажанням працівника, і навіть під час воєнного стану роботодавець не має права примушувати персонал писати відповідні заяви. Відсутність роботи чи фінансові труднощі підприємства не є підставою для примусового відправлення працівників у неоплачувану відпустку

Бронювання, критичність
27.10.2026
ДАР призупинив прийом заявок на визначення агропідприємств критично важливими
У Державному аграрному реєстрі (ДАР) тимчасово призупинили прийом заявок на визначення агропідприємств критично важливими. Причина – постанова КМУ №1328 від 23 жовтня 2026 року, яка передбачає перегляд і узгодження критеріїв критичності відповідно до оновлених вимог

Оренда
27.10.2026
Оренда нерухомості у фізособи у жовтні 2026 року: застосовувати ставку ПДФО 5% чи 18%
ФОП орендує приміщення у фізособи. Акт по оренді підписується останнім днем місяця, тобто акт за жовтень буде підписуватись 31.10.2026. Чи можна застосовувати ставку ПДФО 5% до всієї суми оренди за жовтень? А якщо оренду за жовтень сплатили на початку місяця та утримали ПДФО 18% – чи потрібно робити перерахунок?

Пільги
27.10.2026
Допомога на енергонезалежність для ФОП: з 27 жовтня діють нові правила
Кабмін постановою від 23 жовтня 2026 року №1323 спростив механізм отримання та використання допомоги на енергонезалежність для ФОПів і малого бізнесу. Відтепер кошти перераховуватимуть не обов’язково на Дія.Картку, а на спеціальний поточний рахунок у банку за IBAN. Також скасовано перелік МСС-кодів, за якими дозволялося витрачати допомогу: оплатити енергообладнання, його монтаж, підключення чи налаштування можна буде безпосередньо з рахунку постачальнику або підряднику на підставі підтвердних документів. Водночас уточнено, які саме ФОПи та юридичні особи можуть отримати допомогу

Акцизний податок
27.10.2026
Мінфін підготував зміни до постанов КМУ через перенесення запуску е-Акцизу на 1 липня 2027 року
Запуск е-Акцизу в Україні відтермінували: повноцінне функціонування електронної системи простежуваності обігу алкоголю, тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет перенесли з 1 листопада 2026 року на 1 липня 2027 року. Відповідні зміни передбачає Закон України від 13.10.2026 №5013-IX, який набрав чинності 26 жовтня 2026 року. Додатковий час потрібен для тестування системи, інтеграції програмного забезпечення та підготовки бізнесу до переходу на електронне маркування. Також Мінфін оприлюднив проєкт постанови КМУ для узгодження підзаконних актів із новими строками

Бронювання, критичність
27.10.2026
Новий механізм бронювання ухвалено: постанова КМУ від 23.10.2026 № 1328 вже чинна
Кабмін постановою №1328 від 23 жовтня 2026 року змінив правила бронювання військовозобов’язаних. Серед ключових нововведень – перегляд критеріїв критичності підприємств, можливе скасування статусу для тих, хто більше не відповідатиме оновленим вимогам, та обмеження максимального рівня бронювання, зокрема для ОПК і енергетики. Водночас створено Координаційний центр, який розглядатиме питання критичності та погоджуватиме збільшення квоти бронювання понад 50%. Розповідаємо, що буде з чинними рішеннями про критичність, дозволами на збільшення квоти та які зміни варто врахувати роботодавцям

Податок на прибуток
27.10.2026
Податок на прибуток банків у 50% продовжать на 2027 рік: законопроєкт прийнято у І читанні
Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №15262, який передбачає продовження на 2027 рік підвищеної ставки податку на прибуток банків у розмірі 50% та заборону враховувати збитки минулих періодів для зменшення оподатковуваного фінансового результату. НБУ застерігає, що збереження такого податкового навантаження може обмежити кредитування бізнесу, стримувати розвиток банківського сектору та негативно вплинути на інвестиційний клімат. Водночас законопроєкт ще має пройти подальший розгляд у парламенті

Пенсія, соцпільги
27.10.2026
60 років у листопаді 2026 року: чи можна подати заяву на пенсію вже у жовтні
У листопаді 2026 року виповнюється 60 років? Щоб не втрачати час на оформлення пенсії, звернутися до Пенсійного фонду можна заздалегідь – не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Розповідаємо, який страховий стаж потрібен у 2026 році, коли подавати заяву та як оформити пенсію онлайн

ЄСВ
27.10.2026
Подарунок працівнику до Дня бухгалтера: чи потрібно нараховувати ЄСВ
Базою нарахування ЄСВ є сума нарахованої заробітної плати, яка включає основну, додаткову зарплату та інші виплати. Подарунки працівникам (грошові або натуральні) є базою для нарахування ЄСВ, якщо працівники перебувають у трудових відносинах із роботодавцем

Особи з інвалідністю
27.10.2026
ФОП мав працівників не весь 2026 рік: скільки звітів про внесок подавати та як їх нумерувати
За які періоди ФОПам подавати Звіт про внесок на працевлаштування осіб з інвалідністю у наступних ситуаціях: 1. Перший ФОП мав працівників з 01.01.2026 до 22.06.2026. На зараз працівники відсутні. 2. Другий ФОП має працівників з 23.06.2026 по теперішній час. Скільки звітів про внесок їм подавати та як їх нумерувати?

ПДФО
27.10.2026
Дохід від надання послуг у 2026 році: як оподатковується та коли подавати декларацію
Отримували оплату за послуги від іншої фізичної особи? Такий дохід потрібно задекларувати та самостійно сплатити податки, якщо кошти виплатила особа, яка не є податковим агентом. Для доходів, отриманих у 2026 році, застосовуються ставки 18% ПДФО та 5% військового збору. Декларацію про майновий стан і доходи потрібно подати до 1 травня 2027 року, а визначені податкові зобов’язання сплатити до 1 серпня 2027 року

Робочий час, графіки роботи
27.10.2026
Норма тривалості робочого часу на 2027 рік
Законодавці продовжили воєнний стан і він тепер триватиме до 29.01.2027. А отже слід врахувати зміни у розрахунках на 2027 рік. Тримайте виробничий календар на 2027 рік із нормою тривалості робочого часу – 4 таблиці із нормами робочого часу на 2027 рік для п'ятиденки та шестиденки

Військовий облік
27.10.2026
Посилення відповідальності за ухилення від мобілізації: законопроєкт планують розглянути у ВРУ
В Україні планують посилити відповідальність за ухилення від мобілізації та самовільне залишення військової частини (СЗЧ). За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, відповідний законопроєкт актуалізували з урахуванням поточної ситуації та планують винести на розгляд Верховної Ради. Серед причин перегляду документа – потреба ЗСУ в поповненні особового складу та справедливому розподілі мобілізаційного навантаження. Розповідаємо, що відомо про можливі зміни та які питання стали підставою для посилення відповідальності

Кадрова робота
27.10.2026
Чи може бухгалтер виконувати обов’язки юриста: що прописати у посадовій інструкції
Чи можна включити до посадової інструкції бухгалтера підготовку та перевірку договорів, коли це вважається частиною трудової функції, а коли потрібно оформлювати суміщення або сумісництво. Розбираємо вимоги до кваліфікації, порядок зміни обов’язків уже працюючого працівника та випадки, коли потрібна доплата









