
Документообіг, первинні документи
23.10.2025
Електронний договір: правила укладення та підпису
Сьогодні суб’єкти господарювання досить часто укладають договори в електронній формі: це досить швидко та зручно. До того ж законодавством передбачено, що електронний договір має таку ж юридичну силу, як і паперовий. Але укладаючи договір в електронній формі, варто враховувати певні правила та особливості, які й розглянемо у статті

- Законодавчі основи для електронного договору
- Які умови повинен містити електронний договір
- Яким чином підписується електронний договір
- Чи можна перевірити справжність електронного підпису на договору
- За якими правилами відбувається підписання електронного договору
- Чи визнаються доказами у суді електронні договори
- Висновки
Законодавчі основи для електронного договору
Згадку про електронну форму договору знаходимо, перш за все, у ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ):
правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
А в ч. 1 ст. 207 ЦКУ зазначається:
правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.
Крім того, у ч. 2 ст. 639 ЦКУ передбачено:
- якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, згідно з нормами ЦКУ електронний договір є різновидом письмової форми договору.
Детальніше правила для електронних договорів прописані у Законі України від 03.09.2015 №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі – Закон №675). Саме цей закон визначає головні правила вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем.
Крім норм Закону №675, при укладенні електронних договорів також необхідно буде дотримуватися вимог інших законодавчих актів, зокрема:
- Закону України від 22.05.2003 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон №851) ;
- Закону України від 05.10.2017 №2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон №2155).
Електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону №675).
Причому, електронний договір має таку саму юридичну силу, як й договір, укладений у паперовій формі (ст. 8 Закону №851).
Роз’яснення Мін'юсту від 10.10.2025 щодо укладання договору в електронній формі можна знайти на його сайті за посиланням.
Які умови повинен містити електронний договір
Будь-який договір, як паперовий, так й електронний повинен містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного виду договору.
Нагадаємо, що основні вимоги для певних видів договорів містяться у ЦКУ. Крім того, для окремих видів договорів також є спеціальні закони, у яких також можуть міститися вимоги щодо змісту договору. Наприклад:
- для договору страхування – Закон України від 18.11.2021 №1909-IX «Про страхування»;
- для договору фінлізингу – Закон України від 04.02.2021 №1201-IX «Про фінансовий лізинг».
Проте, крім звичайних умов, передбачених ЦКУ та спеціальними законами, електронний договір, враховуючи його специфіку, може містити такі умови (ч. 2 ст. 11 Закону №675):
- технологію (порядок) укладення договору;
- порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору;
- можливість та порядок внесення змін до умов договору;
- спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту);
- порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов’язань;
- технічні засоби ідентифікації сторони;
- порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту);
- посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа;
- спосіб зберігання та пред’явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них;
- умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів;
- можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору;
- інші відомості.
Яким чином підписується електронний договір
Підписання електронного договору може відбуватися з використанням (ст. 12 Закону №675):
- електронного підпису відповідно до вимог Закону №851 та Закону №2155, за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину. Згідно з цими законами, підписання договору може відбуватися за допомогою кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), або удосконаленого електронного підпису (далі – УЕП), які відрізняються ступенем захисту;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом №675:
6) електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. .1 ст. 3 Закону №675);
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором частіше за все використовують при укладенні договорів роздрібної торгівлі через інтернет-магазини. А суб’єкти господарювання зазвичай, при підписанні між собою договорів використовують КЕП або УЕП, оформлені відповідно вимог Законів №851 та №2155 кваліфікованими надавачами довірчих послуг.
У роз’ясненні Мін'юст наголошує: укладаючи договори в електронній формі, варто уважно перевіряти зміст документа та спосіб його підписання. Необхідно використовувати надійні засоби електронної ідентифікації, зберігати підтвердження правочину та, за можливості, обирати кваліфікований електронний підпис. Це убезпечить права та допоможе уникнути ризиків, пов’язаних із можливим оспорюванням договору.
Чи можна перевірити справжність електронного підпису на договору
Обов’язковий реквізит електронного договору – це підписи сторін. За відсутності цього реквізиту договір не буде мати юридичної сили. Тому, при укладенні договору в електронній формі особливу увагу варто приділяти саме наявності підписів на договорі, та перевіряти їх дійсність.
Тому, у багатьох суб’єктів господарювання виникає питання:
Як перевірити справжність електронного підпису на договорі?
Для цього можна скористатися безкоштовним сервісом:
- на сайті Центрального засвідчувального органу за посиланням;
- порталу ДІЯ за посиланням.
Для перевірки електронного підпису вам необхідно виконати декілька дій:
- зайти в обраний сервіс;
- завантажити файл договору, підписаного електронним підписом;
- натиснути кнопку «Перевірити»;
- отримати результат перевірки. Ви отримаєте від системи відповідь про статус сертифіката електронного підпису: чинний або нечинний.
За якими правилами відбувається підписання електронного договору
Процедура підписання електронного договору детально прописана в ст. 11 Закону №675.
Спочатку одна зі сторін майбутнього договору надсилає іншій стороні пропозицію укласти договір (оферту). Пропозиція укласти електронний договір може бути зроблена шляхом (ч. 4 ст. 11 Закону №675):
- надсилання комерційного електронного повідомлення;
- розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет;
- розміщення в інших інформаційно-комунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Інша сторона розглядає пропозицію та надає відповідь на цю пропозицію. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 Закону №675;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 Закону №675;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз’яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз’яснення логічно пов’язані з нею.
Зверніть увагу! Електронний договір може бути укладено не тільки шляхом підписання обома сторонами одного документу з назвою «Договір», але й шляхом обміну сторонами електронними документами (належним чином підписаними). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону №675, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону №675). Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом є оригіналом такого документа
Чи визнаються доказами у суді електронні договори
Як ми вже зазначали вище, електронний договір має таку ж юридичну силу, що й договір, укладений в паперові формі. Тому, електронний договір та інші електронні документи, пов’язані з ним, приймається судами в якості доказу наряду з іншими доказами.
Цей висновок підтверджується, перш за все, нормою ч. 13 ст. 11 Закону №675, яка передбачає наступне:
електронні документи (повідомлення), пов’язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Крім того, можливість надання електронного договору в якості доказу в суді підтверджується нормами відповідних процесуальних кодексів, а саме:
- ч. 3 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України, яка передбачає, що учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог Закону №851 та Закону №2155;
- ст. 73 Господарського процесуального кодексу України. У цій нормі зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази;
- ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій міститься аналогічна норма щодо електронних доказів.
Мін'юст у роз’ясненні зазначає, що електронні договори – це сучасний та зручний спосіб оформлення правочинів, що дозволяє прискорити ділові процеси без втрати юридичної сили документів. Вони прирівнюються до письмових договорів, визнаються судами та забезпечують належний захист прав сторін.
Висновки
- Можливість укладення договорів в електронній формі передбачена ЦКУ, а правила укладення електронних договорів деталізовані у Законі №675.
- Електронний договір повинен містити всі істотні умови, передбачені законодавством для відповідного виду договору, а також в нього варто включити умови, передбачені Законом №675, які ураховують особливості електронного документообігу.
- Електронний договір повинен мати підписи уповноважених представників сторін. Підпис договору може здійснюватися за допомогою електронного підпису.
- Електронний договір та інші електронні документи, які його супроводжують, можуть бути надані суду в якості доказів.
Читайте більше:
Факсимільний підпис: правила використання
ФОП має декілька КЕП: правила та обмеження використання
Чи може юридична особа використовувати факсимільний підпис
КЕП фізичної особи для звітності ФОП: офіційна позиція податкової
Чи можна підписувати документи КЕП з «Дії» від імені підприємства
Електронні ключі не дозволяють підписати документ: покроковий алгоритм вирішення
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
ПДВ
11.09.2026
ПДВ можуть підвищити до 21–21,5%: у Мінекономіки обговорюють фонд підтримки бізнесу
У Мінекономіки обговорюють створення окремого фонду для підтримки бізнесу, на фінансування програм якого потрібно близько 6 млрд грн; одним із можливих джерел називають підвищення ПДВ з 20% до 21–21,5%, однак рішення поки не ухвалене. За концепцією Мінекономіки, фонд може запрацювати у січні 2027 року та компенсувати бізнесу збитки основних засобів у межах до $10 млн на одну юридичну особу

Особи з інвалідністю
11.09.2026
Менше 8 працівників або виконаний норматив: чи потрібно подавати Звіт (ЗІР від ДПС ще чинний!)
Запровадження внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю суттєво змінило підхід до кола роботодавців і платників: тепер важливим є не лише факт використання найманої праці, а й чисельність працівників та виконання встановленого нормативу. У листі ДПС від 11.05.2026 №545/2/99-00-21-01-01-02 (а також в ЗІР) чітко визначено, що звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску подається як роботодавцями, так і платниками внеску незалежно від кількості найманих осіб та виконання нормативу

Військовий облік
11.09.2026
Жінки-офіцери – у третій групі Списків: Міноборони пояснило правила військового обліку
Жінок-офіцерів під час ведення персонального військового обліку слід включати до третьої групи Списків, а не до першої. Саме таку позицію надало Міністерство оборони у відповідь на запит експертки Галини Казначей щодо відображення військовозобов’язаних жінок офіцерського складу

ПДФО
11.09.2026
Фіндопомога (позика) для «незалежника» у 2026 році: чи оподатковується
Ні, така сума не є об’єктом оподаткування. Водночас якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається протягом строку дії договору, то вона включається до складу доходів фізичної особи та оподатковується за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб

Створення суб'єкта, зміни
11.09.2026
Повернення фізичній особі внеску до статутного капіталу у 2026 році: дії фізособи і юрособи
Інвестиційний прибуток фізичної особи від операцій із цінними паперами, деривативами та корпоративними правами включається до оподатковуваного доходу, якщо для нього не передбачено звільнення. Фінансовий результат таких операцій платник визначає самостійно за підсумками календарного року та відображає у річній декларації про майновий стан і доходи. Окремі правила діють і при поверненні внеску до статутного капіталу: вихід учасника, зменшення статутного капіталу або ліквідація юридичної особи прирівнюються до продажу інвестиційного активу. Водночас юрособа-емітент відображає таку виплату фізособі у 4ДФ за ознакою доходу «112», а сам інвестиційний результат розраховує вже фізична особа

Екологічний податок
11.09.2026
З якого періоду сплачувати екоподаток за автономні котли у 2026 році
СГ, що використовують автономні системи опалення, є платниками екологічного податку за фактичні викиди і подають декларацію вперше за квартал, у якому такі викиди виникли, незалежно від дозволу на викиди

Єдиний податок
11.09.2026
Кошти від девелопера за суперфіцій: як оподатковується дохід платника єдиного податку, – ДПС
Отримання підприємством – платником єдиного податку коштів від девелопера за користування земельною ділянкою на умовах суперфіцію має податкові наслідки. Доходом юрособи є не лише плата за надання землі у користування, а й отримані компенсації витрат та податків, які оподатковуються єдиним податком третьої групи. Водночас передача земельної ділянки девелоперу може призвести до втрати права на пільгу із земельного податку

Перевірки, штрафи
11.09.2026
Планові та позапланові податкові перевірки– 2026: строки для різних платників
Тривалість перевірок залежить від типу платника податків: для великих платників встановлено до 30 днів, для малого бізнесу – до 10 днів, а для фізичних осіб-підприємців – до 5 днів, з можливістю продовження за рішенням керівника податкового органу. Позапланові перевірки також мають обмеження за строками та проводяться за певних умов, встановлених ПКУ

ЗЕД
11.09.2026
Валютний нагляд за ЗЕД-контрактами з фізособами-нерезидентами: коли обов’язковий у 2026 року
Якщо такі відносини за своєю сутністю є господарською діяльністю, та оформлені зовнішньоекономічним договором відповідно до якого проводяться операції з експорту та імпорту товарів, що передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), та здійснюються через уповноважений банк, то такі операції підпадають під валютний нагляд, який здійснює уповноважений банк

Звільнення, скорочення
11.09.2026
ВС: навіть незаконне звільнення не гарантує поновлення через пропуск строку
Верховний Суд розглянув спір про звільнення працівника в умовах воєнного стану та звернув увагу на вирішальне значення строку звернення до суду. У справі суди встановили порушення з боку роботодавця під час звільнення, однак працівник звернувся з позовом через кілька місяців після отримання копії наказу та не довів поважних причин пропуску місячного строку. У результаті поновити його на роботі не вдалося, а вимога про стягнення середнього заробітку як похідна від поновлення також не була задоволена

Лікарняні та декретні
11.09.2026
Два лікарняні після прийняття на роботу: як розрахувати виплати у 2026 році
Працівника прийняли на роботу 22 липня 2026 року. Він пішов на лікарняний 29.07 по 05.08. Через кілька днів знову пішов на лікарняний 18.08–09.09. Який період і як порахувати лікарняні за серпень-вересень? Оклад 15000 грн

Заробітна плата
11.09.2026
Мінфін представив профспілкам проєкт Держбюджету-2027: мінзарплата – 9546 грн
Профспілки закликають переглянути закладені у проєкті Держбюджету-2027 соціальні стандарти, вважаючи передбачені показники недостатніми для покриття реальної вартості життя. Під час онлайн-зустрічі з Мінфіном профспілкова сторона зазначила, що заплановані мінімальна зарплата 9546 грн та прожитковий мінімум для працездатних осіб 3691 грн не відповідають фактичним потребам населення. Натомість профспілки пропонують встановити прожитковий мінімум на рівні 11 989 грн, а мінімальну зарплату – не нижче 15 120 грн, орієнтуючись на 50% прогнозної середньомісячної зарплати

Військовий облік
11.09.2026
Досягли 60 років: реєстр «Оберіг» щодня виключатиме з ВО автоматично з 11 вересня
Реєстр «Оберіг» щодня перевірятиме дату народження та військове звання і за наявності відповідних підстав оновлюватиме статус. Для більшості військовозобов’язаних граничний вік становить 60 років, а для осіб вищого офіцерського складу – 65 років. Після виключення відстрочка або бронювання, якщо вони були, скасовуються автоматично, а новий статус можна буде побачити в «Резерв+»

Державний нагляд
11.09.2026
ПФУ вимагатиме повернення лікарняних з 11 вересня по-новому: новий Порядок від 04.08.2026 №31-1 вже чинний
Пенсійний фонд України затвердив постановою від 04.08.2026 №31-1 новий порядок взаємодії з медичними закладами та ФОП у разі виявлення необґрунтованих лікарняних. Документ визначає механізм надсилання повідомлень про порушення та вимог про компенсацію виплачених коштів. Також встановлюються чіткі строки реагування та відповідальність за невиконання таких вимог. Розглянемо, як саме діятиме новий порядок і які ризики він створює для бізнесу та медиків

Особи з інвалідністю
11.09.2026
Мінфін затвердив нову форму звіту про внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю: наказ від 25.08.2026 №453
Мінфін затвердив нову форму Звіту про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. Звіти про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю за звітні періоди 2026 року, граничні строки подання яких настали до набрання чинності цим наказом, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, в якому цей наказ набрав чинності







