Основні правила надання щорічної додаткової відпустки

Додаткові відпустки надаються за загальними правилами, схожими з основними щорічними відпустками, але мають свої особливості. Вони можуть надаватися окремо або приєднуватися до основної відпустки, їх тривалість визначається відповідно до законодавства, а в разі невикористання – підлягають компенсації

1782


Порядок надання додаткових відпусток мало чим відрізняється від порядку надання щорічних основних відпусток. Проте слід пам’ятати про декілька важливих нюансів, визначених у ст. 10 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон №504 )та ст. 79 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Отже, основні правила для надання додаткових відпусток такі:


  1. щорічні додаткові відпустки, передбачені ст. 7 і ст. 8 Закону №504, надають понад тривалість основної відпустки за однією з підстав, обраною працівником. Однак працівникам, професії та посади яких позначені значком «*» у Списку № 1 і Списку № 2, щорічні додаткові відпустки надаються з декількох підстав;
  2. додаткову відпустку за бажанням працівника надають окремо чи приєднують до основної відпустки;
  3. право на додаткову відпустку повної тривалості в перший рік роботи (як і на основну) виникає після шести місяців безперервної роботи на підприємстві (а до його настання відпустку надають пропорційно відпрацьованому часу). Зважаючи на особливості надання додаткових відпусток за роботу в шкідливих і важких умовах та за особливий характер праці, їх краще надавати саме пропорційно фактично відпрацьованому часу (інакше потім доведеться з’ясовувати, чи не надали часом зайві дні додаткової відпустки);
  4. щорічну додаткову відпустку за роботу в шкідливих і важких умовах і за особливий характер праці роботодавець зобов’язаний надати працівникові протягом робочого року згідно із ч. 5 ст. 80 КЗпП та ст. 11 Закону №504;
  5. щорічні додаткові відпустки (як і основні) дозволено переносити й ділити на частини;
  6. за невикористані дні додаткової відпустки виплачують компенсацію під час звільнення, а також за бажанням працівника, якщо він відпочивав не менше ніж 24 календарні дні (за дні, що перевищують цю тривалість) із загальної тривалості щорічних відпусток (ч. 1, 4 ст. 24 Закону №504).


Джерело: Держпраці

1782

2

9

8

5480

2

19

4

10

2

12

2

610

3

29

3

33

3

440

8

859

3

99

4

17

3

49

3

10

3

11

3

14

3

24

3

19

3

14

6

7367