Що можуть перевіряти та вимагати при виїзній перевірці

1. Де проводять виїзну перевірку
2. Що надавати до перевірки: оригінали, чи копії
3. Які документи можуть перевіряти
4. Чи можуть податківці вимагати провести інвентаризацію
5. За який період мають право перевіряти
6. Висновки

Де проводять виїзну перевірку

Нагадаємо, що документальні виїзні перевірки бувають двох видів:

Відповідно до пп. 75.1.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків, чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Наприклад, якщо платник має філії, або декілька крамниць (складів, АЗС тощо), то перевірка буде не лише «в офісі» (місці зберігання документів), але може бути проведена і у таких філіях, чи крамницях, одночасно з офісом.

Що надавати до перевірки: оригінали, чи копії

Однозначно – оригінали (це не стосується великих платників п. 85.2 ПКУ). Це вбачається з п. 44.1 ПКУ, де вказано, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, іншими документами.

Крім того, відповідно до п. 85.4 ПКУ, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

При цьому, відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Доволі часто, податківці надають такий запит в останній день перевірки, а потім вказують в акті, що документи «з запиту» не були надані.

У такому випадку, в запереченнях на акт перевірки потрібно написати, що всі оригінали документів були надані. Та, вже із запереченнями на акт, надати належним чином завірені копії документів яких «не було».

Зверніть увагу, що судова практика, зокрема Верховний Суд (далі – ВС) у постанові від 14.02.2025 у справі №420/13080/22, вказує на таке:

«Ненадання у повному обсязі документів, що стосується предмету перевірки під час проведення та до її завершення, не позбавляло можливості платнику податків подати такі документи, які на думку податкового органу не було надано до перевірки, до прийняття ППР, після його прийняття при оскаржені в адміністративному порядку, чи до суду. <…> нехтування таким своїм обов`язком з боку платника податків та не скориставшись такою можливістю під час оскарження, тоді, коли на думку платника мова йде про безпідставне не прийняття, неврахування контролюючим органом усіх необхідних документів у випадку їх надання під час перевірки, прийняття рішення за її наслідками, не дає можливості вважати за таких обставин, що Товариство у повному обсязі належним чином виконало свій обов`язок та спростувало сам факт порушення.»

Тобто, під час перевірки надавати копії документів не варто (надаються виключно оригінали). Але якщо податківці напишуть, що документу не було: обов’язково потрібно додати копію до заперечень.

Але повернемося до копій. Як вказав ВС у постанові від 25.10.2023 у справі №580/4208/22:

«За приписами п. 85.2, 85.4 ПКУ, після початку перевірки платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, а контролюючий орган має право отримувати у платників податків належним чином завірені копії лише первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.»

Отже, якщо надасте копії, то це може бути розцінене, як визнання вини у вчиненні правопорушення.

Час від часу, в соціальних мережах з’являються дописи про те, як бухгалтер надав документи податківцям, і частина оригіналів зникла. Зазвичай, податківці порядні люди, але якщо хочете перестрахуватися, то можете:

1. Надати оригінали документів у теках, пронумеровані, зшиті та з описом. Втім, формування опису займає багато часу. Тоді можна використати наступний варіант:
2. Виділяєте ревізорам окрему кімнату (за можливості) тож, нехай перевіряють там… під наглядом надійного працівника. Так, і документи не зникнуть, і працівник повідомить, якщо ревізори робили фотокопії окремих документів.

Чи можуть податківці фотографувати документи, або склади?

Так, їм це дозволено.

Згідно з пп. 20.1.48 ПКУ, податкові органи мають право:

1. відкрито застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису;
2. відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео-, звукозапис) під час проведення перевірок.

Тож, якщо до вас йде перевірка, переконайтеся, що у вас на складах, тощо немає «зайвих речей» (наприклад, якщо попросив сусід потримати генератор до наступного блекауту).

Також зверніть увагу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2023 у справі №460/49642/22 (касації не було).

У цій справі відповідачем (податковою) у судовому засіданні в суді першої інстанції долучено копії електронних доказів (фотографії), на яких, зображено місця наливу пального. Вказано, що оригінали електронних доказів знаходяться на мобільному телефоні посадової особи головного державного інспектора.

Апеляційний суд вказав:

«Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вказані фотографії не можуть братись до уваги, оскільки в Акті про результати фактичної перевірки <…> відсутні будь-які посилання на здійснення фотофіксації виявлених порушень.»

Тож, хоча податківці можуть робити фото- та відео-фіксацію, вони повинні:

1. робити це відкрито, тобто в присутності платника (його представників);
2. вказати про це в акті перевірки.

Які документи можуть перевіряти

Всі документи, що пов’язані з предметом перевірки, це вбачається з п. 85.2 ПКУ.

Приблизний перелік документів:

Чи можуть податківці вимагати провести інвентаризацію

Так, податківці можуть вимагати провести інвентаризацію. Але присутність податківців під час інвентаризації не є обов’язковою.

Доволі довго податківці застосовували арешт майна на підставі пп. 94.2.8 ПКУ. Мовляв, платник податків не хоче допускати ревізорів до інвентаризації. Судова влада врегулювала це питання.

ВС, зокрема, у постанові від 13.02.2019 у справі №820/817/17 вказав:

«…належною підставою для застосування арешту майна відповідно до підпункту 94.2.8 ПКУ є відмова платника податків взагалі від проведення інвентаризації, а не відмова від її проведення у присутності посадових осіб контролюючого органу.»

В останні «мої» перевірки, у т.ч. в 2025 році, податківці просили акт інвентаризації, а самі під час неї не були присутні.

За який період мають право перевіряти

Між юристами вже багато років точиться дискусія, з цього приводу, мовляв, перевіряти можуть хоч за 20 років. Але!

Відповідно до п. 102.1 ПКУ, за загальним правилом, податківці мають право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (звіту про використання доходів неприбуткової організації), та / або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Тобто, за загальним правилом, податківці можуть донарахувати податки та збори протягом 1095 календарних днів після останнього дня граничного строку подання об’єднаної звітності (в залежності від статусу платника податків, зокрема, варто враховувати, чи він підпадає, або підпадав під мораторій, що встановлений пп. 69.35-1 (та врахувати пп. 69.35-2) п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Втім, відповідно до п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, з 18.03.2020 строки давності для деяких виїзних перевірок зупинялися через карантин, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

А згідно з пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, щоб визначити «максимально давній» період, за який можуть донарахувати податки та збори і нарахувати штрафи, потрібно відняти від дати перевірки 1095 календарних днів (з врахуванням зупинення під час мораторіїв, зазвичай – з 18.03.2020 по 31.07.2023) та перевірити, щодо яких податкових декларацій вже минули граничні строки подання.

Висновки

1. Виїзна перевірка проводиться за місцезнаходженням платника податків, чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
2. Податківці повинні перевіряти лише оригінали документів.
3. Хоча податківці можуть робити фото- та відео-фіксацію, вони повинні робити це відкрито.
4. Перевіряти можуть всі документи, що пов’язані з предметом перевірки.
5. Податківці можуть вимагати провести інвентаризацію. Але присутність податківців під час інвентаризації не є обов’язковою.
6. Штраф можуть застосувати лише з врахуванням строків давності (із врахуванням мораторіїв).

Катерина ЧУЧАЛІНА, експерт, адвокатка зі спорів з органами контролю

Статті на тему:

Позапланові перевірки 2025

Коли подавати та як оформити заперечення до акта податкової перевірки

Оскарження податкового повідомлення-рішення: види

Запити від податківців: як реагувати та чи відповідати

Оскарження податкового повідомлення-рішення: види

Сервіси для бухгалтера:

Моніторинг перевірок 2025

Строки зберігання документів