
Документообіг, первинні документи
23.10.2025
Електронний договір: правила укладення та підпису
Сьогодні суб’єкти господарювання досить часто укладають договори в електронній формі: це досить швидко та зручно. До того ж законодавством передбачено, що електронний договір має таку ж юридичну силу, як і паперовий. Але укладаючи договір в електронній формі, варто враховувати певні правила та особливості, які й розглянемо у статті

- Законодавчі основи для електронного договору
- Які умови повинен містити електронний договір
- Яким чином підписується електронний договір
- Чи можна перевірити справжність електронного підпису на договору
- За якими правилами відбувається підписання електронного договору
- Чи визнаються доказами у суді електронні договори
- Висновки
Законодавчі основи для електронного договору
Згадку про електронну форму договору знаходимо, перш за все, у ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ):
правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
А в ч. 1 ст. 207 ЦКУ зазначається:
правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.
Крім того, у ч. 2 ст. 639 ЦКУ передбачено:
- якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, згідно з нормами ЦКУ електронний договір є різновидом письмової форми договору.
Детальніше правила для електронних договорів прописані у Законі України від 03.09.2015 №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі – Закон №675). Саме цей закон визначає головні правила вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем.
Крім норм Закону №675, при укладенні електронних договорів також необхідно буде дотримуватися вимог інших законодавчих актів, зокрема:
- Закону України від 22.05.2003 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон №851) ;
- Закону України від 05.10.2017 №2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон №2155).
Електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону №675).
Причому, електронний договір має таку саму юридичну силу, як й договір, укладений у паперовій формі (ст. 8 Закону №851).
Роз’яснення Мін'юсту від 10.10.2025 щодо укладання договору в електронній формі можна знайти на його сайті за посиланням.
Які умови повинен містити електронний договір
Будь-який договір, як паперовий, так й електронний повинен містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного виду договору.
Нагадаємо, що основні вимоги для певних видів договорів містяться у ЦКУ. Крім того, для окремих видів договорів також є спеціальні закони, у яких також можуть міститися вимоги щодо змісту договору. Наприклад:
- для договору страхування – Закон України від 18.11.2021 №1909-IX «Про страхування»;
- для договору фінлізингу – Закон України від 04.02.2021 №1201-IX «Про фінансовий лізинг».
Проте, крім звичайних умов, передбачених ЦКУ та спеціальними законами, електронний договір, враховуючи його специфіку, може містити такі умови (ч. 2 ст. 11 Закону №675):
- технологію (порядок) укладення договору;
- порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору;
- можливість та порядок внесення змін до умов договору;
- спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту);
- порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов’язань;
- технічні засоби ідентифікації сторони;
- порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту);
- посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа;
- спосіб зберігання та пред’явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них;
- умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів;
- можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору;
- інші відомості.
Яким чином підписується електронний договір
Підписання електронного договору може відбуватися з використанням (ст. 12 Закону №675):
- електронного підпису відповідно до вимог Закону №851 та Закону №2155, за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину. Згідно з цими законами, підписання договору може відбуватися за допомогою кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), або удосконаленого електронного підпису (далі – УЕП), які відрізняються ступенем захисту;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом №675:
6) електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. .1 ст. 3 Закону №675);
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором частіше за все використовують при укладенні договорів роздрібної торгівлі через інтернет-магазини. А суб’єкти господарювання зазвичай, при підписанні між собою договорів використовують КЕП або УЕП, оформлені відповідно вимог Законів №851 та №2155 кваліфікованими надавачами довірчих послуг.
У роз’ясненні Мін'юст наголошує: укладаючи договори в електронній формі, варто уважно перевіряти зміст документа та спосіб його підписання. Необхідно використовувати надійні засоби електронної ідентифікації, зберігати підтвердження правочину та, за можливості, обирати кваліфікований електронний підпис. Це убезпечить права та допоможе уникнути ризиків, пов’язаних із можливим оспорюванням договору.
Чи можна перевірити справжність електронного підпису на договору
Обов’язковий реквізит електронного договору – це підписи сторін. За відсутності цього реквізиту договір не буде мати юридичної сили. Тому, при укладенні договору в електронній формі особливу увагу варто приділяти саме наявності підписів на договорі, та перевіряти їх дійсність.
Тому, у багатьох суб’єктів господарювання виникає питання:
Як перевірити справжність електронного підпису на договорі?
Для цього можна скористатися безкоштовним сервісом:
- на сайті Центрального засвідчувального органу за посиланням;
- порталу ДІЯ за посиланням.
Для перевірки електронного підпису вам необхідно виконати декілька дій:
- зайти в обраний сервіс;
- завантажити файл договору, підписаного електронним підписом;
- натиснути кнопку «Перевірити»;
- отримати результат перевірки. Ви отримаєте від системи відповідь про статус сертифіката електронного підпису: чинний або нечинний.
За якими правилами відбувається підписання електронного договору
Процедура підписання електронного договору детально прописана в ст. 11 Закону №675.
Спочатку одна зі сторін майбутнього договору надсилає іншій стороні пропозицію укласти договір (оферту). Пропозиція укласти електронний договір може бути зроблена шляхом (ч. 4 ст. 11 Закону №675):
- надсилання комерційного електронного повідомлення;
- розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет;
- розміщення в інших інформаційно-комунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Інша сторона розглядає пропозицію та надає відповідь на цю пропозицію. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 Закону №675;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 Закону №675;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз’яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз’яснення логічно пов’язані з нею.
Зверніть увагу! Електронний договір може бути укладено не тільки шляхом підписання обома сторонами одного документу з назвою «Договір», але й шляхом обміну сторонами електронними документами (належним чином підписаними). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону №675, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону №675). Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом є оригіналом такого документа
Чи визнаються доказами у суді електронні договори
Як ми вже зазначали вище, електронний договір має таку ж юридичну силу, що й договір, укладений в паперові формі. Тому, електронний договір та інші електронні документи, пов’язані з ним, приймається судами в якості доказу наряду з іншими доказами.
Цей висновок підтверджується, перш за все, нормою ч. 13 ст. 11 Закону №675, яка передбачає наступне:
електронні документи (повідомлення), пов’язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Крім того, можливість надання електронного договору в якості доказу в суді підтверджується нормами відповідних процесуальних кодексів, а саме:
- ч. 3 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України, яка передбачає, що учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог Закону №851 та Закону №2155;
- ст. 73 Господарського процесуального кодексу України. У цій нормі зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази;
- ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій міститься аналогічна норма щодо електронних доказів.
Мін'юст у роз’ясненні зазначає, що електронні договори – це сучасний та зручний спосіб оформлення правочинів, що дозволяє прискорити ділові процеси без втрати юридичної сили документів. Вони прирівнюються до письмових договорів, визнаються судами та забезпечують належний захист прав сторін.
Висновки
- Можливість укладення договорів в електронній формі передбачена ЦКУ, а правила укладення електронних договорів деталізовані у Законі №675.
- Електронний договір повинен містити всі істотні умови, передбачені законодавством для відповідного виду договору, а також в нього варто включити умови, передбачені Законом №675, які ураховують особливості електронного документообігу.
- Електронний договір повинен мати підписи уповноважених представників сторін. Підпис договору може здійснюватися за допомогою електронного підпису.
- Електронний договір та інші електронні документи, які його супроводжують, можуть бути надані суду в якості доказів.
Читайте більше:
Факсимільний підпис: правила використання
ФОП має декілька КЕП: правила та обмеження використання
Чи може юридична особа використовувати факсимільний підпис
КЕП фізичної особи для звітності ФОП: офіційна позиція податкової
Чи можна підписувати документи КЕП з «Дії» від імені підприємства
Електронні ключі не дозволяють підписати документ: покроковий алгоритм вирішення
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Судова практика
12.10.2026
Невиплачена зарплата: Верховний Суд пояснив, коли строки звернення до суду мають значення
Верховний Суд у справі №373/1381/25 наголосив на важливості обставин, які апеляційний суд не дослідив належним чином: чи отримав працівник письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні й коли саме. Суд скасував рішення апеляції та направив справу на новий розгляд. Розбираємо, чому документ про остаточний розрахунок може мати вирішальне значення для трудового спору

Військовий збір
12.10.2026
Міжнародні конвенції та військовий збір: чи діє звільнення у роз’ясненні від ДПС
ДПС роз’яснила, що дохід, який відповідно до міжнародної конвенції про уникнення подвійного оподаткування звільняється від ПДФО в Україні, не звільняється автоматично від військового збору. Податківці зазначили, що військовий збір не є ідентичним або подібним за своєю суттю до прибуткового податку з громадян чи ПДФО та не підпадає під дію таких конвенцій

Е-сервіс
12.10.2026
Бронювання в Дії недоступне: портал на технічних роботах з 10 жовтня
Увечері 10 жовтня 2026 року портал Дія став тимчасово недоступним через технічні роботи, тоді як мобільний застосунок продовжив працювати у звичайному режимі. Команда сервісу повідомила, що працює над відновленням порталу. Станом на 12 жовтня портал досі не працює

Військовий облік
12.10.2026
Військовий облік на підприємстві: кого потрібно обліковувати, а кого – ні
Військовий облік охоплює призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які працюють за трудовим договором, зокрема сумісників. Водночас є винятки: наприклад, особи, виключені з військового обліку, та мобілізовані працівники. Розглянемо, кого включати до військового обліку підприємства та які нюанси врахувати

Цільове фінансування
12.10.2026
Зимова підтримка 2026 – 19 400 грн допомоги: подавайте заяви до 30 жовтня 2026 року
Українці, які проживають на територіях активних бойових дій або в межах 50 км від фронту чи держкордону, зможуть отримати 19 400 грн зимової допомоги. Виплата передбачена для вразливих категорій населення, зокрема пенсіонерів, людей з інвалідністю, ВПО, багатодітних та одиноких батьків, а цього року програму поширять і на мешканців багатоквартирних будинків. Прийом заявок з 1 вересня до 30 жовтня 2026 року, а подавати їх залежно від переліку громади потрібно через ПФУ, ЦНАП або орган місцевого самоврядування

Особи з інвалідністю
12.10.2026
Чи потрібно разом зі Звітом про внесок подавати документи, що підтверджують інвалідність
Звіт про внесок за осіб з інвалідністю: чи потрібно додатково отримувати якісь відомості з Пенсійного фонду, щоб підтвердити, що людина, яку вказуємо у звітності, має інвалідність? Чи є якісь узгодження між ДПС та ПФУ?

ФОП
12.10.2026
Тестовий переказ для перевірки рахунку Payoneer: чи потрібно включати суму до доходу ФОП-єдинника
ФОП на єдиному податку (3 група, 5%) відкрив рахунок в PAYONEER, вказав свій доларовий рахунок в українському банку. І на вказаний рахунок від PAYONEER надійшло 20 центів із коментарем «PAYONEER BANK VERIFICATION». Повернути цю суму не можливо. Дохід у ФОП поки відсутній. Як правильно врахувати ці 20 центів? Вважати доходом чи ні?

Судова практика
12.10.2026
ВС підтвердив право банків закривати рахунки ФОП через ризики фінмоніторингу: ключові висновки справи
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду поставив крапку у спірній справі за позовом фізичної особи-підприємця до банку щодо визнання протиправними дій з припинення ділових відносин, розірвання договору та закриття рахунків. Суд касаційної інстанції підтримав позицію банку та суду апеляційної інстанції, відмовивши у задоволенні позову ФОП

Бронювання, критичність
12.10.2026
Нові правила критичності ухвалять до 20 жовтня: що потрібно зробити роботодавцям
Уряд готує зміни до правил бронювання військовозобов’язаних: до 20 жовтня міністерства та ОДА мають переглянути й перезатвердити галузеві критерії критичності. Також пропонують створити Координаційний центр при КМУ, який зможе рекомендувати надання статусу критично важливого підприємства, збільшення ліміту бронювання понад 50% або позбавлення такого статусу. Роботодавцям варто вже зараз перевірити відповідність чинним критеріям, актуалізувати документи та підготуватися до можливого перегляду правил

Єдиний податок
12.10.2026
Послуги без КВЕД, оплата пізніше вже з КВЕД: чи втрачає ФОП право на єдиний податок
Ситуація, коли ФОП спочатку надає послуги, а вже потім додає відповідний КВЕД, є доволі поширеною на практиці. Проте з точки зору податкового законодавства ключове значення має не дата оплати, а момент внесення виду діяльності до Реєстру платників єдиного податку. Офіційна позиція ДПС, викладена у листі від 24.02.2026 №197, чітко вказує: надання послуг без зареєстрованого КВЕД є порушенням умов спрощеної системи та тягне за собою обов’язковий перехід на іншу систему сплати податків та зборів

Перевірки, штрафи
12.10.2026
ТОВ не перевіряли з 2016 року: за які роки можна знищити бухгалтерські документи
ТОВ не проходило планову документальну перевірку з 2016 року – чи можна вже знищити документи за минулі звітні періоди? Не обов’язково: мінімальні строки зберігання становлять 1095, 1825 або 2555 днів залежно від виду документів, але їх потрібно продовжувати на періоди зупинення строків давності. ДПС пояснює, як карантин COVID-19 і воєнний стан вплинули на строки зберігання документів та чому дата 1 серпня 2023 року не є універсальною точкою відліку. Розглянемо, що врахувати перед знищенням бухгалтерських і податкових документів

Акцизний податок
12.10.2026
еАкциз з 1 липня 2027 року: Комітет рекомендує, а ВРУ не включила в порядок денний
Електронну простежуваність обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет можуть запровадити пізніше. Відповідний законопроєкт передбачає перенесення дати повноцінного запуску Електронної системи з 1 листопада 2026 року на 1 липня 2027 року. 10.09.2026 Комітет рекомендував ВРУ перенести терміни запровадження еАкцизу на 1 липня 2027 року і прийняти цей законопроєкт одразу і в цілому. Таким чином, якщо депутати проголосують «за», то документ одразу направиться на підпис Президенту

Податкова та фінзвітність
12.10.2026
Винагорода за ЦПД нарахована в серпні, а виплачена у вересні: коли заповнювати рядок 05 додатка 4ДФ
Винагороду за цивільно-правовим договором нарахували в серпні 2026 року, а виплатили у вересні? Рядок 05 додатка 4ДФ заповнюють за звітний період, у якому нараховано дохід з ознакою «102». Тож у цій ситуації кількість осіб, які працювали за ЦПД, зазначають у серпні – місяці нарахування винагороди, а не повторно у вересні, коли відбулася виплата

Особи з інвалідністю
12.10.2026
Медзаклади, перевірте норматив 2%! Офіційна позиція Мінсоцполітики!
Для закладів охорони здоров'я Закон №875 передбачає спеціальний норматив працевлаштування осіб з інвалідністю – 2%. Але чи означає це, що медзаклад із середньообліковою кількістю штатних працівників від 8 до 25 осіб за квартал може мати нульовий норматив?

Податок на прибуток
12.10.2026
Прощення 50% боргу за знищений товар: які податкові наслідки для постачальника, – в роз'ясненні від ДПС
Якщо постачальник погоджується пробачити покупцю 50% вартості знищеного нереалізованого товару, це матиме податкові наслідки для ТОВ. Для податку на прибуток прощена заборгованість може розглядатися як безоплатно наданий товар, а необхідність коригування фінансового результату залежатиме від умов, визначених ПКУ. Водночас раніше нараховані податкові зобов’язання з ПДВ залишаються, адже прощення боргу не є поверненням товару

Бронювання, критичність
12.10.2026
Чи перестануть враховувати працівників з відстрочками при бронюванні: що робити роботодавцям
Правила бронювання військовозобов'язаних продовжують змінюватися, і найближчим часом можливі нові корективи. Експертка з кадрових питань Галина Казначей припускала раніше, що уряд може виключити з розрахунку квоти бронювання працівників, які вже мають відстрочку від призову за іншими підставами і 12 жовтня нардеп Ярослав Железняк оприлюднив інформацію про проєкт постанови, що містить таке положення





